Йов витерпів — ми також можемо!
«Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів» (ЯКОВА 5:11).
1. Що сказав про свої випробування один похилий літами християнин?
«ДИЯВОЛ переслідує мене! Я почуваю себе, як Йов!» Такими словами А. Г. Макміллан виразив свої почуття близькому другу у всесвітньому центрі Свідків Єгови. Брат Макміллан скінчив свій земний шлях 26 серпня 1966 року у віці 89 літ. Він знав, що честь за вірне служіння таких помазаних християн, як він, ‘йде за ними слідом’ (Об’явлення 14:13). Дійсно, вони відразу продовжують служити Єгові після воскресіння до безсмертя на небі. Друзі брата Макміллана раділи тим, що він отримав цю нагороду. Проте в похилому віці йому потрібно було зносити чимало випробувань, включаючи проблеми зі здоров’ям, і через це він був глибоко переконаний у тому, що Сатана намагається зламати його бездоганність перед Богом.
2, 3. Ким був Йов?
2 Коли брат Макміллан сказав, що почуває себе, як Йов, він згадав чоловіка, який зносив був надзвичайні випробування віри. Йов жив «у країні Уц», правдоподібно в північній Аравії. Він був нащадком Ноєвого сина Сима і служив Єгові. Йов зазнав цих випробувань, очевидно, десь у період між смертю Йосипа і часом, коли Мойсей доказав свою вірність. У цей період жодна інша людина на землі не була такою боговідданою, як Йов. Єгова вважав Йова бездоганним, чесним і богобійним чоловіком (Йова 1:1, 8).
3 Як «більший від усіх синів сходу», Йов мав багато слуг, а його поголів’я худоби становило 11 500. Але найважливішим для нього було духовне багатство. Цілком ймовірно, що Йов, подібно як це роблять сьогоднішні побожні батьки, навчав своїх сімох синів і трьох дочок про Єгову. Навіть після того, як вони вже не жили під одним дахом, він виконував роль сімейного священика, складаючи жертви за них на випадок, якщо вони згрішили (Йова 1:2—5).
4. а) Чому переслідуваним християнам потрібно роздумувати над життям Йова? б) Які питання стосовно Йова ми розглянемо?
4 Йов є саме тим, про кого потрібно роздумувати переслідуваним християнам, щоб зміцнитися і терпеливо зносити все. «Отож,— написав учень Яків,— за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що «вельми Господь милостивий та щедрий» (Якова 5:11). Подібно як Йову, Ісусовим помазаним послідовникам і сучасному «великому натовпу» потрібно стійкості, щоб справлятися з випробуваннями віри (Об’явлення 7:1—9). Отже, які випробування зносив Йов? Чому він зазнав їх? І як ми можемо скористатися з того, що він пережив?
Пекуче спірне питання
5. Яка невідома Йовові подія відбувалася на небі?
5 Йовові не було відомо, що невдовзі на небі мало постати велике спірне питання. Якось «поприходили Божі сини, щоб стати при Господі» (Йова 1:6). Серед присутніх був Божий єдинородний Син, Слово (Івана 1:1—3). Також прийшли праведні ангели і неслухняні ангельські «Божі сини» (Буття 6:1—3). Прибув сюди і Сатана, бо він не мав бути вигнаний з неба, аж поки не заснується Царство в 1914 році (Об’явлення 12:1—12). За днів Йова Сатана підняв пекуче спірне питання. Він був готовий поставити під сумнів законність суверенітету Єгови над усіма Його створіннями.
6. Що Сатана намагався робити і як він очорнив Єгову?
6 «Звідки ти йдеш?» — запитав Єгова. Сатана відповів: «Я мандрував по землі та й перейшов її» (Йова 1:7). Він шукав був, кого пожерти (1 Петра 5:8, 9). Ламаючи бездоганність людей, які служать Єгові, Сатана намагався довести, що ніхто не слухатиметься з любові Єгови у всьому. Зосереджуючи увагу на спірному питанні, Єгова запитав Сатану: «Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає» (Йова 1:8). Йов відповідав божественним нормам, в яких враховувалася його недосконалість (Псалом 103:10—14). Але Сатана заперечив: «Чи ж Йов дармо боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю» (Йова 1:9, 10). Таким чином Диявол очорнив Єгову, натякаючи, що ніхто не любить Бога і не служить Йому за те, ким Він є, але тільки тому, що Він підкупляє свої створіння, аби вони служили Йому. Сатана твердив, що Йов служив Богові, керуючись егоїзмом, а не любов’ю.
Сатана в атаці!
7. Як Сатана кинув виклик Єгові і що відповів Єгова?
7 «Але,— сказав Сатана,— простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» Що ж відповість Бог на такий образливий виклик? «Ось,— сказав Єгова,— усе, що його,— у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки!» Диявол заявив був, що весь Йовів маєток благословлявся, поширювався й охоронявся. Бог дозволив, щоб Йов постраждав, але заборонив Сатані торкатися його тіла. Жадібний до зла, Сатана покинув місце цієї зустрічі (Йова 1:11, 12).
8. а) Яких матеріальних збитків зазнав Йов? б) Звідки насправді походив «Божий огонь»?
8 Невдовзі сатанинський напад розпочався. Один з Йовових слуг приніс йому цю погану вістку: «Воли якраз орали, а ослиці паслися при них. Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча» (Йова 1:13—15). Від маєтку Йова було забрано охорону. Майже відразу вступила в дію демонічна сила, бо інший слуга повідомив: «З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх» (Йова 1:16). Як же це було по-диявольськи створити вигляд, що Бог відповідальний за таке лихо, яке спіткало його власного слугу! Єгову можна було легко звинуватити в цьому, бо блискавка вдарила просто з неба, але справжнім джерелом вогню були демони.
9. Чи економічний крах вплинув на Йовові взаємини з Богом?
9 Сатана продовжував атакувати, і ще один слуга приніс повідомлення про те, що халдеї захопили Йовових верблюдів і позабивали всіх інших слуг (Йова 1:17). Хоча Йов зазнав економічного краху, це не зруйнувало його взаємин з Богом. Чи ти міг би знести значні матеріальні збитки і залишитися незламним у своїй бездоганності перед Єговою?
Надходить ще більша трагедія
10, 11. а) Що спіткало десятьох Йовових дітей? б) Як Йов ставився до Єгови після трагічної смерті своїх дітей?
10 Але Диявол на цьому не зупинився. Ще інший слуга приніс таку вістку: «Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата. Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому,— і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі» (Йова 1:18, 19). Хтось погано поінформований міг би сказати, що це викликане вітром розорення є «Божою карою». Але то демони скерували удар в особливо уразливе Йовове місце.
11 Розбитий горем, Йов «роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився». Однак прислу́хайтесь до його слів: «Господь дав,— і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!» У цій розповіді додається: «При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!» (Йова 1:20—22). Знову Сатана зазнав поразки. А що, коли нам як Божим слугам потрібно зносити тяжку втрату, коли ми маємо скорботу? Безкорислива відданість Єгові й надія на нього можуть допомогти нам стійко зносити це, як зносив Йов. Помазанці та їхні товариші, які мають земну надію, можуть отримати неабияку утіху і велике підкріплення з цієї розповіді про Йовову витривалість.
Спірне питання розгоряється
12, 13. Чого домагався Сатана під час іншої зустрічі в небі і як відповів на це Бог?
12 Незабаром Єгова скликав у небесному дворі ще одну зустріч. Будучи бездітним, зубожілим чоловіком, якому, здавалося б, приніс горе Бог, Йов таки не залишив своєї бездоганності. Певна річ, Сатана не ви́знає своїх звинувачень проти Бога і Йова фальшивими. Тепер, коли Єгова вів Диявола до розв’язки цього спірного питання, «Божі сини» мали почути аргументи і контраргументи.
13 Прикликаючи Сатану до відповіді, Єгова запитав: «Звідки ти йдеш?» Що прозвучало у відповідь? «Я мандрував по землі та й перейшов її». Знову Єгова звернув увагу на свого бездоганного, чесного та богобійного слугу Йова, котрий як і раніше міцно тримався своєї бездоганності. Диявол відповів: «Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою. Але простягни но Ти руку свою, і доторкнись до костей його та до тіла його,— чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?» Тому Бог сказав: «Ось він у руці твоїй,— тільки душу його бережи!» (Йова 2:2—6). Натякаючи на те, що Єгова все-таки не забрав усіх захисних перепон, Сатана домагався дозволу уразити Йовові кості й тіло. Дияволу було заборонено вбити Йова, але Сатана знав, що фізична хвороба завдасть Йовові болю і створить враження, ніби його карає Бог за приховані гріхи.
14. Чим Сатана уразив Йова і чому жодна людина не могла принести цьому страднику полегшення?
14 Після того як Сатана покинув цю зустріч, він із диявольською насолодою розпочав свою справу. Він вразив Йова «злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа». Які ж страждання зносив Йов, коли сидів у попелі та скріб себе черепком! (Йова 2:7, 8). Жоден лікар не міг звільнити його від цієї нестерпно болючої, огидної і принизливої недуги, бо вона була викликана сатанинською силою. Тільки Єгова міг зцілити Йова. Якщо ти, будучи Божим слугою, є хворий, ніколи не забувай, що Бог може допомогти тобі зносити це і може дати життя в новому світі, де не буде хвороб (Псалом 41:1—3; Ісаї 33:24).
15. До чого підбивала Йова його власна дружина і як він відреагував?
15 Урешті-решт Йовова дружина сказала: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!» «Невинність» вказує на бездоганну відданість, але його дружина могла говорити це із сарказмом, підбиваючи Йова проклясти Бога. Однак він відповів: «Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?» Навіть такі хитрощі Сатани не мали успіху, бо далі довідуємося: «При всьому тому Йов не згрішив своїми устами» (Йова 2:9, 10). Можливо, члени нашої сім’ї, які противляться, говорять, що ми безрозсудно виснажуємо себе християнськими справами, або вони підбивають нас зректися Бога Єгови. Подібно до Йова, ми можемо знести таке випробування, бо любимо Єгову і прагнемо славити його святе ім’я (Псалом 145:1, 2; Євреїв 13:15).
Троє зарозумілих обманщиків
16. Хто прийшов, начебто утішити Йова, але як ними маніпулював Сатана?
16 Прихід трьох «приятелів», котрі начебто хотіли утішити Йова, виявився іншою хитрістю Сатани. Еліфаз, один з них, був, мабуть, Авраамовим потомком через Ісава. І напевно, Еліфаз був найстарший, бо він промовляв перший. Присутнім також був Білдад, потомок Шуаха, одного з Авраамових синів від Кетури. Третім чоловіком був Цофар, названий нааматянином, що вказує на його родину або місце його проживання, мабуть, десь на північному заході Аравії (Йова 2:11; Буття 25:1, 2; 36:4, 11). Подібно як Сатана маніпулює тими, хто сьогодні докладає зусиль, щоб змусити Свідків Єгови зректися Бога, він маніпулював і цими трьома, аби примусити Йова визнати себе винним у фальшивих обвинуваченнях і зламати свою бездоганність.
17. Що робили і чого не робили ці троє утішителів протягом семи днів та ночей?
17 Ці троє вчинили велику показуху, здіймаючи голосіння, роздираючи своє вбрання і посипаючи собі голови порохом. А потім вони сиділи поряд з Йовом сім днів і ночей, не вимовивши ані слова утіхи! (Йова 2:12, 13; Луки 18:10—14). Цим трьом зарозумілим обманщикам настільки бракувало духовності, що вони не могли сказати нічого втішного про Єгову і його обіцянки. Більше того, вони, дійшовши помилкових висновків, готувалися використати їх проти Йова одразу, як тільки виконають церемонію привселюдної жалоби. Цікаво зауважити, що перед кінцем семиденного мовчання до них підсів на відстань чутності юнак Елігу.
18. Чому Йов прагнув заснути смертним сном?
18 Нарешті мовчанку порушив сам Йов. Не отримавши утіхи від цих трьох, він прокляв день свого народження і запитував себе, чому продовжується його мізерне життя. Тепер він прагнув заснути смертним сном, навіть не сподіваючись перед своєю смертю відчути справжню радість, бо він був нужденний, осиротілий і смертельно хворий. Але Бог не дозволив завдати Йовові смертельної шкоди (Йова 3:1—26).
Напад Йовових обвинувачів
19. У чому Еліфаз фальшиво звинуватив Йова?
19 Першим у трьох дискусіях, якими додатково випробовувалася Йовова бездоганність, промовляв Еліфаз. У своїй першій мові Еліфаз запитав: «Де праведні вигублені?» Він дійшов висновку, що Йов повинен був зробити щось погане і за це тепер зносить Божу кару (Йова, розділи 4, 5). У своїй другій промові Еліфаз, глумлячись з Йовової мудрості, запитав: «Що ти знаєш, чого б ми не знали?» Еліфаз натякав, що Йов старався поставити себе вище від Всемогутнього. Наприкінці свого другого нападу він сказав, що Йов винний у відступництві, хабарництві та облуді (Йова, розділ 15). У своїй останній мові Еліфаз фальшиво звинуватив Йова у багатьох злочинах — здирстві, стримуванні хліба й води від знеможених та пригноблюванні вдів і сиріт (Йова, розділ 22).
20. Якими були Білдадові напади на Йова?
20 Промовляючи другим у кожному із трьох дискусій, Білдад звичайно продовжував головну тему, розпочату Еліфазом. Білдадові промови були коротші, але уразливіші. Він навіть звинуватив Йовових дітей у злих вчинках і сказав, що вони заслуговували смерті. Він хибно застосував ілюстрацію про папірус й очерет, що висихають та гинуть без води, так само як гинуть ‘всі ті, хто забуває про Бога’. Це твердження правдиве, але воно аж ніяк не стосувалося Йова (Йова, розділ 8). Білдад порівняв Йовове лихо з лихом, яке спадає на злих (Йова, розділ 18). У своїй третій короткій мові Білдад аргументував, що людина — «черв» і «міль», а тому є нечиста перед Богом (Йова, розділ 25, Куліш).
21. У чому Цофар звинуватив Йова?
21 Цофар промовляв третім у цих дискусіях. Його думки здебільшого точилися довкола сказаного Еліфазом і Білдадом. Цофар звинуватив Йова у негідності та переконував його покинути свої грішні вчинки (Йова, розділи 11, 20). Після двох дискусій Цофар замовчав. Йому вже було нı́чого додати в третій дискусії. Однак Йов весь цей час відважно відповідав своїм обвинувачам. Приміром, він сказав: «Гіркі з вас усіх утішителі! Чи буде край словам на вітер?» (Йова 16:2, 3, Хоменко).
Ми можемо витримати
22, 23. а) Яким чином Диявол намагається зламати нашу бездоганність перед Богом Єговою, подібно як він намагався зробити це з Йовом? б) Хоча Йов зносив різні випробування, які запитання ми можемо поставити щодо його складу думок?
22 Подібно до Йова, ми також можемо зустрітися в один час з більше ніж одним випробуванням, і Сатана може використовувати знеохочення або щось інше, аби зламати нашу бездоганність. Він може намагатися змусити нас у час економічної скрути виступити проти Єгови. Коли помирає хтось улюблений або погіршується наше здоров’я, Сатана може намагатися спонукати нас винуватити в цьому Бога. Так само як Йовові приятелі, дехто може навіть неправдиво звинувачувати нас самих. Як сказав брат Макміллан, Сатана, можливо, ‘переслідує нас’, але ми спроможні знести це.
23 Ми побачили, що Йов зносив різні випробування. А втім, чи він лише через силу терпів? Чи він дійсно був людиною із зламаним духом? Подивімося, чи Йов справді втратив усю надію.
Як би ви відповіли?
◻ Яке велике спірне питання підняв за днів Йова Сатана?
◻ Чим було випробувано Йова до кінця?
◻ У чому звинувачували Йова його три «приятелі»?
◻ Яким чином Сатана може намагатися зламати нашу бездоганність перед Єговою, подібно як він намагався зробити це з Йовом?
[Ілюстрація на сторінці 10]
А. Г. Макміллан.