«Люби свого ближнього, як самого себе»

1, 2. а) Яка заповідь, за Ісусовими словами, була другою найбільшою заповіддю в Законі? б) Які запитання ми розглянемо?

ЩОБ випробувати Ісуса, один фарисей запитав його: «Учителю, яка найбільша заповідь у Законі?» Як згадувалося в попередній статті, Ісус відповів, що «першою і найбільшою» є заповідь: «Люби Єгову, Бога свого, всім серцем, всією душею і всім розумом». Відтак Ісус додав: «Друга подібна до неї: “Люби свого ближнього, як самого себе”» (Матв. 22:34—39).

² Ісус сказав, що ми повинні любити свого ближнього, як самого себе. Тож варто запитати себе: «Хто наш ближній? Як нам виявляти йому любов?

3, 4. а) Який приклад навів Ісус у відповідь на запитання: «А хто мій ближній?» б) Як самарянин допоміг чоловікові, якого пограбували, побили і залишили напівмертвого? (Дивіться малюнок на початку статті).

³ Подивімося, що відповів Ісус, коли один самовдоволений чоловік запитав його: «А хто мій ближній?». Ісус навів приклад про милосердного самарянина. (Прочитайте Луки 10:29—37). Ізраїльський священик і левит мали б поводитись як хороші ближні, побачивши чоловіка, котрого розбійники пограбували, побили і залишили напівмертвого. Проте вони байдуже пройшли другим боком. Чоловікові допоміг самарянин — той, хто належав до народу, який шанував Мойсеїв закон, але до якого євреї ставилися з презирством (Ів. 4:9).

⁴ Бажаючи допомогти нещасному чоловікові, милосердний самарянин полив його рани олією та вином. Він дав два денарії,— що дорівнювало зарплатні за два робочих дні,— господарю двору, щоб той подбав про пораненого чоловіка (Матв. 20:2). Отже, неважко зрозуміти, хто насправді був ближнім для цього чоловіка. Ісусів приклад вчить нас виявляти співчуття і любов до ближніх.

 5. Як служителі Єгови виявляли любов до ближніх під час недавнього стихійного лиха?

⁵ Знайти таких співчутливих людей, як милосердний самарянин, часами нелегко. Особливо в ці скрутні «останні дні» переважна більшість людей не має природної любові, не йде на жодні поступки і не любить великодушності (2 Тим. 3:1—3). Наприклад, під час стихійних лих можуть виникати критичні ситуації. Подивімося, що відбувалось у Нью-Йорку після того, як у кінці жовтня 2012 року на нього налетів ураган «Сенді». В одному районі цього міста, який дуже постраждав, грабіжники чигали на мешканців, котрі й без того вже страждали без струму, тепла та речей першої необхідності. У цій же території Свідки Єгови вжили заходів, щоб допомагати не тільки своїм одновірцям, але й іншим людям. Християни роблять це, тому що люблять ближніх. Як ще можна виявляти любов до ближніх?

 6. Як наша праця проповідування пов’язана з любов’ю до ближніх?

⁶ Допомагати людям духовно. Ми стараємося звертати увагу людей на «потіху з Писань» (Рим. 15:4). Безперечно, ми виявляємо любов до ближніх, коли під час служіння ділимося з ними біблійною правдою (Матв. 24:14). Ми маємо велику честь проголошувати звістку про Царство, звістку від «Бога — джерела надії» (Рим. 15:13).

 7. Що таке Золоте правило і які благословення ми отримаємо, керуючись ним?

⁷ Керуватися Золотим правилом. Ось як Ісус сформулював це правило в Нагірній проповіді: «Усе, що тільки хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви, бо в цьому полягають Закон та Пророки» (Матв. 7:12). Коли ми ставимось до інших так, як радив Ісус, то поводимося згідно з духом «Закону» (Буття — Повторення Закону) і «Пророків» (пророчі книги Єврейських Писань). Вони чітко показують, що Бог благословляє тих, хто виявляє свою любов до інших. Приміром, через Ісаю Єгова сказав: «Бережіть правосуддя й чиніть справедливість... Блаженна людина, що робить таке» (Ісаї 56:1, 2). Ми маємо справжнє благословення, тому що з любов’ю і справедливо поводимося з нашими ближніми.

 8. Чому потрібно любити своїх ворогів і яким може бути результат такого ставлення до них?

⁸ Любити своїх ворогів. «Ви чули, що сказано: “Люби свого ближнього і ненавидь свого ворога”,— сказав Ісус.— А я вам кажу: не переставайте любити своїх ворогів і молитися за своїх гонителів. Так ви станете синами вашого небесного Батька» (Матв. 5:43—45). Апостол Павло висловив подібну думку, написавши: «Якщо твій ворог голодний, нагодуй його, а якщо спраглий, дай напитися» (Рим. 12:20; Прип. 25:21). Згідно з Мойсеєвим законом, людина мала допомогти ворогові розв’ючити його тварину, яка впала під тягарем вантажу (Вих. 23:5). Так колишні вороги могли стати хорошими друзями. Завдяки нашій любові чимало противників почали прихильніше ставитися до нас. Якщо ми любимо своїх ворогів, навіть запеклих гонителів, то відчуємо велику радість, коли дехто з них стане правдивим християнином.

 9. Що сказав Ісус про примирення з нашим братом?

⁹ «Намагайтесь мати мир з усіма людьми» (Євр. 12:14). Звісно, цими людьми також є наші брати, адже Ісус сказав: «Коли... ти принесеш дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, залиши дар перед жертовником і піди звідти: спочатку примирися з братом, а тоді повернись та принеси свій дар» (Матв. 5:23, 24). Бог поблагословить нас, якщо ми виявимо любов до нашого брата і постараємось якомога швидше примиритися з ним.

10. Чому ми не повинні вишукувати в інших помилок?

¹⁰ Не вишукувати в інших помилок. Ісус навчав: «Перестаньте судити, щоб і вас не судили. Бо яким судом судите ви, таким судитимуть і вас, і якою міркою ви міряєте, такою відміряють вам. Чому ти дивишся на скалку в оці свого брата, а колоду у власному оці не помічаєш? І як можеш казати братові: “Дозволь мені вийняти скалку з твого ока”, якщо у тебе в оці колода? Лицеміре! Спочатку вийми зі свого ока колоду і тоді чітко побачиш, як вийняти з братового ока скалку» (Матв. 7:1—5). Як же яскраво Ісус наголосив нам на тому, щоб не критикувати інших за незначні помилки, якщо ми самі, можливо, допускаємося дуже великих!

11, 12. Яким особливим способом ми виявляємо любов до ближніх?

¹¹ Ми хочемо виявляти любов до ближніх по-особливому. Подібно до Ісуса, ми проповідуємо добру новину про Царство (Луки 8:1). Ісус звелів своїм послідовникам робити «учнями людей з усіх народів» (Матв. 28:19, 20). Виконуючи це доручення, ми намагаємося допомогти ближнім покинути широку і простору дорогу, яка веде до знищення, і стати на тісну дорогу, що веде до життя (Матв. 7:13, 14). Поза всяким сумнівом, Єгова благословляє такі зусилля.

¹² Так само як Ісус, ми допомагаємо людям усвідомлювати свою потребу в духовному (Матв. 5:3). Якщо вони охоче нас слухають, ми задовольняємо таку потребу, звіщаючи їм «добру новину» від Бога (Рим. 1:1). Ті, хто приймає звістку про Царство, примиряються з Богом через Ісуса Христа (2 Кор. 5:18, 19). Тож проповідування доброї новини — це дуже важливий вияв любові до ближніх.

13. Що ви думаєте про свою участь в особливій праці проповідування про Царство?

¹³ Ми з радістю допомагаємо людям узгоджувати своє життя з Божими нормами праведності, коли робимо до них повторні відвідини і проводимо з ними домашні біблійні вивчення. Завдяки цьому зацікавлені можуть докорінно змінити свій спосіб життя (1 Кор. 6:9—11). Нам приємно бачити, як Бог допомагає «схильним прийняти правду» людям зробити необхідні зміни і розвинути з ним близькі стосунки (Дії 13:48). Багато хто зміг змінити розпач на радість, а надмірну тривогу на довіру до нашого небесного Батька. З теплотою на серці ми спостерігаємо за духовним поступом нових учнів. Дійсно, бути вісником Царства і виявляти любов до ближніх таким особливим способом — це справжнє благословення.

14. Назвіть деякі грані любові, описаної в 1 Коринфян 13:4—8.

¹⁴ Ми уникнемо багатьох проблем, будемо щасливими й отримаємо Божі благословення, якщо у стосунках з ближніми керуємось Павловими словами про любов. (Прочитайте 1 Коринфян 13:4—8). Коротко розгляньмо, що́ Павло сказав про любов, і подивімося, як нам застосовувати його слова в житті.

15. а) Чому треба бути терпеливим і добрим? б) Чому необхідно уникати ревнощів і хвастливості?

¹⁵ «Любов довготерпелива і добра». Подібно як Бог виявляє терпеливість і доброту до недосконалих людей, ми маємо бути терпеливими і добрими, коли інші допускаються помилок і діють бездумно, а навіть грубо. «Любов не ревнує». Тож справжня любов не допустить, щоб ми жадали власності іншої людини чи її обов’язків у зборі. Крім того, якщо ми любимо, то не будемо хвастати чи зазнаватися. Адже «світильник, який веде неправедних,— це пихаті очі й зарозуміле серце, вони є гріхом» (Прип. 21:4, «Переклад нового світу», англ.).

16, 17. Як нам діяти відповідно до слів з 1 Коринфян 13:5, 6?

¹⁶ Любов спонукуватиме нас належно поводитися з ближнім. Ми не будемо обманювати його, красти в нього або робити щось таке, чим би порушували закони і принципи Єгови. Любов також не дозволить нам дбати лише про власні інтереси, а буде спонукувати нас зважати на інших (Фил. 2:4).

¹⁷ Справжню любов нелегко роздратувати, і вона «не веде лічби обра́зам», так начебто ми записували в реєстр кожну кривду, якої нам завдали інші (1 Фес. 5:15). Якби ми затаювали образу, то не подобалися б Єгові й, по суті, з тліючої жаринки роздували б велике полум’я, що зашкодило б нам та іншим (Лев. 19:18). Завдяки любові ми радіємо правді й «не тішимося неправедністю», навіть якщо людина, котра ненавидить нас, страждає від несправедливості та неправильного поводження. (Прочитайте Приповістей 24:17, 18).

18. Чого ми вчимось про любов з 1 Коринфян 13:7, 8?

¹⁸ Подивімося, що Павло далі говорить про любов. Він сказав, що «любов усе зносить». Якщо хтось образив нас, але просить прощення, любов буде спонукувати нас простити йому. Любов вірить в усе, що написано в Божому Слові, і заохочує нас бути вдячними за духовний харч. Любов «на все [записане в Біблії] надіється» і спонукує нас ділитися з іншими своєю надією (1 Пет. 3:15). Коли виникають важкі обставини, ми молимося і надіємося на хороші результати. Любов «все терпить», чи це гріхи проти нас, переслідування або інші випробування. Крім того, «любов ніколи не згасає». Слухняні люди будуть виявляти її всю вічність.

19, 20. Які біблійні поради мають спонукувати нас і далі виявляти любов до ближнього?

¹⁹ Якщо ми застосовуємо біблійні поради, то й далі зможемо любити ближніх. Ми будемо виявляти таку любов до всіх людей, хоч би яким було їхнє походження. Також ми маємо пам’ятати Ісусові слова: «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матв. 22:39). Бог і Христос сподіваються, що ми будемо любити ближніх. Коли ми не знаємо, як повестися з нашим ближнім за певних обставин, молімося, щоб Бог керував нами через святий дух. Завдяки цьому ми отримаємо благословення Єгови і зможемо ставитися до інших з любов’ю (Рим. 8:26, 27).

²⁰ Заповідь любити свого ближнього, як самого себе, названа «царським законом» (Як. 2:8). Навівши деякі заповіді з Мойсеєвого закону, Павло сказав: «Як і будь-яку іншу заповідь можна підсумувати так: “Люби свого ближнього, як самого себе”. Любов не завдає ближньому кривди, тому любов є виконанням закону» (Рим. 13:8—10). Тож не припиняймо виявляти любов до ближніх.

21, 22. Чому необхідно любити Бога і свого ближнього?

²¹ Тимчасом як ми роздумуємо над тим, чому необхідно любити ближнього, варто поміркувати над словами Ісуса про те, що його Батько «наказує сонцю своєму сходити над злими і добрими та посилає дощ на праведних і неправедних» (Матв. 5:43—45). Нам треба виявляти любов до ближнього — праведного і неправедного. Як зазначалося раніше, ми виявимо таку любов, коли будемо проповідувати йому звістку про Царство. Які ж благословення очікують нашого ближнього, якщо він щиро відгукнеться на добру новину!

²² Ми маємо чимало підстав беззастережно любити Єгову. Також ми можемо по-різному виявляти любов до ближнього. Виявляючи любов до Бога та ближнього, ми доводимо, що зважаємо на Ісусові слова, поміщені у двох найбільших заповідях. А над усе ми потішаємо серце нашого доброго небесного Батька, Єгови.