Наслідуйте Великого Вчителя і Проповідника
«Звертайте увагу на те, як ви слухаєте» (ЛУКИ 8:18).
1, 2. Чому треба звертати увагу на те, як Ісус поводився з людьми під час свого служіння?
ІСУС ХРИСТОС, будучи Великим Учителем і Проповідником, сказав своїм учням: «Звертайте увагу на те, як ви слухаєте» (Луки 8:16—18). Цей принцип стосується і нашого християнського служіння. Якщо ви звертаєте увагу на духовні настанови, то будете діяти згідно з ними і станете вмілими вісниками Царства. Звичайно, сьогодні ви не почуєте голосу Ісуса, але можете читати у Святому Письмі про те, що він казав і робив. А як, за словами Біблії, Ісус поводився з людьми під час свого служіння?
2 Ісус був прекрасним проповідником доброї новини і видатним учителем біблійної правди (Луки 8:1; Івана 8:28). Праця підготовки учнів включає в себе і проповідування, і навчання. Однак деяким християнам, котрі досягли чималих успіхів як проповідники, нелегко з умінням навчати людей. Проповідування пов’язане з проголошенням біблійної звістки. А для того, щоб навчити людину про Єгову і його наміри, потрібно зав’язати з нею добрі стосунки (Матвія 28:19, 20). Це вдасться, якщо наслідувати Ісуса Христа, Великого Вчителя і Проповідника (Івана 13:13).
3. Якщо ви будете наслідувати Ісуса, то як це позначиться на вашій праці підготовки учнів?
3 Якщо ви наслідуєте методи навчання Ісуса, то будете дотримуватись напучення апостола Павла: «Поводьтеся мудро зі сторонніми, викупляючи також цінний для себе час. Нехай ваше слово завжди буде люб’язне, приправлене сіллю, щоб у розмові з будь-ким ви знали, як відповідати» (Колосян 4:5, 6). Щоб наслідувати Ісуса у праці підготовки учнів, потрібно докладати зусиль. Але так ви станете вмілими вчителями і знатимете, «як відповідати» співрозмовнику, враховуючи його потреби.
Ісус заохочував людей висловлюватися
4. Чому можна сказати, що Ісус був уважним слухачем?
4 Ще змалку Ісус мав звичку слухати людей і завжди заохочував їх висловлювати власну думку. Наприклад, коли батьки знайшли 12-річного Ісуса серед учителів у храмі, він «слухав їх [учителів] і ставив їм запитання» (Луки 2:46). Ісус не ходив до храму для того, щоб вразити учителів своїми знаннями. Він приходив, аби слухати, хоча й ставив запитання. Можливо, саме схильність Ісуса уважно слухати інших була тією рисою, завдяки якій він здобув милість у Бога і в людей (Луки 2:52).
5, 6. Звідки ми знаємо, що Ісус слухав тих, кого навчав?
5 Після того як Ісус охрестився і став Месією, він і далі хотів слухати людей. Він не був настільки поглинутий своїм навчанням, щоб не зважати на тих, хто приходив його послухати. Нерідко він виділяв час, аби дізнатися про думку людей, ставлячи запитання і слухаючи їхні відповіді (Матвія 16:13—15). Приміром, після того як помер Лазар, брат Марти, Ісус сказав їй: «Кожен, хто живе та вірить у мене, ніколи не помре». Потім він спитав її: «Віриш у це?» Можемо не сумніватися, що Ісус уважно слухав Марту, коли вона казала: «Так, Господи, вірю; я вірю, що ти — Христос, Божий Син» (Івана 11:26, 27). Наскільки ж йому було, мабуть, приємно почути, як Марта виразила свою віру!
6 Коли чимало учнів покинуло Ісуса, він цікавився, що́ думають його апостоли. Тож він запитав: «Може, і ви хочете піти?» Симон Петро відповів: «Господи, до кого ми підемо? У тебе слова вічного життя. Ми повірили і переконались, що ти — Святий і посланий Богом» (Івана 6:66—69). Як же ці слова, напевно, втішили Ісуса! Нам, безумовно, буде приємно чути, як зацікавлені подібним чином виявляють свою віру.
Ісус слухав з повагою
7. Чому багато самарян повірило в Ісуса?
7 Чому ще можна сказати, що Ісус був видатним учителем біблійної правди? Він дбав про людей і слухав їх з повагою. Якось Ісус проповідував самарянці біля Якової криниці в Сіхарі. Під час розмови Ісус не тільки говорив, а й слухав жінку. Завдяки цьому він помітив, що її цікавить питання поклоніння, і сказав, що Бог шукає тих, хто хоче поклонятися йому в дусі та в правді. Ісус виявив повагу й щирий інтерес до цієї жінки. Після цього вона розповіла про нього іншим людям і «чимало самарян з того міста повірили в Ісуса, почувши свідчення жінки» (Івана 4:5—29, 39—42).
8. Як схильність людей висловлювати свої погляди допоможе розпочинати розмови в служінні?
8 Зазвичай людям подобається висловлювати свої погляди. Скажімо, жителі стародавніх Афін охоче ділилися своїми думками і слухали щось нове. Це посприяло тому, що апостол Павло виголосив хорошу промову в Ареопазі (Дії 17:18—34). Сьогодні, починаючи з кимсь розмову в служінні, можна сказати: «Я прийшов, щоб взнати вашу думку про [певну тему]». Вислухай людину і прокоментуй її відповідь чи постав додаткове запитання. Потім доброзичливо покажи, що́ про це говорить Біблія.
Ісус уміло зав’язував розмови
9. Що зробив Ісус перед тим, як «докладно пояснював Писання» Клеопі та його товаришеві?
9 Ісусу ніколи не бракувало слів. Як ми побачили, він також уважно слухав людей. Водночас йому завжди було відомо, що́ вони думають, і він завжди знав, що́ сказати (Матвія 9:4; 12:22—30; Луки 9:46, 47). Розгляньмо один випадок. Невдовзі після Ісусового воскресіння двоє його учнів ішли з Єрусалима до Еммауса. «Коли вони розмовляли й розмірковували,— розповідається в євангельській оповіді,— до них наблизився сам Ісус і пішов з ними. Але їхні очі не змогли розпізнати його. І він запитав їх: „Що ви так обговорюєте доро́гою?“ Тоді вони зупинились із засмученими обличчями і один з них, на ім’я Клеопа, відказав: „Ти що, чужинець, який живе в Єрусалимі самотньо? Хіба ти не знаєш, що́ сталося там цими днями?“ Тож він запитав: „А що саме?“» Великий Учитель слухав, як вони розповідали, що Ісус Назарянин навчав людей, чинив чуда і був страчений. Відтоді дехто говорив, що він воскрес із мертвих. Ісус дав Клеопі та його товаришеві можливість висловитися. Потім Ісус «докладно пояснював Писання», розказуючи те, що їм потрібно було знати (Луки 24:13—27, 32).
10. Як можна довідатися про вірування людини, з якою ми зустрічаємося в служінні?
10 Іноді нам не відомо, у що вірить людина. Щоб дізнатися про це, можна сказати: «Мені було б приємно почути, що ви думаєте про молитву». Тоді запитати: «Як ви вважаєте, чи хтось слухає наші молитви?» Відповідь нерідко відкриває багато чого про мислення і релігійне походження співрозмовника. Якщо людина релігійна, можливо, вдасться більше довідатися про її погляди, запитавши: «Чи Бог вислуховує всі молитви, чи деякі молитви він не слухає?» Такі запитання пожвавлять розмову. Коли доречно показати думку зі Святого Письма, робіть це тактовно і не критикуйте вірувань особи. Якщо людині приємно слухати вас, то вона, ймовірно, охоче зустрінеться з вами наступного разу. Але припустімо, що співбесідник ставить запитання, на яке ви не знаєте відповіді. Тоді ви могли б пошукати необхідну інформацію і прийти знову, щоб «виступити на захист своєї надії перед кожним, хто вимагатиме її обґрунтування. Тільки робіть це з лагідністю та глибокою повагою» (1 Петра 3:15).
Ісус навчав достойних людей
11. Що допоможе вам знаходити людей, які достойні того, щоб їх навчали?
11 Ісус, як досконала людина, проникливо розпізнавав людей, котрі були достойні навчання. Нам значно важче бачити, хто «схильний прийняти правду, яка веде до вічного життя» (Дії 13:48). Це було нелегким завданням і для апостолів, котрим Ісус сказав: «В яке тільки місто чи село увійдете, шукайте в ньому достойних людей» (Матвія 10:11). Так само як апостоли Ісуса, ми повинні шукати людей, які хочуть слухати біблійну правду і пізнавати її. Вам, можливо, вдасться знайти достойних людей, якщо будете уважно слухати кожну особу і зважати на її погляди.
12. Як можна й далі допомагати зацікавленій особі?
12 Після того як попрощаєтеся з людиною, котра зацікавилась звісткою про Царство, було б добре й далі думати про її потребу в духовному. Занотувавши те, що ви довідалися про особу з розмови на біблійну тему, ви зможете допомагати їй духовно. Під час повторних відвідин треба уважно слухати, щоб більше дізнатися про переконання, мислення й обставини людини.
13. Як вам довідатися про погляд людини на Біблію?
13 А як заохочувати людей висловлювати свою думку про Боже Слово? В деяких місцевостях доречно запитати: «Чи вам важко розуміти Біблію?» Відповідь на це запитання часто розкриває ставлення людини до духовних справ. Або ж прочитайте біблійний вірш і поцікавтесь: «Що ви думаєте про це?» Подібно до Ісуса, ви можете досягати в служінні хороших результатів, ставлячи продумані запитання. Але варто бути обачними.
Ісус успішно використовував запитання
14. Як можна цікавитися поглядами людей, не влаштовуючи їм допит?
14 Цікавтеся поглядом людей, але не ставте їх у незручне становище. Наслідуйте метод Ісуса. Він не засипав своїх слухачів запитаннями, а тактовно цікавився їхньою думкою. Співчутливо слухаючи, Ісус відсвіжав щиросердних людей, тому вони почувалися з ним невимушено (Матвія 11:28). Всілякі люди могли вільно звертатися до нього зі своїми проблемами (Марка 1:40; 5:35, 36; 10:13, 17, 46, 47). Щоб особа почувалася невимушено, розповідаючи, що́ вона думає про Біблію та її вчення, вам не слід влаштовувати їй допит.
15, 16. Як ви можете спонукати людей спілкуватися на релігійні теми?
15 Як ще, окрім вмілого використання запитань, ви можете заохотити людину до спілкування? Розповідайте щось цікаве, а тоді вислуховуйте свого співрозмовника. Приміром, Ісус сказав Никодиму: «Якщо людина не народиться знову, то не зможе побачити Боже царство» (Івана 3:3). Ці слова ви́кликали таке зацікавлення в Никодима, що він був поглинутий розмовою і уважно слухав Ісуса (Івана 3:4—20). Ви теж можете подібним чином зав’язувати розмови з людьми.
16 Сьогодні часто згадується про появу нових релігій у таких частинах світу, як Африка, Східна Європа та Латинська Америка. У цих територіях часто можна почати розмову такими словами: «Я занепокоєний тим, що існує стільки релігій. Але сподіваюся, що незабаром люди з усіх народів об’єднаються в правдивому поклонінні. Чи ви цього прагнете?» Згадавши цікаву думку, пов’язану з біблійною надією, ви зможете спонукати людей до спілкування. Також слід зазначити, що легше відповідати на запитання з двома можливими відповідями (Матвія 17:25). Після того як співрозмовник відповість, наведіть один-два біблійні вірші, в яких міститься відповідь на поставлене запитання (Ісаї 11:9; Софонії 3:9). Уважно вислуховуючи і зважаючи на сказане людиною, можна визначити тему для наступної розмови.
Ісус слухав дітей
17. Звідки відомо, що Ісус цікавився дітьми?
17 Ісус цікавився не тільки дорослими, а й дітьми. Він знав, в які ігри бавляться діти і про що вони говорять. Інколи Ісус запрошував дітей приходити до нього (Луки 7:31, 32; 18:15—17). Чимало дітей було в натовпі, який слухав Ісуса. Коли хлопчики, вигукуючи, несли хвалу Месії, Ісус звернув увагу присутніх, що це було передречено в Писаннях (Матвія 14:21; 15:38; 21:15, 16). Нині багато дітей стають учнями Ісуса. А як ви можете допомагати їм?
18, 19. Як можна надавати дітям духовну допомогу?
18 Щоб допомогти дітям духовно, необхідно вислуховувати їх. Вам слід довідатися, чи деякі їхні уявлення, бува, не суперечать мисленню Єгови. Незалежно від того, що́ дитина каже, було б мудро спочатку її похвалити. Потім ви зможете допомогти дитині зрозуміти погляд Єгови на справи, використавши доречні біблійні вірші.
19 Часом вам не обійтися без запитань. Але діти, як і дорослі, не люблять, коли їх про щось випитують. Не змушуйте дитину відповідати на багато складних запитань. Натомість спробуйте коротко розповісти про себе. Залежно від теми розмови можете сказати, що колись ви думали так чи інакше, і пояснити чому. Потім можна запитати: «Чи ти думаєш так само?» Відповідь дитини, ймовірно, послужить основою для корисної і підбадьорливої розмови на біблійну тему.
Завжди наслідуйте Великого Вчителя і Проповідника
20, 21. Чому в праці підготовки учнів вам слід уважно слухати людей?
20 Хоч би з ким ви говорили — дитиною чи дорослим, вкрай важливо бути уважними слухачами. Це свідчитиме про нашу любов. Вислуховуючи, ви поводитесь смиренно, виявляєте повагу до людини, з якою розмовляєте, та сердечно турбуєтесь про неї. Звісно, слухати — означає зважати на те, що людина говорить.
21 Тимчасом як ви берете участь у християнському служінні, продовжуйте уважно слухати співрозмовників. Якщо ви зважаєте на їхні слова, то, ймовірно, розпізнаєте, які грані біблійної правди особливо приваблюють їх. Потім намагайтеся допомогти їм і при цьому послуговуйтесь Ісусовими методами навчання. Тоді ви пожнете радість і задоволення, наслідуючи Великого Вчителя і Проповідника.
Як би ви відповіли?
• Як Ісус заохочував інших висловлювати власну думку?
• Чому Ісус слухав тих, кого навчав?
• Як у служінні можна використовувати запитання?
• Як ви можете надавати дітям духовну допомогу?
[Ілюстрація на сторінці 28]
Обов’язково слухайте, коли проповідуєте.
[Ілюстрація на сторінці 30]
Якщо ми надаємо дітям духовну допомогу, то наслідуємо Ісуса.