І далі «слухайте його»

1, 2. а) Який наказ почули троє Ісусових апостолів і як він на них вплинув? б) Що ми розглянемо в цій статті?

ПІСЛЯ Пасхи 32 року н. е. апостоли Петро, Яків та Іван побачили дивовижне видіння. На високій горі, можливо на одному з відрогів гори Хермон, Ісус преобразився перед ними. «Його обличчя засяяло, немов сонце, а вбрання стало сліпучим, як світло» (Матв. 17:1—4). У кінці видіння апостоли почули голос Бога: «Це Син мій улюблений. Я ним задоволений. Слухайте його» (Матв. 17:5). Петро, Яків та Іван дотримувалися цих слів упродовж всього свого життя. Ми хочемо наслідувати їхній приклад.

² З попередньої статті ми дізналися, що́, за наказом Ісуса, нам треба перестати робити, а в цій статті ми поговоримо про те, що́ ми повинні робити.

 3. Що, згідно з Матвія 7:13, 14, ми повинні зробити?

³ Прочитайте Матвія 7:13, 14. Зверніть увагу: Ісус сказав, що є двоє воріт, за якими починаються дві дороги — «простора» і «тісна». Третьої дороги немає. Кожен має вирішити, якою дорогою він буде йти. Це найважливіше рішення з усіх, які ми можемо прийняти, адже від нього залежить, чи ми будемо жити вічно.

 4. Як би ви описали «простору» дорогу?

⁴ Нам треба добре розуміти, чим ці дві дороги відрізняються одна від одної. «Простору» дорогу обирає багато людей, бо нею легко йти. На жаль, вони просто йдуть за більшістю, не усвідомлюючи, що на цю дорогу їх заманив Сатана Диявол і що в кінці їх чекає смерть (1 Кор. 6:9, 10; 1 Ів. 5:19).

 5. Яких зусиль дехто доклав, аби знайти «тісну» дорогу і почати нею йти?

⁵ Ісус казав, що, на відміну від «просторої» дороги, «тісну» дорогу мало хто знаходить. Чому? Цікаво, що відразу в наступному вірші Ісус застерігає своїх послідовників від лжепророків (Матв. 7:15). За деякими підрахунками у світі існують тисячі релігій і майже кожна з них твердить, що навчає правди. Через це мільйони людей спантеличені, в них опускаються руки, і вони навіть не намагаються шукати дорогу, яка веде до життя. Але цю дорогу можна знайти. Ісус сказав: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові, то ви справді мої учні. Ви пізна́єте правду, і правда зробить вас вільними» (Ів. 8:31, 32). Вас варто похвалити за те, що колись ви не пішли за більшістю, а почали шукати правду. Ви ретельно досліджували Біблію, щоб дізнатися, що від вас вимагає Бог, і слухалися наказів Ісуса. Ви побачили, що потрібно відкинути вчення фальшивої релігії, а також свята і звичаї, які мають язичницьке походження. Ви на власному досвіді переконалися, що дотримуватися Божих вимог не так вже й легко (Матв. 10:34—36). Можливо, це вимагало від вас великих зусиль. Все ж ви не здалися, тому що любите свого небесного Батька і хочете йому догоджати. Як же він тішиться вами! (Присл. 27:11).

 6. Що, згідно з Псалмом 119:9, 10, 45, 133, допомагає нам не зійти з тісної дороги?

⁶ Ступивши на тісну дорогу, ми повинні і далі її триматися. Що нам у цьому допоможе? Розгляньмо приклад. Уздовж вузьких доріг у горах встановлюють спеціальне огородження. Це робиться для того, щоб водії не під’їжджали надто близько до краю дороги і не злетіли з неї. Навряд чи хтось з водіїв буде скаржитись, що таке огородження його обмежує. Норми Єгови, записані в Біблії, подібні до захисного огородження. Вони допомагають нам не зійти з тісної дороги, яка веде до життя. (Прочитайте Псалом 119:9, 10, 45, 133.)

 7. Який погляд на тісну дорогу повинні мати молоді люди?

⁷ Хлопці і дівчата, чи вам іноді здається, що норми Єгови занадто обмежують вашу свободу? Сатана хотів би, щоб ви так думали. Він намагається створити враження, що ті, хто йде просторою дорогою, по-справжньому насолоджуються життям. Коли ви бачите, як розважаються ваші однокласники, або спостерігаєте за життям ваших однолітків через Інтернет, вам може здаватися, що ви багато втрачаєте. Так Сатана нав’язує вам думку, що, дотримуючись норм Єгови, ви не зможете жити на повнуb. Але пам’ятайте: Сатана не хоче, щоб люди, які йдуть його дорогою, знали, куди вона їх приведе. А от Єгова нічого не приховує від нас, він розповідає, яке чудове майбутнє чекає на тих, хто тримається дороги життя (Пс. 37:29; Ісаї 35:5, 6; 65:21—23).

 8. Чого хлопці і дівчата можуть навчитися з прикладу Олафа?

⁸ Ми можемо багато чого навчитися з прикладу молодого брата, на ім’я Олафc. Однокласники Олафа вмовляли його спробувати секс. Коли він пояснив, що Свідки Єгови живуть за біблійними нормами моралі, деякі дівчата в класі сприйняли це як виклик і стали ще активніше до нього чіплятись. Проте Олаф залишався непохитним. А втім, на нього тиснули не лише однолітки. Він розповідає: «Вчителі переконували мене, що я мушу отримати вищу освіту, бо це престижно. Вони казали, що без освіти я не досягну успіху в житті». Що допомогло Олафу опиратися тиску? Він пригадує: «Я знайшов хороших друзів у зборі, вони стали мені як рідні. Також я почав старанніше вивчати Біблію. Чим глибше я її досліджував, тим більше переконувався, що це правда. Зрештою я вирішив присвятити життя служінню Єгові».

 9. Що допоможе нам не зійти з тісної дороги?

⁹ Сатана хоче змусити вас зійти з дороги, яка веде до життя. Він хоче, щоб ви приєдналися до більшості людей, які йдуть просторою дорогою, що «вед[е] до знищення» (Матв. 7:13). Але йому нічого не вдасться, якщо ви і далі будете слухати Ісуса і цінуватимете захист, який дає Єгова. А зараз розгляньмо, що ще, за наказом Ісуса, ми повинні робити.

10. Яку настанову, згідно з Матвія 5:23, 24, дав нам Ісус?

¹⁰ Прочитайте Матвія 5:23, 24. Ісус згадав те, що було важливим для всіх юдеїв,— принесення жертв. Уявіть, як хтось стоїть у храмі вже готовий передати свою жертву священику. Раптом він згадує, що його брат має щось проти нього. Тепер йому треба залишити свій дар і піти. Чому? Тому що є щось важливіше, ніж принесення жертв Єгові. Ісус недвозначно каже: «Спочатку піди примирися з братом».

11. Яких зусиль доклав Яків, щоб примиритися з Ісавом?

¹¹ Чудовий приклад того, як відновлювати мир з іншими, подав патріарх Яків. Після того як він приблизно 20 років прожив на чужині, Бог через ангела наказав йому повернутися додому (Бут. 31:11, 13, 38). Але не все було так просто. Колись старший брат Якова, Ісав, хотів його вбити (Бут. 27:41). «Яків дуже злякався і стривожився», бо переживав, що його брат ще таїть на нього злобу (Бут. 32:7). Що зробив Яків, щоб примиритися з Ісавом? Спочатку він палко помолився до Єгови. Потім він послав братові щедрий подарунок (Бут. 32:9—15). Зрештою, особисто зустрівшись з Ісавом, Яків перший виявив йому пошану. Він вклонився Ісаву — і то не раз, не два, а сім разів! Смирення і шанобливе ставлення до брата допомогло Якову примиритися з ним (Бут. 33:3, 4).

12. Чого можна навчитися в Якова?

¹² Зверніть увагу на те, як Яків підготувався до зустрічі з Ісавом і що він зробив, коли зустрів свого брата. Яків смиренно попросив допомоги в Єгови. Потім він діяв згідно зі своєю молитвою і доклав усіх зусиль, щоб їхня зустріч була приємною. А коли Яків зустрівся з Ісавом, він не доводив власну правоту, його мета була — примиритися з братом. Як нам наслідувати його приклад?

13, 14. Що нам робити, якщо ми образили одновірця?

¹³ Якщо ми хочемо триматися дороги, яка веде до життя, нам потрібно підтримувати мирні стосунки з нашими братами (Рим. 12:18). А що, коли ми зрозуміли, що образили когось з одновірців? Подібно до Якова, щиро молімось до Єгови і просімо його благословити наші зусилля примиритися з братом.

¹⁴ Також нам варто зробити самоперевірку. Запитаймо себе: «Чи я готовий переступити через свою гордість, смиренно вибачитись перед братом і відновити з ним мир?» Подумаймо, що відчують Єгова та Ісус, якщо ми зробимо перший крок назустріч ображеному брату чи сестрі. Такі роздуми спонукають нас послухатися наказу Ісуса і смиренно підійти до одновірця, щоб відновити з ним мир. У цьому нам також допоможе приклад Якова.

15. Як принцип з Ефесян 4:2, 3 може допомогти нам відновити мир з нашим братом?

¹⁵ Тільки уявіть, що могло б статися, якби Яків зверхньо поставився до Ісава. Якщо ми хочемо залагодити непорозуміння з братом чи сестрою, нам потрібно бути смиренними. (Прочитайте Ефесян 4:2, 3.) У Прислів’я 18:19 сказано: «Ображений брат більш неприступний, ніж укріплене місто, і бувають суперечки мов ті засуви на брамах фортеці». Щире вибачення допомагає увійти в таку неприступну «фортецю».

16. Про що варто подумати і чому?

¹⁶ Крім того, слід добре подумати, що і як ми скажемо ображеному брату. Пам’ятаймо: наша мета — пом’якшити біль, який ми йому завдали. Спочатку він може різко відреагувати на наші спроби примиритися. У такому разі легко обуритися і почати себе виправдовувати. Але це не приведе ні до чого доброго. Відновити мир з братом набагато важливіше, ніж визначити, хто правий, а хто ні (1 Кор. 6:7).

17. Чого ви навчилися з прикладу Жільбера?

¹⁷ Брат на ім’я Жільбер на собі відчув, що для того, аби відновити мир, необхідно докласти великих зусиль. Він розповідає: «У мене були натягнуті стосунки з дочкою. Більше ніж два роки я намагався примиритися з нею. Кожного разу, коли ми говорили, я старався бути відвертим і спокійним». Що ще робив Жільбер? «Перед кожною розмовою,— каже він,— я молився і думав, як реагуватиму, якщо почую від неї болючі слова. Я мав бути готовий прощати. Я зрозумів, що не потрібно доводити свою правоту і що мій обов’язок — підтримувати мир». Які результати принесли його зусилля? Жільбер каже: «Я відчуваю внутрішній спокій, тому що тепер у мене хороші стосунки з усіма членами сім’ї».

18, 19. Що потрібно робити, якщо ми когось образили, і чому це важливо?

¹⁸ Що ви будете робити, якщо зрозумієте, що хтось з одновірців на вас ображений? Зробіть так, як наказав Ісус,— примиріться з братом. Розкажіть про все Єгові і попросіть, щоб його святий дух допоміг вам бути миротворцями. Тоді ви станете щасливішими і покажете, що слухаєте Ісуса (Матв. 5:9).

¹⁹ Які ж ми вдячні, що Єгова з любов’ю дає нам вказівки через «голову збору» — Ісуса Христа (Еф. 5:23). Подібно до Петра, Якова та Івана, завжди «слухай[мо] його» (Матв. 17:5). У цій статті ми дізналися, як примиритися з одновірцем, якого ми образили, і як триматися тісної дороги, що веде до життя. Роблячи так, ми отримаємо багато благословень вже тепер і матимемо безмежне щастя в майбутньому.