Що значить підкорення в шлюбному співжитті?
Християнська жінка як виходить заміж мусить багато пристосовуватися. Можливо, найтрудніше пристосовуватися до обмеження свободи. У неодруженому стані вона, робила багато рішень без поради будь-якої особи. Але як вийшла заміж, то є зобов’язана радитися з чоловіком і одержувати в нього дозволу виконувати багато-чого, якого вона колись вирішувала сама для себе. Чому?
Тому, що коли Творець людства дав першому чоловікові першу жінка як дружину, то призначив чоловіка головою над своєю дружиною і дітьми, які будуть родитися їм. Це правильний розпорядок. В організованому гуртку хтось мусить головувати й робити остаточні рішення. Щодо шлюбного співжиття, Творець сказав, що «чоловік — голова дружини» (Ефесян 5:23).
Щоб підтвердити цей принцип, Бог сказав: «Дружини,— коріться своїм чоловікам» (Ефесян 5:22). Як цей розпорядок впливає на дружину залежить від двох речей: По-перше, яка охоча вона буде коритися цьому розпорядку, і як її чоловік буде головувати над нею. Справді, коли одружені правильно дотримують цей розпорядок, то чоловік, дружина й діти одержать велике благословення.
Не тиран
Як чоловік повинен користуватися своєю владою? Він повинен наслідувати гарний приклад Божого Сина. Біблія каже: «Чоловік — голова дружини, як і Христос — Голова Церкви [збору, НС], Сам Спаситель тіла! Чоловіки,— любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе» (Ефесян 5:23, 25). Збір дуже скористав з головування Ісуса Христа. Ісус не був тираном. Він не обмежував і не гнобив Своїх учнів. Він заслужив Собі повагу тому що люблячо й співчутливо поводився з учнями. Який же чудовий приклад, чоловікам наслідувати в стосунках з їхніми дружинами!
Однак декотрі чоловіки не наслідують цього гарного прикладу. Вони самолюбно користуються своєю Богом даною владою замість на добро їхніх дружин. Декотрі тиранічно панують над їхніми дружинами, вимагаючи від них цілковитого підкорення й іноді не дозволяють їм робити свої власні рішення. Зрозуміло, дружини таких чоловіків дуже розчаровоуються. Такий чоловік також розчаровується, тому що дружина не поважає його люблячо.
Правда, Бог вимагає, щоб дружина поважала позицію свого чоловіка як голови родини. Але якщо чоловік бажає її щиросердої поваги, то він мусить заслужити її. Найкращий спосіб, яким чоловік може заслужити повагу своєї дружини є поводитися з нею відповідально й розвивати гарні божественні риси, як голова родини.
Відносне підкорення
Влада чоловіка над своєю дружиною не є цілковитою. Підкорення дружини можна дещо порівняти до підкорення християнина світському правителю. Бог вимагає, щоб християнин «корився вищій владі» (Римлян 13:1). Однак це підкорення завжди треба зрівноважувати з нашим зобов’язанням перед Богом. Ісус сказав: «Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже» (Марка 12:17). Якщо кесар (світський уряд) вимагає того що належить Богові, то ми пам’ятаємо те, що апостол Петро сказав: «Бога повинно слухатися більше як людей» (Дії 5:29).
Дещо подібним до цього, якщо християнська жінка вийшла заміж за чоловіка, який не розуміє, або не поважає християнських принципів, то все-таки вона є зобов’язана коритися йому. Замість бунтуватися проти цього Божого розпорядку, вона повинна ставитися до нього з любов’ю й зважани на нього, бажаючи здобути до себе довір’я. Можливо, така гарна поведінка дружини спонукає чоловіка змінитися і навернутися до правди (1 Петра 3:1, 2). Якщо чоловік наказує дружині робити щось, якого Бог забороняє, то вона мусить пам’ятати, що Бог є її головним Правителем. Наприклад, якщо чоловік вимагає, щоб дружина брала участь у якісь неморальній статевій практиці, як, наприклад, обмінюватися дружинами з іншими чоловіками, то вона є зобов’язана не скорятися такій вимозі (1 Коринтян 6:9, 10). Підкорення чоловікові залежить від її сумління й її головного підкорення Богові.
За днів царя Давида, Авіґаїл вийшла заміж за Навала, чоловіка, який не поважав Божих принципів і який поводився жорстоко та нелюблячо з Давадом і його чоловіками, які охороняли тисячі Навалових овець і кіз. Коли Давид попросив пожертву з їжі, то Навал відмовився дати йому будь-яку річ.
Зрозумівши, що Навалова скупість стягне лихо на родину, Авіґаїл вирішила сама принести Давидові їжу. Авіґаїл взяла «хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п’ять зготованих овець, п’ять мірок праженого зерна, сто киниць родзинків і двісті фіґових пирогів, наклала на ослів, та й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала» (1 Солунян 25:18, 19, Хоменко).
Чи Авіґаїл неправильно поводилася, як не погодилася з волею чоловіка свого? Підкорення Авіґаїл не вимагало, щоб вона була така нелюблячою як її чоловік, а головно коли його нерозумність загрожувала цілій родині. Отже, Давид сказав їй: «Благословенний Господь [Єгова, НС], Бог Ізраїлів, що поаслав тебе на це навпроти мене! І благословенний розум твій» (1 Солунян 25:32, 33). Подібним чином християнські дружини сьогодні не повинні непокоїти їхніх чоловіків і бунтуватися проти їхнього головування. Якщо чоловіки не поводяться по-християнському, то дружини не є зобов’язані ставати такими як вони.
Правда, Павло в своєму Посланні до ефесян сказав: «Як кориться Церква [збір, НС] Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому» (Ефесян 5:24). Коли апостол каже «всьому», то це не значить, що підкоренні дружин немає межі. Павлові слова «як кориться Церква [збір, НС] Христові» виявляють його думку. Все те, що Христос вимагає від Свого збору є праведне, і погоджується з Божою волею. Отже, збір може охоче й радісно підкорятися Йому в усьому. Подібним чином дружина християнського чоловіка, який серйозно бажає наслідувати Ісусів приклад, охоче кориться йому в усьому. Вона знає, що він бажає найкращого для неї і ніколи свідомо не вимагатиме від неї, того яке не є Божою волею.
Дружина буле любити й поважати чоловіка свого, коли він відображує божественні риси Голови, Ісуса Христа, Який наказав Своїм послідовникам любити один одного (Івана 13:34). Хоч чоловік помиляється й недосконалий, то коли головує як Христос головував, дружині буде легше коритися йому як її голова. (1 Коринтян 11:3). І якщо дружина розвиває християнські риси скромності й ніжної любові, то їй не важко підкорятися своєму чоловікові.
Скромний й розсудливий
Чоловіки й дружини в зборі є духовними братами і сестрами й рівними перед Єговою. (Порівняйте Галатів 3:28). Однак Бог призначив чоловіків головувати над збором. Покірні жінки охоче усвідомлюють це й повністю коряться їм. І духовнозрілі чоловіки в зборі покірливо усвідомлюють свою велику відповідальність не панувати над отарою (1 Петра 5:2, 3).
Якщо між чоловіками й жінками в зборі є таке споріднення, то як же християнському чоловікові виправдати тиранічне головування над дружиною, тобто над його духовною сестрою? І як дружині виправдати свою непогодженість з його головуванням? Вони повинні поводитися одне з одним так, як Петро напучує усіх членів збору: «Будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі» (1 Петра 3:8). Павло також радив: «Зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у шире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви» (Колосян 3:12, 13).
Таке відношення повинно розвиватися в зборі, а особливо між чоловіком і дружиною в християнському домі. Чоловік виявляє ніжну любов і лагідність, коли слухають поради своєї дружини. Він повинен звернути увагу на точку зору своє дружини перш ніж буде робити рішення, яке стосується родини. Християнські дружини також можуть добре й швидко міркувати. Вони часом дають своїм чоловікам корисної поради, як напрклад Сарра порадила свого чоловіка, Авраама (Буття 21:12). З другого боку християнська дружина не буде занадто вимогливою. Вона виявлятиме доброту й скромність наслідуванням його керівництва й підтримуванням його рішень, навіть коли ці не подобаються її.
Розсудливий чоловік, як і розсудливий старший, є доступний і милий. А любляча дружина реагує на це співчутливо й довготерпеливо, зважаючи на його зусилля виконувати свої відповідальності, всупереч недосконалості й напруженню в житті. Якщо чоловік і дружина розвиватимуть такі точки зору, то підкорення в шлюбному співжитті не буде проблемою для них. Навпаки, воно стане джерелом радості, безпечності й тривалого задоволення.