«Вони хотіли, щоб я сам знайшов біблійну правду»

Я народився в місті Санто-Домінго (Домініканська Республіка). У нашій сім’ї було четверо дітей, і я був наймолодшим. Мої батьки були освіченими людьми і хотіли, щоб їхні діти виростали в доброму оточенні. За чотири роки до мого народження тато з мамою зустріли мормонських місіонерів. Охайний зовнішній вигляд і приємні манери цих молодих людей справили добре враження на моїх батьків, тож вони вирішили, що наша сім’я однією з перших на острові Гаїті приєднається до Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів, тобто до церкви мормонів.

У дитинстві мені дуже подобалися заходи, які проводилися в цій церкві, а також те, що мормони надавали великого значення сімейному життю і моральним цінностям. Я пишався, що є мормоном, і поставив собі мету стати місіонером.

Коли мені було 18 років, наша сім’я перебралася до США, щоб я міг здобути вищу освіту. Приблизно через рік до нас у Флориду приїхали в гості тітка з дядьком, які були Свідками Єгови. Вони запросили нас побувати разом з ними на біблійному конгресі. Мене вразило, що всі довкола відкривали Біблію і робили нотатки. Тож я попросив ручку та аркуш паперу і почав робити те саме.

Після конгресу тітка з дядьком сказали, що, оскільки я хочу стати місіонером, вони можуть допомогти мені поглибити біблійні знання. Мені сподобалася ця ідея, бо в той час я значно ліпше знав Книгу Мормона, ніж Біблію.

Тітка з дядьком обговорювали зі мною біблійні теми по телефону і завжди заохочували мене порівнювати свої вірування з біблійними вченнями. Вони хотіли, щоб я сам знайшов біблійну правду.

Дуже багато мормонських вчень я прийняв на віру і не знав, чи вони узгоджуються з Біблією. Моя тітка вислала мені журнал «Пробудись!» за 8 листопада 1995 року, який публікують Свідки Єгови. В ньому були статті про віру мормонів. Мене здивувало те, що я не був знайомий з багатьма вченнями мормонів. Я почав досліджувати офіційний сайт мормонів, щоб перевірити, чи інформація в «Пробудись!» правдива. Виявилось, що так воно і було, і я ще більше переконався в цьому, коли відвідав музеї мормонів у штаті Юта.

Я завжди вважав, що Книга Мормона і Біблія доповнюють одна одну. Але коли почав ретельно досліджувати Біблію, то побачив суперечності між вченнями мормонів і написаним у Біблії. Наприклад, в Єзекіїля 18:4 Біблія каже, що душа помирає. Але Книга Мормона, Алма 42:9, говорить: «Душа ніколи не може вмерти».

Окрім доктринальних суперечностей, мене турбувало, що мормони дотримуються націоналістичних поглядів. Приміром, мормони вчать, що Едемський сад був в окрузі Джексон (штат Міссурі, США). А пророки церкви мормонів кажуть, що коли «Боже Царство почне правити, то незаплямований прапор Сполучених Штатів Америки гордо майорітиме як символ свободи і рівноправності».

Мені було незрозуміло, що ж тоді станеться з країною, в якій я народився, та з іншими країнами. Одного вечора я зачепив цю тему в телефонній розмові з молодим мормоном, який саме проходив місіонерське навчання. Я прямо запитав його, чи воював би він проти інших мормонів, якби його країна почала війну з їхньою країною. Як же я здивувався, коли він сказав «так»! Я почав глибше досліджувати вчення своєї релігії та розмовляв з керівниками церкви мормонів. Мені сказали, що відповіді на мої питання — це таємниці, які розкриються, коли світло розуміння стане яснішим.

Такі пояснення мене розчарували, тож я почав аналізувати, чому прагну стати мормонським місіонером. Я усвідомив, що хочу допомагати людям. Також мене приваблювала думка, що мене більше поважатимуть. Однак про Бога я знав дуже мало. Хоча раніше я не раз заглядав у Біблію, але не цінував її по-справжньому. Я нічого не знав про намір Бога щодо землі і людства.

Вивчаючи Біблію зі Свідками Єгови, я дізнався, яке ім’я Бога, що стається після смерті та яка роль Ісуса у сповненні Божого наміру. Нарешті я познайомився з цією чудовою книгою, і мені сподобалося ділитися новими знаннями з іншими. Я завжди вірив, що Бог існує, але тепер я почав звертатися до нього в молитві як до найближчого Друга. Дванадцятого липня 2004 року я охрестився, ставши Свідком Єгови, а через шість місяців почав повночасне служіння.

П’ять років я служив у всесвітньому центрі Свідків Єгови в Брукліні (Нью-Йорк). Я отримував велику радість від того, що брав участь у виготовленні Біблій і біблійної літератури, адже ці публікації приносять пожиток мільйонам людей на землі. Також мені і далі подобається допомагати іншим більше дізнаватися про Бога.