Вічна користь жити по-біблійному, як родина
1. Який є доказ, що мільйони родин мають серйозні проблеми?
НАВКОЛО нас сьогодні можна бачити, що мільйони чоловіків, жінок і дітей страждають від серйозних проблем у родинному житті. По багатьох країнах, розлучення, розводи і розбиті доми дуже збільшаються. Хоч багато одружених людей живуть в одному домі, то вони лише терплять одні одним. Чоловіки, жінки і діти мають дуже мало спільного, і кожний член родини ходить своїм власним шляхом. Чи ж не ясно, що всім людям дуже потрібно вірогідного провідника?
2. Який є один із головних намірів Біблії?
2 Головний намір Біблії є постачати провід для життя з якого будуть приходити вічні користі тим, що будуть наслідувати її. Нема ані одної точки життя про яку в Біблії немає корисної поради. “Усе Писання . . . корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова”.— 2 Тим. 3:16, 17.
3. Чому можна сказати, що те, що Біблія виставляє нам на провід є реалістичне?
3 Те, що Біблія поміщає нам на провід є дуже реалістичне. Вона не залишає нас з переконанням, що ті, що пробують наслідувати її пораду вже більше не будуть мати проблем. Ні, Біблія відкрито признає, що будуть проблеми. Але вона не залишає справи, щоб ми лише приймали обставини такими, як вони є і не турбувалися ними. Біблія показує, що ми можемо робити в позитивний спосіб, щоб подолати проблеми і втішатися добрим спорідненням із людьми, включаючи наші власні родини.
БІБЛІЙНИЙ РІВЕНЬ ДЛЯ ПОДРУЖЖЯ
4. Хто розпочав подружжя, і який був Його намір для цього розпорядка?
4 З першої книги в Біблії ми навчаємося, що Бог Єгова є Ініціатор подружжя. (1 Мойс. 2:22—24) Бувши Богом любови, Його намір був, щоб подружжя приносило щастя чоловікові і жінці й щоб воно постачало стійкий розпорядок виховувати дітей. Подружжя мало бути вічне з’єднання, як можна бачити з того, що Ісус Христос сказав деяким фарисеям, які випитували Його про розвід: “Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою? ‘Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом’, тому, то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує”. (Мат. 19:4—6) Ясно, що пошана до цього первісного рівня могла б відвернути так багато хвилюючих проблем з розводів та розбитих домів.
5. Чому закон, якого Бог дав ізраїльтянам дозволяв багатошлюбність та розвід з інших причин крім невірности?
5 Факт, що Бог Єгова терпів багатошлюбності і дозволяв розвід з інших причин крім подружньої невірности між ізраїльтянами, не значило, що Він покинув Свій перший рівень для подружжя. Перед тим, як Бог дав закон через Мойсея, то багатошлюбність і розводи стали заснованими звичаями. Знаючи напрями ізраїльтянів, Бог Єгова мудро наложив на них такі заповіді, які могли запобігти проблемам під тодішніми обставинами. Ісус Христос показав це, коли сказав: “То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було”.— Мат. 19:8.
6. Як Ісусові учні відносилися до потвердження оригінального рівня для подружжя, і чому?
6 Цими словами Ісус Христос показав, проте, що Його християнські послідовники мали дотримувати той Божий оригінальний рівень для подружжя. А як Його учні відносилися до цього? Чи вони вповні оціняли, що це був найкращий розпорядок? Їхня відповідь показує, що в них не було зрівноваженого погляду в цій справі. Вони робили висновок: “Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись”. (Мат. 19:10) Учні знали, які проблеми виринають в подружжі через людську недосконалість. Тому вони відчували, що не дружитися було б краще ніж рискувати вічним з’єднанням у подружжі з особою, з якою буде трудно жити. Ісус Христос, проте, коли радив не дружитися, не засуджував подружжя.— Мат. 19:11, 12.
7. Чому це правильно серйозно застановлятися над подружжям?
7 Певна річ, що Ісусові учні не робили помилки, коли так серйозно застановлялися над оригінальним рівнем для подружжя. Подружжя між недосконалими людьми має негативні риси, яких неможливо ігнорувати. Біблія попросту говорить, що ті, які роблять рішення дружитися будуть мати “муку тілесну”. (1 Кор. 7:28) Подружжя приносить зі собою серйозні відповідальності турботи і піклування. (1 Кор. 7:32—35) Наприклад, нещасливі випадки та хвороби можуть накидати величезний тягар і напруги на родину.
8. Що Біблійний погляд про серйозність подружжя поможе майбутньому чоловікові, або дружині зробити й яких поганих наслідків можна відвернути?
8 Ті, що наслідують Біблійні принципи будуть бачити, що чоловік і жінка мусять бути розумово і емоційно приготовлені для подружжя. Ті, що міркують дружитися повинні дуже серйозно застановитися над їхніми здібностями бути добрими чоловіками і батьками, добрими дружинами та матерями. Вони повинні наперед бачити головні слабкості особи з якою вони думають дружитися і рішити чи вони зможуть жити з цими в любий і зрозумілий спосіб на протязі цілого свойого життя. Вони повинні запитати себе, чи дійсно є готові особисто жертвувати і робити все, що є в їхній силі, щоб збільшити щастя майбутньої дружини або чоловіка. Багато чоловіків і жінок могли б відвернути багато болю і горя коли б серйозно застановилися над тим, що одружені особи повинні сподіватися. Замість поспішати з чимсь для чого вони ще не були приготовлені, вони могли зачекати аж поки не будуть могти сповняти подружні відповідальності й мати проникливість, як вибирати партнера на все життя. Справді, що такий напрямок приніс би їм вічні користі.
9. Що Біблія говорить про можливість недосконалих людей знайти щастя у подружжі?
9 Хоч Біблія застановляється над цими негативними точками, то це не значить, що між недосконалими людьми не може бути щасливого подружжя. Навпаки, Писання показують, що, наприклад, добра дружина, є правдивий скарб і велике благословенство для свого чоловіка. Ми читаємо: “Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа [Єгови]”. (Прип. 18:22) “Хто жінку чеснотну знайде? А ціна її більша від перел”. (Прип. 31:10) Біблія дає слідуюче заохочення чоловікові: “Радій через жінку твоїх юних літ”. (Прип. 5:18) Незважаючи на недосконалості, одружені люди, а особливо, коли вони стараються застосовувати Біблійні принципи, можуть знайти задоволення і радість у свойому спорідненню.
РОЛЯ ЧОЛОВІКА
10. Що є включено коли чоловік буде головувати в родині наслідуючи Ісуса Христа?
10 Писання заохочують чоловіків наслідувати досконалий приклад Ісуса Христа, коли голововують родиною. Головування не дає чоловікові дозвіл панувати над своєю дружиною, ставити її в низьку, принижену позицію. Замість цього, воно кладе на нього відповідальність не бути самолюбним, але класти добробут дружини вище свого власного бажання. “Чоловіки”, писав надхнений апостол Павло, “любіть своїх дружин, як і Христос полюбив збір, і віддав Себе за нього”. (Ефес. 5:25, НС) Христос Ісус не був жорстокий або тиранський, коли головував над збором. Його саможертовна любов, разом із довір’ям до членів збору, дійсно, “змушували” їх відповідати взаємно подібною любов’ю, стараючись, як могли, щоб догодити Йому.— 2 Кор. 5:14, 15; порівняйте 1 Івана 5:2, 3.
11. Як чоловіки можуть показати, що люблять своїх дружин, як свої власні тіла?
11 Пояснюючи яку любов чоловіки повинні показувати своїм дружинам, апостол Павло продовжав: “Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос збір”. (Ефес. 5:28, 29, НС) Чоловіки переважно не принижають свої власні досягнення, показуючи себе нездатними, не поводяться з своїми тілами жорстоко і не зневажають власну потребу відпочинку та відсвіження. Вони не хочуть, щоб інші вважали їх за “ніщо”, але хочуть, щоб їх поважали. Застосовувати Біблійну пораду значить, що треба віддавати дружинам таку саму повагу, яку вони хочуть мати собі.
12. Що є потрібно, щоб чоловік ‘призначав честь своїй дружині, як слабішій посудині’?
12 Якщо чоловік буде любити дружину, як самого себе, то він мусить добре знати її. І це є докладно те, що Біблія наказує своїм чоловікам: “Так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною”. (1 Пет. 3:7) Коли чоловік знає почуття і обмеження своєї дружини — фізичні, емоційні та інші — то він може поводитися з нею немов з дорогоцінною посудиною. Якщо дружина має відчувати, що вона має шановну позицію в домі, то чоловік мусить бути готовий обговорювати родинні справи з нею у тихий та розсудливий спосіб, слухаючи її думки та ідеї. Дружина повинна почувати себе вільно, що може висловлювати свої думки і бути певна, що чоловік не буде легковажно відкидати те, що вона додає до дискусій серйозних справ. Крім цього, чоловік мусить пильнувати, щоб не лише звертав увагу на промовлене слово. Глибоке внутрішнє почуття виявляється голосом, обличчям або коли бракує ентузіазму. Чоловік, що добре знає свою дружину не буде відкидати таких речей і сліпо робити щось з чого будуть виринати непотрібні роздратовання.
13. Коли чоловік не повинен піддаватися хвилюванню його дружини, і як це може бути корисно?
13 Певна річ, що як голова своєї родини, то чоловік не буде підкорятися своїй дружині, коли є певний, що її пропонування будуть шкідливі для цілої родини. Він знає, що має Біблійний обов’язок підтримувати те, що є правильно, незважаючи на емоційні вияви своєї дружини. Коли б він погодився з її бажаннями проти його здорового розсудку, то цим зневажав би Бога, Який дав йому позицію, як голова родини. (1 Кор. 11:3) І пізніше, коли б через це у родині зайшов якийсь клопіт, то це могло б огірчити його проти дружини. З другого боку, коли буде твердо стояти за тим, в чому він є певний є правильне, то це вийде на користь цілій родині. Коли пізніше його дружина побачить мудрість його рішення, то буде тішитися, що чоловік не піддався. Це збільшить її пошану до нього і вона не буде вживати свій жіночий вплив переконувати чоловіка, щоб він робив так, як вона вимагає.
РОЛЯ ДРУЖИНИ
14. Яка є Біблійна роля дружини?
14 Про ролю дружини, Біблія говорить: “Дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин, як побачать ваше поводження чисте в страху. А . . . окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся, вбирання одеж, але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа”.— 1 Пет. 3:1—4.
15. Як дружина може показати свою покору, й які користі можуть приходити з цього?
15 Дружина, коли буде слухати цю Біблійну пораду, буде завжди радитись з чоловіком про важні справи — про великі покупки, роботу і подібне — перед тим ніж робити щось. Вона буде мати бажання знати його думки і буде поводитися з родинними справами в спосіб, який вона знає чоловік буде похвалювати. Роблячи так вона дуже скористає. Її чоловік не буде змушений вкладати відповідні родинні закони, щоб контролювати її нерозумні вчинки. Вона заслужить його довір’я, і зможе вживати всі свої здібності та ініціативу доглядати родину.— Прип. 31:11—31.
16. Які користі можуть приходити дружині, яка слухає Біблійної поради, хоч чоловік буде зневажати її?
16 Жінці не завжди буде легко підкорятися, а особливо коли чоловік є нерозсудливий і не виконує своїх відповідальностей. Одна річ є певна, проте; стан не поліпшиться, коли дружина буде старатися перебрати головування, коли буде стало нарікати або критикувати свого чоловіка і сподіватися від нього те, чого він не може дати. (Прип. 21:9, 19; 27:15, 16) Замість “сердитися” через якесь занедбання, дружина набуде багато кращих наслідків, коли буде старатися заохочувати свого чоловіка, буде спокійна і не буде злоститися в часі тяжких обставин. Її “лагідний і мовчазний дух” може спонукати чоловіка серйозно подумати про своє поводження і змінити своє життя. Хоч поступ може бути дуже повільний, то дружина, що застосовує пораду з Біблії, таки скористає. Вона відверне великі емоційні напруги, гіркість і неприємності, які можуть доводити до сварки з чоловіком.— Прип. 14:29, 30; 1 Пет. 3:10, 11.
17. Чому це розумно для дружини не робити щось великого з помилки чоловіка в своєму розсудкові?
17 Подібно, коли чоловік зробить недобре рішення, то дружина мало скористає, коли буде сваритися. Люди мають напрям обороняти себе, навіть коли помиляються. Отже, коли дружина зробить велику справу або сварку через поганий розсудок її чоловіка, то може одержати цілком протилежну реакцію від якої сподівалася. Чоловік може ще більше вперто постановити не слухати її, лише, щоб доказати їй, що він не потребує її поради. З другого боку, якщо поводження дружини показує зрозуміння факту, що нам недосконалим людям легко помилятися розсудком, то цим буде заохочувати чоловіка застановлятися над її думками. (Як. 3:2) Його гордість тоді не буде так дуже включена у справі.
ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ
18. Коли родичі застосовують або відкидають Біблійну пораду до якої міри це впливає на дітей?
18 В залежності від того як родичі застосовують або відкидають Біблійні поради відносно виконання своїх різних обов’язків, буде добре або погано впливати на їхніх дітей. Коли дружина буде зневажати Богом-дану владу свого чоловіка, то діти з часом також не будуть шанувати родичів. Вони можуть настроювати одного родича проти іншого лише, щоб добиватися свого. Проте, коли словом і прикладом, дружина підкріпить дітей, оціняти авторитет, рішення і думку батька, то діти зрозуміють, що для них буде корисно, коли вони будуть завжди звертатися до батька за порадою. (Прип. 12:4) Коли чоловік буде готовий признавати свої помилки і застановлятися над порадою різних членів родини, то цим витворить теплого духа в родині. Коли буде показувати, що оціняє думки дружини, то діти також будуть оціняти розсудок матері і шанувати її настановлення. (Прип. 6:20—23; 31:28, 29) Так, тепле, любе і шановне споріднення між чоловіком, а дружиною, якого Біблія заохочує, єднає родину і діти тоді будуть слухати інструкцій родичів.
19. Чому це не є легко добре виховувати дітей?
19 Добре виховувати дітей не є легко. За дуже молодого віку діти виявляють такі погані напрями, як впертість, бунтування і самолюбство. Родичі мусять вважати на такі неправильні напрями, відповідно дисциплінувати і терпеливо поправляти своїх дітей. (Прип. 22:15; 29:15) Вони також мусять знати, як передбачувати проблеми, що можуть виринати з того, що само по собі, не виглядає зле. Часто родичі мусять розуміти, коли деякий напрям вже не є добрий.
20. Чому відокремлення є небезпечна річ, яку треба обминати?
20 Наприклад, є різниця між приватністю, а відокремленням. Трохи приватности є корисно для роздумування, підкріпляючого думання та планування. Але відокремлення є небезпечне, бо воно відбирає користь зрівноваженого впливу мислення, досвіду та розсудження інших. Це може зробити особу самолюбну і сліпу до потреб та почуття інших. Бачучи лише себе самого, відокремлена особа може жалувати себе, або стати впертою, догматичною, або буде нечутливою і затверділою. “Відокремлюючий”, говорить Біблійна приповістка, “шукає сваволі; і виступає проти всього розумного”.— Прип. 18:1, НС.
21. Що родичі можуть зробити, щоб помогти своїм дітям не відокремлювати себе?
21 Діти, що мають напрям відокремлюватися від інших мусять відчувати, що вони є бажаними членами родини, і що родичі цікавляться їхніми думками, емоційними переживаннями і досвідами. З прикладу самих родичів вони мусять бачити точний доказ, що правдиве щастя приходить коли будемо послуговувати іншим. (Дії 20:35) Родичі можуть постачати такий доказ, не тоді коли лише будуть співчувати нужденним, але також, коли будуть робити все, що в силі, щоб помагати їм. Це значить, що може треба піти до крамниці на покупи, помогти чистити мешкання або іншим способом послужити старшим, калікам або хворим. За дуже молодого віку дитину можна навчити як брати участь у таких справах. Це поможе дитині бачити, як важно є цікавитися добробутом інших людей.
22. Як діти можуть відокремлювати себе від дорослих, і як це може впливати на них?
22 Родичі також мусять вважати, щоб не заохочувати або дозволяти своїм синам і донькам відокремлюватися своїми власними розвагами друзями, думками або уявами. Щоб втримати здоровий зв’язок і єдність, то родина мусить діяти разом. Родичі мусять вважати, щоб не давати лише вигляд, що з’єднано діють, як родина. Часами коли прийдуть гості або коли родина відвідує когось, то за звичаєм діти відокремлюються від дорослих. Родичі навіть може наказують дітям так робити. Якщо діти будуть товаришувати лише з іншими дітьми свого віку, то як вони можуть оціняти мудрість, що приходить із віком та досвідом? (Прип. 1:20, 21; 8:1—11) Як вони можуть навчитися вести значні розмови з дорослими та розуміти прагнення, почуття та потреби старших людей? (3 Мойс. 19:32) Чи вони не будуть ставати обмежені в своїх поглядах, розсуджуючи справи лише за поглядом неосвіченої молоді? Разом з тим, чи родичі також не будуть ставати обмежені в своїх поглядах, не знаючи про думки своїх дітей? Чи ж у такій родині не наступить провалля між молоддю, а родичами?
23. Як родичі можуть не відчувати дійсного думання та почуття своїх дітей?
23 Є ще інші напрями через які родичі не зможуть пізнавати дійсне почуття та думки своїх дітей і так загублять зв’язок із ними. А як це може статися? Коли родичі занурюються в особисті цілі, то не будуть мати часу слухати своїх дітей і зауважувати їхнє відношення. (Порівняйте Приповісті 27:23.) Вони можливо будуть розпитувати своїх дітей про те як обставини є в школі, або що вони думають про куріння, наркотики для збудження, поводження між дітьми протилежної статі, і так далі. Хоч родичі часами відчувають, що діти не висловлюють їм цілої правди в таких справах, то вони таки є задоволені такими коротенькими відповідями та висловами. Коли родичі будуть повторно не зауважувати глибоке почуття своїх дітей, так, як це виявляє тон їхнього голосу, вирази обличчя, завзяття або самовільність, то з часом такі родичі навіть не будуть зауважувати напрями та вчинки, які показують, що їхні сини та доньки вже не висловлюють їм свого правдивого почуття. Родичі можуть думати, що все є гаразд з їхніми дітьми, тому що добре постачають для них матеріально. А в дійсності, діти можуть бути дуже незадоволені і вірити, що їхні родичі мало цікавляться їхнім добробутом. Ясно є, що така занедбаність родичів доводить до розбиття важного родинного зв’язку.
24. Що Ефесян 6:4 нагадує батькам робити, і що може статися, коли батько буде зневажати цю пораду?
24 Крім старання, щоб триматися думками та почуттям до своїх дітей, родичі також мусять знати як дисциплінувати їх. Біблія радить батькам: “А батьки,— не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому [Єгови]”. (Ефес. 6:4) А як батькова дисципліна може роздратувати його дітей? Він може бути нерозсудливий в його наказах, зажорстокий або послідовний. Він може карати нерозсудливо, коли дуже розгнівається. Тому що злість викликає злість, то це може підбудовувати злість і обурення проти батька. Вони може будуть коритися його дисципліні лише тому, що батько є сильніший. Коли так стається, то дисципліна не спонукує їх чинити те, що є правильно. Вона може викликати найгірше в дітях — обурення, лють і бунт.
25. Що батько повинен робити, щоб його дисципліна добре впливала на дітей?
25 Батько, який показує своїм дітям свою глибоку любов і завжди нагадує їм про цінність і правильність жити в згоді з принципами і вказівками Біблії, буде мати цілком інші наслідки. Правда, на початку можливо діти не завжди зрозуміють правильність дисципліни свого батька. Але пізніше, коли задумаються відносно неї, то можуть оцінити, що це є експресія любого батька, який дійсно дбає про них.— Євр. 12:5—11.
26. Чому це дуже важно для батька відкладати досить часу своїм дітям?
26 Дисципліновання є лише мала частина батькової Біблійної відповідальности до його дітей. Він також є під обов’язком віддавати їм свій час, щоб прикладом і наукою міг протидіяти проти неправильних впливів, яких вони зустрічають у школі й в іншому місці. Серйозний батько не буде думати, що коли лише провадить тижневу студію Біблії з своєю родиною, то цим уже цілком сповняє свій обов’язок. Він оціняє, що виховувати дітей в ‘розумовому регулюванні Єгови’ є відповідальність, яку по можливості треба щоденно доглядати.— 5 Мойс. 6:6, 7.
27. Що є включено в батькових щоденних інструкціях для його дітей?
27 Щоденна інструкція не значить, що батько мусить стало наводити цитати з Писання своїм дітям. Але він мусить знати, що Біблія говорить і передавати своїм дітям дух цього Богом-надхненого послання. Його власне відношення, слова і вчинки повинні бути в згоді з Писанням. Коли дітям треба проводу, то він повинен помагати їм бачити цю річ згідно Біблійного погляду. Таким способом, Боже Слово завжди буде перед дітьми. Дружина може помагати своєму чоловікові давати дітям цю дуже важну науку.— Прип. 1:8; 6:20; 31:26.
28. Що дружина може зробити, коли її чоловік не наслідує поради Божого Слова?
28 А що коли чоловік не бере Боже Слово серйозно? Що коли лише дружина оціняє його пораду? У такому разі відповідальність виховувати дітей в “розумовому регулюванні Єгови” спочиває на дружині. (Порівняйте Приповісті 31:1) Це не є ідеальна ситуація, але також не є безнадійна. Багато жінок мали успіх помагати своїм дітям ставати зразковими слугами Бога Єгови.
29. Як Тимафійове життя показує, що матір може давати гарні Біблійні інструкції, коли чоловік не вірить у Біблію?
29 Подумайте про Тимофія у першому столітті З.Д. Через допомогу від своєї матері Евнікії і правдоподібно бабусі Лоїди, він став оціняти Писання. Його матір, хоч їй можливо було тяжко вчити його, бо мала невіруючого чоловіка, почала вчити його Писання за дуже молодого віку. Тому то апостол Павло міг сказати до Тимофія: “І ти знаєш з дитинства Писання святе”. (2 Тим. 3:15) Так, Тимофій з дитинства був познайомлений з Святим Писанням. Таке гарне навчання помогло йому стати добрим прикладом, коли він виріс на молодого чоловіка. Всі, що знали його дуже добре говорили про нього. (Дії 16:1, 2) До збору в Филипії, апостол Павло сказав про Тимофія: “Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. ... Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії”.— Фил. 2:20—22.
30. Як родичі повинні почувати себе відносно виховання дітей навіть, коли самі лише недавно зрозуміли цінність Біблії?
30 Без жодного сумніву, що вчити дітей так, як Біблія показує, вимагає багато часу і зусилля. Але чи наслідки не варті такого часу та зусилля? Чи не приходить велика нагорода, коли діти приносять честь своїм родичам? Навіть коли родичі не навчали дітей, тому що самі не знали цінність Біблії, то їм може вдатися розв’язати шкоду такого поганого проводу і дисципліни. Застосовання Біблійних принципів навіть може дотикнути серця старших дітей, коли вони побачать, що їхні родичі справді цікавляться їхнім добробутом.
31. Що вимагається від особи, що хоче жити за Біблійними принципами, і як вона може скористати з них?
31 Жити згідно з Біблією направду приносить вічну користь. Але, щоб зробити так, то ми мусимо знати, що вона каже і дозволити духові її науки провадити нас у всіх наших справах. Цього неможливо зробити за ніч. Треба постійно студіювати Боже Слово і розвити палке бажання вживати її мудру пораду. А це веде до правдивого щастя, безпеки, задоволення і миру. Так як Біблійна книга приповісток говорить: “Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її, дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею. Довгість днів — у правиці її, багатство та слава — в лівиці її. Дороги її,— то дороги приємности, всі стежки її — мир. Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її”.— Прип. 3:13—18.