Спосіб, яким залагоджуються суперечки
У ЦИХ критично тяжких часах, особи й нації часто стаються „запеклі”. Часто суперницькі особи погоджуються тільки над тим, що не можуть погодитись.— 2 Тим. 3:1, 3.
Але, коли виникають помилки, провини або якесь непорозуміння, то чи ж немає якогось певного способу, щоб залагодити їх привівши до ладу і поховати їх в невідзначеній могилі?
Так, є такий спосіб. Коли б його пристосовувати саме за правилами і з правильним відношенням, то незгоди можна розв’язати справедливо цим способом. І в більшости випадках щасливо. Але цей розпорядок не буде діяти гладко й нагороджуючо, якщо всі включені не погодяться прийняти й дотримувати закликані принципи.
Ті принципи виложено в інструкціях Ісуса Христа на провід християнським зборам у першому столітті З.Д. Ними ще досі користуються Свідки Єгови по їхніх зборах кругом світу. Перегляньмо ті принципи, тому що вони є корисні для всіх осіб, котрі стараються полагоджувати свої особисті суперечки.
Ісус Христос зробив нарис зобразивши цей спосіб у трьох кроках:
ПЕРШИЙ КРОК:
„А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає,— ти придбав свого брата”.— Мат. 18:15.
Чи ж переважно приватне обговорювання вад не є більш благородним і люб’язним? Так як зміст виявляє, то Ісус тут не говорить про дрібні незгоди, але про досить серйозні справи за котрі можна виключити особу з збору віруючих.
А чому тільки „поміж тобою та ним самим”
Обдумайте кілька причин чому цей перший крок слід брати тільки між вами, приватно, особа до особи. По-перше, ваша постанова розв’язати справу вимагає, щоб ви переглянули ваш особистий намір. Чи ви тільки бажаєте висказати своє почуття? Чи стараєтесь відплатитись? Чи справа дійсно є такою серйозною? Чи ви дійсно були так дуже скривджені? Чи може бути, що все це є помилкою? Не забувайте який ваш намір повинен бути: щоб придбати вашого брата. Щоб виграти його, назад придбати його. Щоб допомогти йому залишитись Божим служителем.
Ваше зусилля тримати справу цілком приватно повинно виграти його пошану. Це вимагає відваги, щоб приступити до когось приватно. Як багато легше було б вилити вашу скаргу перед іншими. Але, чи це було б в згоді з вимогою „Першого Кроку”?
Також, через розказування іншим подробиці вашої незгоди, то ви самі можете стати засоромлені і приниженими. „Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого, щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя”. (Прип. 25:9, 10) А як слухаючий може засоромити вас? Що ви зробили б коли б він запитав: „Чи ви вже взяли Перший Крок?” Коли б ви сказали, що не взяли, то він мабуть пригадає вам, що в кожній справі є принаймні дві сторони, ваша й іншої особи. І дуже часто навіть третя,— правильна сторона. „Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його”. (Прип. 18:17) Ісус, безсумнівно, відносився до незаперечної провини, очевидно гріху. Але чи ваш доказ є безсумнівним, і ваше розуміння справи понад дослідження? Чи є якийсь кращий спосіб від приватного обговорення, щоб вирішити таку справу?
А що коли б справу переставлено зворотно? Що коли б та особа відчувала, що ви її скривдили? Чи ви не бажали б знати про це, щоб мали нагоду залагодити справу? Це дало б вам нагоду дослідити її й „швидко миритися”? (Мат. 5:25) Чи ж так робити не було б краще ніж дозволяти образі гризти й мучити вас, аж поки можливо ображений не розголосить своєї образи проти вас?
Але, що робити коли Першим Кроком не полагоджено справи? Чи ви далі відчуваєте, що потрібно придбати вашого брата і полагодити справу? Досі, вашу незгоду затримано цілком секретно між вами, а вашим кривдником. Що ж тепер робити?
ДРУГИЙ КРОК:
„А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб ,справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків’ ”.— Мат. 18:16.
Чому брати з собою „ще одного чи двох”?
Чи ви знаєте якусь одну або двох досить дозрілих осіб, досвідчених у вашій проблемі, які були б об’єктивні й безсторонні з вами обома? Коли не знаєте такої особи, то можливо, що котрийсь старший в зборі може запропонувати вам когось, а навіть зробити розпорядок для вас зустрітись.
Але чи це значить, що ви тепер маєте волю виливати ваші образи або обвинувачення перед ким-небудь? Ні. Тільки треба сказати, ,Я маю проблему з таким-то, і боюся, що це впливає на його духовний добробут. Я вже взяв Перший Крок і мені не вдалось придбати його. Отже, я тепер прошу допомоги, щоб взяти Другий Крок. Я хочу, щоб одна або дві особи зустрілись з нами й вислухали обидві сторони нашої справи’. До часу того зібрання жодна особа не повинна виявляти подробиць тієї справи. Таким чином ніхто не зможе сформувати упереджених думок або слухати як котрийсь з вас буде говорити один на одного поза очі, те чого не говорив би до обличчя.
Цей Другий Крок не є слухання перед судовим комітетом. Він тільки є підсиленим зусиллям придбати вашого брата. Замість самому старатись, ви тепер маєте допомогу одного або двох братів. Якщо ваш доказ є непохитний і ваше відношення є справді ,придбати вашого брата’, то тепер маєте свідків.
А що робити, коли Другий Крок не матиме успіху? Принаймні ви виявили справу перед Біблією-вповноваженими особами. Тепер ви маєте підтримку похвальних свідків, що образника обвинувачено справою за яку його можна виключити з збору. Але це втягає останній
ТРЕТІЙ КРОК:
„А коли не послухає їх,— скажи церкві (зборові, НС, анг.)”.— Мат. 18:17.
Як ви „кажете зборові”
Збір представляють старші. І в такій справі збір представляє судовий комітет призначений або старшими або якоюсь іншою властивою владою. Отже тепер вашу проблему представлено перед старшими. Як?
Чи ви просите, щоб усі старші вислухали вашу справу? Чи так робити було б потрібно або практично? Ви ще не просити жодного з них вислухати вас, принаймні у відсутності скривдженої особи. Ви просите, щоб вас слухав призначений судовий комітет. Ви тільки повідомляєте одного або двох старших про вашу проблему з таким-то, що ви вже взяли Перший й Другий Крок. Тепер просите, щоб вони взяли Третій Крок:
„Коли ж [скривджений або образник] не послухає й Церкви (збору, НС, анг.) — хай буде тобі, як поганин і митник”.— Мат. 18:17.
Три рази ви старались придбати вашого брата. І кожного разу ви приступали до цієї справи у правильний спосіб. Однак, факти справи не були розголошені іншим, крім тим, що є Біблією-вповноважені слухати й рішати. Так як це до вас стосується, то справа не сталась предметом розмови у зборі.
Правда, що не всі незгоди можна так полагодити, щоб придбати брата, коли він не хоче цього. Але хоч ви відчували обов’язок привести слухання справи до будь-якого потрібного ступня, то ваш намір таки був мирний. „Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми”.— Рим. 12:18.
Ці принципи для полагодження незгод, яких Ісус виклав є практичні. Вони діють. Коли б усі люди користувались цими християнськими принципами, то світ був би кращим місцем для життя.