Як хрещення може спасти нас

«Занурення... спасає нас».— 1 ПЕТРА 3:21, Категоричний діаглот (англ.).

 1, 2. Чого вимагається від людини перед хрещенням?

ЄГОВА має точні вимоги для тих, які бажають спастись. Вони мусять набувати точного знання, практикувати віру, покаятись за свої гріхи, навернутись, присвятити себе Богові, а тоді охреститись як віруючі. (Івана 3:16; 17:3; Дії 3:19; 18:8) Кандидати на хрещення мусять публічно визнати, що на основі Ісусової жертви, вони вже покаялись за свої гріхи й присвятили себе Єгові. Вони теж мусять розуміти, що присвячення й хрещення ототожнюють їх бути Свідками Єгови.

² Цілий цей розпорядок для хрещення, включаючи публічне визнання віри, є необхідним для спасіння. (Римлян 10:10) Апостол Петро підтвердив це коли написав: «Занурення... спасає нас». (1 Петра 3:21, Категоричний діаглот) Але точно як нам розуміти ці слова? Що зміст виявляє?

Як хрещення спасає

 3. Поясніть 1 Петра 3:18-21 своїми власними словами.

³ Петро каже, що як воскреслий дух, Ісус проповідував звістку засуду лукавим духам у тюрмі, демонам збережені вічними кайданами на суд великого дня Єгови. Вони не слухались Бога й матеріалізували собі тіла, щоб жити з жінками як подружжя, «як Боже терпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто, вісім душ [Ной, його дружина, його сини, і їхні дружини], спаслося від води». Петро додав: «Те що відповідає цьому тепер вас спасає, тобто, хрещення (не [тільки необхідне] позбуття тілесної нечистості, але просьба зроблена Богові за добрим сумлінням,) через воскресіння Ісуса Христа».— 1 Петра 3:18-21, НС; 1 Мойсеєва 6:1, 2; 2 Петра 2:4; 2 Коринтян 7:1.

 4. Що Петро мав на думці коли сказав «Те що відповідає цьому»?

⁴ Що Петро мав на думці коли сказав, «Те що відповідає цьому»? Він мав хрещення на думці, грунтоване на вірі, і як [хрещення] відповідає збереженні Ноя з його родиною, які пережили потоп, тоді як всі люди поза ковчегом загинули. Так як Ноєві була потрібна віра будувати ковчега, то всі які стають охрещеними учнями Ісуса Христа і свідками Єгови, теж мусять мати віру, щоб боротись із тисками безвірного світу й його бога, Сатани Диявола.— Євреїв 11:6, 7; 1 Івана 5:19.

 5. Як це що спасіння є «через воскресіння Ісуса Христа»?

⁵ Саме собою хрещення не спасає людину. І хоч необхідно «позбутись тілесної нечистості», то це теж не спасає. Краще, спасіння є «через воскресіння Ісуса Христа». Кандидати на хрещення мусять мати віру, що спасіння стає можливим, тільки тому, що Божий Син помер як жертва й був воскресений. Вони теж мусять прийняти Ісуса за їхнього Господа, Який має владу судити живих і мертвих. Він «зійшов на небо,— каже Петро,— і пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися ангели, влади та сили».— 1 Петра 3:22.

 6. Щоб здобути доброго сумління, то що кандидат на хрещення мусить робити?

⁶ Петро також поєднує хрещення з «просьбою зроблена Богові за добрим сумлінням». Щоб здобути доброго сумління, то людина, яка хреститься зануренням у воду мусить покаятись за свої гріхи, навернутись, і безумовно присвятити себе Богові Єгові в молитві через Ісуса Христа. Якщо охрещена особа буде зберігати своє добре сумління додержуванням Божих норм, то зостається в спасеному стані, і Єгова не буде осуджувати її.

Кваліфікуючись для хрещення

 7. Що місіонери так званого Християнства робили відносно хрещення?

⁷ Коли Ісус призначив Своїх послідовників хрестити учнів, то не казав, щоб вони кропили невіруючих тисячами. Але що зробили місіонери так званого Християнства? Про те що сталось у Індії, єзуїт Франсис Зейвір написав у 1545 р.: «У царстві Траванкорі... протягом кількох місяців я охрестив більше як десять тисяч чоловіків, жінок, і дітей... Я ходив від села до села й навертав їх до Християнства». Але це не є спосіб яким Ісус «навертав до християнства». Люди мусять кваліфікуватись для хрещення.

 8. Що було сказане в так званих канонічних писаннях апостола Павла про тих, які представляли себе на хрещення?

⁸ Навіть декотрі так звані християни за післяапостольської ери вірили, що ті які хотіли хреститись, мусили задовольнити строгим вимогам. Відносно таких кандидатів на хрещення, у небіблійних канонічних писаннях, помилково приписаних апостолові Павлові, є сказано: «Розгляньте спосіб їхнього життя й поведінку... Якщо неодружені, то нехай навчаться не чинити перелюбу, але нехай перше законно одружаться... Якщо розпусниця хоче хреститись, то нехай перше покине свою розпусту, або коли ні, то її необхідно відкинути. Якщо виробник ідолів хоче хреститись, то нехай перше покине своє зайняття, або такого слід відкинути... Винуватий у неназваних гріхах,.. чарівник, чародій, астролог, віщун, той хто деклямує чарівні вірші,.. виробник амулетів, заклинач зміїв, провісник, ворожка, хіромант (ворожбит по лініях на долонях руки)... нехай ці будуть випробувані на якийсь час... і коли покинуть свої практики, тоді їх слід прийняти [на хрещення]; але коли не погодяться з цим, то нехай будуть відмовлені хрещення».

 9. Чому старші збору мають дискусії з тими особами, які хочуть хреститись?

⁹ Свідки Єгови не звертаються до таких небіблійних джерел, як-от вищецитованих, але старші проводять дискусії із тими що бажають хреститись. Чому? Щоб упевнитись, чи ці особи вірять і задовольняють божественним вимогам, і чи вони вже присвятили себе Єгові. (Дії 4:4; 18:8; 2 Солунян 3:2) Обговорюючи запитання в книжці Організовані, щоб завершити нашу службу допомагає старшим вирішувати чи людина вже кваліфікована охреститись. Якщо вона ще не розуміє якогось вчення, або коли її життя ще не відповідає божественним рівням, то старші будуть раді допомогти їй.

10. Якщо ми хочемо хреститись, то якого відношення нам слід мати?

¹⁰ Якщо ми оцінюємо Божу добрість через те, що Він допоміг нам навчитись про Його наміри, то будемо такими, як ті люди, яким Павло проповідував у Антіохії, Малій Азії. Незважаючи на опозицію від євреїв, то «погани [язичники] почувши таке [про нагоду бути прийняті Богом], раділи та Слово Господнє [Єгови, НС] хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували». (Дії 13:48) Ті що увірували охрестились.

Хрещення за молодого віку

11. Чи це правильно присвячувати себе Богові за молодого віку, і чому ви так відповідаєте?

¹¹ Між тими хто «призначений був в життя вічне» були молоді люди. Слід зауважити, що хоч Самуїл і Іван Хреститель були віддані Богові ще перед народженням, то батьки таки не можуть присвячувати своїх дітей. (1 Самуїлова 1:11, 24-28; 2:11, 18, 19; Луки 1:15, 66) Але тому що батьки навчають своїх дітей Біблії, то багато молодих людей роблять прогрес і охрещуються. Одна місіонерка-сестра охрещена неповнолітком написала: «Здається я була присвячена служити моєму Творцеві, коли тільки зрозуміла, що Він існує, але навчившись більше про Нього і про Його наміри, я бажала охреститись, щоб засвідчити своє присвячення. Усе ж таки, мати не була переконана, що я розуміла свого вчинку, і порадила мені зачекати аж поки хтось інший не буде хреститись». Знайшлась жінка яка хотіла охреститись, і та сестра додає: «У ті дні не було клас, щоб привчати кандидатів на хрещення, хоч Товариством призначений Директор Служби... серйозно поговорив зі мною про цей крок. Я радо погодилась на всі умови, і вранці одної неділі в травні 1921 р. [та жінка] і я охрестились».

12. Що брат Руссель думав про хрещення неповнолітніх?

¹² У 1914 р., Ч. Т. Руссель (тодішній президент Товариства Вартової Башти) одержав листа в якому співхристиянин запитав, чи йому слід заохочувати свого 12-тилітнього сина присвятити своє життя Богові. «Як би я був вами,— відповів Руссель,— я не натискав би його присвячувати Богові своє життя, але нагадував би йому що це єдиний правильний шлях для всіх інтелігентних людей, які навчились про Бога й Його ласкаві наміри... Жодні неприсвячені не одержать вічного життя... Присвячення не пошкодить вашому синові, але може дуже допомогти йому... Хто може казати, що дитина десять років віку повністю не оцінює значення присвячення думкою, словом і вчинком? Дивлячись у минуле, я бачу що сам присвятив себе Богові коли тільки зрозумів Його намір — бувши тоді 12 років віку».

13. Що було сказано молодим людям у цьому журналі близько 94 років тому?

¹³ У Сіонській Вартовій Башті з 1 липня 1894 р. (англ.), було сказано: «Усім дорогим дітям і молодим людям, які віддали свої серця Богові, і які стараються щоденно ходити слідом за Ісусом, ВАРТОВА БАШТА передає вам привіт. Нам відомо, що декотрі дуже молоденькі, які люблять Ісуса, і які не соромляться обстоювати Його перед іншими дітьми, які не люблять і не стараються служити Йому; є сміливі й вірні Богові, навіть коли друзі в школі насміхаються з них, за те що вони проповідують їм добру новину Царства. І ми дуже раді, що декотрі молоді люди бадьоро зріклися світу з його прагненням і розкошами, і є між найвірнішими, які [присвятили] своє життя Господеві. Декотрі з працівників у нашій конторі, як також багато успішних кольпортерів, ще є молоді віком». Навіть коли ви ще дуже молоді, то чому ж не обговорити справу про присвячення Богові Єгові з вашими батьками?

Роль батьків

14. Як молоді люди, які вже присвятили своє життя Єгові користають?

¹⁴ Розгляньте ж користі якими втішаються ті діти, які одержують керівництво від батьків, яке то керівництво доводить до хрещення. (Ефесян 6:4) Вдумуватись у духовні справи допомагає їм уникати світських пасток і скрутних становищ. (1 Івана 2:15-17) Вони не жнуть гірке жниво результатом «посівання для тіла». (Галатів 6:7, 8) Тому що батьки навчили своїх дітей проживати побожним життям, то вони виявляють плід Божого духа. (Галатів 5:22, 23) Присвятившись Богові, вони втішаються близьким спорідненням з Ним. І тому що навчились «надіятись на Єгову», вони провадять своє життя за керівництвом небесної мудрості й ходять дорогою приємності і миру.— Приповістей 3:5, 6, 13, 17.

15. Як християнські батьки можуть допомогти своїм дітям пристосовуватись до рівнів Єгови?

¹⁵ Тому що присвячення Богові є таке дуже корисне молодим людям, то християнські батьки повинні старатись як можуть давати своїм дітям правильного керівництва в житті. Так як Тимофій, молодих дітей можна навчати Святого Письма ще за дитинства, щоб вони «продовжували в тім чого навчились і були переконані повірити». (2 Тимофія 3:14, 15, НС) Благочестиві батьки можуть давати дітям керівництво своїм зразковим життям, передаючи їм таке знання, якого вони можуть навчатись з їхнього власного споріднення з Богом, з досвіду, і дозрілого розсудку. Коли така допомога буде правильно скерована, то діти дуже скористають з неї.— Приповістей 22:6.

16. Що ваші діти повинні бачити в вашому прикладі й навчанні?

¹⁶ Прикладом і навчанням, допомагайте вашим дітям зрозуміти точно як організація Єгови відзначається від Дияволової. Покажіть їм, що вони ніяк не можуть піти на компроміс із цим світом, що християни мусять відкидати його приховану поведінку, безбожницькі розкоші, прагнення, і дружбу. (1 Коринтян 15:33; 2 Коринтян 4:2) Вашим відношенням, як також навчанням і прикладом, покажіть дітям, які облудні світські розкоші дійсно є, і які обманені є світські люди у порівнянні з Свідками Єгови. Поясніть їм як Бог провадив вас Своїм святим духом, як Він охороняв вас від зблукання на нікчемну путь, як Він підтримував вас у часі горя й смутку. Ніколи не думайте, що коли дозволите молодим людям бігти світським шляхом гордості, прагнення, легковажності, та примхи, що вони колись увірують. Перш ніж світ зможе заманити ваших дітей, охороняйте їх від його негідного впливу й допоможіть їм зосереджувати свою любов і надію на Єгову.

Дивлячись поза хрещення

17. (а) Чому декотрі охрещені християни ослабають духовно? (б) Як нам слід дивитись на наше присвячення?

¹⁷ Байдуже чи бажаючий хреститись є молодий чи старий, то правдоподібно хоче бути вірний Єгові. Якщо це так, то чому ж декотрі охрещені християни ослабають духовно? Хоч на це може бути багато причин, то здається є одна основна — людина не розуміє, що це значить бути присвяченим. Це не значить що людина присвячується виконувати якусь працю. Ми були б зайняті, але не були б духовні. Мусимо пам’ятати, що ми є присвячені, не якійсь праці, але особі — Богові Єгові. Це допоможе нам уникати помилкової думки, що наше присвячення є тільки поверховий крок, якого ми мусили зробити перш ніж візьмемся до праці. Присвячувати себе значить вступати у важливе споріднення, якого мусимо завжди охороняти й підтримувати. Відносно цього, маємо приклад Ісуса Христа. Виражаючи Своє сердечне відношення коли Він Сам присвячував Себе Єгові, маємо ці пророчі слова: «Ось я прийшов... Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій — у мене в серці».— Псалом 40:7-9 [40:6-8, НС]; Євреїв 10:5-10.

18. Як Божий закон був у «серці» Ісуса?

¹⁸ Як це що закон Єгови був у «серці» Ісуса? Ісус сказав єврейському книжникові, що Єгова Бог наш є один і іншого Бога немає, підкреслюючи вищість Єгови. Тоді Ісус сказав, що суть Божого закону була любити Єгову цілим нашим серцем, розумінням і енергією, тоді як любимо ближнього нашого як самих себе. (Марка 12:28-34) Це основна причина чому Ісус міг сказати, «Я хочу виконувати Божу волю». Він був вірним, незважаючи на великі випробовування й страждання, не тільки тому що виконував добру працю, але тому що мав близьке споріднення з Богом Єговою. Коли ми так само будемо визнавати вищість Єгови і віддано любити Його, то будемо вірні нашому присвяченню й хрещенню.

19. Як наше споріднення з Єговою пов’язується з працею яку ми виконуємо?

¹⁹ Звичайно наше споріднення з Богом є пов’язане з працею яку ми виконуємо. Наша любов до Єгови виявляється проповідуванням Царства. Відносно цього, померлий Грент Сутер, колишній член Урядового Тіла Свідків Єгови, був написав: «Слухаючи [одного подорожуючого надзирателя] як він говорив про наш привілей й відповідальність служити Єгові, то я зрозумів, що мусив зробити і що я хотів робити. Тому то я присвятив своє життя Єгові, разом з рештою членів моєї родини. Десяте жовтня 1926 р., у Сан-Хосе, Каліфорнії, ми разом символізували наше присвячення Богові Єгові зануренням під воду... Після хрещення... батько приступив до старшого, який наглядав над хрещенням, і сказав: Чи це правда, що ви ходите до людей з літературою? Ми теж хочемо брати участь у тій праці. І так то наша родина почала ходити на працю проповідувати людям». Сьогодні, кваліфіковані особи беруть значну участь у службі, навіть перед хрещенням.

Хрещення може спасти нас

20, 21. (а) Як «позначається» слуг Єгови? (б) Що це той «знак», і що це значить мати його?

²⁰ Нашими ділами можемо виявити, що «належимо до Єгови». Таж, спасіння залежить від вірної служби як Його присвячені слуги! (Римлян 6:20-23; 14:7, 8, НС) У давнину, рабів часто позначали на чолі. Сьогоднішнім проповідуванням (Царства) антитипічний «чоловік одягнений в льняне» — останок Ісусових помазаних послідовників — «позначає» тих які переживуть знищення цієї системи. У цій праці помазаному останкові допомагають їхні друзі, «інші вівці». (Єзекіїля 9:1-7; Івана 10:16) А що є той «знак»? Це доказ, що ми є присвячені Єгові, і є Ісусові охрещені учні, маючі до-Христової-подібну особистість.

²¹ Головно тепер це дуже важливим для нас мати той «знак» й не загубити його, тому що живемо глибоко в «часі кінця». (Даниїла 12:4) Щоб спастись, ми мусимо «витерпіти аж до кінця» нашого теперішнього життя або до кінця цієї системи. (Матвія 24:13) Тільки коли будемо вірними свідками Єгови, то тоді хрещення спасе нас.

Питання для перегляду

◻ Щоб спастися, то чого вимагається від нас?

◻ Чому старші мають дискусії з тими які бажають хреститися?

◻ Як батьки можуть дати своїм дітям духовного керівництва, яке доводить до хрещення?

◻ Як хрещення може спасти нас?

[Ілюстрація на сторінці 16]

Чи ви знаєте як хрещення відповідає збереженню Ноя з його родиною в ковчегу?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Чи ви знаєте як молоді люди користають із присвячення й хрещення?