Намагайтеся бачити у всіх добре
«Запам’ятай же мене, Боже мій, на добро!» (НЕЕМІЇ 13:31).
1. Як Єгова виявляє доброту до всіх людей?
ЯК ПРИЄМНО після багатьох хмарних, сірих днів знову побачити сонце! Це покращує настрій, і люди почуваються добре. Так само після довгих періодів спекотної та посушливої погоди дощ, а то й злива, приносить відсвіження і полегшення. Наш люблячий Творець Єгова задумав земну атмосферу таким чином, що ми можемо насолоджуватись чудовими змінами погоди. На Божій щедрості зосередив увагу Ісус, коли навчав: «Любіть ворогів своїх... і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних» (Матвія 5:43—45). Дійсно, Єгова виявляє доброту до всіх людей. Божі служителі повинні наслідувати його, намагаючись бачити в інших добре.
2. а) На чому ґрунтується доброта Єгови? б) На що Єгова звертає увагу, коли спостерігає за тим, як ми відгукуємося на його доброту?
2 На чому ґрунтується доброта Єгови? Починаючи від самого Адамового гріхопадіння, Єгова завжди шукав у людях щось добре (Псалом 130:3, 4). Його намір — повернути слухняному людству можливість жити в Раю на землі (Ефесян 1:9, 10). Надію на визволення від гріха та недосконалості через обіцяне Насіння ми маємо завдяки Божій незаслуженій ласці (Буття 3:15; Римлян 5:12, 15). Повіривши у викупну жертву, людина стає на шлях, який урешті-решт приведе її до досконалості. Сьогодні Єгова спостерігає за кожним із нас, аби, крім усього іншого, побачити й те, як ми відгукуємося на його щедрість (1 Івана 3:16). Він помічає кожен учинок, яким виявляється наша вдячність за його доброту. «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви»,— писав апостол Павло (Євреїв 6:10).
3. Яке запитання заслуговує нашої уваги?
3 Отож, як ми можемо наслідувати Єгову, намагаючись бачити в інших добре? Розгляньмо, як це запитання стосується чотирьох сфер нашого життя: 1) християнського служіння, 2) сім’ї, 3) збору та 4) наших стосунків з іншими.
У проповідуванні і при підготовці учнів
4. Як участь у християнському служінні показує, що ми намагаємося бачити в інших добре?
4 «Поле — це світ»,— пояснив Ісус, коли учні запитали його, що́ означає притча про пшеницю і кукіль. Як Христові учні, ми сьогодні чітко розуміємо цю істину, беручи участь у служінні (Матвія 13:36—38; 28:19, 20). Нашим польовим служінням ми публічно заявляємо про свою віру. Уже сам той факт, що Свідки Єгови добре відомі в наш час своїм служінням від дому до дому і на вулицях, свідчить про те, наскільки старанно ми відшукуємо всіх достойних звістки про Царство. Ісус наказував: «Як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний» (Матвія 10:11; Дії 17:17; 20:20).
5, 6. Чому ми знов і знов приходимо до людей?
5 Коли ми несподівано приходимо до людей, то бачимо їхню реакцію на нашу звістку. Іноді трапляється, що один із членів сім’ї готовий вислухати нас, але інший вигукує зсередини оселі: «Ми цим не цікавимося!» — і на тому розмова закінчується. Як же прикро нам, коли опір або брак зацікавлення з боку однієї особи впливає на відгук іншої! Що робити в такому разі, аби і далі намагатися бачити в інших добре?
6 Коли ми повторно прийдемо до тих самих дверей, то, можливо, матимемо нагоду поговорити безпосередньо з особою, яка під час попередніх відвідин урвала розмову. Коли будемо пам’ятати, що трапилося минулого разу, це допоможе нам підготуватися. Може, ця людина керувалася добрими мотивами, щиро вважаючи, що іншому члену сім’ї не слід слухати звістку про Царство. На її погляд могла вплинути перекручена інформація стосовно наших намірів. Але це не заважає нам знову робити спроби проповідувати добру новину про Царство в цій оселі, аби тактовно розвіяти неправильні уявлення про нас. Ми хочемо, щоб усі прийшли до точного знання про Бога. Можливо, з часом Єгова притягне цю людину до себе (Івана 6:44; 1 Тимофія 2:4).
7. Що допоможе зберігати позитивну настроєність розуму, коли ми йдемо до людей?
7 У своїх словах до учнів Ісус попереджав про опір з боку членів родини. Він сказав: «Я ж прийшов «порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір’ю, і невістку з свекрухою її». Ісус додав: «Вороги чоловікові — домашні його» (Матвія 10:35, 36). Однак обставини і погляди людей змінюються. На їхню реакцію щодо нашого проповідування може вплинути раптова хвороба, втрата родича, стихійне лихо, емоційні переживання і безліч інших чинників. Якщо ми маємо негативний погляд, вважаючи, що люди, котрим проповідуємо, так і залишаться несприйнятливими, то чи справді намагаємося бачити в них добре? Чому б не прийти до них іншим разом? Можливо, вони зреагують інакше. Інколи реакцію людини може змінити не лише те, що́ ми говоримо, але й те, як ми говоримо. Зберігати позитивну настроєність розуму і пропонувати звістку про Царство так, щоб це приваблювало людей, нам допоможе палка молитва до Єгови перед початком проповідування (Колосян 4:6; 1 Солунян 5:17).
8. Чого можуть досягти християни, намагаючись бачити добре в своїх невіруючих родичах?
8 У деяких зборах Єгові служить чимало членів однієї родини. Нерідко те, що старші родичі постійно зберігали добрі взаємини з іншими членами родини та з подружнім партнером, подобалося молодшим і викликало в них повагу. Це посприяло змінам у їхньому серці. Прислухаючись до поради апостола Петра, багато християнських дружин змогло здобути своїх чоловіків «без слова» (1 Петра 3:1, 2).
У сім’ї
9, 10. Яким чином Яків і Йосип намагалися бачити добре в членах своєї сім’ї?
9 Інша сфера життя, у якій ми можемо намагатися бачити в інших добре,— це сім’я, члени якої об’єднані тісними узами. Подивімося, чого можна навчитися зі стосунків Якова з його синами. У Буття, 37-му розділі, 3-му і 4-му віршах, Біблія показує, що Яків мав особливу любов до Йосипа. Інші його сини заздрили Йосипу настільки, що змовилися вбити свого брата. Проте зверніть увагу на те, який склад розуму був у Якова і Йосипа пізніше. Обидва намагалися бачити в членах своєї сім’ї добре.
10 Коли Йосип служив управителем, відповідаючи за розподіл харчів в ураженому голодом Єгипті, він щиро прийняв своїх братів. Хоча він і не відкрив їм відразу, хто він, але повернув справи так, щоб про них добре подбали і дали харчі для їхнього старенького батька. Тож, незважаючи на те, що Йосип був жертвою їхньої ненависті, він все ж про них потурбувався (Буття 41:53—42:8; 45:23). Подібне ставлення до своїх синів виявив Яків. У передсмертні хвилини він висловив пророчі благословення для кожного з них. Хоча через свої неправильні дії дехто з них був обмежений щодо певних привілеїв, але свій спадок в Обітованій землі отримали всі (Буття 49:3—28). Як же чудово виявилася незмінна любов Якова!
11, 12. а) Який пророчий приклад підкреслює, наскільки важливо намагатися бачити добре в членах своєї сім’ї? б) Який урок ми отримуємо з прикладу батька в Ісусовій притчі про блудного сина?
11 Ми можемо повніше зрозуміти, як Єгова шукає у своїх служителях добре, звернувши увагу на його довготерпіння в стосунках з невірним ізраїльським народом. Незмінність своєї любові Єгова унаочнив на прикладі того, що відбувалося в сім’ї пророка Осії. Дружина Осії Ґомер неодноразово чинила перелюб. Незважаючи на це, Єгова стосовно неї наказав Осії: «Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках» (Осії 3:1). Чому Бог дав такий наказ? Єгова знав, що з-поміж народу, котрий зійшов з його шляху, окремі особи позитивно відреагують на його терпіння. Осія проголосив: «Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра» (Осії 3:5). Безперечно, над цим чудовим прикладом варто роздумувати, коли в сім’ї виникають труднощі. Продовжуючи шукати добре в інших членах сім’ї, щонайменше ми подамо хороший приклад терпіння.
12 Ісусова притча про блудного сина допомагає ще ліпше зрозуміти, як намагатися бачити добре в членах своєї сім’ї. Молодший син повертається додому, полишивши марнотратний спосіб життя. Батько милосердно приймає його. Як батько реагує на незадоволення старшого сина, який увесь час був із сім’єю? Звертаючись до нього, він каже: «Ти завжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє». Його слова не є образливі, просто у них відчувається його батьківська любов. Він продовжує: «Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся». Подібно й ми можемо намагатися бачити в інших добре (Луки 15:11—32).
У християнському зборі
13, 14. Як можна застосовувати на практиці закон любові в християнському зборі?
13 Будучи християнами, ми прагнемо застосовувати на практиці закон любові (Якова 2:1—9). Можливо, ми не ставимося упереджено до членів нашого збору, чиє матеріальне становище відрізняється від нашого. Але чи не робимо ми «поділення» з огляду на расове, культурне походження або навіть релігійне минуле? Коли така проблема існує, то як ми можемо прислу́хатися до поради Якова?
14 Коли ми вітаємо кожного з присутніх на християнському зібранні, це говорить про нашу доброзичливість. Виявляючи ініціативу, щоб порозмовляти з новими особами, які приходять до Залу Царства, ми можемо допомогти їм подолати скованість і сором’язливість. Часто ті, хто вперше відвідує християнське зібрання, після цього зауважують: «Усі були такі привітні. Здавалося, ніби вони вже давно знають мене. Я почувався як вдома».
15. Як можна навчити юних членів збору виявляти зацікавлення старшими?
15 У деяких зборах підлітки після зібрання спілкуються в Залі Царства чи за його стінами лише між собою, уникаючи при цьому старших осіб. Що можна зробити, аби цього не траплялося? Перший крок, звичайно, треба зробити батькам: навчати своїх дітей вдома, готуючи їх до зібрань (Приповістей 22:6). Дітям можна дати завдання знайти для всіх членів сім’ї публікації, які будуть потрібні на зібранні. Також батьки, як ніхто інший, могли б заохочувати своїх дітей ділитися в Залі Царства якимись думками зі старшими і немічними. Маючи що їм сказати, діти отримуватимуть задоволення.
16, 17. Як дорослі можуть намагатися побачити добре в молодших членах збору?
16 Старші брати й сестри теж повинні цікавитися юними членами збору (Филип’ян 2:4). Вони могли б поговорити з молодими, щоб підбадьорити їх. Під час зібрань, як правило, розглядається декілька головних думок. Тож юних християн можна запитати, чи сподобалось їм зібрання, а також на які практичні думки вони звернули особливу увагу. Оскільки юні є невід’ємною частиною збору, їх слід хвалити за уважність, за коментарі на зібраннях, а також за будь-яку участь у програмі. Те, як юні християни співпрацюють зі старшими членами збору і як вони виконують прості завдання вдома, покаже, чи готові вони взяти на себе більші обов’язки в майбутньому (Луки 16:10).
17 Беручи на себе відповідальність, деякі підлітки ростуть духовно і завдяки цьому з часом отримують важливіші завдання. Зайнятість допомагатиме їм уникати нерозумної поведінки (2 Тимофія 2:22). Такі завдання можуть ‘випробувати’ придатність братів, котрі прагнуть стати службовими помічниками (1 Тимофія 3:10). Їхня готовність брати участь у зібраннях, ревність у служінні, а також особисте зацікавлення всіма членами збору допоможуть старійшинам оцінити, чи здатні ті виконувати додаткові призначення.
Намагайтеся бачити у всіх добре
18. Якої пастки слід уникати, виносячи судові рішення, і чому?
18 «Звертати увагу в суді на обличчя — не добре»,— стверджується в Приповістей 24:23. Небесна мудрість вимагає, щоб старійшини, виносячи в зборі судові рішення, уникали небезсторонності. Яків писав: «Мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава» (Якова 3:17). Зрозуміло, що, намагаючись бачити в інших людях добре, старійшинам треба остерігатись, аби на їхнє рішення не вплинули особисті стосунки з тими людьми або емоції. Псалмоспівець Асаф писав: «Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів [або «богоподібних» (стосується людських суддів)] Він судить: «Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя [«дивитись на лице», Кул.] безбожних?» (Псалом 82:1, 2). Отже, християнські старійшини, коли справа стосується когось з їхніх друзів або родичів, уникають будь-яких виявів фаворитизму. Так вони зберігають єдність збору і дозволяють діяти в ньому святому духу (1 Солунян 5:23).
19. Як ми можемо намагатися бачити в інших добре?
19 Намагаючись побачити в наших братах і сестрах добре, ми наслідуємо склад розуму Павла, який виявляється в його словах, звернених до солунського збору. Він сказав: «Про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити будете те, що наказуємо вам» (2 Солунян 3:4). Нам легше буде не звертати уваги на чиїсь помилки, коли ми намагатимемося бачити в інших добре. Ми шукатимемо те, за що наших братів можна похвалити, звичайно ж, уникаючи критичного ставлення до них. Павло писав: «Що ще шукається в доморядниках,— щоб кожен був знайдений вірним» (1 Коринтян 4:2). Вірність не лише тих, хто є «доморядником», але й усіх наших християнських братів і сестер у зборі викликає в нас любов до них. Ми зближуємося з ними, і узи християнської дружби зміцнюються. Ми починаємо дивитися на наших братів так, як свого часу це робив Павло. Вони «для Божого Царства... співробітники» і «втіха» для нас (Колосян 4:11). Так ми наслідуємо спосіб мислення Єгови.
20. Які благословення чекають на тих, хто намагається бачити у всіх добре?
20 Безсумнівно, ми вторуємо словам молитви Неемії: «Запам’ятай же мене, Боже мій, на добро!» (Неемії 13:31). Як же втішно знати, що Єгова шукає в людях добре! (1 Царів 14:13). Тож наслідуймо його у своїх стосунках з іншими. Роблячи це, ми отримаємо надію на спасіння і вічне життя в новому світі, який вже так близько (Псалом 130:3—8).
Як би ви відповіли?
• На чому ґрунтується доброта Єгови?
• Як ми можемо намагатися бачити в інших добре
• у служінні?
• у сім’ї?
• у зборі?
• у стосунках з усіма людьми?
[Ілюстрація на сторінці 18]
Незважаючи на ненависть, яку колись виявляли до Йосипа його брати, він намагався бачити в них добре.
[Ілюстрація на сторінці 19]
Всупереч опору ми намагаємося допомогти всім.
[Ілюстрація на сторінці 20]
Незважаючи на минуле синів Якова, кожен з них отримав благословення.
[Ілюстрація на сторінці 21]
Вітайте на християнських зібраннях усіх.