Чи ви повинні накривати вашу голову під час молитви?

День був холодний і вітряний, як друзі померлої вдови стояли в снігу навколо відкритої могили. Лисий вісник сказав кілька потішаючих слів і закінчив молитвою.

Якщо б ви були там, то чи відчували б, що під час молитви всі присутні повинні здіймати головні убори з їхніх голов? Головно в зимі може заходити таке питання. Чи ви вірите, що під час молитви ви повинні відкривати голову? Або, чи ви вірите, що під час молитви ви завжди повинні накривати вашу голову?

Молитва є важна. Бог хоче, щоб ми молилися. (Пс. 145:18; 50:14, 15) Зрозуміло, що наші молитви повинні бути правильні, висказані до Правильної Особи, про відповідні справи і в правильний спосіб. Хоч Біблія не поміщає багато правил про молитву і благання, то вона дає точну пораду про накривання голови під час молитви.

Ця порада не поміщається у перед-Християнських Писаннях, тому що Бог не вимагав, щоб усі ізраїльтяни накривали свої голови, коли молилися, хоч деякі з пошани можливо робили так. Він вимагав, проте, щоб ізраїльські священики накривали голову, а первосвященик навіть мав спеціальне накриття голови. (3 Мойс. 8:13; 2 Мойс. 28:40; 39:27—29) Правдоподібно таке накриття було знаком їхньої покори до Бога, коли вони служили в храмі, а не лише коли молилися.

,Але, чи євреї не накривають свої голови, коли моляться сьогодні?’ Деякі може питають. Так, більшість із них накривають голови. Однак, стародавній єврейський Талмуд показує, що вони не мусіли накривати голову для молитви. Професор Яків Лаутербах сказав: „Звичай молитися з розкритою чи накритою головою не є питання закону. На цю справу впливають суспільна правильність і пристойність”.

Але для християнів ця справа є багато важніша від місцевого або релігійного звичаю. Християнські Писання (або, „Новий Заповіт”) дають точну пораду відносно цього, кажучи: „Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, осоромлює він свою голову. І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромляє тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена. Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона”.— 1 Кор. 11:4—6.

А яка є причина на це? І коли цей принцип застосовується?

ЧОМУ НАКРИТА ЧИ ВІДКРИТА?

Щоб зрозуміти, що апостол Павло писав про покривання голови і молитву, то перше застановімся над попереднім віршем: „Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог”. (1 Кор. 11:3) Так, Тут Павло говорить про божественний принцип головування, а головно так, як він застосовується у публічному поклонінню.

Так як апостол пояснив, Творець призначив чоловікові, якого Він створив першим, головування і владу над його дружиною, яку створив із ребра чоловіка. Відносно головування, чоловік був „образ і слава Бога”, тому що не було призначено іншої голови на землі. Його дружина і діти, проте, мають земну голову, якій повинні порівняльно коритися.— 1 Кор. 11:7—10; Ефес. 5:22—24; 6:1.

Цей принцип головування також застосовується в зборових справах. Павло писав, щоб жінки шанували і старалися співпрацювати з чоловіками, які мають навчати і молитися. (1 Кор. 14:33—35; порівняйте 1 Тимофія 2:11, 12.) Отже, тому переважно жінка за першого століття З.Д. не мала проповідувати або молитися в зборі.

Але, чому ж тоді Павло говорить про накриття голови? Коли було треба накривати голову, а коли ні? І як цей принцип застосовується сьогодні?

Павло писав, що коли жінка молиться то повинна накривати голову — капелюхом, вуаллю, платком або іншим покривалом — як „знак влади”. (1 Кор. 11:10) Це покривало було знаком, що вона признавала принцип головування. Але коли їй було треба накривати голову? Застановіться над цими трьома станами:

За Павлового часу святий дух Єгови давав деяким християнам чудові дари, як-от пророкувати або говорити різними мовами. Наприклад, на зібранні в першому столітті дух міг спонукувати християнську жінку пророкувати. (1 Кор. 12:4—11; Дії 21:8, 9) Або, може бути, що лише жінки сходилися на зібрання. Коли не було охрещеного чоловіка помолитися або навчати, то ці обов’язки спадали на християнську жінку. І знову, християнська дружина можливо має невіруючого чоловіка і часами мусить молитися або вчити Біблію у його присутності. В будь-якому із цих випадків жінка повинна покрити голову, як „знак влади”, таким способом показуючи, що вона признає цей принцип головування.

ВАША „ГОЛОВА”— ХТО?

Ми зможемо краще оцінити цю потребу для християнських чоловіків і жінок підкорятися Божому проводові про покривання голови, коли звернемо увагу на наслідки, які можуть бути, коли не будемо коритися йому.

Пам’ятайте, апостол писав, що чоловік, який молиться і „має щось на голові”, то він робить щось. А що? Оригінальний грецький текст каже, що він „соромить голову над ним”, або „осоромлює свою голову”. Подібно, коли жінка „молиться або пророкує” з розкритою головою, то „соромить голову над нею”, або „осоромлює свою голову”. Що або хто є „голова” про яку згадується в кожному з цих прикладах?

Це можна краще зрозуміти у світлі попереднього вірша. Там Павло каже, що „голова кожного чоловіка є Христос”, а „голова жінки є чоловік”. (1 Кор. 11:3) Отже, з цього виходить, що коли чоловік молиться з накритою головою, то осоромлює Христа. Коли чоловік молиться з накритою головою, то поводиться немов був жінкою маючи видиму голову на землі, замість бути відповідальним перед Христом, як своєю головою. Подібно, можна сказати, що коли жінка молиться з розкритою головою, то осоромлює свою „голову”, у християнському розпорядку, свого мужа (коли замужем), свого батька або християнських чоловіків у зборі.

Деякі коментатори подають ще інший погляд. Вони звертають увагу на книгу Першого Коринтян 11:4, 5, де сказано, що кожний чоловік, коли молиться або пророкує з „головою покритою” осоромлює „свою голову”, а жінка, яка молиться або пророкує „з головою відкритою” осоромлює „свою голову”. В обох цих випадках згадується про фізичну голову особи перед тим, як згадується про „голову”, яку осоромлюється. Отже, вони подають думку, що Павло можливо натякав, що християнський чоловік або жінка, коли неправильно поводиться відносно покриття голови осоромлює себе самого або саму себе.

В Єврейському Писанні ми читаємо про осіб, які стягали докір, зло, клопіт, буйність, провину крови і покалічення на свою власну голову. (Неем. 4:4; 1 Сам. 25:39; Пс. 7:16; 2 Сам. 1:16; 1 Цар. 2:32, 44) У цих випадках голова представляє саму особу, будучи тією частиною тіла, яка є найбільше відповідальна за його вчинки.

Крім цього, коли Павло дискутує справу про покриття голови, то каже, що коли чоловік запускає довге волосся, „то безчестя для нього”. І він писав, що „жінці сором стригтися”, немов вона була невільниця або її зловили в неморальності; тут жінка безчестить сама себе.— 1 Кор. 11:14, 6.

У зв’язку з тим, що Павло представляє цю тему і божественний розпорядок головування, то ясно є, що коли християнський чоловік зневажає цей принцип головування, то він напевно безчестить Христа; подібно, жінка може безчестити свого чоловіка, батька або чоловіків у зборі. Однак, це є правда також, що особа, яка зневажає Божий розпорядок головування та покору, то осоромлює себе і свою голову.

НАКРИТТЯ ГОЛОВИ ПІД ЧАС МОЛИТВИ

Павло основно дискутував про те, що є правильне „по зборах Божих”, головно під час зібрань. (1 Кор. 11:16, 20—34) Отже, його вказівки про накриття голови під час молитви відносяться, не коли особа молиться сама, але до групової молитви, в публічному поклонінні. Це можна бачити з того, що Павло поміщає пророкування разом із молитвою. Це не є правдоподібно, що особа буде пророкувати, коли є сама в кімнаті, де може говорити свої особисті молитви.— Мат. 6:6.

Згідно з цим, ні чоловік, ні жінка не мусять коритися цьому наказові про накриття голови, коли приватно моляться до Бога. Якщо жінка, при домашній роботі стане помолитися, то не мусить накривати голову. Подібно, християнський чоловік, проходжуючись вулицею з капелюхом на голові може молитися до Бога. Коли його особисте почуття примушує його скинути капелюх, то він повинен зробити то. Але Божа порада про накриття голови не вимагає цього.

А що сказати про молитви в зборі, або родині? У згоді з принципом про головування, коли хрещений чоловік є присутній, то він повинен молитися з розкритою головою. Це також відноситься у родині, коли лише чоловік і дружина моляться.

Можуть бути випадки, коли християнська жінка мусить накривати собі голову, коли молиться. Так, як було за першого століття, сестра може є змушена молитися вголос на зібранні, тому що немає братів. Або, невіруючий чоловік може запросити свою християнську дружину помолитися вголос при обіді. У таких випадках сестра буде доглядати справи, яких звичайно виконував би хтось, що є головою над нею, брат у зборі, або її чоловік. Отже, тому, вона мусить накрити голову. Цим вона буде шанувати божественний принцип головування і не буде ,осоромлювати свою голову’.— 1 Кор. 11:5.a

Остаточно, що сказати про накриття голови, коли ви є в групі, але не молитеся особисто. Наприклад, подумайте про молитву при могилі, про яку ми вже згадали. Чи жінка мусить накривати собі голову? Ні, бо вона не бере проводу в публічному поклонінні і не виконує обов’язку чоловічого члена збору. Вона буде слухати молитви і говорити „Амінь”. Отже, чи вона накриває голову чи ні, то це не відбиває її пошани до принципу про головування. Подібно, чоловік, коли слухає молитви при могилі не мусить покривати або не покривати голови. Він може робити, що хоче, але правдоподібно застановиться над своїм власним почуттям і щоб не образити присутніх. Якщо чоловік відчуває, що повинен скинути капелюх, коли хтось представляє його в молитві, то може, безперечно, наслідувати накази свого власного сумління.

Як гарно то є, що Єгова, не даючи нам енциклопедію правил, помістив у Своєму Слові деякий провід про молитву! Пам’ятаючи це ми можемо приступати до Всевишнього всесвіту і разом з тим шанувати один із Його основних принципів, а саме, принцип головування.

[Примітки]