Лагідність. Чому її варто виявляти?

«Від природи я сором’язлива і не дуже впевнена в собі,— каже Сараa.— Мені не затишно в товаристві зухвалих і самовпевнених людей. Але я почуваюся невимушено серед тих, хто є лагідним і смиренним. Я можу відкритися таким людям, розповісти їм про свої почуття та обговорити з ними свої проблеми. Саме такими є мої найкращі друзі».

Зі слів Сари видно, що лагідність приваблює до нас людей. Також лагідність подобається Єгові. Його слово заохочує нас: «Одягніться в... лагідність» (Кол. 3:12). Що таке лагідність? Як цю рису виявляв Ісус? І як завдяки лагідності ми будемо щасливішими?

Лагідність — це риса, яка характеризує людину спокійної вдачі. Лагідна людина ставиться до інших з ніжністю та добротою. У напружених ситуаціях вона вміє зберігати спокій і виявляти самовладання.

Лагідність є ознакою внутрішньої сили. Грецьке слово, перекладене як «лагідність», використовували для опису приборканого дикого коня. Приборканий кінь не втрачає своєї сили, але завдяки терпеливому навчанню його силу вдається загнуздати. Подібно й ми, виявляючи лагідність, приборкуємо свій непокірний характер і підтримуємо мирні стосунки з іншими.

Ми можемо думати: «Від природи я не відзначаюсь лагідністю». Ми живемо у світі, в якому багато зухвалих і нетерплячих людей. Тож нам може бути важко виявляти лагідний дух (Рим. 7:19). Безперечно, потрібно докладати зусиль, щоб розвинути лагідність, але святий дух Єгови допоможе нам досягти цієї мети (Гал. 5:22, 23). Чому важливо розвивати лагідність?

Лагідність — риса, яка приваблює людей. Згідно зі словами Сари, про яку згадувалось вище, ми почуваємося невимушено серед лагідних людей. Ісус подав видатний приклад лагідності та доброти (2 Кор. 10:1). Навіть діти, які не знали його, тягнулися до нього (Марка 10:13—16).

Лагідність захищає нас і тих, хто нас оточує. Якщо ми лагідні, нас нелегко вивести з рівноваги або розгнівати (Присл. 16:32). Ми не ранимо інших, зокрема тих, кого любимо, тому нас не мучить почуття провини. Крім того, лагідність захищає тих, хто нас оточує, адже вони не страждають через наш нестримний характер.

Незважаючи на те, що Ісус був зайнятою людиною і мав чимало обов’язків, він з усіма поводився лагідно. За його днів багато людей були струдженими та обтяженими і потребували відсвіження. Їх, мабуть, дуже потішили слова Ісуса: «Прийдіть до мене... Тому що я лагідний та смиренний» (Матв. 11:28, 29).

Як нам розвивати таку ж лагідність, яку виявляв Ісус? З Божого Слова ми довідуємось, як Ісус ставився до людей і як поводився у складних ситуаціях. Тож ми намагаємось наслідувати Ісуса, коли опиняємося в ситуаціях, в яких випробовується наша лагідність (1 Пет. 2:21). Що допомагало Ісусові бути лагідним? Розгляньмо три чинники.

Ісус був смиренний. Як видно зі слів Ісуса, він був «лагідний та смиренний» (Матв. 11:29). Біблія згадує ці дві риси разом, тому що лагідність тісно пов’язана зі смиренністю (Еф. 4:1—3).

Смиренність допомагає нам не думати забагато про себе і не бути надмірно вразливими. Як зреагував Ісус, коли його несправедливо засуджували, кажучи, що він «ненажера і любить пити вино»? Усім своїм способом життя він спростовував такі слова. І, оскільки Ісус був лагідним, він сказав, що «мудрість доводить свою праведність вчинками» (Матв. 11:19).

Чи ви стараєтесь реагувати лагідно, якщо хтось бездумно висловлюється про вашу національність, стать або походження? Ось що каже Пітер, старійшина з Південно-Африканської Республіки: «Коли мене починають дратувати чиїсь слова, я себе запитую: “Як би зреагував Ісус?”» Пітер додає: «Я вчуся не думати забагато про себе».

Ісус розумів слабкість людини. Ісусові учні мали добрі спонуки, але через свою недосконалість вони не завжди діяли правильно. Наприклад, у ніч перед смертю Ісуса Петро, Яків та Іван не надали йому емоційної підтримки, про яку він просив. Ісус визнав, що «дух бадьорий, але плоть слабка» (Матв. 26:40, 41). Усвідомлюючи це, він не розсердився на апостолів.

Сестра на ім’я Менді була дуже вимогливою до інших, але тепер вона старається наслідувати Ісусів приклад лагідності. Ця сестра говорить: «Я намагаюсь з розумінням ставитися до всіх проявів людської недосконалості та помічати в інших щось добре, як це робить Єгова». Чи може Ісусів приклад допомогти й вам лагідно ставитися до інших?

Ісус залишав справи в Божих руках. На землі Ісус зазнавав несправедливого ставлення з боку інших. Його неправильно розуміли, зневажали і катували. Попри це він залишався лагідним, адже «ввірив себе тому, хто судить праведно» (1 Пет. 2:23). Ісус знав, що його небесний Батько подбає про нього та у свій час виправить несправедливість.

Якщо ми гніваємось на когось і намагаємося самі добитися справедливості, то можемо занадто гостро реагувати і зробити тільки гірше. Тому Біблія нагадує нам: «Гніваючись, людина не сприяє утвердженню Божої праведності» (Як. 1:20). Навіть якщо ми маємо підставу гніватися, ми можемо повестися неправильно через свою недосконалість.

Сестра Кеті з Німеччини колись думала: «Тільки я сама можу постояти за себе». Але коли Кеті навчилась покладатися на Єгову, вона змінила свій погляд. «Я вже не мушу завжди бути готовою захистити себе,— каже Кеті.— Я можу реагувати лагідно, знаючи, що в Єгови все під цілковитим контролем». Якщо ви стали жертвою несправедливості, наслідуйте Ісусів приклад і покладайтеся на Бога. Це допоможе й вам залишатися лагідними.

Ісус підкреслив, що наше щастя значною мірою залежить від лагідності. Він сказав: «Щасливі лагідні» (Матв. 5:5). Зверніть увагу, як лагідність допомагає в нижченаведених ситуаціях.

Лагідність зменшує напруження в шлюбі. Роберт з Австралії визнає: «Я не раз казав дружині дошкульні та бездумні слова. Але необачних слів, промовлених у гніві, назад не повернеш. Мені було дуже прикро, коли я бачив, якого болю їй завдавав».

«Всі ми часто спотикаємось» у слові, і наші бездумні слова можуть загрожувати миру в подружжі (Як. 3:2). У таких ситуаціях лагідність допоможе нам залишатися спокійними і контролювати свою мову (Присл. 17:27).

Роберт докладав неабияких зусиль, щоб зберігати спокій і виявляти самовладання. Яким був результат? Він говорить: «Тепер, коли виникають непорозуміння, я намагаюсь уважно слухати, говорити лагідно та не ображатись. І наші стосунки з дружиною стали набагато ліпшими».

Лагідність допомагає нам ладити з іншими. Той, хто швидко ображається, може залишитися без друзів. А лагідність допомагає нам зберігати «узи миру» (Еф. 4:2, 3). Згадана раніше Кеті каже: «Завдяки лагідності мені приємніше спілкуватися з іншими людьми, хоча де з ким важко ладити».

Лагідність приносить внутрішній мир. Біблія пов’язує «мудрість, що згори» з лагідністю і миром (Як. 3:13, 17). Лагідна людина має «серце спокійне» (Присл. 14:30). Мартін, який працює над тим, щоб розвивати лагідність, говорить: «Я став більш поступливим і менше наполягаю на своєму. Тепер я маю внутрішній мир і почуваюся щасливішим».

Безумовно, іноді нам доводиться докладати зусиль, щоб розвивати лагідність. Ось що говорить один брат: «Відверто кажучи, навіть досі буває, що всередині я закипаю гнівом». Але Єгова не тільки заохочує нас виявляти лагідність, але й обіцяє допомагати нам у цьому (Ісаї 41:10; 1 Тим. 6:11). Він може довершити наше навчання і зробити нас сильними (1 Пет. 5:10). З часом ми, подібно до апостола Павла, зможемо віддзеркалювати «лагідність і доброту Христа» (2 Кор. 10:1).