Що Біблія учить про Божество Христа?

Чи Христос є Бог? Або, чи він був коли більший від звичайної людини? Біблійна відповідь є розумна.

“Ви є відступники! Ви не є христіяни! Ви не вірите в божество Христа!” Так кричав один старший та славний священик. А що спричинило цей хвилюючий вибух? Його припадкова зустріч з двома молодими христіянськими благовісниками, Свідками Єгови. Ця правдива пригода, котра відбулася на пасажирському потязі між двома головними містами в Сполучених Штатах, вказує як міцно декотрі так-звані христіяни відчуваються про тему, про божество Христа.

А що це значить “божество Христа?” Мабуть тут є багато замішання про цю тему, навіть між членами релігій, які навчають її. Як і з много іншими біблійними навчаннями, релігійні проводарі поступили за далеко. З одного боку, є ті, що арґументують, що Ісус Христос ніколи не був більшим від звичайного чоловіка, а з другого боку, віруючі в трійцю арґументують, що він все був божественний. Біблійна правда, як ми зараз побачимо, знаходиться по середині цих крайностей. Слово Боже показує, що Ісус Христос, одного разу, перед своїм людським існуванням, був духом, що він стався досконалим чоловіком коли зійшов на землю, і що після його воскресення він знову стався духом, тепер наділений нетлінним організмом і дістав безсмертне життя.

ПЕРЕД-ЛЮДСЬКЕ ІСНУВАННЯ ХРИСТА

Чи Христос ніколи не був більшим від звичайної людини, або чи він мав перед-людське існування? Він самий ясно відповідає на ці питання, бо він раз-по-раз свідчить про своє перед-людське існування й, що він прийшов з неба. “І ніхто не зійшов на небо, тільки хто з неба зійшов, Син чоловічий, що на небі.” “Я хліб живий, що з неба зійшов.” “Направду кажу вам, перш ніж Авраамові бути, я був.” “А тепер прослав мене Ти, Отче, у тебе самого славою, що мав я в Тебе, перш ніж світу бути.” “Це каже Амінь, свідок вірний й правдивий, почин сотворіння Божого.”— Йоана 3:13; 6:51; 8:58; 17:5; Одк. 3:14.a

Ученики Ісусові свідчили про такий самий наслідок: “у почині було Слово, й Слово було в Бога. . .” “Все Ним сталося; і без нього не сталося ніщо, що сталося.” “Христос, котрий бувши в образі Божому, не вважав за хижацтво бути рівним Богу; тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловікому.” “Син любови його в котрому маємо викуп кровю Його й прощення гріхів, котрий єсть образ невидимого Бога, перворідень усякого творива. . . . Він єсть перш всього.” “Бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, . . . Щоб благодаттю Божою за всіх пожив смерть.” Отже, коли ми віримо, що Біблія є надхнене Слово Боже, то ми не маємо іншого вибору хіба приняти її свідчення, що дійсно Христос мав перед-людське існування.— Йоана 1:1, 3; Фил. 2:5—7; Кол. 1:13—17; Жид. 2:9.

НЕ БУВ БОЖЕСТВЕННИМ АБО БОГОМ КОЛИ НА ЗЕМЛІ

Так як це Біблія ясно показує, що Ісус Христос мав перед-людське існування як славна духова особа, вона також є ясна, відносно Ісуса Христа, що він був цілковитою людиною від його народження аж до його воскресення з мертвих. Йоан каже нам, “Слово сталося тілом.” Не почасти тіло а почасти Бог, не тільки покритий тілом, але стався або тепер був тілом. Так само апостол Павло свідчить, що “Послав Бог сина свого, що родився від жени й був під законом.” Коли б він був почасти Бог а почасти чоловік, то це не можна було б сказати, що він був, “умалений від ангелів”. І апостол Петро заявляє, що “Христос раз пострадав за гріхи наші, . . . що був умертвений по тілу но ожив по дусі”.— Йоана 1:14; Гал. 4:4; Жид. 2:9; 1 Пет. 3:18.

Коли б Ісус Христос в одному разі був Бог і чоловік, то чи це було б потрібно йому молитися до Бога за поміччю, як це він часто робив? “Отче, все можливе тобі: Мимо неси від мене чашу цю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.” “Котрий за днів тіла свого приносив молитви й благання до Того, хто міг спасти його від смерти, з великим голосінням і слізми, і почуто його за страх. Хоч і Син Він був, тільки ж навчився послуху через те, що терпів і звершившись, стався усім, що слухають Його, причиною спасення вічного.”— Марка 14:36; Жид. 5:7—9.

Коли б Ісус був Бог й Чоловік на землі, то як можна б було випробувати його, як це випробовується людей? Однак, він був випробуваний. “Не маємо бо архиєрея, що не міг би боліти серцем у немощах наших, а такого, що дізнав усякої спокуси по подобию, окрім гріха.” Лише тому, що він у дійсності був людиною, він міг терпіти як це люди терплять і так міг статися співчуваючим архиєреєм.— Жид. 4:15.

І це не все. Ісус прийшов як “Агнець Божий, що бере на себе гріхи світа!” На цю ціль він дав себе як викуп”, цебто сказати, відповідну ціну, щоб відкупити те, що Адам загубив для людського роду. Адам не був Бог-чоловік, він не був втілений. Боже правосуддя вимагало “життя за життя”, отож ми читаємо, що “як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживають.”— Йоана 1:29; 1 Тим. 2:6; 5 Мойсея 19:21; 1 Кор. 15:22.

ВКЛАДАЮЧИ БІЛЬШЕ В ТЕКСТИ ЯК ТЕ, ЩО ВОНИ КАЖУТЬ

Є дуже багато текстів, котрі цитують віруючі, що Ісус Христос все був божественним, і по суті, член трійці, рівний духом, славою й тривалістю зі своім Отцем. Але майже стало, коли ми переглядаємо ці тексти, ми знаходимо, що їм надається більшого значення, як вони дійсно мають. Наприклад, тексти які ми поперед цитували, доказують що Ісус мав перед-людське існування, інші наводять як доказ, що Ісус був Богом Єговою або рівний своєму Отцеві; однак ані один з них навіть не натякає такого значення.

В такий самий спосіб, тексти які показують, що Єгова вживав займенник “ми”, вживаються, як арґумент про рівність перед-людського Ісуса, Лоґоса, з його Отцем. Але самий факт, що Бог вживав цього займенника не доказує, що він говорив до свого рівного. В найкращому випадку, це може лише значити, що між всіма небесними сотворіннями там був хтось один, що заступав кращу позицію в спорідненню з Богом Єговою; і це є точно так, як Писання представляють цю справу. Слово, Лоґос, було близьке Богові Єгові, як його головний Делегат, Промовець або Посланець заки він зійшов на землю.— 1 Мойсея 1:26; 11:7; Прип. 8:30; Іса. 63:9; Йоана 1:3.

Потім знову факт, що Отець, Син і дух святий були присутні при хрещенню Ісуса, й потім були згадані в порученню, яке Ісус дав своїм послідовникам “іти й навчати всі народи” і також Павлом в однім з його закінчуючих благословінь, не можуть, при помочі жадної уяви, бути вжиті як арґумент, що ці три мусять бути особи рівні в славі, сутності й вічності, як це віруючі в трійцю стало арґументують. Це значить вкладати більшого розуміння в ці тексти, як вони дійсно вміщають. Певно, що коли б людина, яка ніколи не чула про трійцю, прочитала ці тексти, вона наколи б не дістала й думки про неї.— Мат. 3:16, 17; 28:19; 2 Кор. 13:14.

Також вкладається більшого значення в біблійні тексти, коли привлащувати, що вони розказують про Ісусові чуда й, що він воскрес з мертвих, і цим доказують, що “Христос був Бог”, як це зробив римо-католицький священик Ф.Х. Кронін, проповідуючи в св. Петрик Катедрі; або казати, що з причини цих фактів Ісус був або “Бог — або найбільший обманник який коли жив!” як це зробило оголошення Рицарів Колюмба — Часопис Ню Йорк Таймс з 1-го лютого, 1960 р.

Цілком не було потрібно Ісусові бути божественним або Богом витворювати свої чуда. Мойсей й много інших пророків виконували разючі чуда й вони не були Боги, й так само робили Ісусові ученики. Отже не можна вживати Ісусові чуда й його воскресення за доказ, що він був Бог. А що до його бути обманником, коли він не був Бог, то зауважте, що Ісус ніколи не привлащував бути Богом, рівний своєму Отцеві. Найбільше, що він коли привлащував собі було, що він був Син Божий; в небувалім змислі, це правда, але не сам Бог, лише Син Божий.— Йоана 10:36.

Михея 5:2 є другий текст, якому віруючі в трійцю надають за багато значення. Згідно з перекладом Біблії Короля Якова, цей текст пророчо говорить про Ісуса будучи той “котрого народини — від початків, від днів вічности”. Тому, що лише самий Єгова є від вічности то арґументують, що Ісус був Бог Єгова. Але, знову це не правда. Єврейське слово, яке тут є переложене на “вічність,” є олам, і воно значить лише невизначений період часу. Його вживається в 4 Мойсея 25:13 відносно левітського священства, котре пробувало через невизначений період часу, закінчуючись більше як 1900 рік тому. Отже інші переклади Михея 5:2 кажуть: “котрого початок був зі стародавніх давен.” (PC) “Котрого почин був з ранніх часів, з днів часу невизначеного.” (НС).

Титул “Могучий Бог”, пристосований до Ісуса Христа в Ісаїї 9:6, також вживають доказати, що Ісус був Бог, тому що в Ісаїї 10:21 і Єремії 32:18 говориться про Бога Єгову, як про “могучого Бога”. Але тут знову надається за багато значення цим текстам. Лише найвищі ступні й вічности можуть бути догматично вжиті головно про Єгову, як от “Найвищий”. Ісус є богом, і так само Єгова є Бог, могучий Бог. Але, додатком до цього, Єгова, він є могучий Бог і також Бог Всемогучий. Термін в Єврейській мові, ел ґібор, “могучий Бог”, не є обмежений до Бога Єгови, але термін ел Шаддай, “Всемогучий Бог”, є.— 1 Мойсея 17:1.

“Передо мною не було бога, та й опісля не буде.” (Ісаїї 43:10) Віруючі, що Ісус Христос є рівний з Богом, також надають цьому текстові більшого значення як йому належиться. Вони привлащують, що цей текст доказує, що Ісус не міг бути сотворений Богом, але мусів існувати вічно, інакше він був би богом, який настав опісля Бога, а Бог каже, що після нього не буде богів. Однак, такий арґумент доказує мильне розуміння цього тексту. Точка, яку Єгова робить тут є, що він не мав попередників, перед ним не було бога. Як перед ним міг бути бог, коли він все існував? Також і опісля нього не буде бога, цебто сказати, він ніколи не буде мати наступників, бо він все буде Найвищий Суверен, Бог Єгова. А що Бог Єгова витворив інших богів, то Писання показують: “Сказав я: ‘Ви боги, і всі ви сини Всевишнього! Тілько ж, як той чоловік, помрете ви, як кожний князь, упадете.’ ” Також і Лоґос був богом сотворений Єговою.— Пс. 82:6, 7.

ПІДКОРЕННІСТЬ НЕСУМНІВНО НАВЧАЄТЬСЯ

Далеко від того, щоб Біблія навчала, що Ісус Христос є рівне божество, Бог рівний Богові Єгові, вона постійно показує, що він є менший від свого Отця. Він самий сказав: “Отець мій більший мене.” Навіть після свого воскресення, він відносився до Єгови, не як до свого рівного, але як до свого Бога, кажучи Марії: “Іди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.” Єгова є Отець і Бог Ісусові, але чи Ісус є Отцем і Богом Єгови? Ні.— Йоана 14:28; 20:17.

Особливо апостол Павло показує ріжницю між Єговою а Ісусом Христом. Він не навчав, що Бог і Христос є рівні, але ясно повторював раз-по-раз, що Ісус займав нижчу позицію: “Та наш один Бог Отець, від котрого все й ми для Нього; і один Господь Ісус Христос, через котрого все (сталося) і ми через Нього.” Дальше, він показує, що навіть як “все ваше”, так “ви ж Христові, а Христос Божий”. Так, навіть як христіяни належать до своєї голови й Господа, Ісуса Христа, так і Ісус Христос належить до своєї Голови й Господа, Бога Єгови.— 1 Кор. 8:6; 3:21, 23.

Відносячись до цієї справи, апостол дальше каже: “Всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, а голова ж Христу — Бог:” Що може бути ясніще від цього? І що це споріднення буде продовжатися вічно, стається ясним з дальших слів апостола Павла: “Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшування й всяку власть і силу. Коли ж упокориться Йому все, тоді й самий Син упокориться Тому; хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе в всьому.”— 1 Кор. 11:3; 15:24, 28.

З огляду на повищі докази, то вкоротці, що можна сказати в відповідь на питання: Що Біблія учить про божество Христа? Що був час, коли Ісуса не було; що заки він народився від Марії, він мав існування в небі як славне духове сотворіння, Слово, бог, котрий зійшовши на землю, стався досконалим чоловіком, не більшим, не меншим від досконалого Адама щодо його природи; і що після його воскресення він є могучий, славний божественний дух, нетлінний й безсмертний; що ніколи й в ніякому часі Ісус не був рівний своєму Отцеві, але він все є підкорений йому.

[Примітки]