Оцінюючи святість життя і крови

„БО АГНЕЦЬ, ЩО СЕРЕД ПРЕСТОЛУ, БУДЕ ЇХ ПАСТИ, І ВОДИТИМЕ ЇХ ДО ДЖЕРЕЛ ВОД ЖИТТЯ”.— ОБ. 7:17.

1, 2. Як багато осіб показують, що не оцінюють життя? (Пс. 115:17)

ЩО Є дорогоцінніше від життя? Без життя ви не могли б нічим втішатися. Однак, навколо нас є доказ, що багато людей сьогодні мало оцінюють життя — своє власне або життя інших людей.

² Чи ж не бачимо такий доказ у нехтуванню правилами їзди? Або, що сказати про тих, які керують автами під впливом алкоголю або наркотиків, забиваючи тисячі людей кожного року? Декотрі шукають збудження у небезпечних спортах, в яких також щороку вмирає багато людей. А що сказати про мільйони людей, які знають, що шкодять своєму здоров’ю і вкорочують своє життя, коли вживають тютюн або переїдаються?

 3. Чому нам слід шукати Божого погляду про життя? (Пс. 25:4, 5)

³ Але в обличчі таких відношень можемо запитати: ,Чи я справді оцінюю життя?’ Ключ до правдивого оцінення життя, який навіть впливає на думки та вчинки людини є признати, що життя є дар від Єгови. Він є „Бог Живий” і „джерело [нашого] життя”. (Єрем. 10:10; Пс. 36:10) Промовляючи перед деякими грецькими філософами, апостол Павло свідчить про Всевишнього: „Бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все. . . . Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо”. (Дії 17:25, 28) Логічно, наш погляд відносно життя повинен сходитися з Божим поглядом. Чи ми маємо такий погляд? Щоб відповісти на це питання, то нам потрібно знати, як Бог дивиться на життя. Тоді зможемо порівнювати наш погляд з Божим.

 4. Що доказує, що життя є святе в Єгови?

⁴ Єгова вважає життя святим, а не щось, щоб марнувати. Це можна бачити з того, що Він повторно осуджує душогубство та хвилювання, які часто доводять до нього. (2 Мойс. 20:13; 1 Ів. 3:11—15; Об. 21:8) Крім цього, у стародавньому Ізраїлі, Єгова був постачив міста сховку до яких хтось, що ненавмисно відібрав комусь життя, міг втекти. А чому такий ненавмисний душогуб мусів залишати свій дім, і можливо на протязі кількох років, мешкати в місті сховку? Тому що відібрав комусь життя, святе життя. Тому що Бог постачив ці міста сховку, то цей розпорядок мав ще більше спонукувати людей шанувати святість життя.— 4 Мойс. 35:9—29.

5, 6. Чому кров є відповідно з’єднана з життям?

⁵ Зробивши цей розпорядок, Бог сказав ізраїльтянам: „І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров — вона безчезстить Край”. (4 Мойс. 35:33) А чому це було так? „Кров” про яку тут згадується представляла жертви. Таким чином, Бог звертає увагу на дуже важливий зв’язок між нашим життям, а нашою кров’ю.

⁶ Хоч, кров переважно не є звичайним предметом розмови, то хто з нас не знає, що кров є дуже потрібна для життя? Вона грає дуже важливу ролю в кожній головній діяльності нашого тіла. Кров доносить життя-пітримуючий кисень до клітин, відбирає від цих клітин відходи, помагає нам пристосовуватись до різної температури і є дуже важливою частиною нашої оборони проти хвороби. Але більшість людей думають собі, що кров є лише потрібна рідина. Для інших, вона представляє комерцію. Кров беруть від безпретульних або вбогих і продають збірникам крови або лікарням. І багато тваринної крови вживають в їжі, добриві, та в інших комерційних виробах. Ясно є, що багато осіб не вірять, що кров є свята.

7, 8. (а) Чому нам слід розглянути те, що Боже Слово каже про життя та кров? (б) Які питання виринають про Ефесян 1:7 і про викуп?

⁷ Боже Слово, проте, помагає нам оцінювати, що кров не є лише потрібна та природна рідина. Те, що наш Творець каже про життя та кров, повинні впливати на наші теперішні погляди та вчинки. І кров може впливати навіть на нашу вічну долю. А як? Щоб допомогти нам зрозуміти відповідь на це питання, то порівняйте ці наведження з Ефесян 1:7 у двох сучасних перекладах Біблії, особливо зауважте наш курсивний друк:

„Через Нього маємо відпуст жертвою через кров Того [Христа], так, прощення наших переступів, згідно з багатствами Його незаслуженої ласки”.— Переклад Нового Світу.

„Бо через смерть Христа ми є визволені, тобто, наші гріхи прощені нам. Яка велика благодать Божа”.— Сьогоднішній Англійський Переклад.a

⁸ З цих перекладів довідуємось, що Бог цікавиться нами, нашим життям. Тому Він послав Свого однородженого Сина, Ісуса, як жертву, щоб звільнити людей від гріха, визволяючи людство від засуду. (1 Тим. 2:5, 6; Ів. 3:16, 17) Ісус Сам сказав: „Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком, щоб мали”. (Ів. 10:10) Але, чи це робить якусь різницю, коли деякі переклади Біблії кажуть, що це сталось через Христову смерть, замість через Христову кров? І як ця різниця може впливати на наше життя, наше мислення, вчинки та на майбутність? Зараз побачимо.

ТЕ, ЩО БОГ КАЖЕ ПРО ЖИТТЯ ТА КРОВ

 9. Як ми знаємо, що за поглядом Єгови кров представляє життя?

⁹ Коли Єгова перше дозволив людям споживати м’ясо тварин, то показав Свою думку відносно життя і крови. Бог сказав Ноєві та його родині від якого ми всі походимо:

„Усе, що плазує, що живе воно,— буде вам на їжу. Як зелену ярину — Я віддав вам усе. Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати. А тільки Я буду жадати вашу кров. . . . Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим”.— 1 Мойс. 9:3—6.

Таким чином Бог повідомив тодішнє людство, що за Його поглядом, кров представляє життя. Кров людини буде представляти її „душу”, або так, як багато перекладів Біблії кажуть, її „життя”. (Сьогоднішній Англійський Переклад; Католицька Єрусалимська Біблія; яку переложив рабин Ісаак Лізер) Божественний Життядавець пізніше додав більше інформації до цього, щоб допомогти нам зрозуміти дуже важливе моральне значення, якого Він дає життю, так, як його представляє кров.

10, 11. Що робилось з кров’ю тварин, яких первосвященики в Ізраїлі жертвували, доводячи до яких питань?

¹⁰ Це особливо можна бачити у Закон-Угоді, яку Бог зробив з Ізраїлем. Щоб установити цю угоду вживали тварини та їхню кров. (2 Мойс. 24:3—8; Євр. 9:17—21) Та угода постачала закони про жертви за гріх; у таких жертвах, пролита кров була символом, що життя жертвувалось Богові, щоб покрити гріх. (3 Мойс. 4:4—7, 13—18, 22—30) Через її силу очищувати гріх у Божих очах, то кров тваринних жертов уживали у цьому річному Дні Покути. Перше жертвували бичка, а потім козла. Первосвященик брав кров у Святеє Святих у Скинії (а пізніше в храмі) і кропив перед Ковчегом, або скринькою, що представляла Божу присутність. (4 Мойс. 7:89; 2 Мойс. 25:22; 3 Мойс. 16:2) Пізніше він також кропив трохи крови на жертівника.— 3 Мойс. 16:11—19.

¹¹ ,А що я маю спільного з цим?’ дехто можливо бажає знати. Це може виглядати, що це є лише якийсь стародавній обряд, якого навіть самі євреї вже більше не дотримують. Як усе це споріднюється з нашою надією на майбутність і з нашим оцінюванням життя та крови?

12. Лише в який виключний спосіб було слід уживати кров так, як Єгова наказав? Чому? (5 Мойс. 12:20—27)

¹² У 17-му розділі 3 Мойсея, Бог Єгова Сам пояснив основні принципи цих жертовних вимог; те, що Він там сказав є дуже важливе для нас. Бог сказав: „Бо душа [або життя] тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу. Тому сказав Я Ізраїлевим синам: ,Кожна душа з вас не буде їсти крови’ ”. (3 Мойс. 17:11, 12) Так, наш Творець і Життя-Давець ясно висловлює Своє рішення: кров (представляючи життя, якого Він дає) можна було вживати тільки в один спосіб — жертвувати. Так то Бог оцінив кров, кажучи, що вона є свята. Під Законом, не дозволено їсти або пити крови, або вживати її в який-небудь інший спосіб. Коли забивали тварину на поживу, а не на жертву, то кров мала бути вилита на землю; таким чином життя тварини віддавалося назад Богові, а ізраїльський мисливець міг споживати лише її м’ясо. (3 Мойс. 17:13, 14) А як це включає нас, коли ні жиди, ні християни не мають Богом-схваленого храму, щоб жертвувати у ньому?

НАША ПРОБЛЕМА — БОЖА ВІДПОВІДЬ — ЖИТТЯ І КРОВ

13. Як ми знаємо, що є обтяжені гріхом?

¹³ Ми всі мусимо признати, що ми є недосконалі і грішники. Апостол Павло потвердив цей факт і пояснює, як це сталося: „Як через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей [включаючи нас] через те, що всі згрішили”. (Рим. 5:12) Цей факт прямо впливає на наше оцінення життя і крови.

14. Що жертви в дні Покути представляли?

¹⁴ Так як апостол Павло був надхнений пояснити у книзі до Євреїв, тваринні жертви під Законом, не могли цілком покривати гріх, інакше їх не було б потрібно повторювати рік за роком. Ті жертви, а особливо ті, яких жертвували у Дні Покути, були тільки „тінь майбутнього добра”. (Євр. 10:1—4; 8:5, 6; 9:9, 10) Дійсність, яка тут була представлена, була Христова викупна жертва, яка могла спокутувати за всі наші гріхи. Говорячи про це, Павло написав:

„Але Христос, Первосвященик майбутнього, доброго, . . . не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині [у саме небо] один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят . . . освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! Тому Він — Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, — що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту,— покликані прийняли обітницю вічного спадку. . . . А без пролиття крови не має відпущення”.— Євр. 9:11—15, 22.

15. Як включається Божий погляд про кров у наших надіях на вічне життя?

¹⁵ Чи ж це не помагає нам краще зрозуміти важливість мати Божий погляд про кров, що представляє життя? Одна з головних тем Біблії є, що Ісус прийшов на землю, щоб віддати Своє життя на викуп. Лише через той викуп ми можемо мати надію на прощення гріхів і на „вічне життя”. (Мат. 20:28; Рим. 3:23, 24; 6:22, 23; 1 Тим. 1:15, 16) Щоб отримати ті благословенства, то мусимо мати діяльну віру в Ісусів викуп, а це значить, що ми повинні мати докладне знання і оцінювати, що Він віддав Своє життя, яке представляє Його кров.— 1 Тим. 2:3, 4; Гал. 3:22.

16, 17. Як деякі перекладачі Біблії змінили вірші в яких згадується кров? (Рим. 5:9; Кол. 1:20)

¹⁶ З цією інформацією про жертви, покутування, кров та Ісусів викуп, давайте звернемо тепер увагу на Ефесян 1:7. Більшість англійських перекладів цього вірша кажуть, „Маємо звільнення викупом через кров” Христа. Однак, деякі сучасні переклади, замість уживати кров кажуть „смерть” Христа. Чи це робить різницю?

¹⁷ У первісній грецькій мові, в Ефесян 1:7 уживається слово haima, що означає „кров”. А чому деякі переклади тут і по інших місцях переводять те слово, як „смерть”? Перекладачі розуміли, що ті вірші в яких згадується про „кров”, натякають смерть або відповідальність за душогубство. Луки 11:50, 51; Дії 5:28; Об. 6:10) Наприклад, перед жидами, які вимагали, щоб стратити Ісуса, Пилат обмив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його”. Жиди відповіли: „На нас Його кров і на наших дітей”. (Мат. 27:24, 25; порівняйте Об’явлення 7:14.) Але деякі переклади переводять ці вірші так: „Я не є відповідальний за смерть Цього чоловіка”, і „Нехай кара за Його смерть упаде на нас і на наших дітей”. (Сьогоднішній Англійський Переклад) Але, що стається, коли словом „смерть” заступають слово „кров” у тих віршах, що говорять про Ісусову жертву? Чи можливо пропустити щось чого Бог бажав передати нам?

18. Чому Христова смерть є важлива? (1 Кор. 11:26; Євр. 2:14)

¹⁸ То є незаперечний факт, що Біблія ставить наголос на Ісусову смерть. Павло писав: „А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками”. Також: „Христос був умер ради наших гріхів за Писанням”. (Рим. 5:8; 1 Кор. 15:3) Його добровільна смерть, якою Він віддав Своє досконале життя, заплатила або зрівноважила те, що Адам загубив для нас, яке довело до нашого грішного стану.

19, 20. Які риси, крім Ісусової смерти, поміщаються у довідках про Христову кров? (Євр. 4:14—16)

¹⁹ Проте, коли Біблія згадує про „кров Христа”, то це повинно передати нам важливі речі, яких ми не оцінювали б коли б говорили тільки про Його смерть. (Ефес. 2:13) Христос не лише помер, і дійсно не міг тільки умерти і залишитися мертвим.b Щоб сповнити зразок Дня Покути, якого Єгова Сам розпочав, то Ісус мав увійти в небо, у саму присутність Божу. Там Христос міг представити цінність Своєї крови, так, як у дні Покути первосвященик брав жертовну кров у святая святих. Павло дуже ясно говорить про цю подібність: „Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас”.— Євр. 9:24, 11, 12; 13:11.

²⁰ Крім цього, у небі Ісус Христос є живий і може благати за всіх, що мають діяльну віру в Його викуп і допомагати їм спасатись. Згідно з цим, Павло писав: ,Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його”.— Рим. 5:10.

21, 22. Як наше життя є втягнене у вислові „Христова кров”?

²¹ Отже, з доброї причини, твір „Релігія в Історії в Теперішньому Часі” (анг.) каже, що в багатьох випадках „неможливо заступати Христову кров словом смерть. Кров Христа означає щось більшого. Вона ставить наголос на близький зв’язок між смертю Ісуса, а Його життям та Його перемогою воскресенням та піднесенням”. Книжка додає, що вислів „кров Христа”

„запозичає єврейське поняття з Старого Заповіту про покутуючу силу крови, що є основа на спосіб, яким дивилися на жертви та на думку, що смерть , праведного має силу покутувати. . . . З одного боку, цей вислів пригадує нам факт, що нас відкуплено високою ціною, через Того, що дав викуп і з чого той викуп складався. З другого боку, ми є звільнені навіки від гріха та смерти вірою в угоду, яка була зроблена Його кров’ю. Кров Христа містить у собі користі Його смерти і воскресення”.c

²² Отже, яке велике значення та яке благословенство містять в собі ті біблійні вірші, що згадують про Ісусову кров! Через Його кров Бог може простити нам наші гріхи. (Об. 1:5: Євр. 10:29) Є можливість визволитись від марної поведінки. (1 Пет. 1:18, 19) Ми можемо бути між тими, яких Бог похвалює і провадить. (Дії 20:28) А також ми ще маємо надію статись досконалими і одержати вічне життя під володінням царства об’єднаних осіб, котрі є відкуплені тією кров’ю.— Об. 5:9, 10; 12:10, 11; Кол. 1:20.

23. Який повинен бути наш погляд про кров?

²³ Усі ті, що оцінюють власне життя мусять оцінювати і те, що Бог говорить, про кров. У Бога кров є свята. Він вирішив, щоб її уживати тільки у жертвах на вівтарі. І Він ясно показав у Своїм Слові, що наші надії на вічну майбутність спочивають на жертовній крові Його Сина. Але, як ми особисто можемо показати, що ми оцінюємо і признаємо святість крови? Про ці важливі справи будемо обговорювати в слідуючій статті.

[Примітки]