МАТВІЯ
Коментарі. Розділ 14
Обласний правитель. Букв. «тетрарх» (означає «правитель четвертої частини» провінції). Цей термін вказує на правителя, або князя, який правив невеликою територією за дозволом римської влади. Тетрархія Ірода Антипи складалася з Галілеї і Переї. (Пор. коментар до Мр 6:14.)
Ірод. Тобто Ірод Антипа, син Ірода Великого. (Див. глосарій.)
Іван Хреститель. Див. коментар до Мт 3:1.
Ірод. Тобто Ірод Антипа. (Див. глосарій.)
Заарештував Івана... і ув’язнив. Біблія не говорить, де це сталося. Йосиф Флавій пише, що Івана було ув’язнено і вбито у фортеці Махерон, яка розташовувалася на схід від Мертвого моря («Юдейські старожитності», кн. 18, розд. 5, абз. 2). Цілком можливо, що Іван дійсно був ув’язнений там впродовж певного часу (Мт 4:12). Однак принаймні якийсь час перед стратою він, імовірно, провів у в’язниці в Тиберіаді — місті на західному узбережжі Галілейського моря. Для цього висновку є кілька підстав. 1) Ймовірно, Іван був ув’язнений у Галілеї, неподалік місцевості, де Ісус виконував своє служіння. У в’язниці Іван почув про діла Ісуса і послав своїх учнів поговорити з ним (Мт 11:1—3). 2) Марко пише, що на дні народження Ірода були присутні «найвидатніші люди Галілеї», а це вказує на те, що Ірод святкував його у своїй резиденції в Тиберіаді. Очевидно, Іван був ув’язнений недалеко від цього місця (Мр 6:21—29; Мт 14:6—11).
Іродіаду, дружину свого брата Філіппа. Ірод Антипа закохався в Іродіаду, дружину свого єдинокровного брата Ірода Філіппа. Після того як Іродіада розлучилася з Філіппом, а Антипа — зі своєю дружиною, Іродіада і Антипа одружилися. Іван Хреститель був ув’язнений за те, що засуджував цей аморальний союз, який суперечив юдейському закону.
Відзначали день народження. Це, очевидно, відбувалося у резиденції Ірода Антипи в Тиберіаді. (Див. коментарі до Мт 14:3; Мр 6:21.) У Біблії згадується лише два святкування днів народження: одне — це день народження, на якому було стято голову Івану Хрестителю (згадується в цьому вірші), а інше — день народження фараона, під час якого стратили головного пекаря (Бт 40:18—22). В обох випадках був великий бенкет і окремим людям була виявлена прихильність, і на обох святкуваннях відбулася страта.
Цар. Офіційний римський титул Ірода Антипи — «тетрарх», як показано в коментарі до Мт 14:1. Проте в народі його називали «царем».
Через клятву. У грецькому тексті тут (на відміну від Мт 14:7) слово «клятва» вжите у множині, що може вказувати на те, що Ірод не просто дав обіцянку, а кілька разів підтвердив її клятвою.
Пройнявся... жалем. Або «пройнявся співчуттям». (Див. коментар до Мт 9:36.)
Ви нагодуйте їх. Це єдине Ісусове чудо, записане в усіх чотирьох Євангеліях (Мт 14:15—21; Мр 6:35—44; Лк 9:10—17; Ів 6:1—13).
Риби. У біблійні часи рибу зазвичай пекли або солили та в’ялили; її часто їли з хлібом. Риба, яку використав Ісус, очевидно, була в’ялена.
Помолився. Букв. «поблагословив». Це слово, очевидно, вказує на молитву хвали і подяки Богові.
Поламав хліб. Хліб зазвичай був тонким і ламким, тому перед споживанням його ламали (Мт 15:36; 26:26; Мр 6:41; 8:6; Лк 9:16).
Кошиків. Це могли бути невеликі плетені кошики. До кошика прив’язували мотузку, щоб його можна було нести. Вважається, що їхня місткість становила приблизно 7,5 л. (Див. коментарі до Мт 16:9, 10.)
А також жінки і малі діти. Лише Матвій, описуючи це чудо, згадує жінок і малих дітей. Можливо, загальна кількість тих, кого Ісус чудом нагодував, становила понад 15 000.
Сотні метрів. Букв. «багато стадіїв». 1 стадій (грецьке ста́діон) дорівнював 185 м, тобто 1/8 римської милі.
Четвертої сторожі. Тобто приблизно від 03:00 до сходу сонця приблизно о 06:00. Тут використано поширену серед греків і римлян систему поділу, за якою ніч ділили на чотири частини (сторо́жі). У давнину євреї ділили ніч на три сторожі, по чотири години в кожній (Вх 14:24; Сд 7:19), але в часи Ісуса загальноприйнятою була римська система.
Вклонилися. Або «віддали шану». Ці люди визнавали Ісуса як Божого представника. Вони вклонилися йому не як богу, а як «Божому Сину». (Див. коментарі до Мт 2:2; 8:2; 18:26.)
В Генісареті. Йдеться про Генісаретську рівнину — невелику рівнину (розміром приблизно 5 на 2,5 км), що лежала на північний захід від Галілейського моря. В Лк 5:1 Галілейське море названо «озером Генісарет».