Невинність Йова — чому така чудова?

„Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе!” — ЙОВА 27:5.

 1. Хто це був Йов, і як ми знаємо, що він був дійсною особою?

ЙОВ був видатною людиною в історії. Він не тільки був дуже багатий матеріально, але його шанували за те, що він був співчутливим суддею і провідником. Біблія каже, що він „був більший від усіх синів сходу”. (Йова 1:3; 29:12—25) Йова було зараховано дуже справедливим разом з Ноєм і Даниїлом. (Єзекіїля 14:14, 20) Біблія також виставляє Йова бути прикладом для християн наслідувати його, і таким чином показує, що він був дійсною особою в історії.— Якова 5:11.

 2. Як можна дізнатись у який час Йов зносив випробовування Сатаною?

² Йов мешкав у країні Уц, теперішній Аравії. Хоч Йов не був ізраїльтянином, то таки поклонявся Єгові, на яке то поклоніння Єгова був звернув Сатані увагу. Коли Бог сказав, що „немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний”, то це показує, що не було іншого такого видатного слуги живого Бога в той час. (Йова 1:8) Сталось, що Сатана мабуть випробовував Йова тоді, як його далекі двоюрідні брати, ізраїльтяни, мешкали в рабстві в Єгипті — в якийсь час по смерті того видатновірного слуги Йосипа в 1657 р. до н.е., і перед тим, коли Мойсей уступив на його шлях вірності.

 3. Хто написав книгу Йова, і як письменник міг здобути цю інформацію?

³ Очевидно Мойсей написав Книгу Йова. Він міг довідатись про Йовове випробовування після того, як його було примушено втікати з Єгипту в 1553 р. до н.е. і коли він оселився в мідіанському краї, недалеко країни Уц. (2 Мойсеєва 2:15—25; Дії 7:23—30) У той час, Йов проживав останніх 140 років свого життя, якими Єгова був поблагословив його. (Йова 42:16) Пізніше, коли ізраїльтяни були недалеко країни Уц при кінці їхнього мандрування пустинею, Мойсеєві мабуть донеслось про останні роки Йовового життя й його смерть.

Йовове обмежене знання

 4. (а) Очевидно, з якого джерела Йов навчився про Єгову, і чому він правдоподібно комунікував з Авраамом та потомками Ісака? (б) Як Йов став людиною видатної невинності?

⁴ Коли Йов зносив випробовування, то він не знав повністю Бога та Його намірів, тому що до тих пір ще не було писаної Біблії. Проте, Йов трохи знав про те, як Єгова поводився з Авраамом, Ісаком, Яковим та Йосипом. Це тому що Йов був потомком Авраамового брата Нахора, через Нахорового перворідного сина, Уца. Крім того, брат Уца був Бетуїл, батько Ісакової дружини Ревеки й прадід Йосипа. (1 Мойсеєва 22:20—23) Немає сумніву, що Йов дуже цінив яке-небудь знання яке він мав про комунікацію Єгови з Авраамом та його потомками, і дуже прагнув задовольняти Єгову. Таким то чином Йов став людиною видатної вірності, людиною невинності, зовсім відданою Єгові.

 5. Особливо, що це робить невинність Йова такою видатною?

⁵ Невдовзі по смерті Йосипа в Єгипті, невинність Йова стала предметом суперечки між Богом Єговою а Сатаною на невидимих небесах. Однак, Йов нічого не знав про цю суперечку, яка зосереджувалась навколо його вірності. І тому що Йов не знав причини свого страждання, це особливо робить його незламну невинність такою дуже чудовою. На користь усім Божим слугам Бог постарався, щоб Мойсей записав подробиці цієї суперечки відносно Йовової невинності.

Спірне питання Йовової невинності

 6. (а) Як на зібранні ангелів на небі виявилось спір між Богом а Сатаною? (б) Коли цей спір почався, і що в ньому поміщалось?

⁶ Книга Йова виявляє нам те, що відбулось на невидимому небі,— зібрання ангелів перед Богом Єговою. Там, Єгова пригадує присутньому Сатані, що „немає такого, як він [Йов], на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає”. (Йова 1:8) Ясно, тут виявляється спірне питання Йовової невинності. Але це не є нове питання. На це спірне питання натякнулось, коли Сатана відвернув Адама й Єву від Бога, в дійсності сказавши: ,Дай-но мені нагоду й я кого-небудь відверну, щоб він не служив Тобі’.— 1 Мойсеєва 3:1—6.

 7. Як Сатану було примушено пояснити невинність Йова, і що Сатана сказав Богові?

⁷ Тепер, на цьому офіційному зібранні на небі, Сатану примушено пояснити Йовову невинність. „Чи ж Йов дармо боїться Бога?” він питає. „Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його?.. Але простягни тільки руку Свою”, Сатана каже, „і доторкнися до всього, що його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм”.— Йова 1:9—11.

 8. (а) Як Єгова відповів на заклик Сатани? (б) Як Йов постраждав з рук Сатани?

⁸ Єгова погоджується на цей виклик Сатани. Він зовсім довіряє Йовові, що він буде Йому вірний, і відповідає Сатані: „Ось усе, що його,— у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки”. (Йова 1:12) Сатана негайно вдаряє Йова лихом. Напали сабеї й позабирали Йовових 1000 штук великої худоби та 500 ослиць, і повбивали всіх слуг, крім одного. Потім Сатана, вогнем з неба, пожирає Йовових 7000 овець та слуг крім одного. Потім Сатана спричиняє, щоб три відділи халдеїв позабирали 3000 Йовових верблюдів, убиваючи всіх слуг, крім одного. Зрештою, Сатана посилає великий вітер і вдаряє дім у якому Йовових десятеро дітей пригощаються,— усі гинуть. Негайно, один за одним позосталі слуги приносять Йовові страшенну новину.— Йова 1:13—19.

 9. Чому Йовові було дуже трудно зносити свої випробовування, однак як він віднісся до них?

⁹ Які ж страшенні лиха! Навіть коли б Йов розумів, хто це був причиною тих лих, то їх зносити таки було трудно. Але Йов не знає цього! Йов не знає, що він став центром суперечки на небі, і що Єгова користувався ним показати, що таки будуть люди незламної вірності, незважаючи на те, що Сатана ще може нав’язати на них тяжке несправедливе страждання. Однак, охоплений смутком, а навіть думаючи, що Бог є відповідальний за його втрату, Йов вигукує: „Господь [Єгова, НС] дав,— і Господь [Єгова, НС] узяв... Нехай буде благословенне Господнє [Єгови, НС] Ім’я”. Так, „при всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного”.— Йова 1:20—22.

10. (а) Чого іншого Сатана вимагав відносно Йова, і чому Єгова охоче дозволив йому це? (б) Що сталось Йовові через його нещасний стан?

¹⁰ Як це принижило Сатану, коли на іншому зібранні ангелів, Єгова нагадав йому відносно Йова: „Він ще тримається міцно в своїй невинності”. Але Сатана таки не піддається. Він каже, що коли б мав нагоду уразити Йова фізично, то він проклине Бога перед Його лицем. Довіряючи Йовові, що він буде вірний Йому навіть під такими обставинами, Єгова дозволяє Сатані уразити його фізично, перестерігаючи Сатану, щоб він не відібрав Йовові життя. Отже, Сатана ,ударяє Йова злим гнояком від стопи його аж до його черепа’. (Йова 2:1—8) Йова принижено до такого огидного та мізерного стану, що родичі та друзі уникають його, а колишні знайомі насміхаються з нього.— Йова 12:4; 17:6; 19:13—19; 30:1, 10—12.

11. Який додатковий удар Йов ще мусив витерпіти, і чому його невинність, незважаючи на всі ці клопоти, була така чудова?

¹¹ Однак, ще один удар! Віра Йовової дружини ослабає. Вона каже йому: „Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!” Але Йов відповідає їй й каже: „Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!.. Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?” І так як історія показує, ,При всьому тому Йов не згрішив своїми устами’. (Йова 2:9, 10) Яка ж чудова його невинність дійсно є, а головно, коли подумаємо що від Йова було заховано причину страждань!

Інакший напад

12. (а) Хто були ті приятелі, які прийшли потішити Йова? (б) Як Сатана вживав цих приятелів, щоб ще більше випробувати Йова?

¹² Сатана ще не покінчив з Йовом. Він постарався, так званих троє мудреців, які, або знали Йова особисто, або чули про його репутацію, „більшого від усіх синів сходу”. Очевидно вони є багато старші від Йова. (Йова 1:3; 15:10; 32:6) Два з цих приятелів є його далекі родичі. Еліфаз, теманянин, є потомком Авраама через Темана, внука Ісава, а Білдад, шух’янин, є потомком Авраамового сина Шуаха. (Йова 2:11; 1 Мойсеєва 36:15; 25:2) Походження Цофара не є певне. Позірно цих троє приятелів прийшли потішити Йова, але дійсно Сатана вживає їх, щоб зруйнувати невинність Йова. Так як політичні допитувачі представляючі себе бути друзями руйнують вірність полонених і підбурюючи їх проти їхніх власних урядів, Сатана мав надію, що його „утішителі” підбурять Йова проти Бога.— Йова 16:2, 3.

13. (а) Коли Йовові гості прибули, то що вони робили? (б) У що їхні промови розвинулись?

¹³ Прибувши, цих троє утішителів сиділи з ним на землі сім день та сім ночей ані слова не промовляючи й дивились на Йовів нестерпний біль та тяжке приниження. (Йова 2:12, 13) Еліфаз, очевидно найстарший, перше промовляє й викладає загальну тему розмови бути трипартійними дебатами. У своїй промові Еліфаз, як також його друзі, головно обвинувачують Йова. Коли кожен з обвинувачів закінчує свою промову, то Йов, по черзі, відповідає, спростовуючи їхнє обвинувачування. Цофар, не маючи нічого нового додати, не бере участі в третіх дебатах. Тому то Цофар промовляє тільки два рази, тоді як Еліфаз і Білдад промовляють три.

14. Що цих троє доводили Йовові, і як Сатана подібно доводив Ісусові?

¹⁴ Промови Еліфаза довші, але дещо лагідніші. Білдад промовляє гостромовно, а Цофар ще гірше. Хитро вони сперечаються з Йовом, щоб виконати намір Сатани — зруйнувати невинність Йова. Часто вони висказують дійсні факти, але неправильно застосовують їх. Таким же самим способом Сатана спокушав Ісуса. Цитуючи вірш у якому каже, що Божий ангел охоронятиме Своїх слуг, Сатана запропонував Ісусові доказати Себе бути Божим Сином і кинутись додолу з наріжника храму. (Матвія 4:5—7; Псалом 91:11, 12) Довгий час Йов мусив змагатись з подібним умовлянням Сатани.

15. Що Еліфаз казав було джерелом Йовових проблем?

¹⁵ В його початковій промові Еліфаз сперечається, що Йовове страждання — це Божа відплата за його гріхи. „Де праведні вигублені?” він питає. „Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її”. (Йова 4:7, 8) Продовжуючи, Еліфаз заявляє, що Бог не довіряє Своїм слугам. „Рабам Своїм Він не йме віри”, каже Еліфаз, „і накладає вину й на Своїх [ангелів]. Що ж тоді мешканці глиняних хат”.— Йова 4:18, 19.

16. Як Білдад продовжував напад Еліфаза, і яку несправедливу ілюстрацію він уживав?

¹⁶ Білдад продовжує словесний напад. „Якщо чистий ти та безневинний”, він каже, „то тепер Він [Бог] тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю”. Білдад зауважує, що папірус і очерет сохнуть і в’януть без води, і правильно робить висновок, що „всі ті, хто забуває про Бога” теж загинуть. Але як же неправильно пристосовувати цю ілюстрацію до Йова, і казати, „згине надія безбожного [відступника, НС]”! — Йова 8:6, 11—13.

17. Як Цофар висловлювався переконливо?

¹⁷ Слова Цофара ще більше їдкі. ,О коли б Бог промовив і сказав тобі, що Він думає!’ він в дійсності каже. ,Бог знає, що ти вчинив. Він карає тебе багато меншою карою ніж провини твої того варті. Покайся в гріхах своїх і покинь беззаконня і тоді матимеш безпеку й багато друзів’.— Йова 11:4—6, 14—20.

18. У других дебатах, як цих троє продовжували свій напад на Йова?

¹⁸ У других дебатах, Еліфаз продовжує нападати на невинність Йова. ,Бог навіть ангелам не довіряє, скільки ж менше Він довірятиме такому як ти! Лукавий завжди попадається в клопіт’. (Йова 15:14—16, 20) Білдад, лютий через те, що їм не вдалось зруйнувати Йовову невинність, дійсно каже: ,Світло твоє погасне. Пам’ять про тебе загине з землі. Так то стається з тими, хто забуває Бога’. (Йова 18:5, 12, 13, 17—21) Цофар, натякаючи на Йовів колишній добробут, питає: ,Чи ж не знаєш, що спів несправедливих короткий, а радість безбожного [відступника, НС] — тільки на хвилю? Небо відкриває беззаконня лукавих’.— Йова 20:4, 5, 26—29.

19. (а) По словах Еліфаза, то яку цінність має невинність людини у Бога? (б) Як Білдад закінчив словесний напад на Йова?

¹⁹ Починаючи треті дебати, Еліфаз питає: ,Чи людина може бути корисна для Бога? Навіть коли б ти був невинний, то чи ж Бог скористає з цього? Повернись до Бога’, він каже, ,і приведи свої справи в порядок. І тоді будеш відновлений’. (Йова 22:2, 3, 21—23) Білдад кінчить словесний напад і каже: ,Хто ж на землі може хвалитись, що він чистий?’ ,Бог є такий славетний, що навіть місяць і зорі є менше як мов ніщо в Нього. Скільки ж менша людина, яка в очах Його є так як той хробак!’ — Йова 25:2—6.

Йовова оборона й виправлення

20. (а) Як Йов відповів на довід, що страждання є Божа кара за гріх? (б) Що Йов постановив зробити, і як ми знаємо, що його невинність дійсно була важливою в Бога?

²⁰ Незважаючи на його велике страждання, Йов навіть на хвилинку не піддається зрадницьким доводам своїх мучителів. Якщо страждання є Божою карою за гріхи, він питає: „Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?” (Йова 21:7—13) І незважаючи на те, що Йовові обвинувачі кажуть, Єгова дорожить тими, які дотримують свою невинність, даючи Йому відповідь на глузування Сатани, що він може кого-небудь відвернути від служіння Богові. (Приповістей 27:11; Псалом 41:13) Йов, певний про свою невинність, вигукує: „Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе!” (Йова 27:5) Ні, він нічого не вчинив, щоб заслужити все те, що йому трапилось.

21. Як Елігу відповів Йововим фальшивим утішителям, і як він правильно поправив Йова?

²¹ Молодий Елігу пильно слухає кожного слова. Тепер він говорить і каже Йововим фальшивим утішителям, що все те, що вони говорили не доказує Йова бути грішником. (Йова 32:11, 12) Потім, Елігу каже Йовові: „Я чув голос слів: ,Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені! Оце сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом’... У цьому ти не справедливий”. (Йова 33:8—13; 6:29; 13:24, 27; 19:6—8) Так, Йов занадто турбувався виправданням своєї власної невинності. Однак, незважаючи на те, він таки не осуджував Бога й не втрачав довір’я, що Бог чинитиме правильне.

22. (а) Вислухавши Єгови, що Йов відповів? (б) Чого Бог вимагав від Йовових фальшивих утішителів, і як Бог остаточно нагородив Йова?

²² Насувається велика буря тоді як Елігу закінчує свою промову, і Єгова Сам говорить з бурі й каже: „Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму? Підпережи но ти стегна свої... Я буду питати тебе,— ти ж Мені поясни”. Вислухавши Єгову, Йов визнає, що він необачно висловлювався, без докладного знання, і кається „у поросі й попілі”. Потім Єгова запалав гнівом на Еліфаза та його двох друзів, наказуючи Йовові заступитись за них перед Ним. З цього часу, Бог відновив Йова й поблагословив його, даючи йому сім синів, троє вродливих дочок і ще так раз худоби як він колись мав. Проживши ще 140 років, Йов упокоївся „старим та насиченим днями”.— Йова 38:1—4: 42:1—17.

23. Як Йовова невинність повинна впливати на нас?

²³ Справді Йов був людиною чудової невинності! Він не знав того, що став предметом лукавого нападу Сатани. Це ще більше підкреслює його невинність тому що думаючи, що це страждання було від Бога, він таки не зрікся Бога й не прокляв Його. Який же гарний урок для нас, тому що ми знаємо хто це випробовує нашу віру! Певно, це повинно спонукати нас бути такими вірними як Йов і продовжувати служити Єгові незважаючи на які-небудь страждання, яких Божий Противник ще може нав’язати на нас.

Невинність Йова — хто може наслідувати її?

„На вазі справедливости зважить мене,— і невинність мою Бог пізнає”.— ЙОВА 31:6.

 1. Чому це добре застановитись над прикладом Йова, і які питання підносяться?

ЙОВ був упевнений, що не похитнеться в своїй невинності, отже не боявся перевірки Богом. Його приклад може дуже заохочувати нас сьогодні, головно тому що Сатана Диявол розпачливо старається зламати невинність усіх тих, які служать Богові. (1 Петра 5:8) Знаючи це, учень Яків сказав, щоб ми „взяли пророків за приклад страждання та довготерпіння”, а особливо, Йова. (Якова 5:10, 11) Але хто ж може бути таким вірним як Йов? Чи ми можемо бути такі вірні? В які ж способи Йов є нам прикладом дотримування невинності?

 2. (а) Що ім’я Йов значить? (б) Що завершилось невинністю Йова?

² Ім’я Йов значить „предмет ворожості”, яким то предметом він дійсно став. Але коли Єгова дозволив Сатані випробувати Йова й перестав охороняти його, то жодним чином Сатана не міг зруйнувати Йовову невинність до Бога. (Йова 1:1 до 2:10) Таким то чином Йов постачив Богові відповідь на глузування Сатани, що він може відвернути кого-небудь від служіння Богові. (Приповістей 27:11) Своєю вірністю Йов дійсно сказав перед цілим усесвітом, ,Сатано, ти є негідним брехуном, тому що Єгова є моїм Богом, і що б мені не трапилось, то я таки буду вірний Йому!’ — Йова 27:5.

Слуги подібні до Йова

 3. Кого було охоронено на небі, і які питання постали відносно Нього?

³ Спірне питання між Єговою а Сатаною стало всесвітнім предметом, включаючи навіть ангелів. Там на небі, охоронене Єговою, було обітоване „Насіння”, яким Бог мав на меті виконати Свій чудовий намір. (1 Мойсеєва 3:15) Однак, без цієї ,охорони’, чи те Насіння дійсно наслідуватиме невинність Йова? Чи воно покаже, що досконала людина, така як Адам, може бути абсолютно вірною Богові? (1 Коринтян 15:45) Сатана приготовлявся якнайсуворіше випробувати те „Насіння”, коли Воно з’явиться на землі.

 4. (а) Хто став головним предметом ворожості Сатани, і як ми знаємо, що Бог не охороняв Його? (б) Що Ісус постачив Єгові?

⁴ Ісус Христос доказався бути тим посланим „Насінням” з неба. Таким то чином Він став предметом уваги Сатани, так, головним предметом його ворожості. На доказ того, що Єгова не охороняв Його, Христос вигукнув на дереві тортур: „Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?” (Матвія 27:46; Псалом 22:2) Хоч Ісус відчув брак Божої охорони, то, так як Йов, „не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного”. (Йова 1:22) Так як Йов, Він досконало доказав Богові Свою невинність, і таким чином показав, що ,немає такого, як Він, на землі’. (Йова 1:8) Тому то, тільки в Ісусові Єгова має цілковиту та вічну відповідь на фальшиве обвинувачення Сатани, що Бог не може поставити на землю людину, яка буде вірна Йому під найсуворішим випробовуванням.

 5. (а) Що Сатана ще досі робить? (б) Що Сатана робив, коли його було скинено з неба на землю?

⁵ Однак, не бувши задоволений цією відповіддю на його глузування, Сатана обвинувачує Ісусових духовних братів, які, разом з Ісусом, становлять „насіння” Божої жіночої організації. Говорячи про заснування Царства на небі, Біблія каже відносно Сатани: „Скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!” Проте, Сатана не тільки оскаржує, він ще й ворожо нападає! Біблія пояснює, що після того, як його було скинено з неба, то „Змій [Сатана] розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове”.— Об’явлення 12:7—12, 17.

 6. (а) Хто сьогодні очолює працю проповідування, і хто приєднується до них? (б) Що Сатана старається заподіяти їм?

⁶ „Останок насіння [жінки]” — це помазані Свідки Єгови, які живуть на землі сьогодні. Вони очолюють „свідоцтво Ісусове”, публічно проповідують по цілому світі, що Ісус уже коронований на Царя, і незабаром знищить цей неправедний лад. (Матвія 24:14; Даниїла 2:44) Але то не тільки останок виконує цю працю! Тепер великий натовп складаючись з більше як 3 мільйони людей приєднався до останка в з’єднаній, всесвітній організації, яка дотримує свою невинність. Усі ці, вірні Богові, теж, стали предметом ворожого переслідування Сатаною, і їхній небесний Отець Єгова дуже тішиться їхньою невинністю.— 2 Тимофія 3:12; Приповістей 27:11.

 7. Чому ми можемо мати надію, незважаючи на напади Сатани?

⁷ Певно, це дуже урівноважує знати, що так як Йова, Сатана зловісно переслідує нас, які стараємось бути вірні Богові. Проте, нам не слід лякатись. Чому ж ні? Тому що „вельми Господь [Єгова, НС] милостивий та щедрий”, і „не опустить Він тебе й не покине тебе”. (Якова 5:11; 5 Мойсеєва 31:6) Так, Єгова підсилюватиме нас. Він є „мов щит той для тих, хто в невинності ходить”, каже Біблія. (Приповістей 2:7) Але, це не значить, що Єгова не допустить на нас випробовування. Так як трапилось Йовові, Він допустить його на нас. „Вірний Бог”, каже апостол Павло, „Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її”.— 1 Коринтян 10:13.

Під час випробовування

 8. Як ми сьогодні можемо користати з прикладу Йова?

⁸ Головно коли зносимо суворе випробовування, тоді можемо дуже скористати з Йовового вірного прикладу. Йов так терпів, що аж бажав померти й бути захований в шеолі, звичайному гробі людства. (Йова 14:13) Особи, які сьогодні подібно почувались, кажуть, що вони можуть активно співчувати Йову в його важких стражданнях. Ви можливо вже деколи так само почувались. Читати про Йовові страждання може бути таке саме як підбадьорення від друга, який вже зносив суворіші випробовування ніж ми. Знати, що хтось уже страждав і розуміє наші почуття, певно підсилює нас витерпіти випробовування.

 9. Як ми користаємо, коли інші слуги Єгови дотримують їхню невинність?

⁹ Знаючи наші потреби, Єгова постарався, щоб Книга Йова була записана нам на допомогу бути невинними так як Йов. (Римлян 15:4; Якова 5:10, 11) Бог знає, що, так як один член нашого тіла є залежний від другого, то так само Його вірним слугам потрібно одні одних. (1 Коринтян 12:20, 26) Чи пам’ятаєте недавні „Дотримуючі невинність” конвенції на яких прибуло мільйони читачів цього журналу? Присутні будуть пам’ятати приємність товаришування з усіма тими людьми, яких головний намір у житті був зостатись вірними Богові. Як це заохочувало присутніх бути вірними в знанні, що багато тисяч інших — на роботі або в школі по своїх суспільствах — теж вірно зносили суворе випробовування! — 1 Петра 5:9.

10. (а) Як це можливо людині не зрозуміти правильного співвідношення якоїсь справи? (б) У чому Йов не був упевнений?

¹⁰ Однак, ми можливо незавжди будемо правильно розуміти справу, навіть так як Йов не розумів того, що йому було трапилось. Людина, під час великого страждання, у пригніченому стані, може думати, а навіть казати, ,Навіщо ж Бог допустив на мене таке лихо? Чому він допускає його?’ Така людина навіть може питати, ,Яка ж користь з того, що я служу Богові?’ Не знаючи джерела страждань, Йов сумнівався теперішнім користям праведної людини, тому що здається добрі так само страждають, якщо не більше, ніж лукаві. (Йова 9:22) Згідно з Елігу, Йов сказав: „Яка ж користь мені з цього? Як я більш скористав ніж коли б був грішив?” (Йова 35:3, Американський переклад, анг.) Ми не повинні так заглиблюватись у свої власні клопоти, щоб аж не розуміти правильно що з нами стається й сумніватись користям служіння Богові.

11. Як Елігу гарно виправляв Йова?

¹¹ Елігу допоміг Йовові правильно зрозуміти справу, показуючи, що Єгова прославився багато більше ніж Йов. (Йова 35:4, 5) Елігу допоміг йому зрозуміти, що незважаючи на те, що може статись, ми ніколи не повинні приходити до висновку і казати, що Бог не дбає, і що ми якимсь чином можемо заподіяти Йому зло, думаючи, що Він несправедливо поводився з нами. „Як ти будеш грішити”, запитав Елігу Йова, „що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?” (Йова 35:6) Так, коли б ви старались заподіяти Богові зло, і покинули Його способи або перестали служити Йому, то ви тільки собі шкодите, а не Богові.

12. Як наша невинність впливає на Бога?

¹² З другого боку, Елігу показав, що Єгова не користає особисто з наших праведних учинків. Звичайно, Бог тішиться коли ми є вірні, однак, Він ніяк не є залежним від нашого поклоніння, так як можна бачити з того, що Елігу запитав Йова: „Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?” (Йова 35:7) Бог дав нам життя, і через Нього ми дихаємо, рухаємось та існуємо. Все до Нього належить! (Дії 17:25; 1 Хроніки 29:14) Отже, наші злі вчинки або праведність не можуть вплинути на Бога особисто.— Йова 35:8.

Коли нас поправляють

13. (а) Як Йов ставився до даного йому виправлення? (б) Яку проблему ми всі маємо?

¹³ Як Йов віднісся до поправлення, перше через Елігу а потім Самим Єговою? Він прийняв його, покаявся „у поросі й попілі”. (Йова 42:6) Так, Йов покорився, і визнав свою помилку. І чи ж ми не схвалюємо такої покірної людини? Але, що сказати про нас? Хоч ми рішуче дотримуємо свою невинність так як Йов, то ми всі можемо зробити помилку й якимсь чином порушити нашу рівновагу. (Якова 3:2; Галатів 2:11—14) Як же нам віднестись, коли нам звертають увагу на наші помилки або недосконалість, навіть молодші, так як Елігу робив Йовові? — Йова 32:4.

14. (а) Як людина звичайно відноситься, коли її поправляють? (б) Що може сприяти помилкам або неправильним розсудкам, і який приклад Йов дав нам, коли його було поправлено?

¹⁴ Це не завжди легко приймати поправлення. (Євреїв 12:11; Приповістей 3:11, 12) Ми маємо напрям виправдуватись. Так як Йов, ми можливо ненавмисно сказали або зробили щось — навіть з доброго наміру. Може бути, що ми висказували свої погляди тоді, коли не знали всіх фактів, або не розуміли справи. Наші вислови можливо виражають дух расової або національної вищості, або ми непохитно висловлюємо погляди не вгрунтовані на Біблії. Нам можуть звернути увагу на те, що в наших висловах відбивається особистий погляд і що ми сказаним образили когось так, що наразили на небезпеку його духовність. Коли нас поправляють, то чи ми, так як Йов, визнаємо що ,говорили, але не розуміли’ і „зрікаємось говореного”? — Йова 42:3, 6.

Покладаючись на Бога, а не на багатство

15. Як ми знаємо, що Йов не надіявся на своє багатство?

¹⁵ Білдад сумнівався джерелу Йовового довір’я, натякаючи, що він уже забув Бога й покладав своє довір’я в щось інше. (Йова 8:13, 14) Однак, хоч Йов був дуже багатий матеріально, то таки не покладався на своє багатство. Коли він загубив усе своє майно, то це не зруйнувало його вірності. (Йова 1:21) Відстоюючи свої інтереси, Йов сказав: „Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: ,Ти, безпеко моя’? Чи тішився я, що велике багатство моє, і що рука моя стільки надбала?.. Це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!” — Йова 31:24—28.

16. (а) У чому ми повинні переглянути себе? (б) Що Бог обіцяє тим, які будуть надіятись на Нього?

¹⁶ Що ж сказати про нас? На що ми покладаємо надію — на Єгову чи на матеріальне багатство? Коли б нас зважено на вазі справедливості, так як Йов бажав, щоб його було зважено, то чи ж Бог бачив би нашу невинність у цих справах? Чи головною метою нашого життя дійсно є, щоб вірно ходити перед Єговою, і дати Йому відповідь на глузування Сатани? Або чи ми головно цікавимось задовольняти наші бажання розваг та майна? Як гарно, коли б ми, так як Йов, розвеселили серце Єгови, покладали надію на Нього й не приписували собі або матеріальному багатству якоїсь неналежної важливості! Коли будемо покладати надію на Єгову, маючи Його інтереси на першому місці в нашому житті, то Він обіцяє, що ніколи не покине нас.— Матвія 6:31—33; Євреїв 13:5, 6.

Статева моральність

17. На що натякали Йовові „утішителі”, але що Йов сказав про свою моральну поведінку?

¹⁷ Йовові фальшиві утішителі не обвинувачували його прямо про статеву розпусту, але час від часу натякали, що він був винний в якомусь таємному злочині за якого Бог карав його. Бувши заможним, „більший від усіх синів сходу”, то певно Йов мав багато нагод на позашлюбні статеві стосунки. (Йова 1:3; 24:15) Інші Божі слуги, до й після Йовового часу, піддались статевим спокусам. (1 Мойсеєва 38:15—23; 2 Самуїлова 11:1—5) Але, Йов обстоював свою моральність проти яких-небудь натяків на такий злочин, кажучи: „Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину? Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,.. Бо гидота [розпуста, НС] оце, й це провина підсудна”.— Йова 31:1, 9—11.

18. Чому сьогодні дуже трудно бути статево моральними, однак чому ми повинні тішитись, якщо будемо моральними?

¹⁸ Можливо жодним іншим способом Сатана не був такий успішний в руйнуванні вірності Божих слуг, як спонукою до перелюбу. (4 Мойсеєва, 25 розділ) Чи ви можете показувати таку невинність як Йов і не піддатись спокусам до статевої неморальності? Певно, так робити сьогодні трудно, головно в цьому світі, який дуже захоплюється статтю й в якому неморальність дуже поширюється. Але подумайте, як гарно, коли прийде той час, коли будемо зобов’язані відповісти перед Богом і сказати з довірям, так як Йов: „Невинність мою Бог пізнає”! — Йова 31:6.

Що може допомогти нам

19. Які необхідні постачання посилюватимуть нашу невинність?

¹⁹ Бути таким вірним як Йов не легко, тому що сьогодні Сатана так само старається зруйнувати нашу невинність, так як він старався зруйнувати невинність Йова. Отже, це є дуже важливим для нас зодягнутись у повну Божу зброю. (Ефесян 6:10—18) Це значить, що ми повинні спрямовувати всі наші діяльності, щоб задовольняти Бога так як Йов робив,— наші власні, а також діяльності нашої родини. (Йова 1:5) Тому то це є дуже важливим студіювати Біблію, регулярно збиратись з співпоклонниками, і публічно визнавати нашу віру.— 2 Тимофія 2:15; Євреїв 10:25; Римлян 10:10.

20. (а) Яка надія може підкріпляти нас під час випробовування? (б) Яку нагороду, згадану псалмописьменником, ми надіємось одержати за нашу невинність?

²⁰ Але те, що може підкріпляти нас під час випробовування є те саме, що підкріпляло Йова,— його довір’я, що це життя не є все що є. „Як помре чоловік, то чи він оживе?” запитав Йов. А тоді на відповідь сказав: „Кликав би Ти,— то я відповів би Тобі”. (Йова 14:13—15) Бути зовсім переконані, що Єгова воскресить Своїх вірних слуг теж допоможе нам зносити які-небудь випробовування, яких Сатана ще може нав’язати нам. (Євреїв 6:10) Давно тому псалмописьменник написав так: „Через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм Ти поставиш навіки мене”. (Псалом 40 [41]:13 [41:12, Переклад Куліша]) Нехай це буде радісна майбутність для кожного з нас — щоб Єгова підсилював і назавжди зберігав нас, тому що ми доказались бути Його невинними слугами!