Смиренно корімось нашим пастирям
«Слухайтесь тих, хто бере серед вас провід, і виявляйте їм покору» (ЄВРЕЇВ 13:17).
1, 2. Які біблійні вірші показують, що Єгова та Ісус з любов’ю пасуть свою отару?
БОГ Єгова і його Син, Ісус Христос, є дбайливими Пастирями. Ісая пророкував: «Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього... Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде» (Ісаї 40:10, 11).
2 Вперше це пророцтво про відновлення сповнилось 537 року до н. е., коли останок євреїв повернувся в Юду (2 Хронік 36:22, 23). Вдруге воно виконалось, коли Більший Кір, Ісус Христос, 1919 року визволив помазаний останок з «Вавилону Великого» (Об’явлення 18:2; Ісаї 44:28). Єгова панує, збирає овечок і дбайливо їх пасе своїм «раменом», яким є Ісус. Він сказав про себе: «Я — пастир добрий і знаю своїх овець, а вони знають мене» (Івана 10:14).
3. Як Єгова показав, що хоче, аби про його овець належно дбали?
3 Пророцтво з Ісаї 40:10, 11 описує, з якою ніжністю Єгова пасе свій народ (Псалом 23:1—6). Ісус під час свого земного служіння також ніжно піклувався про учнів та інших людей (Матвія 11:28—30; Марка 6:34). Єгова та Ісус засуджували безсердечність пастирів, або провідників, Ізраїля, які занехаяли свою отару і безсоромно наживались на ній (Єзекіїля 34:2—10; Матвія 23:3, 4, 15). Єгова пообіцяв: «Я спасу отару Свою, і вона не буде вже за здобич, і Я розсуджу між вівцею та вівцею! І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти,— раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря» (Єзекіїля 34:22, 23). В цей час кінця Ісус Христос, Більший Давид, є тим «одним пастирем», якого Єгова призначив над усіма своїми служителями на землі — помазанцями та «іншими вівцями» (Івана 10:16).
Дари від Єгови
4, 5. а) Який дорогоцінний дар Єгова дав своєму народові? б) Який дар Ісус дав збору?
4 Єгова дав християнському зборові дорогоцінний дар — «одного пастиря», Ісуса Христа. Про цього Провідника було передбачено в Ісаї 55:4: «Його дав Я за свідка народам, за проводиря та владику народам». І помазані християни, і «великий натовп» вибираються з-поміж людей усіх націй, племен, народів і мов (Об’явлення 5:9, 10; 7:9). Вони утворюють міжнародний збір, «отару одну», під керівництвом «одного пастиря», Ісуса Христа.
5 Наш Провідник, Ісус, також дав чудовий дар християнському зборові — вірних підпастирів. Вони, наслідуючи Єгову та Ісуса, дбайливо пасуть отару. Апостол Павло в листі до ефеських християн писав про цей чудовий дар: «Піднявшись у височину, він забрав полонених; він дав людей, які стали дарами від нього». Тож він дав одних як апостолів, інших як пророків, ще інших як проповідників євангелія, а ще інших як пастирів і вчителів, аби вони виправляли святих, служили іншим і зміцняли Христове тіло» (Ефесян 4:8, 11, 12).
6. Як помазані наглядачі зображені в Об’явлення 1:16, 20 і що можна сказати про старійшин, призначених з інших овець?
6 Люди, «які стали дарами»,— це наглядачі, тобто старійшини, призначені Єговою та його Сином через святий дух. Вони з ніжністю пасуть овець (Дії 20:28, 29). Спершу всі наглядачі у зборах були помазанцями. В Об’явлення 1:16, 20 говориться про тих, хто належав до рад старійшин у зборах помазаних християн. Вони символічно зображені зорями й ангелами «у правій руці» Христа, а це означає, що старійшини є під його наглядом. У наш час кінця кількість помазаних наглядачів зменшується, тому майже всі старійшини у зборах призначаються з числа інших овець. Вони також перебувають «у правій руці» доброго пастиря, Ісуса Христа, оскільки їх призначають представники Керівного органу через святий дух (Ісаї 61:5, 6). Старійшини в наших зборах коряться Христові, голові збору, тож ми хочемо з ними тісно співпрацювати (Колосян 1:18).
Слухаймось і виявляймо покору
7. Як, згідно з порадою Павла, треба ставитись до християнських наглядачів?
7 Наші небесні Пастирі, Бог Єгова та Ісус Христос, хочуть, щоб ми слухались підпастирів, які поставлені на відповідальних становищах у зборі, і виявляли їм покору (1 Петра 5:5). Апостол Павло під натхненням писав: «Пам’ятайте про тих, хто бере провід серед вас і хто вас познайомив з Божим словом, і, аналізуючи те, яких добрих результатів вони досягнули своєю поведінкою, наслідуйте їхню віру. Слухайтесь тих, хто бере серед вас провід, і виявляйте їм покору, бо вони безперестанку пильнують душі ваші як ті, хто має дати звіт. Тоді вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди» (Євреїв 13:7, 17).
8. Що Павло радить нам аналізувати і що означає слухатись старійшин?
8 Павло заохочує нас аналізувати, тобто ретельно зважувати те, яких добрих результатів досягнули своєю поведінкою старійшини, і наслідувати їхню віру. Він радить нам слухатися призначених чоловіків і виявляти їм покору. Біблеїст Річард Франс пояснює, що в грецькому оригіналі слово, перекладене як «слухайтесь», не стосується «простого послуху; це слово буквально означає «піддатись переконуванню», охоче приймаючи чиєсь керівництво». Ми слухаємось старійшин, бо так радить Боже Слово. Крім того, ми переконані, що вони всім серцем дбають про справи Царства і про нас. Якщо охоче приймаємо їхнє керівництво, це сприяє нашому щастю.
9. Чому, крім слухняності, потрібно виявляти покору?
9 Часом може здаватись, що старійшини приймають не найліпші рішення. Тоді нам потрібно виявляти покору. Легко слухатись керівництва, якщо все зрозуміло і ми зі всім згідні. Але справжня покора виявляється тоді, коли ми погоджуємось навіть з тими рішеннями, які не до кінця розуміємо. Власне таку покору виявив Петро, який пізніше став апостолом (Луки 5:4, 5).
Чому ми охоче співпрацюємо зі старійшинами
10, 11. Як наглядачі знайомили християн з Божим Словом у першому сторіччі і як вони це роблять сьогодні?
10 У Євреїв 13:7, 17 апостол Павло назвав чотири причини, чому треба слухатись християнських наглядачів і виявляти їм покору. По-перше, вони є тими, хто нас «познайомив з Божим словом». Старійшини «стали дарами» для збору, адже Ісус дав їх, «аби вони виправляли святих» (Ефесян 4:11, 12). У першому сторіччі Ісус виправляв мислення і поведінку християн, послуговуючись вірними підпастирями. Деякі з них були натхнені писати листи до зборів. Через помазаних духом наглядачів Ісус керував християнами і зміцняв їх (1 Коринфян 16:15—18; 2 Тимофія 2:2; Тита 1:5).
11 Нині Ісус управляє нами за допомогою «вірного і розсудливого раба», представниками якого є Керівний орган та призначені старійшини (Матвія 24:45). Ми визнаємо́ Ісуса своїм «головним пастирем», тому нам треба слухатись Павлової вказівки: «Поважайте тих, хто наставляє вас, хто трудиться і бере серед вас провід у Господній праці» (1 Петра 5:4; 1 Фессалонікійців 5:12; 1 Тимофія 5:17).
12. Як наглядачі «безперестанку пильнують душі» наші?
12 По-друге, ми співпрацюємо з християнськими наглядачами тому, що вони «безперестанку пильнують душі» наші. Коли старійшини помічають у вчинках і словах християнина щось таке, що може загрожувати його духовності, то стараються дати пораду, аби він виправився (Галатів 6:1). Грецьке слово, перекладене як «безперестанку пильнувати» буквально означає «відмовитися від сну». Один біблеїст пояснює, що це слово «стосується невсипущого піклування пастуха». Наші старійшини намагаються завжди бути духовно пильними, а деколи навіть не сплять, бо переживають за наш духовний добробут. Ось чому ми охоче співпрацюємо з дбайливими підпастирями, які з усіх сил намагаються наслідувати ніжне піклування Ісуса Христа, «великого пастиря овець» (Євреїв 13:20).
13. Кому і як є підзвітними наглядачі та всі члени християнського збору?
13 По-третє, наглядачі безперестанку пильнують нас «як ті, хто має дати звіт». Старійшини пам’ятають, що вони є підпастирями і служать під наглядом небесних Пастирів — Бога Єгови та Ісуса Христа (Єзекіїля 34:22—24). Єгова вимагає, щоб наглядачі пасли отару з ніжністю, адже йому належать вівці, яких «він придбав кров’ю власного Сина» (Дії 20:28, 29). Тому кожен з нас відповідатиме перед Єговою за те, як ми ставимось до його керівництва (Римлян 14:10—12). Якщо слухаємо призначених наглядачів, то цим виявляємо, що коримось Христу, голові збору (Колосян 2:19).
14. Чому старійшини можуть служити «зітхаючи» і які негативні наслідки це приносить?
14 Про четверту причину, чому ми смиренно коримось наглядачам, Павло написав: «Вони робитимуть це з радістю, а не зітхаючи, що завдавало б вам шкоди» (Євреїв 13:17). На старійшинах лежить нелегкий тягар відповідальності: вони навчають, виконують пастирську працю, беруть провід у проповідуванні, вирішують різні проблеми у зборі, виховують своїх дітей (2 Коринфян 11:28, 29). Якщо ми не співпрацюємо зі старійшинами, то збільшуємо їхній тягар. Наглядачі можуть навіть зітхати від таких проблем. Крім того, обтяжуючи старійшин, ми засмучуємо Єгову і завдаємо собі шкоди. Тож поважаймо наглядачів і співпрацюймо з ними, щоб вони охоче виконували свої завдання. Тоді збір буде об’єднаний і з радістю проповідуватиме про Царство (Римлян 15:5, 6).
Як виявляти покору
15. Як можна виявляти слухняність і покору?
15 Ми можемо співпрацювати з призначеними наглядачами в різних галузях служіння. Приміром, у території змінилися деякі обставини, тому старійшини перенесли зустріч для служіння на інший час або інший день. Чи ми готові пристосуватись до зміни? Якщо докладатимемо зусиль, щоб відвідувати такі зустрічі, то зможемо отримати більше благословень. Або, скажімо, наглядач служіння запланував відвідати нашу групу книговивчення. Постараймось взяти якнайповнішу участь у проповідуванні цього тижня. Можливо, ми отримали завдання на Школі теократичного служіння. Тоді докладімо зусиль, щоб добре його підготувати й виконати. Або наглядач книговивчення оголошує, що наша група наступного разу прибиратиме в Залі Царства. Співпрацюймо з ним, наскільки дозволяють наші обставини і здоров’я. Ми виявляємо покору наглядачам, призначеним Єговою і його Сином, також в інших видах служіння.
16. Чому не варто бунтуватись навіть тоді, коли старійшина не діє згідно з вказівками вірного раба?
16 Інколи старійшина може давати вказівки, які не узгоджуються з порадами класу вірного раба і Керівного органу. Якщо старійшина робить так неодноразово, то даватиме звіт перед Єговою, «пастирем та хоронителем [наших] душ» (1 Петра 2:25). Але неправильні рішення чи помилки старійшини не можуть бути оправданням для нашої неслухняності. Єгова засуджує бунтарство та непокору (Числа 12:1, 2, 9—11).
Єгова схвалює охочу співпрацю
17. Як треба ставитись до наших наглядачів?
17 Єгова знає, що призначені ним наглядачі недосконалі, все ж використовує їх і пасе свій народ, послуговуючись святим духом. І старійшини, і всі ми потребуємо «сили, яка перевершує людську,— сили, що походить від Бога, а не від нас» (2 Коринфян 4:7). Отож дякуймо Єгові за вірних наглядачів і охоче співпрацюймо з ними.
18. Що ми виявляємо, корячись нашим наглядачам?
18 В Єремії 3:15 Єгова каже: «Дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом». Наші пастирі, призначені доглядати Божу отару в ці останні дні, з усіх сил стараються діяти згідно з тими словами. Старійшини заслуговують похвали за те, що навчають і захищають овечок Єгови. Будьмо завжди вдячні старійшинам за їхню нелегку працю. Охоче співпрацюймо з ними та виявляймо послух і покору. Цим ми покажемо свою вдячність також нашим небесним Пастирям — Богу Єгові та Ісусу Христу.
Повторення
• Чому Єгова та Ісус Христос є дбайливими Пастирями?
• Чому, крім слухняності, потрібна покора?
• Як ми виявляємо покору?
[Ілюстрація на сторінці 27]
Старійшини підкоряються керівництву Христа.
[Ілюстрації на сторінці 29]
Як можна виявляти покору пастирям, призначеним Єговою.