Слухняність провадить до життя

‘За предвічним Богом вашим ви слідом ходити будете, його шануватимете, і його заповіди додержувати і слухати голосу його і його почитати будете вірними.”— 5 Мойсея 13:4, Мо.

 1. Яка є вимога Єгови для осягнення вічного життя?

ЄГОВА Творець є джерелом всякого життя. Він дає його тому, що подобається йому, а відбирає його від негідних. Жодне сотворіння на землі не може сказати, що воно посідає життя, бо воно посідає його як довго існує, одначе деякі з них посідають його через обітницю. Всі нормальні люди бажають жити вічно, і завжди, від коли чоловік став непокірним і цим стягнув кару смерти, те питання було подібне до того, що його поставив Господу Ісусу Христу один чоловік, що був добре вивчений в жидівськім законі: “Що робивши, життя вічне насліджу? Відказуючи йому Ісус, запитав його: “В законі що написано? Як читаєш? Той же відказав Йому: “Мусиш любити Єгову Бога твого цілим серцем і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.” Сказав йому: “Право відказав ти. Це чини, то й жити будеш.” (Луки 10:25—28, НВ) Отже тут сказано коротко й право заповідь Єгови, і ті послушні до неї наслідять життя й будуть жити вічно. Чи ми дійсно бажаємо вічного життя? Скільки б ви дали, щоб набути його? Чи ми готові сповняти Божі заповіди цілковито, щоб наслідити його? Ніхто із сотворінь не осягне його, хіба воно угодить Богу і дістане Його признання. Це рівно ж правда, що ніхто не буде оправданий хіба що він послушний.

 2. Поясни слухняність, і дай приклади і доказ з Писання.

² Ми запитаємо, що саме слухняність значить, і що міститься в нашій слухняності? В дійсности, це значить згодитися із заповідями, бути готовим виконувати те, чого вимагає або приказує власть, бути обовязковим. Слухняність — це божественна вимога і включає радісне, охоче підчиненняся, щоб чинити волю Божу. Від початку творення, Єгова Бог завжди вимагав і винагороджував повну слухняність. Коли Він сотворив праведний світ, Він виконав це при помочи духових чинників під розпорядком Ісуса Христа в Його передлюдськім стані. “Він образ невидимого Бога, перворідень всякого творива, бо Ним сотворено всі річи в небі й на землі, річи видимі й невидимі, будь вони престоли чи панства, чи князівства, чи власті — все Ним і для Нього сотворено.” (Кол. 1:15, 16, НВ) Також волю Єгови виконували ангели числом “тисячі тисяч”. (Дан. 7:10) Між усіма тими чудовими сотворіннями була звершена гармонія від самого початку. Бог не мусить силувати до слухняности, але Його прикази зараз є сповнені. “Він сказав і було так, він дав приказ, і сталося.” (Пс. 33:9, Ро) Це потверджує історія від самого початку: “Бог сказав, будь світе. І світло було.” (1 Мойс. 1:3, Ро) Цього першого ранку сотворення Божі прикази були цілком сповнені, і історія послушенства до його виповідженого наміру продовжалась одного творчого дня по другім. Єгова потребує щось виконати. Він приказує, хтось почує це й зараз радо виконує це. Кооперація в ділах Єгови є відкрита в цих словах: “Сотворимо чоловіка.” (1 Мойс. 1:26) Це не є собі приклад, що промовця промовляє до себе в числі многім, виповідаючи слова до себе наче до особи в множені, бо ж такої множини не показано в писаннях, де Бог говорить до себе. Проте Єгова переказував це свойому Синові і іншим духовим сотворінням, що Він замірив зробити, зацікавивши їх справою. Це значить, що Ісус Христос як Льоґос, і міліони ангелських сотворінь співділали разом у повній гармонії й звершеній радісній слухняності у виконанні діл Божих. Всі ті служення були викінчені на час і ця мила слухняність приносила велику приємність Єгові. Благословіть Господа, ви ангели його, силою потужні, що сповняєте слово його, покірні голосові слова його.”— Псальма 103:20, Ле.

 3. (а) Як Бог дав свої заповіди першому чоловіку і теократичному народові в їх початку? (б) Поясни деякі добрі наслідки з послуху?

³ В почині існування чоловіка Бог приказав бути послушним Йому. “Бог Єгова заповідав чоловікові, кажучи: З усякого райського дерева можна тобі до вподоби їсти; з дерева ж пізнання доброго й лихого не важся попоїсти, а то напевно умреш того дня, що попоїсиш з його.” (1 Мойс. 2:16, 17, АС) В часі короткого перебування в послушенстві, він мав ясну й чисту совість; він не страхавсь ані соромивсь. Слухняність значить мир, охорона, щастя, гармонія з Богом, і життя. Коли ж його вигнано з раю за непослух, тоді слухняність показали херувими, що стерегли дорогу до дерева життя, щоб чоловік не сягнув його. (1 Мойс. 3:24) Також, в часі коли Єгова вперше сотворив народ (державу), Він дуже виразно вимагав послушенства. “Ось, я сьогодні ставлю перед вами благословення й прокляття: благословення, як будете слухати заповідей Єгови, Бога вашого, що заповідаю вам сьогодні. Прокляття, як не будете слухати заповідей Єгови Бога вашого.” (5 Мойс. 11:26—28, АС) Слухняність також приносить благословення й дружбу з Богом. “І сказав Єгова: Чи втаю від Авраама те, що я творю? Знаю бо, що накаже синам своїм і господі своїй, щоб вони хоронили путь Єгови, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Єгова все, що сказав.” (Якова 2:23; 1 Мойс. 18:17, 19, АС) Слухняність також приносить спасення, бо в часі потопу Ной, його родина і по парі з живих сотворінь дістали приказ від Єгови що робити. Той приказ вони сповнили і за це прийшло спасення. Єгова також випробовує своїх людей послушенством. “Предвічний, Бог ваш, випробовує вас, щоб довідатися, чи ви справді любите Предвічного вашого Бога всіма мишлями вашими і цілим серцем вашим. За Предвічним вашим Богом будете слідом ходити і його шанувати, його заповіді додержувати і слухати голосу його, і почитати його, і йому ви будете вірні.” (5 Мойс. 13:3, 4, Мо) Ті, що мають бути людьми Єгови, мусять бути послушними. “Дня цього ти став народом Єгови, Бога твого. Слухай же голосу Єгови, Бога твого, і сповняй заповіди його і встанови його.” Він обіцяв зібрати розкинутих, якщо вони укажуть слухняність. “І ви повернете до Єгови, Бога вашого, і слухатимете голосу його . . . тоді Єгова, Бог ваш, заверне вас з неволі і змилосердиться над вами, і заверне й збире вас з між усіх людей, куди Єгова, Бог ваш, розкинув вас.” (5 Мойс. 27:9, 10; 30:1—10, АС) В тій самій голові обіцяно також привести назад вязнів і розкинутих до обіцяної землі, і що він виповість клятьбу проти ворогів їх. Ті повище наведені писання ясно показують, що слухняність приносить гармонію й приязнь з Єговою, мир, спасення, проби для признання, увільнення від гнету, і кару на ворогів Його народу. Отже, коли Бог Єгова зробив все те для природних Ізраїльтянів, то Він зробить ще більше для духових Ізраїльтянів за їх повну слухняність до Його заповідей.

СЛУХНЯНІСТЬ ВІД СЕРЦЯ

 4. Опиши Авраамову слухняність з Ісааком, і як наслідок благословення йому і іншим.

⁴ Єгова знає чи ми справді є послушні або ні, і часто Він випробовує нас чи ми є щирі. Один із найвизначніших прикладів цього є записаний в Писаннях про Авраама. “Бог випробовуючи Авраама, сказав: . . . Возьми сина твого, єдиного твого, що його ти любиш, Ісаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у жертву всепалення, на одній горі, про яку скажу тобі.” І Авраам указав охоче ту слухняність, бо “встав Авраам рано в ранці й осідлав осла свого” і на третий день побачив те місце про яке Бог говорив йому. Коли Ісаак запитав його де був агнець на всепалення, Авраам відказав: “Бог постарається для себе агнця на всепалення, мій сину.” Охоче, без нарікання Авраам виконав прикази Єгови. Він знав, що це був Єгова, що дав йому сина і що Єгова може забрати його. Отже Авраам узяв ножа, щоб заколоти свого єдиного й дуже олюбленого сина, який лежав звязаний на жертівнику. Та нім він ударив, голос ангела Єгови покликав до нього, що певно був найсолодшою музикою яку він коли небудь чув: “Не возложи руки твоєї на хлопця, і нічогісінько не чини йому; тепер бо я взнав, що боїшся Бога і не пощадив сина твого возлюбленого ради мене.” Мало Авраам знав, що “очі” Єгови стежили його всякого часу, чи Авраам буде послушним аж до кінця, і це тільки коли він мав завдати удар хлопцеві, що Він перешкодив. Тоді Єгова заявив: “І благословляться в потомстві твоїм всі народи землі, за те що послухав голосу мого.” Звідси Авраамова слухняність витворила, через незаслужену ласку Єгови, цю обітницю, що є широка й щедра, обнимаючи в собі цілий світ.— 1 Мойс. 22:1—18, АС.

 5. Подай слова з Писання, виявляючи цілковиту слухняність Божого Сина, і що вона значила для Його послідовників.

⁵ Опісля звершений приклад нашого Господа Ісуса Христа, даний для керівництва всіх Його послідовників, що бажали дістати ласку й життя від Єгови. Написано є: “Він умалив себе прийнявши вид раба і стався подобиєм людей. І знайшовшися у виді як чоловік, Він упокорився і був слухняним аж до смерти, смерти ж на дереві тортур.” (Филип. 2:7, 8, НВ) “Їжа моя скінчити волю пославшого мене і скінчити діло Його.” (Йоана 4:34, НВ) “Не шукаю моєї волі, а волі пославшого мене.” (Йоана 5:30, НВ) “Отче, як можливо, нехай мимо йде ця чаша від мене; тільки ж не як я хочу, а як Ти.” (Мат. 26:39, НВ) Ісус завжди був послушний навіть нім Він страждав, але доказ цього мусів бути показаний ділом. Він ставсь взірцем слухняности, яку мали відтворювати всі послідовники. Він страждав, хоч Він був олюблений Богом. Хто ж тоді може бути вільний від страждання ради праведности, і хто буде нарікати в часі страждання? Наш небесний Отець втішається радим, охочим та всеготовим послухом до Його волі. “Хоч і Син був, тільки ж навчився послуху через те, що терпів, і, звершивсь, ставсь усім, що слухають Його, причиною спасення вічного.” (Жид. 5:8, 9, НВ) Ніхто не є вийнятком. Отже це найважніща річ, щоб ми були слухняні, інакше ми ніколи не осягнемо життя вічного.

 6. (а) Єгова дав який приказ цареві Саулові, і як він виконав його? (б) Яку велику лєкцію навчає поведінка Саула і Слово Єгови через Самуїла?

⁶ Господь Ісус був послушний від серця. Але й приклади є дані у Писаннях про тих, що не були послушними від серця, і один із найвизначніших є перший призначений і признаний цар Ізраїля, Саул. Його досвід показує ясно, що може бути поверховна слухняність, яка не є вказівкою сердечної щирости і згоди з Божою волею. Єгова судить правдивий мотив, який спонукує до акції. Цареві Саулові було сказано: “Йди і порази Амалека, і цілком винищи все, і не щади нікого: вбивай чоловіків і жінок, дітей і немовлят, вола й вівцю, верблюда й осла.” (1 Сам. 15:3, 19, АС) Він не виконав цього наказу до повної міри. На запити до нього по битві, Самуїл сказав: “Чому ж оце ти не послухав голосу Єгови?” Саул виправдувався тим, що він пощадив царя Агага, щоб перше виставити його на показ, а опісля вбити його, і опісля почасти винувати людей. “Тільки військо взяло вівці й корови із нашого лупу, що найкраще з проклятого, щоб принести у жертву Предвічному, вашому Богу.” (1 Сам. 15:21, Мо) Це було викручене виправдання, бо ж очевидна річ, що Саул не виконав поручиних йому наказів, і сказав, що причина ради якої він не виконав їх була, щоб принести жертву Єгові, однак вона не подобалась Єгові. Отже Самуїл далі сказав: “Чи предвічний любується всепаленням і жертвою, як Він любується послухом до його слова? Послух є лучший за жертву, пильність лучша ніж товщ бараняча.” (1 Сам. 15:22, Мо) Серце Саула не було праве і він був непослушний помимо великого зовнішнього доводу. Ми не можемо обманути Єгови. Люди судять надто часто по зовнішім вигляді. Цей факт є добре зображений, коли Самуїл пішов до дому Ессея, Бетлеємця, щоб помазати одного з його синів на царя замість Саула. Самуїл воскликнув, побачивши Еліява: “Оце ж певно помазаник Єгови стоїть перед ним.” Та Єгова сказав Самуїлові: “Не вважай на вроду або високий зріст його; бо я відкинув його. Єгова бо дивиться не так як чоловік; чоловік дивиться на лице, Єгова ж дивиться на серце.”— 1 Сам. 16:6, 7, АС.

 7. Якої слухняности дійсно вимагається, і як Ісус Христос стався прикладом цього?

⁷ Нарід Ізраїльський ходив такою ж дорогою, як і цар Саул. Бог вимагав послуху від серця. Ізраїль не указав настрою слухати Його установ, і Бог знав це добре. Вони ніколи не могли навчитися, що Єгова завжди клав більший натиск на щиру й охочу слухняність чим на поверховні обряди. Павло, пишучи про ту саму справу до Жидів, сказав: “Входячи у світ, він сказав: ‘Жертви і приносів не схотів, проте приготовив тіло для мене. Всепалення і жертви за гріх ти не вподобав.’ Тоді я сказав: Ось приходжу (в змісті книги написаної про мене) чинити волю твою, Боже.” (Жид. 10:5—7, НВ) Тут Він своєю чудною красотою висказав стан серця Ісуса Христа і велику правду, що всі поверховні обряди є безвартісні без послушенства і повної співдіяльности в Божій волі. Ісус Христос цілковито віддав себе на виконання Божої волі. Від того часу увесь Його ум серце, душа і сила були посвячені на виконання волі Єгови. Від цього часу Він не приписував собі ніяких прав, бо Він цілком посвятився на Божу святу службу. Все що Він мав, всяку людську надію й амбіцію — все Він положив на жертівник Божий, щоб зужити їх в дорогоціннім служенні, і Він віддав їх з подякою в серці.

 8. Які є прикази Божі для нас сьогодні, і чому ми повинні слухати?

⁸ Так, як Він виконував заповідь Єгови, так і ми мусимо виконувати. Писання звертають нам увагу на заповіди, які в цім часі кінця ми мусимо виконати, щоб мати Його одобрення. Коли занехаємо їх, зустрінимо Його гнів. Наприклад, нам сказано “проповідувати добру новину убогим, . . . звіщати волю невольним”; “співати [хвалення] Єгові”; ‘приносити добру новину, звіщати мир і спасення’; ‘проповідувати добру новину царства по всій залюдненій землі’; ‘приготовити стежку для повертаючих з неволі, висипати шлях, усунути каміння; виставити сиґнал для народів’; “перестерегти лукавого, щоб він звернув з своєї дороги, . . . щоб він не погиб у своїм беззаконню”; і сказати “до поневолених, виходьте; і тим, що в темряві, йдіте на світло”. (Луки 4:18, 19; Мат. 24:14, НВ; Іса. 12:5, 6; 52:7; 62:10; Езек. 2:3—5; 33:7—9; Іса. 49:9, АС) Оці є кілька із многих наказів Бога Єгови і Ісуса Христа, які вони положили на вірних одиниць. Ми не сміємо бути непослушними. Вірне виконання цього є наказовим. Всевишний виповідає свої інструкції через Царя Ісуса Христа, і він, більший чим Мойсей, постарається, щоб Божа воля була виконана. Слово з престолу Єгови в небесах лунає до всіх людей сьогодні: “Слухайте Його!” Петро, підкреслюючи це, сказав: “І справді Мойсей сказав: Бог Єгова підійме вам пророка з між братів ваших, як мене. Цього слухайте у всьому, що говоритиме вам. Буде ж, що всяка душа, що не слухатиме пророка, буде цілком знищена з між народу.”— Діяння 3:22, 23, НВ.

РАДІСНИЙ ТА ОХОЧИЙ ПОСЛУХ

 9. Хто подобається Єгові, і які питання ми повинні запитати себе?

⁹ Ті, що сповняють заповідь Єгови в радіснім і охочім дусі і без нарікання, такі одиниці угоджують Йому. Така людина надслухує своїми ухами заповідей Єгови й пільнує за нагодою, щоб послужити. “Ось бо, як очі слугів глядять на руку панів своїх, як очі служки на руку господині своєї, так наші очі позирають на Єгову, Бога нашого.” (Пс. 123:2, АС) Такі чутливі серця є насолодою. Земні родичі знаходять велику приємність у точнім і радіснім послусі, бо ж це правильна міра дитинної любови. Їх примусова слухняність не є виразом любови. Точна дисциплінна кара за погану поведінку вояків в армії змушує вояків бути послушними їх зверхникам, чи вони любять це або ні. Слуги мусять бути послушні їх панам, інакше стягнуть на себе кару. Єгова обдарив свої людські сотворіння свободою слухати або не слухати, щоб цим Він міг випробувати їх, і нагорода буде залежати від радісного послуху. Отже кожний один повинен запитати себе, чи я радісно й охотно сповняю заповіди Єгови?

(Дальше буде)