МАТВІЯ
Коментарі. Розділ 12
Суботнього дня. Див. глосарій, «Субота».
Нивами. Можливо, стежками, що відділяли одну ділянку поля від іншої.
Те, що не дозволяється. Єгова наказав ізраїльтянам не виконувати жодної роботи в суботу (Вх 20:8—10). Юдейські релігійні провідники вважали, що мають право визначати, що саме є роботою. Вони звинувачували Ісусових учнів у тому, що ті жали (зривали колоски) і молотили (розтирали їх в руках) (Лк 6:1, 2). Але таке трактування наказу Єгови було надто суворим.
Божий дім. Див. коментар до Мр 2:26.
Хліби представлення. Єврейський вислів буквально означає «хліб лиця». Образно кажучи, цей хліб був перед лицем Єгови як постійне приношення (Вх 25:30; див. глосарій і додаток Б5).
Працюють в суботу. Або «порушують суботу». Священики працювали в суботу, як у будь-який інший день. Вони різали тварин і виконували іншу роботу, пов’язану з приношенням тваринних жертв (Чс 28:9, 10).
Що означають слова. Букв. «що є». Тут грецьке слово естı́н (буквально «є») має значення «означає». (Див. коментар до Мт 26:26.)
Милосердя, а не жертви. Див. коментар до Мт 9:13.
Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.
Має владу над суботою. Ісус говорить так про себе (Мр 2:28; Лк 6:5), вказуючи на те, що має право використовувати суботу для виконання праці, дорученої небесним Батьком. (Пор. Ів 5:19; 10:37, 38.) Саме в суботу Ісус здійснив деякі зі своїх найвидатніших чудес, зокрема зцілення хворих (Лк 13:10—13; Ів 5:5—9; 9:1—14). Це, очевидно, вказувало на те, яке полегшення він принесе людству під час правління свого Царства, що буде немов суботній відпочинок (Єв 10:1).
Рукою. Грецьке слово, перекладене як «рука», має широке значення і може стосуватися цілої руки, кисті або пальців. (Див. також Мт 12:13.)
Наскільки ж. Див. коментар до вислову тим більше в Мт 7:11.
Не розповідати про нього. Див. коментар до Мр 3:12.
Щоб сповнити промовлене через пророка Ісаю. Див. коментар до Мт 1:22.
Ось. Див. коментар до Мт 10:16.
Я задоволений. Або «моя душа задоволена; до вподоби моїй душі». В цій цитаті з Іс 42:1 грецьким словом псіхе́ перекладене єврейське слово не́феш; обидва слова традиційно перекладають як «душа». (Див. глосарій, «Душа», і коментар до Мт 3:17.)
Тліючого ґнота. Побутовий світильник був невеликою глиняною посудиною, яку наповнювали оливковою олією. В неї вставляли ґніт (мотузку з лляних волокон), який вбирав олію, і це підтримувало горіння. Грецький вислів, перекладений як «тліючий ґніт», може стосуватися ґнота, який димить і на якому ще є іскра, але полум’я затухає або вже згасло. Пророцтво з Іс 42:3 вказує на Ісусове співчуття; він ніколи не загасить останньої іскри надії, яка жевріє в серцях смиренних і пригноблених людей.
Поки не встановить. Або «поки не приведе до перемоги». Вжите тут грецьке слово нı́кос («перемога») вживається також у 1Кр 15:55, 57.
Вельзевула. Тобто Сатани. (Див. коментар до Мт 10:25.)
Дім. Тобто сім’я, домашні. Слово, вжите в оригіналі, може вказувати на окрему сім’ю, всіх домашніх великої родини або на придворних і домашніх царя (Дії 7:10; Флп 4:22). Слово «дім» вживалося також стосовно правлячих династій, наприклад Ірода чи Цезаря, в яких часто точилися інтриги, що зрештою призвели до їхнього падіння. Тут, в оповіді Матвія, окрім «дому» згадується також місто, а це показує, що поділення на будь-якому рівні призводить до падіння.
Сатана. Див. коментар до Мт 4:10.
Сини. Вжито у значенні «послідовники; учні».
Будуть вам суддями. Аргументи фарисеїв спростовувались вчинками їхніх «синів».
Божого духу. Або «Божої діючої сили». В подібній розмові, яка відбулася пізніше і про яку згадується в Лк 11:20, Ісус говорить, що виганяє демонів «за допомогою Божої сили [буквально «пальця»]». (Див. коментар до Лк 11:20.)
Зневажливі слова. Йдеться про образливі або наклепницькі висловлювання, які знеславлюють Бога чи щось святе. Оскільки святий дух походить від Бога, свідомо протидіяти духові чи заперечувати його дію — це те саме, що зневажати самого Бога. Як видно з Мт 12:24, 28, юдейські релігійні провідники бачили, як Божий дух діяв через Ісуса, коли він здійснював чуда, все ж вони приписували цю силу Сатані Дияволу.
Цьому віці. Тут вживається грецьке слово айо́н. Воно може стосуватися ситуації, що склалась у певний період чи епоху, або особливих ознак і обставин, що характеризують якийсь період чи епоху. Ісус говорить, що зневажливі слова проти святого духу не будуть прощені ані в цьому безбожному віці, коли править Сатана (2Кр 4:4; Еф 2:2; Тит 2:12), ані в прийдешньому, коли правитиме Бог і люди матимуть «вічне життя» (Лк 18:29, 30; див. глосарій.)
Роде гадючий. Див. коментар до Мт 23:33.
Перелюбне. Стосується духовного перелюбу, тобто невірності Богові. (Див. коментар до Мр 8:38.)
Знаку, даного через пророка Йону. Йона приблизно три дні пробув у череві риби, і своє звільнення звідти він прирівняв до звільнення з могили (Йн 1:17—2:2). Ісусове воскресіння мало бути таким же реальним, як звільнення Йони з черева риби. Але навіть попри те, що Ісус, провівши неповні три дні в могилі, воскрес, його жорстокі противники не повірили в нього.
Три дні і три ночі. Інші біблійні оповіді показують, що цей вислів може означати неповні три дні і що неповний день міг вважатися цілим днем (Бт 42:17, 18; 1Цр 12:5, 12; Мт 27:62—66; 28:1—6).
Цариця з півдня. Тобто цариця Шеви. Вважається, що її царство лежало в південно-західній частині Аравії (1Цр 10:1).
Брати. Тобто Ісусові брати по матері. Їхні імена згадуються в Мт 13:55 і Мр 6:3. (Більше інформації щодо значення слова «брат» міститься в коментарі до Мт 13:55.)
І хтось... з тобою. Цього вірша немає в деяких стародавніх рукописах.
Ось моя мати і мої брати! Тут Ісус показує різницю між своїми рідними братами, деякі з яких, очевидно, не вірили в нього (Ів 7:5), та своїми духовними братами, тобто учнями. Ісус підкреслює, що, хоч би якими цінними були для нього сімейні узи, він набагато більше цінує стосунки з тими, хто «виконує волю [його] небесного Батька» (Мт 12:50).