Розвивайте риси, необхідні для навчання людей
«Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів» (МАТВІЯ 28:19).
1. Які навики та мислення мусили розвивати деякі Божі служителі давнини?
СЛУЖИТЕЛІ Єгови іноді мусять розвивати навики і мислення, необхідні для виконання Божої волі. Наприклад, за вказівкою Бога, Авраам і Сарра покинули багате місто Ур і з часом їм потрібно було розвинути певні риси та вміння, щоб мешкати в наметах (Євреїв 11:8, 9, 15). Коли Ісус Навин вів ізраїльтян в Обіцяну землю, він мусив бути відважним, довіряти Єгові і знати його Закон (Ісуса Навина 1:7—9). Хоч би які здібності мали Бецал’їл та Оголіяв, вони вдосконалили їх завдяки Божому духу. Тож ті чоловіки могли успішно брати участь у спорудженні скинії та в пов’язаних з нею роботах, а також вести за всім цим нагляд (Вихід 31:1—11).
2. Які запитання щодо праці підготовки учнів ми розглянемо?
2 Минули століття, і Ісус дав своїм послідовникам доручення: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів... навчаючи їх дотримуватися всього того, що я вам наказав» (Матвія 28:19, 20). Ще ніколи люди не отримували такого почесного завдання. Які риси необхідні для праці підготовки учнів? Як розвивати такі риси?
Виявляйте глибоку любов до Бога
3. Що ми можемо довести, дотримуючись наказу робити людей учнями?
3 Для того щоб розмовляти з людьми і переконувати їх у необхідності поклонятися правдивому Богу Єгові, нам потрібно глибоко любити його. Ізраїльтяни могли довести свою любов до Бога тим, що від усього серця слухалися його заповідей, приносили угодні йому жертви і вихваляли його в піснях (Повторення Закону 10:12, 13; 30:19, 20; Псалом 21:14; 96:1, 2; 138:5). Навчаючи людей правди, ми також дотримуємось Божих законів. Свою любов до Єгови ми доводимо тим, що розповідаємо іншим про нього і про його наміри. Нам слід говорити переконливо і щиро ділитися даною Богом надією, підбираючи правильні слова (1 Фессалонікійців 1:5; 1 Петра 3:15).
4. Чому Ісусові подобалося навчати людей про Єгову?
4 Ісус виявляв глибоку любов до Єгови і тому отримував велике задоволення від розмов з людьми про Божі наміри, Царство і правдиве поклоніння (Луки 8:1; Івана 4:23, 24, 31). Одного разу Ісус сказав: «Моя їжа — виконувати волю того, хто мене послав, і завершити його справу» (Івана 4:34). Ісуса стосуються слова псалмоспівця: «Твою волю чинити, мій Боже, я хочу [«я радий», Хом.], і Закон Твій — у мене в серці. Я проповідував правду в великому зборі,— ото, своїх уст не ув’язнюю я, Господи, знаєш Ти» (Псалом 40:9, 10; Євреїв 10:7—10).
5, 6. Без якої риси не обійтися вмілим учителям Божого Слова?
5 Завдяки любові до Бога ті, хто лише недавно пізнав біблійну правду, нерідко говорять про Єгову і його Царство з великим переконанням, і тому вони досить вміло заохочують інших досліджувати Святе Письмо (Івана 1:41). Любов до Бога є головним рушієм, який спонукує нас брати участь у праці підготовки учнів. Тож плекаймо в собі цю любов, регулярно читаючи Боже Слово і роздумуючи над ним (1 Тимофія 4:6, 15; Об’явлення 2:4).
6 Саме любов до Єгови допомогла Ісусу Христу стати запопадливим учителем. Але Ісус був умілим проповідником Царства не тільки завдяки любові. Яка ще риса допомогла Ісусові успішно проповідувати?
З любов’ю дбайте про людей
7, 8. Як Ісус ставився до людей?
7 Ісус дбав про людей, і вони відчували його справжнє зацікавлення. Ще до приходу на землю він, як Божий Майстер, щиро цікавився всім, що було пов’язане з людьми (Приповістей 8:30, 31). Коли Ісус служив на землі, він був співчутливим до людей, відсвіжуючи тих, хто до нього приходив (Матвія 11:28—30). Він віддзеркалював любов та співчуття самого Єгови, і це приваблювало людей до поклоніння єдиному правдивому Богові. Ісуса слухали всілякі люди, тому що він щиро цікавився ними і їхніми обставинами (Луки 7:36—50; 18:15—17; 19:1—10).
8 Коли один чоловік запитав, що йому робити, аби успадкувати вічне життя, «Ісус подивився на чоловіка... пройнявшись до нього любов’ю» (Марка 10:17—21). Про те, як Ісус ставився до певних осіб, яких він навчав у Віфанії, видно зі слів: «Ісус же любив Марту, її сестру та Лазаря» (Івана 11:1, 5). Ісус настільки дбав про людей, що навіть жертвував відпочинком заради того, щоб їх навчати (Марка 6:30—34). Виявляючи таку глибоку любов до ближніх і щиру турботу про них, Ісус, як ніхто інший, міг приваблювати їх до правдивого поклоніння.
9. Який погляд на людей мав проповідник Павло?
9 Апостол Павло теж дуже дбав про людей, яким проповідував. Приміром, християнам у Фессалоніках він сказав: «Плекаючи до вас ніжні почуття, ми були раді не лише передати вам добру новину від Бога, але й власні душі, тому що полюбили вас». Спонукані сердечним піклуванням Павла, деякі фессалонікійці «покинули свої ідоли... щоб стати рабами живого» Бога (1 Фессалонікійців 1:9; 2:8). Подібно до Ісуса і Павла, щиро цікавмось людьми, і тоді ми теж відчуємо радість. Адже добра новина досягатиме сердець осіб, котрі схильні «прийняти правду, яка веде до вічного життя» (Дії 13:48).
Керуйтесь духом саможертовності
10, 11. Чому в праці навчання людей потрібно виявляти саможертовність?
10 Вмілі проповідники і вчителі мають дух саможертовності. Вони, безумовно, не вважають надбання статків головним у житті. Ісус сказав своїм учням: «„Як тяжко тим, що мають гроші, ввійти в Боже царство!“ Проте учні здивувалися його словам. Тож він повторив: „Діти, як же важко ввійти в Боже царство! Легше верблюдові пролізти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Боже царство“» (Марка 10:23—25). Ісус радив своїм послідовникам вести простий спосіб життя і зосереджуватися на праці навчання людей (Матвія 6:22—24, 33). Як дух саможертовності допомагає нам робити людей учнями?
11 Потрібно докладати неабияких зусиль, щоб навчати людей всього, що Ісус наказав. Справжній проповідник і вчитель зазвичай намагається проводити біблійне вивчення з зацікавленим кожного тижня. Для того щоб мати більше нагод віднаходити щиросердих людей, деякі вісники Царства відмовилися від роботи з повним робочим днем і знайшли роботу з неповним днем. Тисячі християн вивчили іноземну мову, аби на своїй території проповідувати різним етнічним групам. Інші проповідники та вчителі полишили рідні домівки і переїхали туди, де можна брати повнішу участь у жнивах (Матвія 9:37, 38). Усе це вимагає від них саможертовності. Але щоб уміло приводити людей до правди, потрібно ще чогось.
Будьте терпеливі, не гаючи часу
12, 13. Чому в навчанні людей необхідно виявляти терпеливість?
12 Іншою рисою, необхідною для навчання людей, є терпеливість. Хоча християни, які несуть звістку, мусять діяти невідкладно, часто праця навчання вимагає багато часу і терпіння (1 Коринфян 7:29). Ісус був терпеливим до свого єдиноутробного брата Якова. Незважаючи на те, що Яків, ймовірно, був добре обізнаний з Ісусовою проповідницькою діяльністю, певний час щось стримувало його стати учнем Христа (Івана 7:5). Але за короткий період від смерті Христа до П’ятдесятниці 33 року н. е. Яків, очевидно, став його учнем. Святе Письмо говорить, що він молився разом з матір’ю, своїми братами та апостолами (Дії 1:13, 14). Яків зробив чудовий духовний поступ і згодом виконував важливі обов’язки в християнському зборі (Дії 15:13; 1 Коринфян 15:7).
13 Подібно до рільників, християни «вирощують» те, що часто дозріває повільно. Йдеться про розуміння Божого Слова, любов до Єгови і склад розуму, як у Христа. А все це вимагає терпеливості. Яків писав: «Брати, виявляйте терпіння аж до часу присутності Господа. Рільник терпеливо чекає цінного плоду землі, доки настане дощ ранній і пізній. Ви теж терпіть, зміцняйте свої серця, бо присутність Господа наблизилась» (Якова 5:7, 8). Яків настійно радив одновірцям виявляти «терпіння аж до часу присутності Господа». Якщо учні чогось не розуміли, Ісус терпеливо пояснював незрозуміле або наводив приклади (Матвія 13:10—23; Луки 19:11; 21:7; Дії 1:6—8). Тепер, за часу присутності Господа, нам також необхідно бути терпеливими у праці підготовки учнів. Нові послідовники Ісуса потребують, щоб їх терпеливо навчали (Івана 14:9).
14. Хоча ми й терпеливі, як було б мудро використовувати час у праці навчання людей?
14 Хоча ми виявляємо терпеливість, слово не приносить плоду в серцях більшості людей, з якими ми починаємо вивчати Біблію (Матвія 13:18—23). Тому після того, як ми доклали достатньо зусиль, щоб допомогти їм, ми, керуючись мудрістю, перестаємо присвячувати час таким особам. Ми шукаємо тих, хто більше цінуватиме біблійну правду (Екклезіяста 3:1, 6). Звичайно, навіть люди, які дорожать нею, потребують тривалої допомоги, щоб змінити свої погляди, мислення і пріоритети в житті. Тож виявляймо терпеливість до людей, так само як Ісус поводився терпеливо зі своїми учнями, яким було нелегко розвинути правильне мислення (Марка 9:33—37; 10:35—45).
Вдосконалюймось як вчителі
15, 16. Чому в навчанні інших нам необхідні простота і добра підготовка?
15 У праці навчання людей важливо виявляти любов до Бога, турботу про людей, дух саможертовності і терпеливість. Крім того, необхідно розвивати вміння навчати, оскільки тоді ми зможемо чітко і просто пояснювати матеріал. Скажімо, багато висловлювань Великого Учителя, Ісуса Христа, мали значний вплив тому, що він говорив просто. Мабуть, ви пригадуєте такі слова Ісуса: «Складайте собі скарби на небі», «не давайте святого псам», «мудрість доводить свою праведність вчинками», «віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богові» (Матвія 6:20; 7:6; 11:19; 22:21). Безсумнівно, Ісус не говорив лише короткими фразами. Він навчав зрозуміло і, якщо було доречно, пояснював сказане. Як нам наслідувати Ісусові методи навчання?
16 Щоб навчати просто і зрозуміло, передусім необхідно старанно готуватися. Непідготовлений вісник схильний до багатослів’я. По суті, він робить нечіткими головні думки через надмірний потік слів, розповідаючи все, що знає стосовно якоїсь теми. На противагу цьому добре підготовлений проповідник думає про людину, яку навчає, розмірковує над темою і зрозуміло викладає найважливіше (Приповістей 15:28; 1 Коринфян 2:1, 2). Він зважає на те, що́ учневі вже відомо і на яких думках треба наголосити під час вивчення. Вісник може знати чимало цікавих подробиць на дану тему, але для ясності викладу слід позбутися зайвої інформації.
17. Як можна допомогти людям розмірковувати над Святим Письмом?
17 До того ж Ісус не просто наводив факти, а допомагав людям роздумувати. Так одного разу він запитав: «Як ти вважаєш, Симоне, від кого земні царі беруть мито чи подушний податок: від своїх синів чи від чужих?» (Матвія 17:25). Нам може сильно подобатися пояснювати Біблію. Але мусимо виявляти самовладання, аби дати змогу учневі висловитися чи пояснити те, що розглядається на домашньому біблійному вивченні. Звичайно, нам не слід засипати людину запитаннями. Натомість, використовуючи продумані приклади і проникливі запитання, ми можемо тактовно допомогти їй зрозуміти думки з Біблії, які розглядаються в біблійних публікаціях.
18. Що включає в себе вдосконалення «мистецтва навчати»?
18 Біблія говорить про «мистецтво навчати» (2 Тимофія 4:2; Тита 1:9). Таке вміння включає в себе щось більше, ніж лише допомагати комусь запам’ятовувати факти. Ми повинні намагатися допомогти зацікавленому зрозуміти різницю між правильним і неправильним, добрим і поганим, мудрим і нерозумним. Якщо ми так робимо і спонукуємо людину розвивати глибоку любов до Єгови, то вона побачить, чому варто слухатися його.
Ревно навчайте людей
19. Як кожен християнин сприяє праці навчання людей?
19 Християнський збір — це організація, яка займається підготовкою учнів. Коли хтось новий стає учнем, радіє не лише Свідок Єгови, який зацікавив його і познайомив з біблійним вченням. Розгляньмо приклад. Якщо загубилася дитина, то на пошуки вирушає спеціальна група. Можливо, дитину знаходить тільки один член групи, та коли її повертають батькам, тішаться всі, хто був залучений до пошуку (Луки 15:6, 7). Подібно і праця навчання людей вимагає колективних зусиль. Усі християни беруть участь у пошуку осіб, які можуть стати учнями Ісуса. І коли зацікавлений починає відвідувати зібрання в Залі Царства, кожен християнин допомагає йому ще більше цінувати правдиве поклоніння (1 Коринфян 14:24, 25). Таким чином усі християни мають причину радіти, що кожного року сотні тисяч нових осіб стають учнями Христа.
20. Що слід робити, якщо ви хочете навчати інших біблійної правди?
20 Багато вірних християн хотіли б навчати когось про Єгову і правдиве поклоніння. Однак, незважаючи на всі їхні старання, вони не можуть досягти цієї мети. Якщо це стосується і вас, продовжуйте поглиблювати любов до Єгови, дбайте про людей, виявляйте саможертовний дух і терпеливість, намагайтеся покращувати свої навики навчати. А головне, постійно моліться про своє бажання навчати людей правди (Екклезіяста 11:1). Радійте тим, що всяка праця у служінні Єгові сприяє підготовці його нових поклонників. А це приносить Богові славу.
Чи ви можете пояснити?
• Чому в праці навчання перевіряється наша любов до Бога?
• Які риси необхідні для навчання людей?
• Що включає в себе «мистецтво навчати»?
[Ілюстрація на сторінці 21]
Навчаючи людей, християни виявляють свою глибоку любов до Бога.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Чому вмілі проповідники і вчителі повинні цікавитися людьми?
[Ілюстрація на сторінці 24]
Які риси необхідні для навчання людей?
[Ілюстрація на сторінці 25]
Усі християни тішаться, коли бачать гарні результати праці навчання.