«Дух досліджує... Божі глибини»

«Дух досліджує все, навіть Божі глибини» (1 КОР. 2:10).

 1. На якій ролі святого духу наголосив Павло в 1 Коринфян 2:10 і які питання виникають?

МИ ДУЖЕ вдячні Єгові за те, що він дає нам свій святий дух. Святе Письмо називає дух помічником і даром, а також говорить, що він свідчить та просить за нас (Ів. 14:16; Дії 2:38; Рим. 8:16, 26, 27). Апостол Павло наголосив на іншій важливій ролі святого духу. Він сказав: «Дух досліджує все, навіть Божі глибини» (1 Кор. 2:10). Справді, Єгова послуговується святим духом, щоб виявляти глибокі духовні істини. Хіба ми розуміли б наміри Єгови без допомоги цього духу? (Прочитайте 1 Коринфян 2:9—12). А втім, виникає кілька питань: як дух досліджує «Божі глибини»? Через кого Єгова розкривав ці глибини в I столітті? Як і через кого дух досліджує ці глибини в наш час?

 2. Якими двома способами мав діяти святий дух?

² Ісус вказав на два способи, в які мав діяти святий дух. Незадовго до своєї смерті він промовив апостолам: «Помічник, святий дух, якого Батько пошле в моє ім’я, навчить вас усього і нагадає все, що я говорив» (Ів. 14:26). Отож Божий дух мав навчати і нагадувати. Щодо навчання, дух допомагав би християнам збагнути те, що раніше було незрозумілим. Стосовно ж нагадування, святий дух мав пригадувати їм почуте і допомагати правильно це застосовувати.

У першому столітті

 3. Які Ісусові слова засвідчують, що «Божі глибини» мають розкриватися поступово?

³ Сам Ісус навчав учнів численних істин, які були для них новими. А втім, вони мусили ще багато чого довідатись. Ісус говорив апостолам: «Я ще стільки всього маю сказати вам, але тепер цього для вас буде забагато. Та коли прийде цей помічник — дух правди, то керуватиме вами, допомагаючи повністю зрозуміти правду» (Ів. 16:12, 13). Так Ісус показав, що духовні глибини будуть розкриватися поступово за допомогою святого духу.

 4. Яким чином у П’ятидесятницю 33 року святий дух навчав і нагадував?

⁴ У день П’ятидесятниці 33 року н. е. «дух правди» прийшов, коли його було злито на приблизно 120 християн, які зібралися в Єрусалимі. Люди бачили й чули, як це сталось (Дії 1:4, 5, 15; 2:1—4). Учні говорили різними мовами «про величні Божі діла» (Дії 2:5—11). Тоді настав час зрозуміти нові істини. Колись пророк Йоіл передрік, що святий дух буде злито (Йоіла 3:1—5). Біблійне пророцтво сповнилося на очах багатьох людей так, як вони цього й не очікували. А Петро виступив перед народом і пояснив хід подій. (Прочитайте Дії 2:14—18). Тож Божий дух навчав, допомігши апостолові зрозуміти: те, що відбулося з учнями, є сповненням давнього пророцтва. Крім того, дух нагадував, адже Петро цитував не тільки з книги Йоіла, але й з двох Давидових псалмів (Пс. 16:8—11; 110:1; Дії 2:25—28, 34, 35). Те, що всі присутні на свя́ті побачили і почули, було дійсно Божими глибинами.

5, 6. а) Які важливі питання стосовно нової угоди потребували відповіді після П’ятидесятниці 33 року? б) Хто порушував ці питання і як приймались рішення?

⁵ Все ж ранні християни мали зрозуміти ще багато питань. Наприклад, були питання щодо нової угоди, яка увійшла в дію під час П’ятидесятниці. Чи нова угода стосувалася тільки юдеїв і прозелітів? Чи люди з інших народів теж могли ввійти до неї і бути помазаними святим духом? (Дії 10:45). Чи вони спочатку мусили обрізатись і підкоритися Мойсеєвому закону? (Дії 15:1, 5). Це були важливі питання. Саме з духом Єгови можна було дослідити ці глибини. Але через кого мав діяти дух?

⁶ Кожне питання подавали на обговорення відповідальні брати. На тій зустрічі керівного органу були Петро, Павло і Варнава. Вони розповіли, як Єгова звернув увагу на необрізаних язичників (Дії 15:7—12). Керівний орган розглянув цей факт у світлі сказаного в Єврейських Писаннях і за допомогою святого духу прийняв рішення. Брати повідомили зборам про це письмово. (Прочитайте Дії 15:25—30; 16:4, 5; Еф. 3:5, 6).

 7. Як відкривалися глибокі істини?

⁷ Чимало інших питань було пояснено в натхнених листах Івана, Петра, Якова і Павла. Але через певний час після укладення Християнських Писань дари пророкувати й отримувати чудесним способом знання зникли (1 Кор. 13:8). Чи дух продовжував би навчати та нагадувати? Чи він і далі допомагав би християнам досліджувати Божі глибини? Пророцтва говорили, що так.

У час кінця

8, 9. Хто в час кінця мав «сяяти», виявляючи духовну проникливість?

⁸ Про час кінця ангел передрік: «Розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки-віків... І так розмножиться знання» (Дан. 12:3, 4). Хто ті розумні, або проникливі, які мали сяяти? Ісус дав підказку в прикладі про пшеницю і бур’яни. Коли він говорив про «закінчення цієї системи», то зазначив: «Праведні у той час сяятимуть, як сонце, в царстві свого Батька» (Матв. 13:39, 43). Пояснюючи приклад, Ісус назвав «праведних» «синами царства». Йдеться про помазаних християн (Матв. 13:38).

⁹ Чи всі помазанці повинні були «сяяти»? У певному розумінні, так. Адже всі християни мали проповідувати, робити людей учнями і зміцнювати одні одних на зібраннях. Помазанці мали подавати в цьому приклад (Зах. 8:23). До того ж у період кінця повинні були відкриватися Божі глибини. Навіть записане Даниїлом пророцтво було «запечатане» аж до часу кінця (Дан. 12:9). Як і через кого дух мав досліджувати Божі глибини?

10. а) Через кого в останні дні дух відкриває глибокі істини? б) Поясніть, як ставали зрозумілими істини про величний духовний храм Єгови.

¹⁰ Коли в наші дні настає пора пояснити якусь істину, святий дух допомагає повноважним представникам «вірного і розсудливого раба», які служать у всесвітньому центрі, збагнути глибокі істини, які раніше були незрозумілими (Матв. 24:45; 1 Кор. 2:13). Весь Керівний орган розглядає зміни в поясненнях (Дії 15:6). Те, що ці брати довідуються, вони публікують для всіх (Матв. 10:27). Якщо з плином часу потрібно пояснити ще щось, це теж робиться правдиво. (Дивіться інформацію в рамці «Як дух розкрив значення духовного храму»).

Черпаймо пожиток з керівництва духу

11. Яким чином усі християни черпають пожиток з того, як святий дух допомагає досліджувати Божі глибини?

¹¹ Усі вірні християни черпають пожиток з того, як святий дух допомагає досліджувати Божі глибини. Ми, як і ранні християни, вивчаємо і потім пригадуємо та застосовуємо інформацію, яку зрозуміли завдяки святому духу (Луки 12:11, 12). Нам не потрібно особливої освіти, щоб розуміти глибокі духовні істини в наших публікаціях (Дії 4:13). Як же нам ще ліпше розуміти Божі глибини? Розгляньмо кілька порад.

12. Коли слід молитися про святий дух?

¹² Молімось про святий дух. Якщо ми збираємося дослідити біблійний матеріал, спочатку просімо в молитві керівництва святого духу. Це варто робити, навіть коли ми самі або коли плануємо вивчати недовго. Такі смиренні просьби, безумовно, зігріватимуть серце нашого небесного Батька. За словами Ісуса, Єгова щедро даватиме нам святий дух згідно з нашими щирими проханнями (Луки 11:13).

13, 14. Яку роль у розумінні Божих глибин відіграє підготовка до зібрань?

¹³ Готуймось до зібрань. Ми отримуємо «поживу своєчасно» через клас раба. «Раб» виконує своє призначення, готуючи біблійний матеріал, а також програму для вивчення і зібрань. Існують вагомі причини для того, щоб «усе братство» обговорювало на зібраннях певну інформацію (1 Пет. 2:17; Кол. 4:16; Юди 3). Ми підкоряємося святому духові, якщо від цілого серця слухаємось почутих порад (Об’яв. 2:29).

¹⁴ Готуючись до зібрань, варто відшукувати наведені біблійні вірші і намагатися зрозуміти, як вони стосуються теми. Така звичка поступово поглиблюватиме наше розуміння Біблії (Дії 17:11, 12). Пошук буде закарбовувати вірші в розумі, і згодом ми зможемо пригадувати їх під впливом святого духу. До того ж, якщо ми читаємо вірші в самій Біблії, то тренуємо зорову пам’ять і завдяки цьому нам вдасться швидко знаходити потрібні уривки.

15. Чому необхідно прочитувати всі публікації і як ви це робите?

¹⁵ Прочитуймо всі публікації. Деякі видання не обговорюються на зібраннях, але їх друкують для нашого блага. Наші потреби взято до уваги навіть у журналах, які ми пропонуємо широкому загалу. В цьому метушливому світі нам часто доводиться чекати на когось або на щось. Якщо ми беремо з собою публікацію, яку ще не прочитали або прочитали частково, то зможемо хоч трохи її почитати. Декому вдається ознайомлюватися з виданнями, слухаючи аудіозаписи під час прогулянки чи їзди автомобілем. Увесь цей матеріал було ретельно досліджено і написано з огляду на пересічного читача, тому думки в публікаціях поглиблюють наше розуміння духовних істин (Ав. 2:2).

16. Чому корисно занотовувати питання, які виникають у нас, і досліджувати їх?

¹⁶ Роздумуймо. Читаючи Біблію і біблійні публікації, виділяйте час на роздуми. Якщо ви уважно стежите за ходом думок, то у вас можуть виникати запитання. Занотовуйте їх і пізніше досліджуйте. Нерідко ми занурюємось найглибше в ті питання, які нас цікавлять. Набуте нами розуміння стає частиною нашого особистого скарбу, з якого при потребі ми можемо діставати духовні коштовності (Матв. 13:52).

17. Що ви досліджуєте під час сімейного чи особистого вивчення?

¹⁷ Плануймо сімейне поклоніння. Керівний орган заохочує кожного з нас виділяти щотижня вечір або інший час для особистого чи сімейного вивчення. Аби робити це, в програмі зібрань були зроблені зміни. Що ви обговорюєте на сімейному поклонінні? Дехто читає Біблію і при цьому досліджує незрозумілі вірші та робить у своїй Біблії короткі записи. Багато сімей розмірковують над тим, як розглянуті думки можна застосувати в сімейному житті. Іноді голови сімей підбирають матеріал, який, на їхній погляд, сім’ям варто обговорити або який пов’язаний з темами чи питаннями, котрі порушили члени сім’ї. З часом ви, без сумніву, будете обирати й інший матеріал для обговоренняa.

18. Чому нам не треба вагатися досліджувати глибокі істини Божого Слова?

¹⁸ За словами Ісуса, дух мав бути помічником. Тож нам не треба вагатися досліджувати глибокі істини Божого Слова. Ці істини належать до «Богопізнання», і нам варто вникати в них. (Прочитайте Приповістей 2:1—5). Завдяки їм ми багато довідуємось «про те, що Бог приготував для людей, котрі люблять його». Коли ми докладаємо зусиль більше дізнаватися про Слово Єгови, святий дух допомагає нам, бо «дух досліджує все, навіть Божі глибини» (1 Кор. 2:9, 10).

[Примітка]

Як би ви відповіли?

• Якими двома способами дух допомагає нам досліджувати «Божі глибини»?

• Через кого святий дух виявляв глибокі істини в I столітті?

• Як у наші дні Божий дух сприяє виясненню духовних питань?

• Яким чином вам черпати пожиток з керівництва духу?

[Рамка на сторінці 22]

Як дух розкрив значення духовного храму

До «Божих глибин», які були розкриті в I столітті, належало пояснення про те, що скинія, а пізніше храми пророчо вказували на щось значно більше в духовному розумінні. Павло говорив про «правдивий намет, який поставив Єгова, а не людина» (Євр. 8:2). Це був величний духовний храм, устрій, який дозволяє наближатися до Бога завдяки жертві Ісуса Христа та його священицькому служінню.

«Правдивий намет» з’явився у 29 році н. е., коли Ісус охрестився і Єгова визнав його як досконалу жертву (Євр. 10:5—10). Після смерті і воскресіння Ісус ввійшов у Найсвятіше духовного храму і представив цінність своєї жертви «перед лицем Бога» (Євр. 9:11, 12, 24).

В іншому листі апостол Павло написав, що помазані християни «виростають у святий храм для Єгови» (Еф. 2:20—22). Чи цей храм є тим самим, що й «правдивий намет», описаний пізніше в Павловому листі до євреїв? Протягом десятиліть служителі Єгови власне так і думали. Вважалося, що помазанці готувалися на землі стати «камінням» у небесному храмі Єгови (1 Пет. 2:5).

Але перед 1971 роком відповідальні члени класу раба почали розуміти, що храм, про який говорив Павло в Листі до ефесян, не є величним духовним храмом Єгови. Якби «правдивий намет» утворювали воскреслі помазанці, то він з’явився б лише після їхнього воскресіння, яке почалося під час «присутності Господа» (1 Фес. 4:15—17). Але про скинію Павло писав: «Цей намет є наочним прикладом, котрий стосується визначеного часу, що вже настав» (Євр. 9:9).

Ретельний аналіз цих та інших віршів чітко показав, що духовний храм тепер не будується і що помазані християни не є «камінням», яке формується на землі, щоб пізніше стати частиною того храму. Натомість помазанці служать на подвір’ї і у Святому духовного храму, щоденно приносячи Богові «жертву хвали» (Євр. 13:15).

[Ілюстрація на сторінці 23]

Як нам ще ліпше розуміти «Божі глибини»?