Оцінюючи Єгову

“Багато вчинив Ти, о Господи [Єгово], Боже мій, Твої чуда й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти”.— Пс. 40:6.

 1. Чому оцінення інтелігентного створіння повинно починатися з Богом Єговою?

ДЛЯ всіх інтелігентних створінь у цьому всесвіті, оцінення повинно починатися з великим Творцем Богом Єговою. Ані одної хвилини не проходить у житті якого-небудь створіння коли воно особисто не користає з любої ласки Єгови, великого Життя-Давця. Без життя створіння не має нічого.— 1 Мойс. 2:7; Пс. 36:10; 146:1—4.

 2. Які є декотрі речі навколо нас, що помагають нам оціняти Творця?

² Усе навколо нас, увесь всесвіт, дуже тішив би людину якщо б усе було в гармонії з Єговою, і якщо б противник Єгови, Сатана не впливав на нього. Але навіть у його теперішньому стані природа навколо людини часто є дуже приємна і гарна. Царі, провідники й заможні люди вишукують околиць природної краси. Великі доми або замки будуються по водяних околицях, де росте багато дерев, рослин і квітів. Біля таких домів часто насаджують дуже гарні сади. У таких середовищах тепле сонце часто додає до втіхи людини виконуючи її власну участь додаючи до росту рослинного життя. Коли падає дощ або сніг постачити потрібної води, то вони дуже відсвіжують здорових осіб. Повітря коло такої рясної рослини часто є дуже свіже, маючи багато кисня, що є потрібний для тіла. Дерева та інші рослини родять смачний овоч, насіння й коріння, постачаючи їжу для людини й тварин. Усе це доказує, що з самого початку на землі все було добре для людської родини.— 1 Мойс. 1:31; Неем. 9:6; Пс. 104.

3, 4. (а) Чому декотрі люди не оцінюють Творця, а інші оцінюють Його? (б) Які причини ви можете дати чому люди живуть на землі замість на місяці?

³ Як дивно, тоді, що багато провідників і заможних людей, які часто живуть у таких найкращих природних околицях, дуже мало або цілком не оцінюють Єгови, їхнього Творця. Як часто люди не розуміють, що земля й людина на ній, дійсно цілий всесвіт, є цілком залежні від їхнього Творця. Можливо через гордість і бажання сяяти перед людьми, вони просувають думки противлючись тому, що Творець каже, а це “до Єгови належать небеса, а землю віддав синам людським”. Відкидаючи такі заяви як ця, декотрі особи просувають теорії про життя по інших небесних планетах. Одначе, як наука уможливлює людям досліджувати небеса, і сильні телескопи дають людині можливість краще переглядати їх, воно стається все ясніше і ясніше, що Творець приспособив лише землю для людського життя.— Пс. 115:16, НС; Пс. 19:2—5; Іс. 40:26; 45:18.

⁴ Навіть на найбільшій небесній планеті, місяці, нема відповідних обставин для людського життя. Поверхня місяця є повна кратерів, доказуючи, що на нього падає багато астероїдів (малих планет) або інші літаючі речі з простору. На місяці нема атмосфери, і тому речі, які падають на його поверхню не спалюються. І нема атмосфери для розносення звукових хвиль для комунікації, мови або перестороги. Там нема повітря для людини. Там нема їжі; ні води. Кажуть, що день на місяці є такий гарячий, що людська кров буде кипіти, температура досягає 212 градусів. Одначе зайти в тінь якоїсь великої скелі або гори, то можна сподіватися замерзаючої температури. Дійсно вночі температура падає до 270 градусів нижче нуля, а певно, що така температура не є відповідна для людського життя.

 5. (а) Якщо місяць не є приспособлений для життя людини, то що можна сказати про декотрі сусідні планети? (б) Отже, як роздумуючі особи на землі повинні відноситися до чудес створення?

⁵ Сусідні планети, яких люди назвали Венера і Марс, також не можуть підтримувати людського життя. Інформація, яку мають про простір повинна спонукувати всіх осіб збільшати їхнє оцінення Творця і Його чудові творива й думки про нас тут на землі. Коли ми подумаємо про сотворіння зі всіма його чудесами та складностями, ми можемо оцінити, що Божі гарні твори є багато численніші ніж людина може збагнути. А однак так багато людей не оцінюють Єгови. Чи є яка причина на це? Апостол Павло відповідає: “Бо Його невидимі характерні риси можна ясно бачити з створення світу, навіть Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме, так що нема їм виправдання”.— Рим. 1:20, НС.

СВЯТИЙ ПРОВІДНИК ДЛЯ ЛЮДИНИ

 6. Крім такого створення, що іншого Бог постачив для людини на землі?

⁶ Єговові чудесні твори, а особливо відносно землі і всі провізії, яких Він зробив для людини на ній, постачають дещо доказу, що Бог думає про нас, людську родину. Навіть саме творення доказує існування Творця і що Він цікавиться Своїм сотворенням. Одначе, коли Єгова думав створити людину і зробив розпорядки дати їй здібність думати, то Він знав, що було б добре людині мати провідника для її життя на землі. Перше, було важно для людини знати про Творця та її споріднення з Богом і її залежність від Бога за життям. Тоді їй треба буде доброї інформації про Божі закони й принципи і як Бог бажав людині поводитися тут на цій землі. Отже, перший чоловік, Адам дістав інструкції й знання, які повинні були спонукати в Адама більше оцінення до його Отця й Творця на небесах.

 7. Яку провізію від Єгови ми тепер маємо, отже як ми повинні дивитися на неї?

⁷ Тут маємо лише початок Божого давання інформації Своєму створінню на землі. З переходом століть Бог із Його ласки постачив закони й принципи в Його небувалій книзі, яку ми сьогодні називаємо Свята Біблія. Через цю книгу ми маємо нагоду вишукувати знання про Творця й Його наміри для людства. Тут є нагода набути знання про святі речі. Біблія містить святі таємниці і нам треба їх. Як ми вживаємо їх відбиває наше оцінення Давача таких законів і цих добрих речей. Тому що оцінення значить мати достатнє розуміння любити й втішатися прекрасністю деяких речей, коли ми більше розуміємо цінність Біблії, ми тоді починаємо оціняти, що вона є скарб, якого треба дуже любити. Цінність Біблії росте коли ми вживаємо її. Мудрий чоловік, такий як псалмоспівець, дякує Єгові за Його дар написаного Слова і провідника для людини та ласку, яку Єгова показує: “Дякуйте Єгові, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя”.— Пс. 107:1, НС.

 8. Згадайте про що ми можемо навчитися з Біблії.

⁸ Речі, яких ми можемо навчитися з Біблії є інформація про людей, які оціняли Єгову й інших, які не оціняли Його. Так, Біблія містить записи про тих, які чинили зло як і тих, які чинили добро. Бог мав добрий намір записати всю цю інформацію, так як Павло показав: “Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов”.— 1 Кор. 10:11.

 9. (а) Як Єгова поміг Адамові оціняти Його? (б) Але, що Адам вибрав?

⁹ Вертаючись до самого початку коли Бог поставив першого чоловіка і жінку на землю в Еденському саді, ми бачимо, що Він постачив усе, що їм було потрібно. Там був дуже гарний, вигідний рай. Адамові й Єві нічого не бракувало, бо Єгова є мудрий, любий й дуже добрий Отець. Адам дістав Божий закон про життя в саду і Бог сподівався, що він буде вірний цьому розпорядкові. Певно, що Творець має право казати створінню, що воно повинно, а що воно не повинно чинити. Але Адам не дозволив його гарному природному оточенню помогти йому підкріпити сильне оцінення цих провізій від Єгови. Він не оціняв Божого святого закону, думаючи забагато про себе. Він показував таке саме відношення як багато сьогодні, що живуть по гарних сільських околицях, маючи гарну природу навколо себе, але не оцінюють ні Бога, ні Його законів. Неслухняність довела до упаду Адама і це коштувало йому його життя. Брак оцінення Єгови та Його святих речей може значити те саме для багатьох людей навіть у цій генерації.— 1 Мойс. 2:7—17; 5:5.

10. Як Ной є інший від Адама?

¹⁰ Пізніше на землі появився Ной. Він був чоловік, який мав глибоке оцінення. Коли Бог промовляв до нього він показував велике оцінення й віру. Він вірив у те, що Бог казав, пристосовував себе до Божих способів, був спасений через великий потоп, і тепер стоїть у протилежності першому чоловіку, який загубив оцінення того, що Бог говорив йому й тому загубив своє власне життя. Ця протилежність, яка є записана в святому Божому Слові, є дуже корисна для нас.— 1 Мойс. 6:9, 22; 7:5.

11. Яку милість Бог показав Авраамові?

¹¹ З переходом років по Ноєві появився чоловік, який оціняв Бога та Його святі речі і в багатьох способах зазнав Божу ласку. Один визначний Божий дар була обітниця, яку Він зробив із Авраамом: “То благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався Ти мого голосу”. (1 Мойс. 22:17, 18) Це значило, що потомки Авраама мали сподіватися когось спеціяльного; когось, що мав народитися потомком Авраама й який принесе великі благословенства людям усіх народів. Це була обітниця під присягою, яку Бог зробив із Авраамом і отже Він не міг змінити її. Вона була свята.

12. Як історія про Якова й Ісава помагає нам бачити користі оціняти святі речі?

¹² Але як Авраамові внуки оціняли цю святу обітницю? Знову з Божої ласки маємо запис про Якова й Ісава помогти нам зрозуміти користі оцінення святих речей. Про цих двох хлопців історія каже: “І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків — чоловіком мирним, що в наметах сидів. І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова. І зварив був Яків їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був. І сказав Ісав до Якова: ‘Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я’. Тому то назвали ім’я йому: Едом. А Яків сказав: ‘Продай же нині мені своє перворідство’. І промовив Ісав: ‘Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?’ А Яків сказав: ‘Присягни ж мені нині’. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову. І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з’їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє”. (1 Мойс. 25:27—34) Яка різниця між цими близнюками тих самих родичів! Яків оціняв обітницю, яку Єгова зробив із Авраамом і перворідство, але Ісав не оціняв святих речей, а думав лише про себе. Він стався батьком Едома, народ, якого Бог пізніше засудив. Він є прикладом тих, які думають лише про теперішнє, тих, які нехтують святі речі. Ті, що оцінюють речі Єгови завжди дістають благословенство, так як Яків.— 1 Мойс. 27:27—29; Євр. 12:16.

ОЦІНЮЮЧИ ПОКЛОНІННЯ

13. Які благословенства Ілій зазнавав, але в чому він не мав успіху?

¹³ Звертаючись до пізнішої доби святої історії, після того як потомки Якова як народ увійшли в землю, яку Бог обіцяв дати їм, ми читаємо про суддів в ізраїльському народі. Ілій був один із них. Він також був первосвящеником. Чоловік у такій позиції мусів мати добре знання й оцінення Бога Єгови та Його святих законів. Левитське племено мало привілей служити в Божому храмі, отже сини Ілія успадкували великий привілей святої служби. З переходом часу, сини Ілія не оціняли святости цієї служби, але практикували неморальність. Хоч сам Ілія не практикував таких речей, то він не проводив в життя Божий закон і не заставив своїх синів пристосовуватися до того, що було праведне. Отже його сини далі продовжали в їхнім лукавстві. Тому що він не вживав своєї родинної влади і не давав дітям доброго проводу, Ілій стягнув на себе велике нещастя. Свята Історія каже нам: “А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту. І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: ‘Так сказав Господь [Єгова]: “Чи ж Я справді не об’явився домові Твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі? Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм. Тому то слово Господа [Єгови], Бога Ізраїлевого, таке: ‘Говорячи, сказав Я: “Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки’. А тепер слово Господнє [Єгови]: ‘Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені’. А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня”.— 1 Сам. 2:22, 27, 29, 30, 34.

14. Тому що він не оціняв чистого поклоніння Єгови, що сталося з синами Ілії?

¹⁴ Ця заява доказалася бути правдива. Коли филистимляни воювали проти Ізраїля, старші в Ізраїлі старалися набути перемоги виносячи ковчег заповіту Єгови в табір Ізраїля, і два Ілієві сини пішли з ковчегом. Але замість принести благословенство для Ізраїля або родині Ілія, филистимляни побороли Ізраїля, забиваючи 30,000 чоловіків. “А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли”. (1 Сам. 4:11) Це не був час добробуту для Ізраїля.

15. Яке оцінення мав Давид?

¹⁵ Чоловік, який справді оціняв святість чистого поклоніння й Божі закони був Давид. Він не був із священства і Левитського племена, але з Юдинного племена і войоводом для Єгови. Він був дуже певний про його поклоніння Єгови, вдячний за все, що Єгова зробив, і писав із великим оціненням відносно справ Єгови. “Одного прошу я від Господа [Єгови], буду жадати того, щоб я міг пробувати в домі Господньому [Єгови], по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність [Єгови], і в храмі Його пробувати”. (Пс. 27:4) “Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід. Господній закон [Єгови] досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа [Єгови] певне, воно недосвідченого умудряє. Справедливі Господні накази [Єгови], бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа [Єгови] чиста, вона очі просвітлює. Страх Господа [Єгови] чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа [Єгови] — правда, вони справедливі всі разом, дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий, і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх — нагорода велика”.— Пс. 19:2, 8—12.

16. Як Давид показував велику пошану до святого поклоніння?

¹⁶ Давид не лише говорив, але також жив у гармонії зі своїми думками. Давид не був задоволений мати вигідне приміщення лише для себе, а в той самий час дивитися як ковчег заповіту Єгови перебував у тимчасовім місці. Тому що святе поклоніння було таке важне, Давид хотів збудувати храм як центр поклоніння Єгови. Однак, Єгова сказав Давидові, що Він не дозволить йому будувати храм, але що його син Соломон збудує його. Це не придушило Давидове завзяття збудувати дім Єгови, і він робив усе, що міг поширювати справи поклоніння, приготовляючись будувати храм. Давид зібрав 132,000,000 доларів вартости золота на храм як і багато іншого коштовного матеріялу. Він дав Соломонові пляни на храм, яких він дістав через надхнення. Ці пляни були досить довершені включаючи, не лише головну частину храма, але також комори, подвір’я, світильники і всі посудини, про яких говориться в 1 Паралапоменон 28-ім розділі. Тут нема жодного сумніву про відношення Давидового серця до святих речей, і історія Біблії показує нам певність Давидового воскресення. Він дістане вічне життя в Божому призначеному часі.

17. Яке споріднення між правильним поклонінням а добробутом показує історія за днів Соломона?

¹⁷ Цар Соломон закінчив будувати храм, і з ним прийшов мир і добробут по всьому Ізраїлі. Сам Бог Єгова признав його за центр поклоніння, зсилаючи вогонь із неба спалити жертви і пізніше промовив до Соломона. Єгова сказав Соломонові, що благословенства для його родини і народа залежали від оцінення законів Єгови, Його судового рішення і з дотримуванням чистого поклоніння. Але при кінці свого царювання Соломон загубив оцінення поклоніння Єгови й наслідком нещастя вдарило розколюючи його народ на два царства.— 2 Паралапоменон 7-ий розділ; 1 Царів 11-ий розділ.

18. Після Соломона, який шлях вибрали більшість царів в Ізраїлі й Юдеї?

¹⁸ Книги Царів і Паралапоменон (Хроніки) у Біблії докладно говорять про історію Божих людей за часу Соломона. Воно сумно зауважити, що більшість провідників не оціняли ні Єгови, ні чистого поклоніння. Люди зазнавали багато клопотів. Цар Ахаз навіть закрив двері храма й вніс у нього фальшиве поклоніння.— 2 Пар. 28:24, 25.

19. Чому мешканці Єрусалиму під Єзекією дістали благословенства?

¹⁹ Але там було кілька провідників, які оціняли Єгову. Один із цих був Єзекія, який відчинив двері храму, і наново зорганізував священиків і Левитів приносити жертви Єгові згідно з Його законами. Всі в Ізраїлі й Юдеї дістали запрошення підкоритися інструкціям Єгови й обходити Пасху. Єзекія виконував багато інших вчинків оцінення святих речей, і Єгова звертав Свої думки до Своїх людей благословляючи їх добробутом. (2 Пар. 31:10) Коли вороги загрожали Єрусалимові, Єзекія оціняв молитву, і з великою вірою просив помочі в Єгови. На відповідь Єгова зберіг Своїх людей, вдаривши військо ворога, яке приготовлялося нападати на Єрусалим.— 2 Цар. 19:15, 35.

20. Чому Єрусалим не був визволений за днів Седекії?

²⁰ Таке визволення не відбувалося за часу Седекії, одначе, бо він не оціняв ні Єгови, ні чистого поклоніння в Його храмі. Доля людей була не добробут, а терпіння. Священики й люди не були вірні Богові, і опоганювали дім Єгови. Отже, так як Єгова перестерігав Соломона за часу посвячення храма, Єгова допустив знищення храма і міста.— 2 Пар. 36:11—21.

21. Як ми можемо показати, що ми оцінюємо Єгову?

²¹ Отже оцінення привілея святого поклоніння Єгови має велику цінність для людей. Поклоніння Єгови і підкорення Його законам є способи, якими ми можемо показати наше оцінення. Біблія показує як з нашого оцінення приходить життя й добробут.