Материнська любов свідчить про Божу любов
«Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!» (ІСАЇ 49:15).
ЯК ПРИЄМНО дивитись, коли мати ніжно, з любов’ю пригортає своє немовля. «Коли я вперше взяла на руки нашу крихітку,— каже Ірина,— мене сповнили незнані досі почуття любові й відповідальності».
Материнська любов має особливий вплив на розвиток дитини. У документі, опублікованому Всесвітньою організацією охорони здоров’я, сказано: «Згідно з одним дослідженням, покинуті матерями малі діти є нещасливими, схильними до депресій та нерідко потерпають від страху і тривоги». У тому ж документі подано результати іншого дослідження. Воно показало, що діти, котрих з раннього віку виховують з любов’ю, значно ліпше інтелектуально розвиваються, ніж занедбані діти.
Професор психіатрії Елан Шор зі США також наголошує на важливості материнської любові: «Перше, з ким контактує дитина,— це її матір. Власне стосунки з матір’ю матимуть найбільший вплив на формування стосунків дитини з іншими».
На жаль, через депресію, хворобу або різні проблеми матір може занедбати чи навіть забути свою дитину (Ісаї 49:15). Але таке трапляється нечасто. У жінки, яка стає мамою, фізіологічно закладена любов до свого немовляти. Дослідники виявили, що під час пологів у жінки підвищується рівень окситоцину — гормону, який стимулює перейми, а згодом відіграє важливу роль у лактації. Окситоцин виробляється як у жінок, так і в чоловіків. Вважають, що цей гормон певною мірою спонукує людину до любові та безкорисливих учинків.
Як виникла любов
Прихильники еволюції твердять, що безкорислива любов, як-от між матір’ю і дитиною, з’явилась випадково і збереглась завдяки природному добору, оскільки була потрібна для виживання видів. В одному онлайновому часописі для матерів сказано: «У процесі розвитку людського мозку, який еволюціонував з мозку плазунів, найперше з’явилась лімбічна система, що відповідає за емоції. Власне завдяки їй зароджуються зв’язки між матір’ю і немовлям».
І справді, дослідження підтверджують, що лімбічна система нашого мозку відіграє важливу роль у вияві емоцій. Але чи логічно вірити, що материнська любов — це результат випадкових змін мозку плазунів?
На противагу цьому в Біблії сказано, що людина була створена на образ Божий, тобто могла відображати риси Творця (Буття 1:27). Головною рисою Бога є любов. Апостол Іван писав: «Хто не любить, той Бога не пізнав, оскільки Бог є любов» (1 Івана 4:8). У цьому вірші не сказано, що Бог має любов, тут говориться, що Бог є любов. Він — джерело любові.
Ось як Біблія описує любов: «Любов довготерпелива і добра. Любов не ревнує, не хвастає, не зазнається, не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди, не дратується, не веде лічби обра́зам. Любов не тішиться неправедністю, але радіє правді. Любов усе зносить, в усе вірить, на все надіється, все терпить. Любов ніколи не згасає» (1 Коринфян 13:4—8). Тож чи логічно вірити, що таке чудове почуття розвинулось у результаті сліпого випадку?
Як на вас впливає знання про Божу любов?
Коли ви читали в попередньому абзаці опис любові, то, напевно, думали: «Як хочеться, щоб до мене виявляли таку любов». Ми прагнемо любові, бо «ми — Божі нащадки» (Дії 17:29). Люди були створені, щоб любити і щоб їх любили. Не сумніваймось, Бог нас дуже любить (Івана 3:16; 1 Петра 5:6, 7). Біблійний вірш, наведений на початку статті, показує, що Божа любов сильніша навіть від материнської.
Але хтось може запитати: «Якщо Бог мудрий, сильний і виявляє любов, то чому Він не припинить страждань? Чому помирають невинні діти, чому довкола стільки принижень і несправедливості? Чому через недалекоглядність та пожадливість людей нищиться природа?»
Хоч би що казали агностики, відповіді на ці запитання існують. Мільйони людей, вивчаючи Біблію зі Свідками Єгови, знайшли їх. Ви теж можете знайти відповіді на ці запитання, і Свідки охоче допоможуть вам у цьому. Досліджуючи Біблію і спостерігаючи за чудовим творивом, ви набудете більше знань про Бога. Тоді ви побачите, що Єгова — живий Бог, який цікавиться людьми. Ви переконаєтесь, що Творець «недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27).
[Вставка на сторінці 8]
Божа любов сильніша навіть від материнської