1:26

Кинули жеребок. Під час прийняття різних рішень Божі служителі в дохристиянські часи використовували жеребок, щоб дізнатися волю Єгови (Лв 16:8; Чс 33:54; 1Хр 25:8; Пр 16:33; 18:18; див. глосарій, «Жеребки»). У Грецьких Писаннях міститься лише одна згадка про те, що Ісусові послідовники використовували жеребок. Учні кинули жеребок, щоб побачити, котрий із двох чоловіків має замінити Юду Іскаріота. Вони визнавали, що потребують керівництва Єгови. Усіх 12 апостолів вибрав Ісус, після того як всю ніч провів у молитві до свого Батька (Лк 6:12, 13). Слід зауважити, що, перш ніж «жеребок... випав на Маттія», учні пригадали кілька уривків з Писань і помолилися, щоб Єгова вказав, кого він вибрав (Дії 1:20, 23, 24). Однак в Біблії немає згадок про те, що після П’ятидесятниці 33 року н. е. учні використовували жеребок, коли призначали наглядачів та їхніх помічників чи вирішували важливі питання. У цьому не було вже потреби, оскільки в зборі діяв святий дух (Дії 6:2—6; 13:2; 20:28; 2Тм 3:16, 17). Чоловіків призначали наглядачами не на підставі жеребкування, а на підставі того, чи вони виявляли плід святого духу у своєму житті (1Тм 3:1—13; Тит 1:5—9). Загалом жеребки використовували не лише юдеї, а й інші народи (Ес 3:7; Йл 3:3; Ов 11). Наприклад, римські воїни кидали жеребок, щоб розділити Ісусове вбрання; так сповнились слова з Пс 22:18. Звичайно, воїни зробили це не задля сповнення біблійного пророцтва, а, очевидно, задля власної вигоди (Ів 19:24; див. коментар до Мт 27:35).

Долучили до. Або «зарахували до», тобто почали вважати таким самим апостолом, як інших 11. Тож під час П’ятидесятниці було 12 апостолів, які стали фундаментом духовного Ізраїля. Без сумніву, Маттій належав до цих «дванадцятьох», коли залагоджувалась проблема грекомовних учнів (Дії 6:1, 2).