Чи ви пам’ятаєте?
Чи ви уважно читали недавні номери «Вартової башти»? Тоді спробуйте відповісти на такі запитання:
• Які три чинники допоможуть нам опиратися схильності до нечесності?
По-перше, слід розвивати здоровий страх перед Богом (1 Пет. 3:12). По-друге, треба мати навчене Біблією сумління і, по-третє, необхідно докладати зусиль, щоб виявляти почуття задоволення (15.4, сторінки 6, 7).
• Чому серйозне ставлення до служіння Богові не означає, що ми завжди повинні мати суворий вигляд і уникати розваг?
Відповісти на це запитання ми зможемо, розглянувши приклад Ісуса. Йому подобалося споживати їжу в приємному товаристві. Ісус не був надто серйозним і суворим. Люди, навіть діти, тягнулися до нього і почувалися поряд з ним затишно (15.4, сторінка 10).
• Що робити чоловікові та дружині, якщо їхні стосунки після народження дитини, здається, руйнуються?
Запевняти одне одного в любові. Чоловік може допомагати своїй дружині подолати почуття невпевненості. Їм обом слід відверто говорити про свої почуття і фізичні потреби (1.5, сторінки 12, 13).
• Що представляє оливкове дерево в 11-му розділі Листа до римлян?
Оливкове дерево стосується другорядної частини Авраамового нащадка, духовного Ізраїля. Корінь цього символічного дерева представляє Єгову, а стовбур зображає Ісуса. Коли більшість євреїв за походженням відкинули Ісуса, люди з інших народів, які повірили в нього, могли стати прищепленими до символічної оливки, утворюючи таким чином другорядну частину Авраамового нащадка в її повній кількості (15.5, сторінки 22—25).
• Яку саме добру новину ми можемо звіщати бідним?
Ця добра новина полягає в тому, що Бог призначив Ісуса Царем. Він є тим ідеальним Правителем, який покінчить з бідністю. Чому можна так сказати? Ісус має незаперечну владу та правитиме над усім людством; він співчуває бідним і може усунути причину бідності — нашу успадковану схильність до егоїзму (1.6, сторінка 7).
• Що мав на увазі Ісус, коли сказав Кайяфі: «Ти сам це сказав»? (Матв. 26:63, 64).
Очевидно, вислів «ти сам це сказав» був поширеною єврейською ідіомою на підтвердження правдивості сказаного. Первосвященик Кайяфа запитав, чи Ісус є Христом, Божим Сином. Ісусові слова «ти сам це сказав» були ствердною відповіддю (1.6, сторінка 18).
• Чи могли потенційні нащадки досконалого чоловіка Ісуса стати частиною викупу?
Ні. Хоча Ісус міг би дати початок мільярдам досконалих людей, такі потенційні досконалі нащадки не заплатили б викупу. Лише Ісусове досконале життя відповідало Адамовому життю (1 Тим. 2:6). (15.6, сторінка 13).
• Як християни покажуть, що зважають на застереження про лжевчителів, записане в Дії 20:29, 30?
Вони не приймають лжевчителів у себе вдома і не вітаються з ними (Рим. 16:17; 2 Ів. 9—11). Християни не читають літературу відступників, не дивляться телепередач з їхньою участю і не переглядають веб-сайтів з їхніми вченнями (15.7, сторінки 15, 16).
• Хто повинен вчити дітей про Бога?
Батько і мати повинні навчати своїх дітей, беручи до уваги біблійні поради (Прип. 1:8; Еф. 6:4). Як показує дослідження, коли обоє батьків залучені в навчання дітей, їм вдається досягати позитивних результатів (1.8, сторінки 6, 7).