Дії
1 У своїй першій розповіді, Теофіле, я описав усе, що Ісус робив та чого навчав від самого початку 2 і аж до дня, коли за допомогою святого духу дав вказівки своїм апостолам — тим, кого свого часу вибрав,— і був забраний на небо. 3 Однак ще до того він сорок днів після своїх страждань з’являвся їм, даючи чимало переконливих доказів, що він справді живий, а також розповідав їм багато чого про Боже царство. 4 І під час однієї з таких зустрічей Ісус наказав їм: «Не виходьте з Єрусалима, а чекайте того, що обіцяв Батько і про що я вам говорив. 5 Бо Іван хрестив водою, а ви невдовзі будете охрещені святим духом».
6 Коли ж вони зібрались, то почали розпитувати Ісуса: «Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?» 7 А він їм відповів: «Не вам знати часи й пори, визначати їх — це справа Батька. 8 Проте коли на вас зійде святий дух, ви отримаєте силу і будете моїми свідками в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі». 9 Після цих слів Ісус почав підніматися в небо у них на очах, аж поки його не закрила хмара і він не зник. 10 І поки він піднімався, вони стояли та вдивлялись у небо. Раптом біля них з’явилися двоє чоловіків у білих шатах 11 і сказали: «Галілеяни, чому ви стоїте та вдивляєтесь у небо? Ви бачили, як Ісус був забраний від вас. Прийде він так само, як піднімався в небо».
12 Після того вони повернулися в Єрусалим з Оливкової гори, що поблизу Єрусалима на відстані суботнього шляху. 13 Прибувши на місце, вони піднялися до горішньої кімнати, в якій зупинились. Були там Петро, Іван, Яків, Андрій, Пилип, Хома, Варфоломı́й, Матвій, Яків, Алфе́їв син, Си́мон, котрого називали ревним, та Юда, Яковів син. 14 Усі вони однодушно перебували в молитві; з ними були ще декотрі жінки, а також брати Ісуса і його мати, Марія.
15 У ті дні Петро встав посеред братів (було там приблизно сто двадцять осіб) та промовив: 16 «Мужі, брати! Святий дух прорік Давидовими устами слова з Писання про Юду, який привів тих, хто заарештував Ісуса. І ці слова мали обов’язково сповнитися, 17 адже він був одним із нас і йому також було доручено це служіння. 18 (Він, отримавши плату за неправедність, придбав за неї поле, і, коли впав униз головою, всередині в ньому все тріснуло і нутрощі повивалювалися. 19 Про це дізнались усі жителі Єрусалима, тому те поле їхньою мовою називається Акелдама́, тобто «Поле крові»). 20 І ось що написано про це в книзі Псалмів: «Нехай його житло опустіє, хай не буде там жодного мешканця», а також: «Нехай його обов’язки в нагляді візьме на себе хтось інший». 21 Тож з-поміж чоловіків, які збиралися з нами весь той час, коли серед нас ще був Господь Ісус,— 22 відтоді як його охрестив Іван і аж до дня, коли він був забраний на небо,— потрібно вибрати одного, який би разом з нами був свідком його воскресіння».
23 Тоді на це місце запропонували двох — Йосипа, названого Варса́ввою, якого ще звали Юстом, та Маттı́я. 24 І апостоли помолилися, говорячи: «Єгово, ти знаєш серця всіх. Вкажи, котрого з цих двох ти вибрав 25 виконувати служіння і бути апостолом, адже Юда знехтував цим і пішов своїм шляхом». 26 Тож вони кинули жеребок, який випав на Маттı́я, і його зарахували до числа дванадцятьох апостолів.