Чого нас вчать листи апостола Петра?

 1. Яке завдання апостол Петро отримав від Єгови наприкінці свого життя?

ЖИТТЯ апостола Петра добігало кінця. За десятки років вірного служіння він багато чого встиг: співпрацював з Ісусом Христом, започатковував проповідування в нових територіях і був членом керівного органу. Однак Єгова мав для Петра ще одне завдання. Приблизно в 62—64 роках н. е. він написав два листи, які пізніше ввійшли до складу Біблії. Петро сподівався, що вони допомагатимуть християнам і після його смерті (2 Пет. 1:12—15).

 2. Чому листи Петра були дуже своєчасними?

² Петро писав свої листи у дуже буремні часи. Багато християн були засмучені «через різні випробування» (1 Пет. 1:6). Лихі люди намагалися поширити у зборі лжевчення та розпусну поведінку (2 Пет. 2:1, 2, 14). А Єрусалим доживав свої останні дні, адже невдовзі римське військо мало знищити це місто і храм, який у ньому розташовувався (1 Пет. 4:7). Без сумніву, Петрові листи були дуже своєчасними. Завдяки їм збори могли долати труднощі, які вони мали тоді, і готуватися до лих, які їх чекали попередуb.

 3. Чому нам варто досліджувати листи Петра?

³ Єгова подбав, щоб листи Петра ввійшли до складу Біблії. Тож, хоча вони були адресовані християнам першого століття, ми теж можемо отримати з них багато користі (Рим. 15:4). Сьогодні, як і тоді, розпусна поведінка дуже поширена, тому наша відданість Єгові нерідко випробовується. А ще нас чекає лихо, яке буде набагато масштабнішим, ніж знищення Єрусалима. Тож нам дуже важливо приділити увагу листам Петра. Вони заохочують нас терпеливо чекати дня Єгови, переборювати страх перед людьми і сильно любити одне одного. Крім того, в цих листах є думки, які допоможуть старійшинам бути добрими пастирями.

 4. Що, згідно з 2 Петра 3:3, 4, може похитнути нашу віру?

⁴ Нас оточують люди, які не довіряють біблійним пророцтвам. Багато хто висміює нас за те, що ми вже роками говоримо про наближення кінця цього злого світу, а він все ніяк не настає. Вони стверджують, що кінець ніколи не прийде. (Прочитайте 2 Петра 3:3, 4.) Ми чуємо таке постійно,— від людей в служінні, від співробітників, від родичів,— і через це наша віра може похитнутися. На щастя, Петро пояснив, що нам робити, аби цього не сталося.

 5. Яка думка допоможе нам терпеливо чекати дня Єгови? (2 Петра 3:8, 9).

⁵ Чи у вас іноді виникає відчуття, що Єгова бариться зі знищенням цього злого світу? Якщо так, то зберігати правильний погляд вам допоможуть слова апостола Петра. Він нагадав нам, що Єгова сприймає час зовсім не так, як люди. (Прочитайте 2 Петра 3:8, 9.) Для Бога тисяча років — як один день. Він терпеливо чекає, тому що не хоче, аби хтось був знищений. Однак коли визначена година прийде, цей світ уже ніщо не врятує. Тому ми дуже раді, що маємо ще трохи часу, аби донести добру новину до людей з усіх народів.

 6. Що вам допоможе «твердо пам’ятати» про день Єгови? (2 Петра 3:11, 12).

⁶ Петро заохочує нас «твердо пам’ятати» про день Єгови. (Прочитайте 2 Петра 3:11, 12.) Для того щоб нам було легше це робити, ми маємо якомога частіше — бажано кожного дня — роздумувати про благословення, які чекають на нас у новому світі. Уявляйте, як ви вдихаєте чисте, свіже повітря, як їсте смачну і корисну їжу, як зустрічаєтеся зі своїми воскреслими близькими, як розповідаєте про біблійні пророцтва людям, що жили багато століть тому. Такі роздуми допоможуть вам з нетерпінням чекати дня Єгови і не забувати, що він вже дуже близько. «Оскільки ви знаєте про [майбутні події] наперед», не дозвольте, щоб лжевчителі «звели вас своїм обманом» (2 Пет. 3:17).

 7. Від чого нас може стримувати страх перед людьми?

⁷ Усвідомлення того, що день Єгови вже дуже близько, спонукує нас ділитися доброю новиною з іншими. Однак іноді ми можемо стримуватись від цього, боячись, що люди погано про нас подумають або заподіють нам шкоду. З Петром теж таке траплялося. У ніч, коли Ісуса судили, він заперечив, що є його учнем, і навіть заявив, що взагалі його не знає (Матв. 26:69—75). Однак пізніше той самий Петро впевнено сказав: «Не бійтеся того, чого бояться вони, і не тривожтеся» (1 Пет. 3:14). Досвід цього апостола доводить, що нам під силу подолати свій страх перед людьми.

 8. Що може допомогти нам подолати страх перед людьми? (1 Петра 3:15).

⁸ Що може допомогти нам не боятися людей? Петро пише: «У своїх серцях освячуйте Христа як Господа». (Прочитайте 1 Петра 3:15.) Ці слова заохочують нас роздумувати над тим, яке високе становище має Ісус, будучи Господом та Царем, і яка велика в нього влада. Якщо ви не наважуєтеся дати свідчення, коли виникає така нагода, то роздумуйте про Ісуса. Уявляйте, як він сидить на небесному престолі в оточенні мільйонів ангелів. Нагадуйте собі, що він має «всю владу на небі і на землі» і що він буде «з вами всі дні аж до закінчення цього віку» (Матв. 28:18—20). Петро казав, що ми маємо «завжди бути готовими» виступити на захист своєї віри. Чи ви хотіли би більше проповідувати неформально, наприклад в себе на роботі чи в школі? Тоді заздалегідь подумайте, коли у вас може виникнути така нагода і що саме ви скажете. Моліться, щоб Єгова додав вам сміливості, і вірте, що з його допомогою зможете подолати свій страх перед людьми (Дії 4:29).

 9. Розкажіть випадок, коли Петрові забракло любові до одновірців. (Дивіться також ілюстрацію.)

⁹ Петро добре знав, що християни зобов’язані любити одне одного. Він був поряд з Ісусом, коли той сказав: «Даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як я люблю вас, так любіть одне одного і ви» (Ів. 13:34). Однак згодом це не завадило Петрові почати уникати братів і сестер з інших народів. Апостол Павло назвав його поведінку лицемірством (Гал. 2:11—14). На щастя, Петро прийняв виправлення і зробив необхідні висновки. В обох своїх листах він наголошує на тому, що ми повинні не тільки відчувати любов до одновірців, але й виявляти її на ділі.

10. Як нам розвинути «нелицемірну братерську любов»? (1 Петра 1:22).

¹⁰ У своєму першому листі Петро написав, що в нас має бути «нелицемірна братерська любов». (Прочитайте 1 Петра 1:22.) Таку любов ми матимемо, якщо будемо «слухатися правди», яка включає і істину про те, що наш «Бог безсторонній» (Дії 10:34, 35). Якщо ми когось у зборі любимо, а когось ні, то явно не дотримуємося заповіді Ісуса. Звичайно, це не означає, що в нас мають бути однакові стосунки з кожним братом чи сестрою. Ісус і сам з деякими апостолами дружив ближче, ніж з іншими (Ів. 13:23; 20:2). Все ж, як наголошує Петро, «братерську любов» ми маємо відчувати до всіх одновірців — у наших зборах має панувати тепла, сімейна атмосфера (1 Пет. 2:17).

11. Що означає «сильно, від усього серця» любити братів і сестер?

¹¹ Звернімо увагу на ще одне заохочення Петра: «Сильно, від усього серця любіть одне одного». Слово «сильно» показує, що ми маємо любити братів і сестер навіть тоді, коли це важко. Наприклад, коли нас ображають, ми рідко думаємо про те, як виявити любов. Перше, що нам хочеться,— відплатити тією ж монетою. Але чи до цього нас закликає Петро? Свого часу Ісус чітко пояснив йому, що Єгові не подобається, коли ми мстимося (Ів. 18:10, 11). Тому Петро написав: «Не віддавайте кривдою за кривду та образою за образу, а, навпаки, благословляйте» (1 Пет. 3:9). Тож нехай між нами панує сильна любов. Тоді ми будемо ставитися з добротою і розумінням навіть до тих, хто нас кривдить.

12. а) До чого нас спонукує любов? б) До чого вас заохотило відео «Бережіть єдність — наш безцінний дар»?

¹² У четвертому розділі свого першого листа Петро звернув увагу, що справжня любов «покриває безліч гріхів» (1 Пет. 4:8). Можливо, пишучи ці слова, він пригадав свою розмову з Ісусом. Того разу Петро сказав Ісусові, що пробачив би своєму братові «аж до 7 разів», і, напевно, думав, що з його боку це дуже великодушно. Але Ісус пояснив Петрові,— а отже, і всім нам,— що пробачати треба «не до 7, а до 77 разів», тобто без обмежень (Матв. 18:21, 22). Якщо вас хтось скривдив і ви відчуваєте, що вам важко застосувати Ісусову пораду, не засмучуйтеся. Всі ми недосконалі і час-від-часу мусимо докладати свідомих зусиль, щоб пробачити і відновити мир. Головне, щоб ми не опускали рук і робили все, що в наших силахc.

13. Чому старійшинам може бути важко пасти доручену їм отару?

¹³ Петро, без сумніву, все життя пам’ятав наказ, який йому дав Ісус: «Паси моїх овечок» (Ів. 21:16). Старійшини, ви добре знаєте, що цей наказ стосується і вас. Разом з тим вам буває не так легко знаходити час на пастирську працю. Ви мусите дбати про свої сім’ї: забезпечувати домашніх всім необхідним, приділяти їм достатньо уваги і брати провід у духовних справах. Також на вас лежить обов’язок подавати іншим приклад у проповідуванні. Ви проводите багато зустрічей і виголошуєте промови на зібраннях та конгресах. Дехто з вас служить у комітеті зв’язку з лікарнями або співпрацює з місцевим відділом проектування та будівництва. Тому ми розуміємо, наскільки ви зайняті.

14. Що спонукує старійшин бути добрими пастирями для братів і сестер? (1 Петра 5:1—4).

¹⁴ «Пасіть доручену вам Божу отару»,— заклика́в Петро старійшин. (Прочитайте 1 Петра 5:1—4.) Дорогі брати, ми впевнені, що ви дуже любите одновірців і щиро хочете бути добрими пастирями. Але іноді вам може бракувати часу і сил на те, щоб підтримувати інших. Можливо, ви навіть переживаєте, що не впораєтеся з цим завданням. Поговоріть про це з Єговою. Петро писав: «Якщо хтось служить, нехай робить це так, як має робити людина, що покладається на силу від Бога» (1 Пет. 4:11). Поки існує цей світ, ви не зможете вирішити всі проблеми братів і сестер, але пам’ятайте, що «головний пастир», Ісус Христос, здатний подбати про них набагато ліпше, ніж ви. Він знає, як підтримати їх зараз, а в новому світі звільнить їх від усіх їхніх тривог. Тому все, чого від вас вимагає Бог,— це любити своїх одновірців, бути добрими пастирями і подавати приклад отарі.

15. Як один старійшина виконує пастирську працю? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁵ Важливість пастирської праці добре розуміє досвідчений старійшина на ім’я Вільям. Коли почалась пандемія COVID-19, він та інші старійшини в його зборі поставили перед собою мету кожного тижня зв’язуватися з усіма вісниками в їхніх групах. Вільям пояснює: «Багато братів і сестер постійно сиділи вдома наодинці зі своїми думками, і була небезпека, що ці думки почнуть їх гнітити». Коли хтось ділиться з Вільямом своїми проблемами, він уважно слухає і намагається зрозуміти, що саме турбує людину і як їй допомогти. Після цього він шукає підбадьорливі статті чи відеоролики на нашому сайті. Вільям каже: «Зараз вісники як ніколи потребують турботливих пастирів. Якщо ми докладаємо стількох зусиль, щоб допомогти людям, які не знають Єгови, то тим більше маємо докладати зусиль, щоб підтримати тих, хто вже належить до його отари».

16. До чого нас заохочують листи апостола Петра?

¹⁶ У цій статті ми обговорили лише кілька думок з листів Петра, але і їх достатньо, щоб кожен з нас мав над чим попрацювати. Можливо, дехто вирішить частіше уявляти себе в новому світі. Хтось поставить за мету свідчити неформально, скажімо на роботі або в школі. Дехто старатиметься повнішою мірою виявляти любов до братів і сестер. А старійшини будуть з іще більшим ентузіазмом пасти Божу отару. Звичайно, завдяки чесному самоаналізу ви побачите свої недоліки, але нехай вони вас не засмучують. Наш «Господь добрий», і він допоможе вам покращитись (1 Пет. 2:3). Петро запевняє нас: «Бог... довершить ваше навчання. Він зміцнить вас, зробить вас сильними і утвердить вас» (1 Пет. 5:10).

17. Яку нагороду ми отримаємо, якщо не будемо опускати рук і дозволятимемо Єгові нас навчати?

¹⁷ Колись Петро почувався негідним навіть стояти поряд з Божим Сином (Луки 5:8). Але завдяки підтримці Єгови та Ісуса він вірно виконував служіння до самого кінця свого земного життя. Зрештою Єгова дозволив йому «ввійти у вічне Царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа» (2 Пет. 1:11). Більшу нагороду важко навіть уявити! Якщо ми, так само як Петро, не будемо опускати рук і дозволятимемо Єгові навчати нас, то теж отримаємо в нагороду вічне життя. Ми досягнемо «мети своєї віри — свого спасіння» (1 Пет. 1:9).