Ходити з об’єднаним серцем
«Навчи мене, Єгово... Об’єднай моє серце, щоб боялося ймення твого» (ПСАЛОМ 86:11, НС).
1. Як Єгова винагороджує своїх вірних людей?
«О ЄГОВО, ти Бог єдиний» (Псалом 86:8, 10, НС). Давид славив Бога із серця, переповненого вдячністю. Навіть до того, як Давид став царем над всім Ізраїлем, Єгова рятував його від Саула та филистимлян. Отже, він міг заспівати: «Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій! З справедливим Ти справедливо поводишся» (2 Самуїлова 22:2, 26). Єгова охороняв свого вірного слугу Давида під час багатьох випробувань. Давид міг довіритись своєму вірному Богові та покладатись на нього, але йому потрібно було постійного керівництва. Тепер Давид благав Бога: «Навчи мене, Єгово, про дорогу свою» (Псалом 86:11, НС).
2. Про що подбав Єгова, щоб ми були навченими ним?
2 Давид не хотів мати нічого спільного із світськими поняттями або філософіями. Він хотів бути «навченим Єговою», про що пізніше сказав Божий пророк (Ісаї 54:13, НС). Давид, мабуть, міг роздумувати лише над дев’ятьма книгами Біблії, які можна сьогодні читати. Все ж таки ці настанови від Єгови становили для нього велику цінність! Навчаючись, ми можемо отримувати задоволення від 66 книг Біблії, а також достатку літератури Царства, яку постачає «вірний і мудрий раб» (Матвія 24:45). Так само як Давид, звертаймося до Єгови, щоб Його дух міг допомогти нам шукати того, що «Бог приготував був тим, хто любить Його... навіть Божі глибини» (1 Коринтян 2:9, 10).
3. Які позитивні наслідки біблійного напучування?
3 Біблія містить відповідь на кожне запитання та трудність, які можуть з’явитися у нашому житті. «А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію» (Римлян 15:4). Приймання напучування від Єгови підкріпить нас для подолання труднощів, а також підтримає в моменти пригнічення і збереже живою надію на Царство в наших серцях. Маймо задоволення у читанні Божого Слова та роздумуванні про нього «вдень та вночі», бо основана на Біблії мудрість стає «деревом життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!» (Псалом 1:1-3; Приповістей 3:13-18; дивіться також Івана 17:3).
4. Який приклад відносно вчинків нам подав Ісус?
4 Ісус, Божий Син, якого також названо «Сином Давида», завжди звертався до Єгови за напучуванням (Матвія 9:27)a. Він сказав: «Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить». «Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив» (Івана 5:19; 8:28). Ісус залишив нам зразок, «щоб пішли ми слідами Його» (1 Петра 2:21). Уявіть собі! Коли ми навчаємось, як це напевно робив Ісус, у будь-якій ситуації ми зможемо поводитись так, як цього хоче Єгова. А спосіб дій Єгови є завжди справедливим.
5. Що таке «правда»?
5 Потім Давид заявляє: «Я буду ходити в правді Твоїй» (Псалом 86:11). Через тисячу років Пилат, звертаючись до Давидового Сина, Ісуса, запитав: «Що є правда?» Але Ісус щойно відповів на це запитання, коли сказав Пилату: «Моє Царство не із світу цього». Він додав: «Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду» (Івана 18:33-38). Отже, тут Ісус повідомив, що правда зосереджується на Месіанському Царстві. Так, цілою темою Біблії є освячення імені Єгови завдяки цьому Царству (Єзекіїля 38:23; Матвія 6:9, 10; Об’явлення 11:15).
6. Відносно чого ми повинні виявляти обережність, коли ходимо в правді?
6 Що означає ходити в правді? Це означає ставити надію Царства на перше місце у своєму житті. Ми повинні жити правдою Царства. Ми повинні бути неподіленими у ставленні інтересів Царства на перше місце, запопадливо, в міру наших можливостей проповідувати правду про Царство, як це робив Ісус (Матвія 6:33; Івана 18:37). Ми не можемо частково ходити в правді, створюючи лише видимість служіння, але в той же самий час догоджати собі, віддаючись втіхам надмірних розваг, займаючись кар’єрою, яка поглинає час, або «служити... мамоні» (Матвія 6:24). Ми могли б загубитися на одній з бокових стежок і ніколи не знайти шляху назад на «вузьку дорогу, що веде до життя». Не збиваймося з цього шляху! (Матвія 7:13, 14). Наш Великий Учитель, Єгова, через своє Слово та організацію освітлює шлях, кажучи: «Ось дорога, ідіть нею!» — коли ви зійдете праворуч а чи ліворуч» (Ісаї 30:21, Хоменко).
Відповідний страх
7. Як ми можемо «об’єднати» свої серця?
7 В 11-му вірші продовжується Давидова молитва: «Об’єднай моє серце, щоб боялося ймення твого». Так само як Давид, ми повинні хотіти, щоб наші серця були неподіленими та досконалими у виконуванні Божої волі. Це погоджується з Мойсеєвою порадою: «А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю, виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре» (Повторення Закону 10:12, 13). Коли ми з цілого серця і душі служимо Єгові, то це сприяє нашому добру. Таким чином ми виявляємо відповідний страх перед його славетним ім’ям. Ім’я Єгови буквально означає «він спричиняє ставати», особливо щодо здійснення своїх величних намірів. Воно також представляє його найвищу владу над усім всесвітом. Виконуючи служіння у страху перед Божою величністю, ми не зійдемо зі шляху через страх перед смертною людиною. Наші серця не будуть поділеними. Навпаки, ми боятимемося робити щось таке, що не сподобається Єгові, Найвищому Судді та Всевишньому Господу, в руках якого знаходиться навіть наше життя (Ісаї 12:2; 33:22).
8, 9. (а) Що означає бути не «від світу»? (б) Яких заходів треба вжити нам через те, що ми є «дивовищем світові»?
8 Навіть перед лицем ганьби та переслідування ми наслідуватимемо Ісусів безстрашний приклад, щоб не бути частиною злого світу, який довкола нас (Івана 15:17-21). Це не значить, що Ісусові учні повинні жити як пустельники або ховатися у монастирі. Ісус сказав у молитві до свого Отця: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони, як і Я не від світу. Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда. Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх» (Івана 17:15-18). Нас, так само як Ісуса, послано проголошувати правду про Царство. Ісус був приступний. Його спосіб навчання підбадьорював людей. (Порівняйте Матвія 7:28, 29; 11:28, 29; Івана 7:46). Так само повинні робити і ми.
9 Наше добродушна дружність, одяг зі смаком та зовнішність, доброзичлива та чиста розмова повинні посприяти тому, що ми і наша звістка будемо приємними для щиросердих осіб. Ми повинні уникати неохайності, непристойного одягу, товариства, яке може привести до втягнення у світ, а також до розбещеного, аморального способу життя, який спостерігаємо у світі довкола нас. Стаючи «дивовищем світові,— і Анголам, і людям», ми цілодобово стараємось служити та жити як зразкові християни (1 Коринтян 4:9; Ефесян 5:1-4; Филип’ян 4:8, 9; Колосян 4:5, 6). Наші серця повинні бути об’єднаними до кінця.
10. Як Єгова пам’ятає про тих, що об’єднують свої серця у святому служінні?
10 Єгова буде пам’ятати про тих з нас, котрі об’єднали свої серця у страху його імені, роздумуючи про його великі наміри та присвячуючи своє життя святому служінню. «Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хронік 16:9). Пророкуючи про наш день, Малахія 3:16 (Хоменко) говорить: «Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався, почув, і перед ним почала списуватись пам’яткова книга для тих, що Господа бояться і поважають його ім’я». Нехай же наші серця будуть об’єднані в цьому здоровому страху перед Єговою!
Сердечна доброзичливість Єгови
11. Як виявлятиметься сердечна доброзичливість Єгови до вірних людей?
11 Якою ж палкою є Давидова молитва! Він продовжує: «Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, ... [о Єгово, НС], Боже Ти мій, і славити буду повіки Ім’я Твоє, велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!» (Псалом 86:12, 13). Знову в цьому псалмі Давид славить Єгову за його сердечну доброзичливість — його вірну любов. Ця любов є настільки великою, що вона може врятувати із ситуацій, які здаються безвихідними. Коли в пустині Саул полював на Давида, Давид, можливо, хотів заховатися в кут, щоб там померти. Це було подібне до зіткнення лицем у лице з глибоким шеолом — безоднею могили. Але Єгова визволив його! Подібним чином Єгова надзвичайними способами часто давав полегшення своїм сучасним служителям, і він також підтримував тих, котрі зберігали непорочність і були вірними аж до смерті. Усі вірні люди отримають свою нагороду, навіть, якщо це необхідно, завдяки воскресінню. (Порівняйте Йова 1:6-12; 2:1-6, 9, 10; 27:5; 42:10; Приповістей 27:11; Матвія 24:9, 13; Об’явлення 2:10)b.
12. З якого погляду духівництво є зухвалим та деспотичним і якою буде їхня нагорода?
12 Давид вигукує про своїх гонителів: «Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе» (Псалом 86:14). Сьогодні серед гонителів є духівництво загальновизнаного християнства. Воно насмілилося служити Богові, але замінює його святе ім’я титулом «Господь» та представляє його самого як таємничу Трійцю, про яку в Біблії у дійсності ніде не згадується. Яка зухвалість! Окрім цього, воно намагається переконувати політичні влади, щоб піддавати гонінням та ув’язнювати Свідків Єгови, що дотепер продовжується у багатьох країнах по всій землі. Ці облачені в ряси блюзніри Божого імені пожнуть свою нагороду разом зі всіма подібними до повії сектантами Вавілона Великого (Об’явлення 17:1, 2, 15-18; 19:1-3).
13. Які риси виявляє Єгова, оповіщаючи про свою доброту?
13 У прямому контрасті до цього продовжує лунати Давидова молитва: «А Ти, ... [о Єгово, НС] Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і багатомилостивий, і справедливий» (Псалом 86:15). Справді, це величні риси нашого Бога. Ці слова нагадують нам події біля гори Сінай, коли Мойсей хотів побачити славу Єгови. Єгова відповів: «Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім’ям перед тобою». Але він попередив Мойсея: «Ти не зможеш побачити лиця Мого,— бо людина не може побачити Мене — і жити». Після цього Єгова зійшов у хмарі, проголошуючи: «Господь, Господь,— Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий» (Вихід 33:18-20; 34:5, 6). Давид згадав ці слова у своїй молитві. Такі риси Єгови мають більше значення для нас, ніж будь-яке буквальне з’явлення! Чи не повинні ми бути вдячними за доброту Єгови на основі пережитого нами та вищезгаданих чудових божих рис?
«Знак доброти»
14, 15. У який спосіб Єгова дає своїм слугам «знак доброти»?
14 Знову Давид благає в Єгови благословення, кажучи: «Глянь на мене і змилосердься наді мною; дай силу Твою рабу Твоєму і спаси сина раби Твоєї. Прояви знак Твоєї доброти до мене, щоб побачили вороги мої і осоромилися, бо Ти, ... [о Єгово, НС], допоміг мені і потішив мене» (Псалом 86:16, 17, Деркач). Давид розуміє, що як «син раби [Єгови]», він також повинен належати Єгові. Сьогодні це так само стосується всіх нас, котрі присвятили своє життя Єгові та служать йому. Нам потрібно рятівної сили Єгови, яка постачається через його святий дух. Отже, ми просимо нашого Бога дати нам «знак доброти». Добрість Єгови містить у собі хороші риси, про які ми щойно говорили. Отже, яку ознаку або якого розпізнавального знака ми можемо очікувати від Єгови?
15 Єгова є Давальником «усякого доброго давання та дару досконалого» і, як запевняє нас Ісус, є щедрим у даванні «Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього» (Якова 1:17; Луки 11:13). Яким же безцінним даром від Єгови є святий дух! Через святий дух Єгова дає серцю радість навіть під час гоніння. Таким чином, Ісусові апостоли, коли в їхньому житті було випробування, могли радісно проголосити, що Бог дає святого духа тим, хто слухається його (Дії 5:27-32). Радість святого духа була для них постійним виявом «знаку доброти» (Римлян 14:17, 18).
16, 17. (а) Який знак доброти Єгова дав Павлові та Варнаві? (б) Який знак було дано переслідуваним солунянам?
16 Під час своєї місіонерської подорожі по Малій Азії Павло і Варнава зустрілися з труднощами, а навіть жорстоким переслідуванням. Коли вони проповідували в Антіохії та Пісідії, євреї відкинули їхню звістку. Внаслідок цього вони пішли до людей інших народів. З яким результатом? «А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне [ті, котрі були схильні до вічного життя, НС], увірували». Але євреї вчинили заворушення, так що тих місіонерів вигнали з країни. Чи вони та нові віруючі занепали духом через це? Зовсім ні! Навпаки, «учні сповнялися радощів і Духа Святого» (Дії 13:48, 52). Єгова дав їм цей знак своєї доброти.
17 Пізніше об’єктом переслідування став новий збір у Солуні. Це спонукало апостола Павла написати листа потіхи з похвалою за їхню витривалість у часи гоніння. Вони «слово прийня[ли] в великому утискові з радістю Духа Святого» (1 Солунян 1:6). «Радість Святого Духа» продовжувала їх підкріпляти, будучи очевидним знаком від Бога, який є милосердним та милостивим, повільним на гнів і сповненим сердечної доброзичливості та правдивості.
18. Як наші брати у Східній Європі виявляють вдячність за доброту Єгови?
18 У недавні часи Єгова виявив свою доброту до наших вірних братів у Східній Європі, засоромлюючи тих, що ненавиділи їх,— їхніх колишніх гонителів. Хоч брати недавно отримали полегшення після десятиліть гноблення, ці любі брати все ще повинні терпіти, оскільки багато з них зустрілося з суворими економічними труднощами. Проте їхня «радість Святого Духа» стає їм за втіху. Чи ж для них може бути більша радість, ніж використовувати свою новознайдену свободу для розширення діяльності проповідування? Багато людей слухає їх, що випливає із звітів про конгреси та хрещення. (Порівняйте Дії 9:31).
19. Як ми можемо застосувати слова із Псалма 86:11 до себе?
19 Усе, про що говорилося у цій та в попередній статтях, відбивається у Давидовій палкій молитві: «Навчи мене, Єгово... Об’єднай моє серце, щоб боялося ймення твого» (Псалом 86:11, НС). Застосовуймо слова нашого річного тексту на 1993 рік до себе, працюючи від усього серця, щоб підтримувати інтереси Царства, керуючись вдячністю за невичерпну доброту нашого єдиного Бога, Всевишнього Господа Єгови.
[Примітки]
a Ісус був наслідником Давидового царства в ролі передреченого «насіння» і, таким чином, «Сином Давида» як у буквальному, так і в духовному значенні (Буття 3:15; Псалом 89:30, 35-38).
b За сучасними прикладами дивіться «Щорічник Свідків Єгови», англійські видання: 1974 рік, сторінки 113—212; 1985 рік, сторінки 194—197; 1986 рік, сторінки 237—238; 1988 рік, сторінки 182—185; 1990 рік, сторінки 171—172; 1992 рік, сторінки 174—181.
Як би ви відповіли?
◻ Що ми виявляємо, коли молимося: «Навчи мене, Єгово»?
◻ Що означають слова: наші серця об’єднані, щоб боятися ймення Єгови?
◻ Як Єгова виявлятиме свою сердечну доброзичливість до всіх вірних людей?
◻ Як Єгова нам дає «знак доброти»?
[Рамка на сторінці 16]
Річний текст на 1993 рік: «Навчи мене, Єгово... Об’єднай моє серце, щоб боялося ймення твого». (Псалом 86:11, НС.)
[Ілюстрація на сторінці 15]
Єгова є скелею та твердинею для тих, котрі прямо ходять у правді.
[Ілюстрація на сторінці 18]
На міжнародному конгресі Свідків Єгови «Носії світла» в Санкт-Петербурзі (Росія), що відбувся у червні, було 46 214 присутніх і 3256 охрестилося. Як же чудово користувались вони добротою Єгови з «радістю святого духа»!