Оцінюючи святі речі
1, 2. (а) Чому треба оціняти пророцтво? (б) Чому треба мати велику пошану до викупу?
ЄГОВОВІ чудові діла і думки для нас як і те, що Він зробив для світу людства справді є численні. Наколи людська родина попалася в труднощі і під засуд через Адамів гріх, Єгова зараз відкрив надію на майбутність. Тому то сьогодні між святими речами Бога Єгови ми знаходимо Його перше пророцтво записане в Біблії: “І покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту”. (1 Мойс. 3:15, НС) З Його любою щедрістю Єгова пізніше пояснив цю тему, постачаючи більше як триста пророцтв про “насіння”, яке колись мало прийти не лишаючи ніякого сумніву про те, кого Він мав на думці. Через цілу історію Бог Єгова керував шляхом подій спричинити акуратне сповнення в Ісусу Христі, через якого визволення мало прийти. Це була визначна річ, яку Єгова вчинив, і апостол Іван пояснює її в цей спосіб: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого однородженного, щоб кожен, хто вірує в нього, не згинув, але мав життя вічне”. “Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого однородженого послав у світ, щоб ми через нього жили”.— Ів. 3:16; 1 Ів. 4:9.
2 Провізія, яку Єгова постачив через Ісуса Христа на вічне життя не є собі щось звичайного. Ця провізія є щось спеціяльного. Так як Павло говорить про цю справу до Євреїв 10:28, 29: “Хто відкидає закона Мойсея, такий немилосердно вмирає ‘при двох чи трьох свідках’, скільки ж більшої муки,— додумуєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто духа благодаті зневажив!”
НАУКИ
3. Крім постачення викупу, що іншого Ісус зробив?
3 Коли Божий однороджений Син був на землі, він не лише постачив викуп на користь людської родини. Він прийшов як учитель Божої святої правди й поставив приклад іншим наслідувати шлях в гармонії з Богом. Ісус виявив Божу вістку і сказав: “Наука моя — не моя, а Того, Хто послав мене. Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від себе самого кажу я”. “Я на те родився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. Кожен, хто з правди, той чує мій голос”.— Ів. 7:16, 17; 18:37.
4. Чому розуміння святих таємниць треба вважати за спеціяльний привілей?
4 Не всі оцінюють святу правду; деякі не є гідні правди. Історія про Ісусову науку й його вживання притч показує: “І, як остався він насамоті, його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І він їм відповів: ‘Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, щоб оком дивились вони — і не бачили, вухом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм’ ”. (Марка 4:10—12) Щоб розуміти святі Божі таємниці й значення Біблійної науки справді є спеціяльний привілей даний лише тим, що люблять Його. Акуратне знання про царство Боже є скарб. Він приходить лише до тих, що ревно пристосовують себе як студенти Писання. Чи ви так оціняєте святу науку, що регулярно студіюєте її? — Ів. 17:3; 1 Кор. 2:10, 14, 15.
ЦАРСТВО
5. Яку цінність Ісус поставив на царство небесне?
5 Що Ісус дуже оціняв небесне царство доказує його власна наука. “Царство небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має продає та купує те поле. Подібне ще царство небесне до того купця, що пошукує перед добрих, а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її”. (Мат. 13:44—46) Ісус показав як він віддасть усе, навіть саме життя, щоб набути Царство. Хто може показати більше оцінення святої речі? А як він міг зробити це? Не думанням багато про смерть, але вірою дивлячись далеко вперед утішатися дорогоцінним небесним царством. Апостол Павло говорить про його відношення: “Дивлячись на Ісуса, на начальника й виконавця віри, що замість радости, яка була перед ним, перетерпів дерево страстей, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого”.— Євр. 12:2, НС.
6. Тому що Ісус практикував те, що він навчав у Матвія 6:19—33, то яких наслідків він сам зазнав?
6 Маючи таке велике оцінення Ісус міг давати практичної поради: “Не складайте скарбів собі на землі, . . . Але складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там і буде і серце твоє. Шукайте найперш царства Божого й правди його, а все це вам додасться”. (Мат. 6:19—21, 33, НС) Ісус був у повній згоді з його наукою тому, що він справді шукав перше царства, а все інше було додане йому.
7. Що ті, які оцінюють Царство тепер самі роблять?
7 Те царство вже тепер є засноване. Воно є святе. Чи ви оціняєте його? Якщо ми є в соборі правдивих християнів, то ми тепер публічно звіщаємо те, що було предсказано в Об’явленні 11:17, НС: “Ми дякуємо Тобі, Єгово Боже, Всемогутній, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював”. Це є дієве оцінення. Байдужість до святих речей не приносить Божої похвали. Ми не хочемо мати духа лаодикійців. “До ангела собору в Лаодикії напиши. ‘Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива: “Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Бажаю, щоб ти був холодний або гарячий. Але тому що ти є теплий, і не гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст’ ”. (Об. 3:14—18, НС) Зауважте важливість бути дуже певним у попиранні небесного царства!
ЦАРСЬКА СЛУЖБА
8. Як послідовники Ісуса показували оцінення до нього та його науки?
8 З оціненням Ісусові послідовники повторяли його слова, записували їх, розносили іншим, і самі жили згідно з тими, що Ісус навчав. Між цими був апостол Павло. Особисто він не міг чути Ісусової науки, але, так як ми, він міг читати її, і ми зауважуємо як він оціняв святі речі: “Але те, що для мене було за надбання те ради Христа за втрату вважав я. Тож, усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса мого Господа, що я ради нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа”.— Фил. 3:7, 8.
9. Якими способами ми можемо користати з Павлових висловів вдячности за службу?
9 Цей чоловік Павло мав святе призначення і він дуже оціняв свою службу, яку він дістав від Ісуса Христа: “Я дяку складаю тому, хто зміцнив мене — Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу, мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві. І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов’ю в Христі Ісусі. Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший — то я. Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в нього на вічне життя”. (1 Тим. 1:12—16) Факт, що Павло записав таку інформацію виявляє його покірність, і ми оцінюємо таку інформацію, тому що ми самі може не все знали про Божі святі речі або яка Його воля була. Ми бачимо, що незважаючи на те, що ми колись чинили, то те, що ми робимо коли пізнаємо Божу волю, і як ми відносимося до служби, є важним. Чи ваше оцінення є подібне до Павлового?
10. Як ми виконуємо нашу святу службу?
10 Служба є частиною нашого поклоніння, нашого святого служіння. Так як апостол Павло пізнав правду і жертвував перед Єговою чинячи Його волю, нас заохочується робити те саме, і згідно з нашим оціненням святих речей ми будемо старатися чинити волю Божу. Коли ми розсуджуємо над написаним Словом Божим, ми бачимо, що це є єдиний шлях для нас. Павло просив своїх братів далі приносити святу службу: “Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа,— добро, приємність та досконалість”. (Рим. 12:1, 2) Ця свята служба і поклоніння значить віддавати Єгові виключну посвяту. Павло знав це, бо він був знайомий з Ісусовими спокусами і також із Єврейським Писанням. Про цю спокусу Матвія 4:10 каже: “Тоді каже до нього Ісус: ‘Відійди, Сатано! Бож написано: “Богові Єгові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому” ’ ”.— Мат. 4:10, НС.
СОБОР
11. Як Ісус і Павло показували оцінення за собор?
11 Разом із цим апостол Павло оціняв Божу провізію його співвісників. “Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам’ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч”. (2 Тим. 1:3) “Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі”. (1 Кор. 1:4) Павло оціняв, що вони були частиною Божого святого посідання, бо він навчився як Ісус на землі заснував собор або організацію осіб, які з’єднано просували чисте поклоніння Бога і чинили Його волю. Члени цього собору діставали своє призначення через Божого святого духа, стаючись синами Божими. Ця кляса або група з 144,000 посвячених християнів, послідовників Ісуса, називається дружина Агнця, Ісуса Христа. (Об. 19:7) Христос підкріпляє і любить свій собор, навіть положив своє життя за нього. (Ефес. 5:25—29) Отже, собор є свята річ, яку треба дуже оціняти, в якому всі члени оцінюють всю громаду братів своїх.— Дії 20:28.
12. Застановляючись над Ісусом і Павлом, як ми можемо оціняти собор тепер?
12 Члени цього християнського собору ще є на землі сьогодні. З ними служить велика громада “інших овець”. Видима організація Єгови на землі працює під проводом Його духа, дотримуючи Його святе Слово, отже її треба вважати за Боже посідання. Воно є честь товаришувати з яким-небудь гуртком посвячених правдивих християнів, а особливо в цьому часі, виявляти любов до інших у соборі. Коли Ісус був на землі, він особисто був присутній між членами цього посвяченого християнського гуртка, отже ми можемо бути певні, що якщо б він тепер був на землі то він далі оціняв би цей Божий розпорядок. Але навіть у його небесній позиції Ісус доглядає потреби й справи його зібраних слуг, будь те число велике чи мале. (Мат. 18:20) Отже, дивлючись на приклад Господа свого, сьогоднішні християни оцінюють собор коли регулярно товаришують разом, так як Павло заохочував: “Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв. І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той”.— Євр. 10:23—25.
13. Які є деякі користі, що приходять через соборовий розпорядок?
13 У товаришуванню з собором постачається найкращі нагоди оціняти написане Слово Боже. Його студіюється на зібраннях собору. Його також уживається в особистій студії й в Божественному розпорядку проповідувати добру новину про Царство. Оцінюючи царство, правдивий собор сьогодні проповідує добру новину про царство по цілому світі на свідоцтво всім народам заки прийде кінець. Це є Божий розпорядок.— Мат. 24:14.
МОЛИТВА
14. Чому треба оціняти молитву?
14 Не тільки один Павло молився за собором. Ісус висказував оцінення молитвою за стадо поклонників Єгови. В його молитві, записана в 17-му розділі Івана, Ісус звертав увагу на наміри Єгови, і також на добробут цілого собору. “І не на світі вже я, а вони ще на світі, а я йду до Тебе. Святий Отче,— заховай в ім’я Своє їх, яких дав Ти мені, щоб як Ми, єдине були! Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і я не від світу. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Та не тільки за них я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у мене”. (Ів. 17:11, 14, 15, 20) Цей святий собор буде існувати й процвітати лише з благословенством і поміччю небесного Отця Єгови. Ми не працюємо незалежно від Єгови. Такий приклад оцінення молитви є визначний й повинен бути нашим провідником у нашому щоденному життю. Регулярна молитва є вимогою для успіху в святій службі. Чи ви пам’ятаєте молитися кожного дня? — Ів. 16:23, 24; 1 Сол. 5:17.
ПОСВЯЧЕННЯ
15. Чому посвячення й хрещення є важні?
15 Ще один спеціяльний привілей, якого треба дуже оціняти є посвячення й хрещення. Це Ісус поставив нам приклад і спонукав своїх послідовників вибирати такий праведний шлях. “Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він йому й говорив: ‘Я повинен христитися від тебе, і чи тобі йти до мене?’ А Ісус відповів і сказав йому: ‘Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду’. Тоді допустив він його. І христившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван духа Божого, що спускався як голуб, і сходив на нього. І ось голос почувся з неба: ‘Це Син Мій улюблений, що його Я вподобав’ ”. (Мат. 3:13—17) Крім цього, Ісус не лишив ніякого сумніву чи ця робота мала далі продовжатися після його смерти, бо він наказав у Матвія 28:19, 20, НС: “Ідіть, і робіть учнів із людей всіх народів, христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і святого духа, навчаючи їх дотримувати все те, що я заповів вам”. Цей святий розпорядок доведе тих, які будуть оціняти його до великого благословенства під Царством.
16. Коли хтось повинен охреститися?
16 Перед посвяченням і хрещенням треба оціняти ще інші речі. Треба навчитися Божої волі. Але коли хтось почне оціняти святі правди про хрещення, то воно буде мудро для нього наслідувати приклад Ісуса й охреститися. Стримування від цього не показує віри й оцінення до цього святого розпорядку, який дає йому можливість статися частиною собору. Чи ви вже посвятили себе Богові?
СВЯТИЙ ДУХ
17. Чому ми оціняємо святого духа?
17 Так як Ісус показав, ті, що будуть христитися мусять перше оціняти Отця, Сина (і провізію на жертву, яку зробилося через нього) і Божого святого духа. Святий дух або Божа дієва сила є річ, яку треба дуже шанувати, бо вона є свята. Багато могутніх діл виконувалося через святого духа. Його вживалося в часі сотворення. (1 Мойс. 1:2; Пс. 104:30) Святий дух пояснював пророцтва. (Дії 28:25; 2 Пет. 1:21) Ісус народився через святого духа. Святий дух може спонукувати людей служити Богові й проповідувати добру новину. (Дії 2:1—4; Марка 13:11) Через святого духа Ісус виконував багато гарних і чудових діл коли був на землі. На ознаку того, що Царство буде виконувати у сціленню народів, Ісус сціляв прокажених, сліпих, німих і заражених, і за це фарисеї критикували його, кажучи, що Ісус виконував ці діла при помочі сили Диявола. Таким чином ці фарисеї не лише показували брак оцінення до святого духа, але також поповнили непрощальний гріх, так як Ісус сказав: “Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься. І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те, а коли скаже проти Духа Святого,— не проститься того йому, ані в цім віці, ані в майбутнім”.— Мат. 12:31, 32.
18. Наведіть приклад де бракувало оцінення за те, що Ісус зробив.
18 Не лише фарисеї не оціняли Ісусових чудотворних діл, але навіть декотрі з тих, яких Ісус сціляв, не оціняли такої святої речі. “І коли входив до одного села, перестріли його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. І голос піднесли вони та й казали: ‘Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами’. І, побачивши їх, він промовив до них: ‘Підіть і покажіться священикам’. І сталось, коли вони йшли, то очистились. Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Ісуса, складаючи дяку йому. А то самарянин був. Ісус же промовив у відповідь: ‘Чи не десять очистилось, а дев’ять же де?’ ” (Луки 17:12—17) Чи не дивно? Лише один із десятьох висказав своє оцінення. Так то й при кінці тисячолітнього царювання царя Христа Ісуса, коли Сатану випуститься з безодні, то може бути багато, які не будуть оціняти сцілення народів під управлінням Царства.— Об. 20:7—10.
БЕЗЧИСЛЕННІ КОРИСТІ
19. Згадайте деяких святих речей, яких Божі слуги можуть оціняти тепер.
19 Скільки святих речей з яких ви особисто скористали ви можете записати? Тут ми згадали лише кілька. Між багатьма користями, яких дістають слуги Єгови є правда, світло й оцінення намірів Єгови. Коли світ спотикається у духовній темряві, слуги Єгови мають провід із Його пророчого Слова й знають, що буде в майбутності. Отже вони не бояться. “І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтво ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом святим”.— 2 Пет. 1:19—21.
20-22. Які є декотрі гарні діла, яких Єгова виконує на користь людям так як про них говориться в Псалмі 107?
20 Добрий приклад оцінення всього того, що Єгова вчинив знаходиться в 107-ій Псалмі. Повторно тими самими словами є похвалені Його святі діла, у Пс. 107 віршах 8, 15, 21 і 31, де є сказано: “Нехай же подяку складуть Господеві [Єгові] за милість Його, та за чуда Його синам людським”. Справді, Єгова вчинив багато на користь Своїх сотворінь. Він ніколи не був байдужим до їхніх потреб. Він є великий Визволитель. “І в недолі своїй вони Господа [Єгову] кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх. І Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли”.— Пс. 107:6, 7.
21 Ми також оціняємо Єгову за Його велику милість, прощальність і за спосіб, яким Він сціляє і доглядає створінь, які служать Йому. Він є великий примиритель коли створіння каються за їхні помилки. “Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби”.— Пс. 107:20.
22 Єгова також постачає всю добру духовну їжу; коли Його слуги є вірні Йому Він благословить їх духовно. Він сприятливо дивиться на їхнє оцінення Його святих речей. Отже слуги Єгови в цих днях ввійшли в добу духовного добробуту про якого говориться в пророчій Псалмі 107:35—38: “Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху — в джерело, і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання, і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю. І благословляє Він їх,— і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю”.
23. Чому треба оціняти Боже Слово й провізії тепер?
23 Особи, які не оцінюють святе Слово Бога Єгови й які не вживають його не можуть знайти духовного добробуту, віри, радости, надії, свободи й безпечности, яких зазнають слуги Єгови. Оцінення святого Божого Слова приносить багато користей. Коли Божі закони є дотримані, тоді висновок є добре здоров’я і цим тіло, яке Бог дав нам є добре доглянене. Також, з підкорення правильному законові, є добре сумління; поліпшення родинного споріднення. Важливість бути відмінним від цього ладу стається ясніше. Все це залежить від вживання Божого Слова. Воно є охороною для нас, щоб ми не чинили щось злого. “А страва тверда — для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло”. (Євр. 5:14) Ті, що оцінюють свої духовні потреби набувають щастя так, як Ісус показав у Матвія 5:3. Ми оцінюємо як Єгова доглядає наших духовних потреб. Ми міряємо цінності Його Словом і шукаємо нагод навчитися більше. З подякою ми признаємо Його постійний догляд і охорону, яких Він дає Своїм слугам. Люди Єгови стоять протилежно до невдячних із людства про яких говориться в 2 Тимофія 3:2.
24. Як шлях Ісава служить за пересторогу?
24 Бути невдячним у цьому часі й добі великого духовного освітлення є дуже небезпечним. Пам’ятайте Ісава та його брак оцінення. Він був байдужий до важливости Єгової святої провізії. Багато століть після смерти Ісава християнам далі пригадувалося те, що він зробив, щоб заохочувати їх оціняти святі речі. Павло писав до Євреїв 12:16, 17: “Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму. Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав”.
25. Який є розумний шлях для нас наслідувати?
25 Отже воно є розумно шанувати й бажати святих речей. Ми можемо обминути смуток і плач коли будемо пам’ятати Ісава та інші приклади з Писань. Тримайтеся правдивих цінностей. Розвивайте ваше оцінення до них. “Якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, тоді зрозумієш страх Господній [Єгови], і знайдеш ти Богопізнання”. (Прип. 2:4, 5) Це є позитивна заява. Якщо будемо далі шукати, то це показує, що ми оцінюємо цінності й Єгова запевняє нас, що ми зрозуміємо й дійсно знайдемо саме знання Бога. Роблячи це ми маємо гарну нагоду будувати в інших більше оцінення до святих речей коли ми самі будемо слухати Єгову. “Хто мудрий, той все це зауважить, і познають вони милосердя Господнє [Єгови]. Нехай же подяку складуть Господеві [Єгові] за милість, та за чуда Його синам людським”.— Пс. 107:43, 31.