Чи Месія є реальною надією?
Він назвав себе Мойсеєм. Проте історія не пам’ятає його справжнього імені. Він подорожував по острові Кріт у п’ятому столітті нашої ери, переконуючи тамтешніх євреїв у тому, що був месією, на якого вони чекали. Він сказав їм, що їхнє пригноблення, вигнання та полон незабаром закінчаться. Вони повірили. Нарешті прийшов день визволення, євреї пішли за «Мойсеєм» до мису, який виходив у Середземне море. Він сказав, що потрібно лише кинутися в море, і воно розступиться перед ними. Багато хто послухався, кинувшись у море, але воно не розступилося. Дуже багато людей потонуло; декого врятували моряки та рибалки. Проте ніхто не міг знайти Мойсея. Цей месія втік.
ЩО ОЗНАЧАЄ слово месія? Спливають на думку слова «спаситель», «визволитель» та «керівник». Багато людей вважає, що месія є особистістю, яка вселяє надію та благочестя у своїх послідовників, обіцяючи визволення від гноблення. Оскільки історія людства є в основному історією гноблення, не дивно, що протягом століть з’являлося багато таких месій. (Порівняйте Екклезіястова 8:9). Але подібно як самозваний Мойсей з Кріту, ці месії частіше приводили своїх послідовників до розчарування та нещастя, ніж до визволення.
«Це Цар Месія!» Ось як шановний рабин Аківа бен Йосиф вітав Симона Бар-Кохбу 132 року н. е. Бар-Кохба був впливовою особою, яка керувала могутньою армією. Ось нарешті, думало багато євреїв, є чоловік, який покінчить з їхнім гнітом з боку Римської світової імперії. Бар-Кохба був неспроможним зробити це, і сотні тисяч його земляків поплатилися своїм життям.
Тоді в XII столітті в Йємені з’явився інший єврейський месія. Коли каліф, тобто правитель, запитав про ознаку його месіанства, цей месія запропонував, щоб каліф стяв його і тоді його швидке воскресіння служитиме доказом. Каліф погодився на цей план, який став закінченням йєменського месії. У цьому ж столітті чоловік на ім’я Дейвід Елрой сказав євреям на Середньому Сході приготуватися йти за ним на крилах ангелів назад до Святої землі. Багато хто повірив у його месіанство. Євреї Багдада терпеливо чекали цього на своїх дахах, зовсім не звертаючи уваги на злодіїв, які розграбували їхнє майно.
Саббатай Цебі прийшов у XVII столітті зі Смірни. Він проголошував своє месіанство євреям по всій Європі. Також його слухали християни. Цебі запропонував своїм послідовникам визволення — очевидно, дозволяючи нестримано чинити гріх. Його найближчі послідовники влаштовували оргії, займалися нудизмом, чинили розпусту і кровозмішення, тоді карали себе биттям, качаючись голими в снігу і закопуючи себе голими у холодну землю. Коли Цебі подорожував до Туреччини, його схопили і наказали навернутися на іслам, інакше його спостигне смерть. Він вибрав життя. Було понищено багато відданих йому людей. Все ж таки протягом подальших двох століть декотрі люди все ще називали Цебі месією.
Загальновизнане християнство також вклало свою частку у створення месій. У XII столітті чоловік на ім’я Танкельм зібрав армію прихильників і почав панувати в місті Антверпен. Цей месія називав себе богом; навіть продавав своїм послідовникам для причащання воду, в якій він мився! Іншим «християнським» месією XVI століття в Німеччині був Томас Мюнцер. Він очолював повстання проти місцевої громадської влади, запевняючи своїх послідовників, що це війна Армагеддон. Він обіцяв, що ловитиме ворожі артилерійські ядра у свої рукави. Замість цього, його люди були винищені, а сам Мюнцер — стятий. Впродовж століть у загальновизнаному християнстві з’являлося багато таких месій.
Також інші релігії мають своїх месій. Іслам наголошує на Махді, що означає той, хто на справедливому шляху, який запровадить епоху справедливості. В індуїзмі декотрі твердили, що вони є реальним втіленням божеств, або уособленнями різних богів. І «Нова британська енциклопедія» згадує, що «навіть така немесіанська релігія, як буддизм, витворила серед груп «махаяна» вірування в те, що в майбутньому Будда Майтрейя зійде зі свого небесного житла і забере вірних у рай».
Месії XX століття
Власне у нашому столітті потреба в справжньому месії стає такою нагальною, як ніколи, тому не є дивним той факт, що багато хто претендує на це звання. У африканській державі Конго протягом 1920-их, 30-их і 40-их років приймали як месій Саймона Кімбанґу та його наступника Андре «Ісуса» Матсва. Вони повмирали, але їхні послідовники все ще очікували їхнього повернення і впровадження африканського тисячоліття.
Це століття також бачило зростання «культів карго» в Новій Гвінеї та Меланезії. Члени цих груп очікують прибуття корабля або літака, команда якого складається з подібних до месії білих чоловіків, які збагатять їх і запровадять у вік щастя, коли навіть воскреснуть мертві.
Індустріалізовані народи також мали своїх месій. Один із таких релігійних провідників, як, наприклад, Сун М’юнґ Мун, проголосився спадкоємцем Ісуса Христа і прагне очистити світ за допомогою об’єднаної сім’ї своїх поклонників. Протягом століть політичні провідники також намагалися набути месіанського статусу; Адольф Гітлер зі своїми високомовними твердженнями про Тисячолітній Рейх є найжахливішим прикладом цього.
Політичні філософи та організації теж відображають поняття месії. Наприклад, «Американська енциклопедія» зауважує, що марксистсько-ленінська політична теорія містить приховані натяки на месіанізм. І Організація Об’єднаних Націй, яку широко оголошували єдиною надією на всесвітній мир, здається, стала різновидом месіанського замінника в розумах багатьох людей.
Справжня надія?
Із цього короткого перегляду випливає, що історія месіанських рухів в основному є історією омани, розбитих надій та нездійснених мрій. Тому-то не дивно, що багато людей сьогодні цинічно ставляться до надії на месію.
Однак перед цілковитим відкиненням месіанської надії нам перш за все треба дізнатись про те, звідки вона походить. По суті, слово «месія» є біблійним. Єврейський відповідник — ма·шı́·ах, або «помазаний». У біблійні часи іноді призначали царів та священиків на їхню позицію через обряд помазання, під час якого виливали пахучу олію на голову. Отже, належним чином вислів ма·шı́·ах стосувався власне їх. Також були чоловіки, яких помазували, або призначали на особливу позицію, без будь-якого обряду помазання. Мойсей у Посланні до євреїв 11:24-26 названий «Христом», або «помазаним», оскільки він був вибраний Божим пророком та представником.
Визначення месії словом «помазаний» відрізняє біблійних месій від фальшивих, про яких ми говорили. Біблійні месії не призначали самі себе і не вибиралися натовпом палких послідовників. Ні, їхнє призначення походило згори — від самого Бога Єгови.
Оскільки Біблія розповідає про багатьох месій, все ж таки вона ставить одного з них набагато вище від інших (Псалом 45:8). Цей Месія є головною фігурою біблійного пророцтва та ключем до сповнення найважливіших натхнених біблійних обіцянок. І цей Месія справді намагається розв’язати наші теперішні проблеми.
Спаситель людства
Біблійний Месія старається розв’язати проблеми людства, вказуючи на їхні корені. Коли наші перші батьки, Адам та Єва, збунтувалися проти Творця під впливом бунтівного духовного створіння, Сатани, вони, по суті, привласнили собі найвище право урядування. Вони хотіли самі вирішувати, що було правильним, а що ні. Наслідком цього був вихід з-під люблячого, охороняючого керівництва Єгови і спровадження людської сім’ї на шлях безладдя та страждання через самоправство, недосконалість та смерть (Римлян 5:12).
Яким же виявленням любові є той факт, що Єгова вибрав цей похмурий момент людської історії, щоб дати всьому людству проблиск надії. В оголошенні вироку людським бунтівникам Бог передрік, що їхні нащадки матимуть визволителя. Цей Спаситель, про якого згадано як про «насіння», прийде, щоб скасувати жахливі наслідки того, що вчинив Сатана в Едемі; Насіння зітре голову цього «змія», Сатани, коли цілковито знищить його (Буття 3:14, 15).
Євреї з давнини вважали це пророцтво месіанським. Декілька єврейських переповідань Святого Письма, якими звичайно користувалися в першому столітті, пояснювали, що це пророцтво сповниться «в день Царя Месії».
Тому не дивно, що від самого початку ця обіцянка прийдешнього Насіння, або Спасителя, глибоко хвилювала віруючих людей. Уявіть собі Авраамові почуття, коли Єгова сказав йому, що Насіння прийде через його власний родовід і що «всі народи землі» — не тільки його потомки — «благословляться» через це Насіння (Буття 22:17, 18, Хоменко).
Месія та уряд
Подальші пророцтва пов’язували цю надію з перспективою на успішний уряд. В Буття 49:10 Авраамів праправнук сказав: «Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель [Шіло, НС], що Йому буде послух народів». Зрозуміло, що цей Шіло був призначений правити — і він буде правити не лише євреями, але «народами». (Порівняйте Даниїла 7:13, 14). Стародавні євреї ототожнювали Шіло з Месією; по суті, декотрі з єврейських біблійних переповідань просто замінили слово «Шіло» на слово «Месія» або «цар Месія».
У той час як світло натхненого пророцтва продовжувало прояснятися, було виявлено більше щодо правління цього Месії (Приповістей 4:18). У 2 Самуїловій 7:12-16 цареві Давиду, потомку Іуди, було сказано, що Насіння прийде з його лінії. Крім того, це Насіння повинно бути видатним Царем. Його трон, або влада, триватиме вічно! Ісаї 9:5, 6 підтверджує це: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його... Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки,— ревність Господа Саваота це зробить!»
Чи ви можете уявити собі такий уряд? Справедливий, праведний правитель, який встановлює мир і який панує вічно. Який же великий контраст до жалюгідного параду фальшивих месій у минулому! Біблійний Месія зовсім не є оманливим, а також не призначив самого себе за провідника, він — всесвітній правитель з усією потрібною силою та владою для зміни світових умов.
Ця перспектива є дуже багатозначною у наші неспокійні часи. Людство ніколи не мало нагальнішої потреби в такій надії. Оскільки фальшиві надії можуть легко спіймати людину, тому істотним є те, щоб кожен з нас докладно дослідив питання: чи був Ісус з Назарета передреченим Месією, як багато хто вважає? Наступна стаття розгляне цю справу.
[Рамка на сторінці 6]
Месія в Брукліні?
Недавно в Ізраїлі афіші, оголошення та неонові реклами звіщали: «Приготуйтеся до приходу Месії». Цю рекламну кампанію, яка обійшлася у 400 000 доларів, розпочали «любавітчери», ультраправославна секта хасидських євреїв. Дуже поширеним віруванням серед 250 000 членів цієї групи є те, що їхній великий рабин Менахем Мендель Шнерсон, який живе в Брукліні (Нью-Йорк), є Месією. Чому? Шнерсон навчає про те, що Месія прийде в цьому поколінні. А за повідомленням журналу «Ньюсуїк», представники «любавітчерів» твердять, що 90-літній рабин не помре доти, доки не прибуде Месія. Протягом століть секта навчала, що в кожному поколінні принаймні одна людина стає правомочним Месією. Шнерсон здається такою людиною своїм послідовникам, і він не призначив наступника. Проте, як говорить «Ньюсуїк», більшість євреїв не прийняла його у ролі Месії. За повідомленням газети «Ньюсдей», 96-річний конкуруючий рабин Еліезер Шах назвав його «фальшивим месією».
[Ілюстрація на сторінці 7]
Повіривши в те, що Мойсей з Кріту був месією, багато людей поплатилося своїм життям.