Розділ 36
Спустошення великого міста
Видіння 12. Об’явлення 18:1—19:10
Тема: Падіння і знищення Вавилона Великого; оголошення весілля Агнця.
Час сповнення: Від 1919 року до часу після великої скорботи.
1. Яка подія ознаменує початок великої скорботи?
НЕСПОДІВАНИМ, приголомшуючим, спустошливим — таким буде кінець Вавилона Великого! Це буде одна з найкатастрофічніших подій цілої історії, і вона ознаменує початок «скорботи великої... «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде» (Матвія 24:21).
2. Яка імперія продовжувала існувати, хоча політичні імперії піднімались і падали?
2 Фальшива релігія має довгу історію. Вона існує ще від днів кровожерного Німрода, що протистояв Єгові і спонукав людей будувати Вавилонську башту. Коли Єгова помішав тим бунтарям мову і розпорошив їх по цілому світі, вони взяли з собою вавилонську фальшиву релігію (Буття 10:8—10; 11:4—9). З того часу політичні імперії піднімались і падали, але вавилонська релігія продовжувала існувати. Вона набула різних форм і стала світовою імперією фальшивої релігії — передреченим Вавилоном Великим. Найвидатнішою частиною Вавилона Великого є загальновизнане християнство, яке з’явилося в результаті поєднання давньовавилонських вчень з відступницькими «християнськими» доктринами. Через довге існування Вавилона Великого багатьом людям важко повірити, що він коли-небудь буде знищений.
3. Як Об’явлення підтверджує неминучість загибелі фальшивої релігії?
3 Тому доречно, що Об’явлення підтверджує загибель фальшивої релігії двома детальними описами її падіння, а також наступних подій, які доводять до її цілковитого спустошення. Ми вже бачили фальшиву релігію у ролі «великої розпусниці», яку зрештою спустошують її колишні політичні коханці (Об’явлення 17:1, 15, 16). Тепер, в іншому видінні, ми побачимо її як місто, релігійним прообразом якою був стародавній Вавилон.
Падіння Вавилона Великого
4. а) Яке видіння бачить тепер Іван? б) Як можна ототожнити ангела і чому доречно, щоб саме він оголосив падіння Вавилона Великого?
4 Іван продовжує опис: «Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його. І він гучним голосом кликнув, говорячи: «Упав, упав великий Вавилон!» (Об’явлення 18:1, 2а). Вже другий раз Іван чує таке проголошення ангела. (Дивіться Об’явлення 14:8). Але цього разу проголошення підкреслюється величністю того небесного ангела, слава якого освітлює цілу землю! Хто він? Кілька століть раніше пророк Єзекіїль, розповідаючи про небесне видіння, сказав, що «земля засвітилася від слави Його [Єгови]» (Єзекіїля 43:2). Єдиний ангел, який міг би сяяти славою, подібною до слави Єгови,— це Господь Ісус, що є «сяєвом слави та образом істоти Його [Бога]» (Євреїв 1:3). У 1914 році ‘Син Людський прийшов у славі Своїй’, і з того часу Ісус сидить «на престолі слави Своєї» на небі, маючи владу над землею як Співцар і Співсуддя Єгови. Тому доречно, щоб саме він проголосив падіння Вавилона Великого (Матвія 25:31, 32).
5. а) Ким послуговується ангел, щоб оголосити падіння Вавилона Великого? б) Яким виглядало загальновизнане християнство на суді тих, що вважають себе «Божим домом»?
5 Ким послуговується цей ангел, який має велику владу, щоб проголосити людству таку радісну новину? Тими самими людьми, які визволилися в результаті того падіння, останком помазаних християн на землі, класом Івана. Від 1914 до 1918 року ці християни сильно постраждали від Вавилона Великого, але в 1918 році Господь Єгова зі своїм «вісником [Авраамової] угоди», Ісусом Христом, почав судити «Божий дім» — тих, що вважали себе християнами. Таким чином відступницьке загальновизнане християнство було приведене на суд (Малахії 3:1, НС; 1 Петра 4:17). Його велика вина крові за події протягом першої світової війни, співучасть у переслідуванні вірних свідків Єгови і вавилонські віровчення не вийшли йому на користь у час суду. Також жодна інша частина Вавилона Великого не заслужила Божого схвалення. (Порівняйте Ісаї 13:1—9).
6. Чому можна сказати, що Вавилон Великий впав у 1919 році?
6 Отже, в 1919 році Вавилон Великий впав, і Божі люди, звільнені і відновлені, так би мовити, в один день, змогли повернутися у землю духовного благополуччя (Ісаї 66:8). У тому році Бог Єгова та Ісус Христос, Більший Дарій і Більший Кір, покерували справами так, що фальшива релігія не могла вже більше поневолювати народ Єгови. Вона вже не могла перешкоджати їм служити Єгові й оголошувати всім, хто хоче слухати, що подібний до розпусниці Вавилон Великий вже осуджений і що виправдання суверенітету Єгови вже близьке! (Ісаї 45:1—4; Даниїла 5:30—6:1).
7. а) Хоча Вавилон Великий не був знищений в 1919 році, як Єгова дивиться на нього? б) Яким для людей Єгови був результат падіння Вавилона Великого в 1919 році?
7 Правда, Вавилон Великий не був знищений в 1919 році, як і стародавнє місто Вавилон не було знищене в 539 році до н. е., коли воно впало під натиском війська перського царя Кіра. Але з погляду Єгови та організація вже впала. Вона була засуджена і чекала страти, тому фальшива релігія вже не могла тримати людей Єгови в неволі. (Порівняйте Луки 9:59, 60). Вони були визволені, щоб служити в ролі вірного і мудрого раба Пана і давати духовну поживу своєчасно. Їхнім вироком була похвала і призначення далі служити Єгові (Матвія 24:45—47; 25:21, 23; Дії 1:8).
8. Яку подію оголошує вартовий в Ісаї 21:8, 9 і на кого у наш день той вартовий є прообразом?
8 Тисячі років тому Єгова послуговувався й іншими пророками, щоб передректи ці дуже важливі події. Ісая говорив про вартового, який «крикнув, як лев: «Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі». Яку ж подію цей вартовий бачить і оголошує зі сміливістю лева? Ось яку: «Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані [Єговою] об землю!» (Ісаї 21:8, 9). Вартовий — це прообраз сьогоднішнього класу Івана, який стоїть на варті і, користуючись журналом «Вартова башта» та іншими теократичними публікаціями, проголошує новину, що Вавилон упав.
Занепад Вавилона Великого
9, 10. а) Як вплив вавилонської релігії зменшився після першої світової війни? б) Як могутній ангел описує стан Вавилона Великого після падіння?
9 Стародавній Вавилон впав у 539 році до н. е., і це був початок довгого занепаду, який закінчився цілковитим спустошенням. Подібно до цього після першої світової війни вплив вавилонської релігії дуже послабився по цілому світі. У синтоїстській Японії після другої світової війни культ імператора оголосили незаконним. У Китаї комуністичний уряд контролює релігійні призначення і релігію взагалі. У протестантській Північній Європі більшість людей стали байдужими до релігії. А недавні схизми та внутрішні розколи дуже послабили римсько-католицьку церкву по цілому світі. (Порівняйте Марка 3:24—26).
10 Усі ці тенденції, без сумніву, є етапами ‘висушування річки Ефрат’ перед майбутньою військовою атакою на Вавилон Великий. Це ‘висушування’ вод відображається також в оголошенні, яке зробив папа в жовтні 1986 року, що церква через величезний дефіцит мусить «знову жебрати» (Об’явлення 16:12). Особливо після 1919 року почалось публічне викриття, що Вавилон Великий є духовною пусткою, як про це і оголошує могутній ангел: «Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних» (Об’явлення 18:2б). Вже близько той час, коли він стане буквальною пусткою, таким безжиттєвим, як руїни Вавилона, що знаходяться на території сучасного Іраку. (Також дивіться Єремії 50:25—28).
11. В якому розумінні Вавилон Великий став «оселею демонів» і ‘сховищем усякому духові нечистому, і птахам нечистим’?
11 Слово «демони» в цьому вірші, очевидно, має зв’язок з виразом «волохаті демони» (се‘і·рı́м), який вжив Ісая, описуючи спустошений Вавилон: «Будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть» (Ісаї 13:21). Тут, можливо, не говориться про дійсних демонів, але про волохатих тварин, мешканців пустелі, які своїм виглядом нагадують тим, хто їх бачить, демонів. Символічна присутність таких тварин у руїнах Вавилона Великого разом з тяжким, отруйним повітрям («духом нечистим») і нечистими птахами вказує на його духовно мертвий стан. У Вавилоні Великому для людей немає жодної надії на життя. (Порівняйте Ефесян 2:1, 2).
12. Чим стан Вавилона Великого подібний до того, що сказано про Вавилон у 50-му розділі книги Єремії?
12 Стан Вавилона Великого також подібний до того, про що пророкував Єремія: «Меч на халдеїв,— говорить Господь,— і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців! ...Посуха на води його,— й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів... Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід». Ідолопоклонство і безперервне повторювання одних і тих самих молитов не можуть спасти Вавилон Великий від кари, подібної до знищення, яке Бог навів на Содом і Гоморру (Єремії 50:35—40).
Пристрасне вино
13. а) Як могутній ангел звертає увагу на масштаби розпусти Вавилона Великого? б) Яка неморальність, поширена у стародавньому Вавилоні, має місце також у Вавилоні Великому?
13 Могутній ангел тоді звертає увагу на велику розпусту Вавилона Великого, кажучи: «Бо лютим [«пристрасним», Кул.] вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!» (Об’явлення 18:3). Ця розпусниця пройняла всі народи своїми нечистими обрядами. Згідно з грецьким істориком Геродотом, у стародавньому Вавилоні вимагалось, щоб кожна дівчина втрачала свою незайманість під час поклоніння у храмі. Пошкоджені війною скульптури в Ангкор-Ват у Кампучії і в храмах Кхаджурахо (Індія) зображають індуського бога Вішну в оточенні огидних еротичних сцен. Сенсаційні викриття аморальності у світі телепроповідників, які потрясли Сполученими Штатами Америки у 1987 і 1988 роках, а також поширений серед служителів церков гомосексуалізм є доказом того, що навіть загальновизнане християнство ставиться поблажливо до обурюючих прикладів буквальної розпусти. Однак у цьому XX столітті всі країни стали жертвою ще серйознішого виду розпусти.
14—16. а) Які духовно недопустимі релігійно-політичні відносини розвинулись у фашистській Італії? б) Що говорили єпископи римсько-католицької церкви, коли Італія вторгнулась в Абіссінію?
14 Ми вже говорили про недопустимі релігійно-політичні взаємини, які прискорили прихід Гітлера до влади в нацистській Німеччині. Інші країни теж постраждали через втручання релігії у світські справи. Наприклад, у фашистській Італії 11 лютого 1929 року Муссоліні й кардинал Гаспаррі підписали Латеранські угоди, якими визнали створення незалежної Ватиканської держави. Папа Пій XI заявив, що «повернув Італію Богові, а Бога Італії». Але чи це була правда? Вдумайтесь у те, що сталося через шість років після цього. Третього жовтня 1935 року Італія вторглася в Абіссінію, заявляючи, що це «варварська країна, де ще практикується рабовласництво». Але хто в дійсності виявився варваром? Чи ж католицька церква засудила варварство Муссоліні? Тоді як папа висловлювався двозначно, його єпископи відверто благословляли збройні сили італійської «батьківщини». У своїй книжці «Ватикан в еру диктаторів» (англ.) Ентоні Роудс каже:
15 «У пастирському листі від 19 жовтня [1935 року] єпископ Удіне [Італія] писав: «Зараз не час визначати правоту чи неправедність цієї справи, і нам не личить робити це. Наш обов’язок як італійців, а також християн — сприяти успіху зброї». Єпископ Падуї писав 21 жовтня: «В цей важкий час ми благаємо вас вірити нашим державним діячам і збройним силам». Єпископ Кремона освятив 24 жовтня кілька полкових прапорів і сказав: «Нехай Бог благословить цих солдатів, які на африканських територіях завойовуватимуть нові плодючі землі для генія італійського народу і таким чином приноситимуть туди римську і християнську культуру. Нехай Італія знову стане християнським наставником цілого світу».
16 Абіссінію за благословенням римсько-католицького духівництва було захоплено. Чи ж хтось із цих служителів церкви може сказати, як апостол Павло, що є «чистий від крови всіх»? (Дії 20:26).
17. Як Іспанія потерпіла через те, що її духівництво не ‘перекувало мечі свої на лемеші’?
17 До Німеччини, Італії та Абіссінії необхідно додати ще одну державу, яка стала жертвою розпусти Вавилона Великого,— Іспанію. Громадянська війна 1936 — 1939 років почалась у тій країні частково через те, що демократичний уряд старався зменшити величезний вплив римсько-католицької церкви. Під час війни католицький фашистський провідник революційних сил Фра́нко проголосив себе «християнським генералісимусом святого хрестового походу», хоча пізніше він позбувся того титулу. В тій війні загинуло кілька сотень тисяч іспанців. Крім цього, скромні підрахунки виявляють, що націоналісти Франко замордували 40 000 членів Народного фронту, тоді як останні вбили 8000 церковнослужителів — монахів, священиків, черниць і неофітів. Таким є жах і трагедія громадянської війни, що є свідченням того, наскільки мудро слухатись Ісусових слів: «Сховай свого меча в його місце, бо всі хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матвія 26:52). Як це огидно, що загальновизнане християнство втягається в таке велике кровопролиття! Його духівництво абсолютно не послухалось наказу ‘перекувати мечі свої на лемеші’! (Ісаї 2:4).
Купці
18. Хто такі «земні купці»?
18 Хто такі «земні купці»? Немає сумніву, сьогодні ми назвали б їх бізнесменами, великими комерсантами, босами велетенських монополій. Це не значить, що неправильно займатися законним бізнесом. Біблія містить розумні поради для ділових людей, перестерігаючи перед нечесністю, зажерливістю і тому подібним (Приповістей 11:1; Захарія 7:9, 10; Якова 5:1—5). Кращим є «благочестя із задоволенням» (1 Тимофія 6:6, 17—19). Проте світ Сатани не тримається праведних принципів. Процвітає корупція. Її видно в релігії, політиці, а також в комерції. Час від часу засоби масової інформації викривають скандальні історії, як, наприклад, про привласнення членами уряду чужих грошей або незаконну торгівлю зброєю.
19. Який факт про світову економіку пояснює, чому в Об’явленні земні купці зображені в негативному світлі?
19 Міжнародна торгівля зброєю щороку приносить понад 1 000 000 000 000 доларів прибутку, тоді як сотні мільйонів людей позбавлені речей першої необхідності. І це не все. Здається, що зброя стала основою світової економіки. Одинадцятого квітня 1987 року у статті лондонського видання «Спектейтор» повідомлялось: «У самих тільки прямо споріднених [з озброєнням] галузях промисловості у США є 400 000 робочих місць і в Європі — 750 000. Цікаво, що, тоді як суспільна й економічна роль виробництва зброї збільшилась, питання безпеки самих виробників тепер відійшло на задній план». По цілому світі великі гроші робляться на торгівлі бомбами та іншою зброєю, навіть якщо вона йде можливим ворогам. Може бути, що в майбутньому ті бомби будуть націлені на теперішніх продавців. Який парадокс! До того ж ця індустрія потопає у хабарництві. Тільки в Сполучених Штатах Америки, як сказано в «Спектейтор», «щороку Пентагон губить за нез’ясовних обставин зброю та воєнне спорядження на 900 мільйонів доларів». Не дивно, що в Об’явленні земні купці зображені в негативному світлі!
20. На якому прикладі можна бачити втягнення релігії у нечисті комерційні махінації?
20 Як і було передречено тим славетним ангелом, релігія глибоко втягнена в нечисті комерційні махінації. Прикладом цього є замішання Ватикану в банкрутстві італійського Банко Амбросіано в 1982 році. Ця справа тягнулась протягом кількох років, і на запитання: куди поділися гроші — відповіді досі немає. У лютому 1987 року прокуратура Мілана видала ордер на арешт трьох ватиканських церковнослужителів, між якими був американський архієпископ, на основі звинувачення у співучасті в шахрайському банкрутстві, але Ватикан відмовився видати їх. У липні 1987 року, незважаючи на бурю протестів, Верховний апеляційний суд Італії скасував ордери на арешт на основі колишнього договору між Ватиканом і урядом Італії.
21. Звідки ми знаємо, що Ісус не мав нічого спільного із сумнівними комерційними операціями його часу, але що сьогодні видно у вавилонській релігії?
21 Чи Ісус мав щось спільне із сумнівними комерційними операціями його часу? Ні. У нього не було навіть дому, бо він ‘не мав ніде й голови прихилити’. Ісус порадив одному молодому багатому правителеві: «Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай,— і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!» Це була добра порада, бо той правитель міг позбутися всіх турбот, пов’язаних з його маєтками (Луки 9:58; 18:22). На відміну від Ісуса, вавилонська релігія має огидні зв’язки з великою комерцією. Наприклад, у 1987 році в газеті «Албані таймс юніон» було сказано, що фінансист католицької архієпископської єпархії Майамі (штат Флорида, США) визнав, що церква володіє акціями компаній, які виготовляють ядерну зброю, студій, де знімають фільми для дорослих, і фірм, що виробляють цигарки.
«Вийдіть із нього, люди мої»
22. а) Що каже голос з неба? б) Що принесло радість Божим людям у 537 році до н. е., а також у 1919 році н. е.?
22 Іванові наступні слова звертають нашу увагу на додаткове сповнення того пророчого образу: «І почув я інший голос із неба, який говорив: «Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його» (Об’явлення 18:4). У пророцтвах про падіння стародавнього Вавилона у Святому єврейському Письмі також поміщався наказ Єгови до його народу: «Біжіть з Вавилону» (Єремії 50:8, 13). З огляду на прийдешнє спустошення Вавилона Великого Божі люди також отримують заохочення утікати з нього. У 537 році до н. е. вірні ізраїльтяни дуже зраділи нагодою вийти з Вавилона. Таким же чином звільнення Божого народу з вавилонського поневолення в 1919 році принесло їм велику радість (Об’явлення 11:11, 12). І з того часу мільйони людей слухаються наказу вийти з нього. (Порівняйте Матвія 24:15, 16).
23. Як голос з неба підкреслює терміновість виходу з Вавилона Великого?
23 Чи це дійсно така термінова річ вийти з Вавилона Великого, скасувавши своє членство у світових релігіях і порвавши всі стосунки з ними? Так, бо на цю вікодавню релігійну потвору, Вавилон Великий, треба дивитися з Божого погляду. Єгова прямо сказав, що Вавилон Великий є великою розпусницею. Тепер голос з неба продовжує розказувати Іванові про це місто-розпусницю: «Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його. Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав! Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: «Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!» Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!» (Об’явлення 18:5—8).
24. а) Чому Божий народ мусить утікати з Вавилона Великого? б) Спільниками у яких гріхах Вавилона Великого є ті, хто не хоче виходити з нього?
24 Які сильні слова! Ми повинні діяти. Єремія спонукав ізраїльтян свого часу до дій, кажучи: «Утікайте з-серед Вавилону... бо це Господеві час помсти,— Він дасть відповідну заплату йому! «Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!» (Єремії 51:6, 45). Подібним чином голос із неба перестерігає Божих людей сьогодні, щоб утікали від блудниці Вавилона Великого і не отримати її кар. Уже проголошуються вироки покарання від Єгови над цим світом та Вавилоном Великим (Об’явлення 8:1—9:21; 16:1—21). Божі люди мусять відокремитися від фальшивої релігії, якщо не хочуть зазнати цих кар і зрештою загинути з нею. До того ж зоставатись у тій організації означає бути спільником її гріхів. Вони теж були б винні в духовній розпусті та пролитті крові «побитих усіх на землі». (Об’явлення 18:24; порівняйте Ефесян 5:11; 1 Тимофія 5:22).
25. Що означало для Божого народу вийти із стародавнього Вавилона?
25 Але як Божий народ може вийти з Вавилона Великого? Євреї в давнину мусили буквально вийти з Вавилона і повернутися в Обітовану землю. Але це не все, чого вимагалося від них. Ісая пророчо сказав ізраїльтянам: «Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній!» (Ісаї 52:11). Так, вони мусили покинути всі нечисті вчинки вавилонської релігії, котрі могли б заплямувати їхнє поклоніння Єгові.
26. Як християни в Коринті виконували наказ: ‘Вийдіть з-поміж них і не торкайтесь нечистого’?
26 Апостол Павло цитує слова Ісаї у своєму посланні до коринтян: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? ...Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться,— каже Господь,— і не торкайтесь нечистого». Християнам у Коринті не було потрібно залишати те місто, щоб послухатись цього наказу. Але вони таки мусили буквально уникати морально забруднених храмів фальшивої релігії, а також духовно відлучитись від нечистих вчинків тих ідолопоклонників. Таким самим способом у 1919 році Божі люди почали утікати з Вавилона Великого й очищатися від решти забруднених вчень та звичаїв. Отже, вони могли служити Богові як очищений народ (2 Коринтян 6:14—17; 1 Івана 3:3).
27. Чим суд над стародавнім Вавилоном подібний до суду над Вавилоном Великим?
27 Падіння і спустошення стародавнього Вавилона були карою за його гріхи. «Присуд його досягнув до небес» (Єремії 51:9). Подібно до цього гріхи Вавилона Великого «досягли аж до неба» так, що звернули на себе увагу самого Єгови. Вавилон Великий винний у несправедливості, ідолопоклонстві, неморальності, гнобленні, грабежі й душогубстві. Падіння стародавнього Вавилона було як помста за те, що він зробив з храмом і правдивими поклонниками Єгови (Єремії 50:8, 14; 51:11, 35, 36). Падіння Вавилона Великого та його знищення є також помстою за все те, що він робив протягом століть з правдивими поклонниками. По суті, його остаточне знищення є початком «дня пімсти Бога нашого» (Ісаї 34:8—10; 61:2, Кул.; Єремії 50:28).
28. Які норми справедливості Єгова застосує до Вавилона Великого і чому?
28 Під Мойсеєвим Законом, коли б ізраїльтянин украв щось у свого земляка, то мусив би відшкодувати принаймні вдвічі (Вихід 21:37; 22:3, 6, 8). Під час прийдешнього знищення Вавилона Великого Бог застосує подібні норми справедливості. Та розпусниця отримає подвійну кару. Бог не пом’якшить свого вироку милосердям, бо вона не виявляла милосердя до своїх жертв. Вона вела паразитичне життя за рахунок людей землі і безсоромно «розкошувала». Тепер вона зазна́є страждання і смутку. Столиця стародавній Вавилон, почуваючи себе зовсім безпечною, хвалилася: «Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!» (Ісаї 47:8, 9, 11). Розпусниця Вавилон Великий теж почуває себе безпечно. Але її знищення, проголошене Єговою, що є «міцний», відбудеться дуже скоро, неначе «одного дня»!
[Рамка на сторінці 263]
«Царі з ним розпусту чинили»
На початку XIX сторіччя європейські купці перевезли в Китай контрабандним шляхом багато опіуму. У березні 1839 року китайська влада, намагаючись припинити цю незаконну торгівлю, конфіскувала у британських комерсантів 20 000 ящиків наркотиків. Це довело до напружених стосунків між Великобританією та Китаєм. Стосунки між цими двома країнами погіршувались, і декотрі протестантські місіонери наполягали, щоб Великобританія оголосила війну. Наводимо приклад таких висловлювань.
«Як ці труднощі потішають моє серце. На мою думку, це розгніває британський уряд і Бог своєю силою поламає перепони на дорозі до поширення євангелія Христа в Китаї» (Генрієтта Шак, місіонерка Південної баптистської церкви).
Зрештою вибухнула війна, сьогодні відома як опіумна війна. Місіонери всім серцем заохочували Великобританію такими висловами:
«Я змушений дивитись на теперішній стан справ не як на опіумну або на англійську справу, але як на великий план Провидіння, щоб лукавство людини сприяло Його милостивим намірам щодо Китаю і можна було проламати його недоступний мур» (Пітер Паркер, місіонер конгрегаціоналістичної церкви).
Інший місіонер конгрегаціоналістичної церкви Семюель В. Вільямс додав: «Божа рука очевидна в обставинах, що так чудово склались, і ми не вагаємося, що Той, хто сказав, що приніс меч на землю, прибув сюди, щоб швидко знищити Своїх ворогів і заснувати Своє Царство. Він руйнуватиме і руйнуватиме, аж поки не поставить Князя миру».
Про жахливе винищення китайців місіонер Дж. Луїс Шак написав: «На мою думку, такі сцени... є прямим знаряддям Господа, щоб очистити від сміття шлях до поширення Божественної Правди».
Місіонер конгрегаціоналістичної церкви Ілайджа С. Бріджман додав: «Бог часто користувався цивільною владою, щоб приготувати дорогу для Свого царства... Тепер він користується людьми і сам керує ними. Високий правитель усіх держав користується Англією, щоб покарати і принизити Китай». (Цитати взяті з нарису Стюарта Крейтона Міллера «Цілі і засоби», англ., 1974 рік, надруковано у творі «Місіонерське підприємництво в Китаї та Америці» [Гарвардське дослідження, редаговане Джоном К. Фербенком]).
[Рамка на сторінці 264]
«Земні купці збагатіли»
«Від 1929 року до вибуху другої світової війни [Бернадіно] Ноґара [фінансист Ватикану] призначив ватиканський капітал та ватиканських представників у різні галузі італійської економіки, особливо цікавили його електростанції, телефонний зв’язок, кредитові і банківські підприємства, малі залізниці, агротехнічна промисловість, цементні заводи і фабрики по виготовленню штучного текстильного волокна. Багато з цих заходів дали великі прибутки.
Ноґара загарбав кілька компаній, включаючи «Сочієта італяна делла віскоза», «Супертесіле», «Сочієта мерідіонале індустріе тессілі» і «Чізарайон». Він з’єднав їх в одну компанію — «Чізавіскоза» — під управлінням барона Франческо Маріа Оддассо, одного з найдовіреніших мирян Ватикану. Ноґара покерував так, що найбільша компанія текстильних виробів у Італії, «Сніавіскоза» приєднала до себе цю нову компанію. Інтерес Ватикану до «Сніавіскоза» зростав усе більше й більше, і врешті-решт Ватикан перебрав над нею контроль, про це засвідчує факт, що згодом барон Оддассо став її віце-президентом.
Таким чином Ноґара проник у текстильну промисловість. Він вторгся і в інші галузі промисловості, вдаючись до різних хитрощів. Цей самовідданий чоловік... мабуть, вдихнув більше життя в економіку Італії, ніж будь-який інший бізнесмен у історії країни... Беніто Муссоліні ніколи не здобув імперії, про яку мріяв, але допоміг Ватикану і Бернадіно Ноґарі створити імперію іншого роду» («Ватиканська імперія», англ., автор Ніно ло Белло, сторінки 71—73).
Це тільки один приклад близької співпраці земних купців та Вавилона Великого. Не дивно, що ці купці сумуватимуть, коли їхній комерційний партнер буде знищений!
[Ілюстрація на сторінці 259]
Коли люди розійшлись по землі, то взяли з собою вавилонську релігію.
[Ілюстрації на сторінці 261]
Клас Івана, наче вартовий, оголошує падіння Вавилона.
[Ілюстрація на сторінці 266]
Руїни стародавнього Вавилона служать передвістям майбутнього знищення Вавилона Великого.