Не піддавайтеся тривозі

«НЕ ЖУРІТЬСЯ [«тривожтесь», НС] про завтрашній день,— бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!» (Матвія 6:34). Звичайно, ця порада Ісуса Христа корисна для всіх нас, бо життя у сьогоднішньому суспільстві бурхливе і напружене.

Але чи реально це — не тривожитися з приводу проблем, рішень, відповідальностей та обов’язків? Мільйони людей пригнічені, виснажені та обтяжені. Тому продаж транквілізаторів та седативних засобів приносить мультимільйонний прибуток.

Як визначити межу

Нам потрібно планувати і готуватися до обов’язків, призначень, рішень та труднощів — чи вони термінові, чи ні. Біблія заохочує нас перш ніж братися за якусь важливу справу ‘сісти й видатки вирахувати’ (Луки 14:28—30). Це означає зважити всі можливості, проаналізувати ймовірні наслідки вчинків і визначити витрати часу, енергії та грошей.

Ретельно обмірковувати те, що імовірно станеться, необхідно, але неможливо і недоцільно намагатися передбачити усі випадковості. Наприклад, піклуючись безпекою членів сім’ї, можна обдумати, що робити у випадку пожежі в домі. Можна придбати і встановити прилади для виявлення диму та вогнегасник. Можна скласти план евакуації з різних частин дому та прорепетирувати, як ним скористатися. Але де закінчується помірковане доцільне планування і починається надмірна невиправдана тривога? Така тривога починається тоді, коли ви гарячково обдумуєте безліч гаданих ситуацій, чимало яких є лише витвором вашої багатої фантазії. Вас полонять тривожні думки, виникає відчуття, що не врахували чогось або не достатньо подбали про захист сім’ї. Таке самокатування часом так сильно впливає на душевний стан, що спричиняє безсоння.

Мойсей перед фараоном

Бог Єгова дав своєму пророкові Мойсею складне завдання. По-перше, Мойсей мав піти до ізраїльтян і переконати у тому, що його призначено Єговою вивести їх з Єгипту. Потім Мойсею потрібно було з’явитися до фараона з проханням відпустити ізраїльський народ. Мойсей також повинен був вести натовп — мільйони людей — через пустелю у землю, де мешкали вороже настроєні народи (Вихід 3:1—10). Усі ці доручення могли дуже збентежити Мойсея, але чи ж оволоділа ним надмірна тривога?

Напевно Мойсей був стурбований численними завданнями. Він запитав Єгову: «Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: «Бог ваших батьків послав мене до вас», то вони запитають мене: «Яке Ім’я Його?» Що я скажу їм?» Єгова дав на це відповідь (Вихід 3:13, 14). Мойсея також турбувало, що буде, коли фараон не повірить йому. Єгова знову відповів пророкові. І остання проблема: Мойсей сказав, що він «тяжкоустий та тяжкоязикий». Як зарадити цьому? Єгова доручив говорити Ааронові від імені Мойсея (Вихід 4:1—5, 10—16).

Маючи відповіді на свої запитання та повністю покладаючись на Бога, Мойсей зробив так, як йому звелів Єгова. Замість того, щоб мучити себе страхітливими думками про те, що може трапитись, коли він стоятиме перед фараоном, Мойсей саме ‘так учинив’ (Вихід 7:6). Якщо б він піддався тривозі, то його віра і сміливість, необхідні, аби виконати завдання, ослабли б.

Мойсеїв зрівноважений підхід до завдання є прикладом того, що апостол Павло назвав «розсудливістю» (2 Тимофія 1:7; Тита 2:2—6, СМ). Якщо б Мойсеєві не була притаманна розсудливість, грандіозність завдання приголомшила б його і він, напевно, не погодився б виконати цього завдання.

Контролюй свої думки

Як ви реагуєте, коли раптом треба довести, наскільки міцна ваша віра, або насуваються випробування? Чи вже одна думка про перешкоди та труднощі, що можуть трапитися, викликає у вас паніку? Чи ви зрівноважено ставитеся до них? Не переходьте моста, коли він ще далеко. Можливо, через цей уявний міст ніколи не доведеться переходити! Навіщо мучити себе тим, що, може, ніколи і не станеться? Біблія каже: «Туга [«тривога», НС] на серці людини чавить її». (Приповістей 12:25). Через це людина зволікає з рішенням, відкладаючи його на потім, коли буде вже надто пізно.

Особливо шкідлива надмірна тривога для духовності. Ісус Христос зазначив, що, захопившись оманливою силою багатства і «клопотами [«тривогами», НС] віку цього», людина може заглушити в собі цінування «слова про Царство» (Матвія 13:19, 22). Так само як бур’ян не дає саджанцю вирости і заплодоносити, нестримна тривога заважає нам робити духовний поступ і приносити плоди на хвалу Богові. Через самокатування, шкідливу тривогу декотрі навіть не присвячуються Єгові. Вони непокояться: «Що, коли я не житиму згідно зі своїм присвяченням?»

Як написав апостол Павло, у духовній війні ми намагаємося ‘полонити всяку думку на послух Христу’ (2 Коринтян 10:5, Дерк.). Наш запеклий ворог, Сатана Диявол, охоче скористається нашими турботами, щоб знеохотити та ослабити нас фізично, емоційно і духовно. Він майстер застосовувати сумніви, аби заманити необачних у пастку. Павло вбачав у цьому одну з причин застерегти християн, щоб вони ‘місця дияволові не давали’ (Ефесян 4:27). Як «бог цього віку», Сатана успішно ‘засліплює розуми’ невіруючим (2 Коринтян 4:4). Не дозвольмо ж йому контролювати наш розум!

Допомога доступна

Коли в дитини виникають труднощі, вона йде до свого люблячого батька: він скаже, що робити, і заспокоїть. Так і ми зі своїми проблемами можемо йти до нашого небесного Отця, Єгови. Бог Єгова навіть спонукує нас класти свої тягарі та тривоги на нього (Псалом 55:23). Як дитина більше не турбується своїми труднощами, поговоривши зі своїм батьком, так і нам слід не тільки покласти свої тягарі на Єгову, але й залишити їх йому (Якова 1:6).

Як покласти тягарі на Єгову? Відповідь у Филип’ян 4:6, 7: «Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі». Так, у відповідь на постійні молитви і прохання Єгова може дати нам внутрішній спокій, який захистить наші розуми, і ми не страждатимемо через невиправдану тривогу (Єремії 17:7, 8; Матвія 6:25—34).

Для того щоб діяти згідно з молитвами, нам не можна ізолювати себе ні фізично, ані духовно (Приповістей 18:1, Хом.). Натомість слід обмірковувати біблійні принципи та настанови, котрі стосуються нашої проблеми, і ніколи не покладатися на власне розуміння (Приповістей 3:5, 6). І малі, і старі можуть звертатися до Біблії та публікацій Товариства Вартової башти, де багато написано про те, як робити рішення та справлятися з проблемами. Крім того, ми благословлені тим, що у християнському зборі є мудрі й досвідчені старійшини та інші зрілі християни: вони завжди готові поговорити з нами (Приповістей 11:14; 15:22). Часто ті, хто не перебуває під впливом емоцій через наші проблеми і має Божий погляд на справу, можуть допомогти подивитися на неї з іншого боку. Не роблячи рішень замість нас, ці люди могли б дуже підбадьорити і підтримати.

«Май надію на Бога»

Ніхто не заперечуватиме той факт, що і без гаданих турбот справжні проблеми приносять щодня досить клопоту. Коли тривога через події, котрі ще не сталися, спричиняє страх і розгубленість, то треба звернутися до Єгови з молитвою і проханням. Шукайте керівництва, мудрості та розсудливості у його Слові та організації. Ви переконаєтеся у тому, що хоч би які були обставини, обов’язково отримаєте допомогу і зарадите собі.

Коли псалмоспівцеві було важко на серці і неспокійно, він співав: «Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!» (Псалом 42:12). Скеровуймо так свої думки і ми.

Так, готуйтеся до того, що справді може статися, і залиште все несподіване Єгові. «Покладіть на Нього всю вашу журбу [«тривогу», НС], бо Він опікується вами!» (1 Петра 5:7).

[Ілюстрація на сторінці 23]

Чи ви покладаєте, як Давид, свої тягарі й тривоги на Єгову?