Розділ 69

Питання батьківства

РОЗМОВА Ісуса з юдейськими релігійними провідниками, яка відбувається під час свята, стає дедалі напруженішою. «Я знаю, що ви — Авраамові нащадки,— визнає Ісус,— і все-таки ви хочете мене вбити, оскільки не приймаєте моєї науки. Я розповідаю про все, що бачив, коли був зі своїм Батьком, ви ж робите те, що чули від свого батька».

Ісус не каже прямо, хто є їхнім батьком, але чітко показує, що в нього інший батько. Не здогадуючись, кого Ісус вважає їхнім батьком, юдейські провідники відповідають: «Наш батько — Авраам». На їхню думку, вони мають таку ж віру, як Авраам, Божий друг.

Проте у відповідь вони чують слова, які їх обурюють: «Якщо ви Авраамові діти, то і робіть те саме, що робив Авраам». Справді, син наслідує свого батька. «Ви ж намагаєтесь мене вбити,— каже Ісус,— хоча я розповів вам правду, котру почув від Бога. Авраам такого не робив». І ще раз Ісус говорить їм: «Ви чините так само, як і ваш батько».

Вони і далі не розуміють, про кого говорить Ісус, і продовжують наполягати на тому, що вони законні сини Авраама: «Ми не народилися від блуду». Стверджуючи, що вони, як і Авраам, правдиві поклонники, релігійні провідники заявляють: «В нас один Батько — Бог».

Але чи Бог справді є їхнім батьком? «Якби вашим Батьком був Бог,— відповідає Ісус,— ви любили б мене, адже я прийшов від Бога і зараз є тут. І прийшов я не від себе: мене послав Він. Чому ж ви не розумієте, про що я говорю?»

Ісус намагався показати, до чого призведе те, що вони його відкидають. Але тепер він прямо говорить їм: «Ваш батько — Диявол, і ви хочете виконувати бажання свого батька». Яким батьком є Диявол? Ісус називає його вбивцею і каже: «Він — брехун і батько брехні». Тож Ісус робить такий висновок: «Хто від Бога, той слухає Божих слів, а оскільки ви не від Бога, тому і не слухаєте».

Така гостра критика розлючує юдеїв, і вони закидають Ісусові: «Хіба ми помиляємось, коли кажемо, що ти — самарянин і маєш демона?» Юдеї ненавидять самарян, тож, називаючи Ісуса самарянином, вони висловлюють свою зневагу і ворожість.

Ісус не звертає уваги на те, що його обізвали самарянином, і каже: «Немає в мені демона, і я шаную Батька, але ви мене зневажаєте». Далі він обіцяє щось незвичайне: «Хто слухається мого слова, той ніколи не побачить смерті». Звичайно, Ісус не має на увазі, що всі його послідовники буквально ніколи не помруть. Його слова означають, що вони ніколи не зазнають вічного знищення, тобто «другої смерті», з якої немає воскресіння.

Проте юдеї сприймають слова Ісуса буквально. Тому вони кажуть: «Тепер ми точно знаємо, що ти маєш демона. Авраам помер, як повмирали і пророки, а ти кажеш: “Хто слухається мого слова, той ніколи не скуштує смерті”. Ти що, більший від нашого батька Авраама, який помер? І пророки повмирали. За кого ж ти себе вважаєш?»

Цілком очевидно, що впродовж усієї розмови Ісус підводить тих людей до висновку, що він є обіцяним Месією. Але на їхнє питання, хто він, Ісус не відповідає прямо, а каже: «Якщо я сам себе прославляю, ця слава нічого не варта. Мене прославляє мій Батько — той, кого ви називаєте своїм Богом, але кого не пізнали. Я ж його знаю. Якби я сказав, що не знаю його, то був би таким брехуном, як і ви».

Ісус знову згадує про вірного Авраама: «Ваш батько Авраам дуже тішився надією, що побачить мій день. І він його побачив та втішився». Авраам очікував приходу обіцяного Месії і очима віри бачив його. Юдеї не вірять Ісусу, тому говорять: «Ти ще навіть п’ятдесяти років не маєш, і вже бачив Авраама?»

«Щиру правду кажу вам: я був ще до того, як з’явився Авраам»,— відповідає Ісус. Цими словами Ісус вказує на те, що до приходу на землю він був могутньою духовною істотою і жив на небі.

Юдеїв розгнівали слова Ісуса про те, що він існував ще до Авраама, і вони беруть каміння, щоб його закидати. Але Ісус ховається від них і виходить з храму. Івана 8:37—59; Об’явлення 3:14; 21:8.

▪ Як Ісус показує, що у нього інший батько, ніж у його ворогів?

▪ Чому юдеї називають Ісуса самарянином?

▪ Що має на увазі Ісус, коли говорить, що його послідовники ніколи не побачать смерті?