Перша книга царів

22 Три роки між Сирією та Ізра́їлем не було війни. 2 На третій рік Юдин цар Йосафа́т+ пішов до ізра́їльського царя.+ 3 І цар Ізра́їля сказав своїм слугам: «Хіба ви не знаєте, що Рамо́т-Гілеа́д+ належить нам? А ми нічого не робимо, щоб забрати його в сирійського царя!» 4 Ізра́їльський цар запитав Йосафа́та: «Підеш зі мною на Рамо́т-Гілеа́д?» Той відповів: «Якщо підеш ти, піду і я, мій народ — твій народ, мої коні — твої коні».+

5 При тому Йосафа́т сказав ізра́їльському царю: «Але прошу тебе, дізнайся+ спочатку, що скаже Єгова».+ 6 Тож цар Ізра́їля зібрав приблизно 400 пророків і запитав їх: «Іти мені війною на Рамо́т-Гілеа́д чи не йти?» Ті відповіли: «Йди, і Єгова дасть його в цареву руку».

7 Однак Йосафа́т сказав: «Чи є тут ще якийсь пророк Єгови? Запитаймо також його».+ 8 У відповідь ізра́їльський цар сказав Йосафа́ту: «Є ще один чоловік, через якого можна запитати Єгову,+ але я його ненавиджу,+ бо він ніколи не пророкує для мене доброго, а тільки погане.+ Це Миха́я, син Ї́мли». Але Йосафа́т сказав: «Не говори так, ца́рю».

9 Тоді цар Ізра́їля покликав придворного і наказав: «Швидко приведи Миха́ю, сина Ї́мли».+ 10 У той час ізра́їльський цар і Йосафа́т, цар Юди, були на току біля входу в браму Сама́рії. Вони сиділи на своїх тронах, одягнені в царські шати, і перед ними пророкували всі пророки.+ 11 Седекı́я, син Кенаа́ни, зробив собі залізні роги і промовив: «Так говорить Єгова: “Ними ти будеш бити* сирійців, аж поки не знищиш”». 12 Усі інші пророки говорили те саме: «Іди на Рамо́т-Гілеа́д і переможеш. Єгова дасть його в цареву руку».

13 Посланець, який пішов за Миха́єю, сказав йому: «Послухай, усі пророки в один голос пророкують царю перемогу. Прошу тебе, нехай і твоє слово буде таке ж, як їхнє. Скажи і ти щось добре».+ 14 Але Миха́я відповів: «Як живий Єгова, я говоритиму тільки те, що скаже Єгова». 15 Після того він прийшов до царя, і цар запитав: «Миха́є, іти нам війною на Рамо́т-Гілеа́д чи не йти?» — «Йдіть,— відповів той,— і переможете. Єгова віддасть його в цареву руку». 16 Тоді цар вигукнув: «Скільки разів мені брати з тебе клятву, що ти говоритимеш тільки правду від імені Єгови?!» 17 Миха́я промовив: «Я бачу всіх ізраїльтян, розпорошених по горах,+ немов вівці без пастуха. Єгова сказав: “Вони не мають господаря. Нехай з миром повертаються до своїх домів”».

18 Тож цар Ізра́їля сказав Йосафа́ту: «Хіба я не говорив, що він не буде пророкувати для мене доброго, а тільки погане?»+

19 І Миха́я сказав: «Послухай слово Єгови. Я бачив Єгову, який сидів на престолі,+ а праворуч і ліворуч від нього стояло все небесне військо.+ 20 Єгова запитав: “Хто обманом змусить Аха́ва піти на Рамо́т-Гілеа́д, щоб він там загинув?” І хтось говорив одне, а хтось — інше. 21 Зрештою вийшов один дух*,+ став перед Єговою і сказав: “Я обману його”.— “Як ти це зробиш?” — запитав Єгова. 22 Він відповів: “Я піду і стану духом омани в устах усіх його пророків”.+ Тоді Бог сказав: “Тобі вдасться його обманути. Йди і зроби це”. 23 Тож Єгова вклав дух омани в уста всіх твоїх пророків.+ Але Єгова сповістив, що тебе чекає лихо».+

24 Тоді Седекı́я, син Кенаа́ни, підійшов до Миха́ї і вдарив його по щоці, кажучи: «Коли це дух Єгови відійшов від мене, щоб говорити з тобою?»+ 25 Миха́я відповів: «Ти взна́єш це, як будеш ховатись у найдальшій кімнаті». 26 І цар Ізра́їля сказав: «Схопіть Миха́ю, відведіть його до Амо́на, начальника міста, і Йоа́ша, царевого сина, 27 і скажіть їм: “Цар наказав так: «Киньте його до в’язниці+ та зменшіть йому норму хліба і води. Хай він буде там, поки я не прийду з перемогою*»”». 28 На це Миха́я сказав: «Якщо ти повернешся з перемогою*, то Єгова не говорив через мене,+ — і додав: — Слухайте це, всі народи!»

29 Після того ізра́їльський цар і Йосафа́т, цар Юди, пішли в Рамо́т-Гілеа́д.+ 30 Цар Ізра́їля сказав Йосафа́ту: «Я піду в бій переодягненим, а ти йди у своїх царських шатах». Тож ізра́їльський цар переодягнувся,+ і вони пішли у бій. 31 А сирійський цар наказав 32 начальникам своїх колісниць:+ «Не воюйте ні з малим, ні з великим, а лише з царем Ізра́їля». 32 Як тільки начальники побачили Йосафа́та, то подумали: «Це точно ізра́їльський цар!» — і повернули, щоб напасти на нього. Тоді Йосафа́т почав кликати на допомогу. 33 Побачивши, що це не ізра́їльський цар, начальники перестали гнатися за ним.

34 А один чоловік навмання* випустив стрілу, і вона влучила в ізра́їльського царя, у щілину в його панцирі. Тоді цар сказав візнику колісниці: «Повертай! Вивези мене з поля бою*, бо я тяжко поранений».+ 35 Але весь день йшла жорстока битва, тому царя підтримували, щоб він міг стояти в колісниці лицем до сирійців. Кров з його рани текла в бойову колісницю, а ввечері він помер.+ 36 Під час заходу сонця серед табору пролунав клич: «Всі до своїх міст! Всі до свого краю!»+ 37 І цар помер. Його привезли в Сама́рію і там поховали. 38 Коли ж його бойову колісницю мили біля ставка в Сама́рії, то пси лизали його кров і там же милися повії*, як Єгова і говорив.+

39 Про інші діла Аха́ва, про все, що він робив, про дім* зі слонової кістки,+ який він побудував, і про всі міста, які він збудував, записано в літописі Ізра́їлевих царів. 40 Коли Аха́в спочив зі своїми прабатьками,+ замість нього зацарював його син Ахазı́я.+

41 А Йосафа́т,+ син А́си, став царем Юди в четвертий рік царювання ізра́їльського царя Аха́ва. 42 Йосафа́т став царем, коли йому було 35 років, і царював у Єрусалимі 25 років. Його матір’ю була Азу́ва, дочка Шı́лхі. 43 Він у всьому наслідував свого батька А́су,+ не відхилявся від його шляху і робив те, що правильне в очах Єгови.+ Тільки священні узвишшя не були знищені. Народ і далі приносив там жертви і спалював приношення.+ 44 Йосафа́т був у мирі з ізра́їльським царем.+ 45 А про інші діла Йосафа́та, про його могутність і про те, як він воював, записано в літописі Юдиних царів. 46 Він також вигубив у краю всіх чоловіків, які займалися храмовою проституцією+ і залишилися з часу його батька А́си.+

47 А в Едо́мі+ у той час не було царя; замість нього був урядник.+

48 Йосафа́т побудував таршı́ські кораблі*, щоб привозити з Офı́ру золото.+ Але вони так і не попливли туди, бо розбилися в Еціо́н-Геве́рі.+ 49 Саме тоді Ахазı́я, син Аха́ва, сказав Йосафа́ту: «Хай мої слуги попливуть на кораблях разом з твоїми слугами». Але Йосафа́т не погодився.

50 Коли Йосафа́т спочив зі своїми прабатьками,+ його поховали разом з прабатьками у Давидовому місті, місті його прабатька, а замість нього зацарював його син Єгора́м.+

51 Ахазı́я,+ син Аха́ва, став царем над Ізра́їлем у 17-й рік правління Юдиного царя Йосафа́та і правив у Сама́рії два роки. 52 Він робив зло в очах Єгови і ходив слідами свого батька+ і матері,+ а також слідами Єровоа́ма, Нева́тового сина, який звів Ізра́їль на шлях гріха.+ 53 Він служив і вклонявся Ваа́лу+ та ображав Єгову, Ізра́їлевого Бога,+ як це робив його батько.