«Ось Я дав в твої уста слова Мої»

1, 2. Чому можна довіряти тому, що ми читаємо в Біблії?

«Є Й ПРИЯТЕЛЬ, більше від брата прив’язаний» (Прип. 18:24). Можливо, ти маєш саме такого друга і на власному досвіді переконався в правдивості цих натхнених слів. Тоді ти знаєш, що справжньому другові можна вірити і довіряти, коли він щось обіцяє або хвалить тебе. А коли він зробить тобі зауваження, ти, скоріш за все, не знехтуєш цим і спробуєш виправитися. Напевно, ти вже не раз переконувався, що твій друг бажає тобі тільки добра і дає поради з найкращих спонук. Мабуть, ти теж дбаєш про свого друга, і завдяки цьому ваша дружба стає дедалі міцнішою.

² У певному розумінні таких друзів можна знайти серед чоловіків, яким Бог доручив укласти Біблію. Ти можеш довіряти всьому, що вони написали, і бути впевненим, що в їхніх словах є багато корисного для тебе. Саме так стародавні ізраїльтяни мали ставитися до людей, які «говорили від Бога, керовані святим духом» (2 Пет. 1:20, 21). Найбільшу пророчу книгу під Божим натхненням написав Єремія, який також написав книгу Плач Єремії і дві інші книги Біблії.

3, 4. Який погляд мають деякі люди на пророчу книгу Єремії і Плач Єремії і чому такий погляд помилковий? Поясни на прикладі.

³ Проте тобі, можливо, доводилось чути, що деякі люди, які читають Біблію, вважають, що книги Єремії не для них, що вони містять лише зловісні попередження й похмурі пророцтваa. Про що ж насправді йдеться в пророчій книзі Єремії та в книзі Плач Єремії?

⁴ Дійсно, Єремія висловлюється прямо і відверто. Але хіба справжній друг іноді не робить так само? Навіть Ісус говорив прямо, коли помилялися його друзі, апостоли, і виправляв їх (Марка 9:33—37). Проте головна звістка Ісуса була позитивною: він навчав людей, як здобути Боже схвалення і мати щасливе майбутнє (Матв. 5:3—10, 43—45). Те саме можна сказати і про книги Єремії, котрі — як і «усе Писання» — корисні «для виправлення» (2 Тим. 3:16). Єремія відверто говорив про ставлення Бога до людей, які стверджували, що служать йому, а насправді заслуговували покарання за свої злі вчинки. А втім, книги Єремії містять звістку надії і показують шлях до майбутніх благословень. Єремія записав пророцтва про те, як Бог здійснюватиме свої задуми, і сьогодні ми беремо безпосередню участь у сповненні цих пророцтв. Крім того, в цих двох книгах ти знайдеш слова, які зміцнять і підбадьорять тебе. (Прочитай Єремії 31:13, 33; 33:10, 11; Плач Єремії 3:22, 23).

 5. Яку користь ми можемо почерпнути з книг Єремії?

⁵ Нам слід прислуха́тися до слів Єремії, якщо ми хочемо бути щасливими служителями Бога і мати надію на майбутнє. Подумаймо, наприклад, про наше християнське братство. Застосувавши важливі уроки з книг Єремії, ми зможемо зміцнити братерські узи і жити згідно з порадою Павла: «Брати, заохочую вас: завжди радійте, виправляйтеся, цінуйте, коли вам несуть потіху, будьте однодумні, живіть у мирі, і тоді Бог любові й миру буде з вами» (2 Кор. 13:11). На звістку Єремії слід зважати ще й тому, що вона дуже подібна до звістки, яку проголошуємо ми. Хоча ми розповідаємо людям про останні дні і про наближення кінця цієї системи, наша звістка є позитивною і несе людям надію. Думки з книг Єремії корисні й для нашого повсякденного життя. Ми можемо знайти багато паралелей між тим, що переживав і про що говорив Єремія, і нашим життям. Для цього розгляньмо, звідки походив і як отримав доручення цей зразковий пророк, якому Бог сказав: «Ось Я дав в твої уста слова Мої!» (Єрем. 1:9).

6, 7. Звідки нам відомо, що Бог цікавився Єремією, і якою була ситуація в Юді, коли він народився?

⁶ Чекаючи народження дитини, батьки дуже часто думають про неї. Вони уявляють, якою вона буде, як складеться її життя, що її буде цікавити, ким вона працюватиме і чого досягне. Твої батьки, мабуть, теж роздумували про це. Те саме, певно, можна сказати і про Єреміїних батьків. Однак життям Єремії і його майбутнім цікавилися не лише вони, але й сам Творець усесвіту. (Прочитай Єремії 1:5).

⁷ Ще до народження Єремії Бог використав свою здатність передбачати майбутнє і вирішив, що Єремія буде гідний честі служити пророком. Бог цікавився хлопчиком, який мав народитися в сім’ї священика, що мешкала на півночі Єрусалима. Тоді, в середині VII століття до н. е., Юда переживала нелегкий період, адже нею правив цар Манасія. (Дивись сторінку 19). Протягом 55 років свого правління він робив зло в очах Єгови. Його син Амон наслідував поганий приклад батька (2 Цар. 21:1—9, 19—26). Але під час правління наступного царя, Йосії, ситуація в Юді змінилась. Він шукав Єгову і до вісімнадцятого року свого царювання очистив край від ідолопоклонства. Ймовірно, батьки Єремії раділи цьому; саме за царя Йосії Бог дав їхньому синові важливе доручення (2 Хр. 34:3—8).

 8. Яке завдання отримав Єремія і що він відповів Богові?

⁸ Ми не знаємо, якого віку був Єремія, коли Бог сказав йому: «Дав тебе за пророка народам». Напевно, він мав близько 25 років. Саме в такому віці левити починали своє служіння в Божому домі (Числа 8:24). Але Єремія відповів: «О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!» (Єрем. 1:6). Єремія вагався, очевидно тому, що вважав себе надто молодим і недосвідченим, щоб узяти на себе таку серйозну відповідальність і промовляти до цілого народу.

9, 10. За яких обставин Єремія отримав доручення від Бога і чому згодом виконувати це доручення стало дуже важко?

⁹ Єремія отримав доручення в той час, коли цар Йосія викорінював огидне фальшиве поклоніння і заохочував народ до правдивого. Невідомо, чи Єремія і Йосія допомагали один одному. У будь-якому разі, обставини в краї були дуже сприятливими для служіння правдивого пророка. На початку правління Йосії в Юді також служили Софонія і Наумb. Тоді жила й пророчиця Хулда, яка передрікала ізраїльському народові біду. Її пророцтво сповнилося ще за життя Єремії (2 Цар. 22:14). У тяжкі часи,— коли Єремії загрожувала смерть чи помста ворогів,— друзям пророка, скажімо Евед-Мелехові та Баруху, не раз доводилось рятувати його.

¹⁰ Що б ти відчув, якби Бог доручив тобі проголошувати важливу, але сувору звістку? (Прочитай Єремії 1:10). Задумайся, про що зокрема повинен був пророкувати Єремія. У 609 році до н. е. вавилонське військо наближалося до Єрусалима. Цар Седекія сподівався, що через Єремію Бог передасть добру звістку. Однак він мав почути зовсім не те, що хотів. (Прочитай Єремії 21:4—7, 10).

11. Чому Єремії могло бути нелегко і що додало йому впевненості?

¹¹ Уяви, що нам наказано викривати неправедних царів, продажних священиків і фальшивих пророків та виголошувати їм Божі вироки. Але ми відчуваємо підтримку Єгови. Так було і у випадку Єремії (Єрем. 1:7—9). Бог показав, що довіряє молодому пророку, зміцнивши його такими словами: «Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі. І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою,— говорить Господь,— щоб тебе рятувати!» (Єрем. 1:18, 19).

12. Чому можна сказати, що у нас багато спільного з Єремією?

¹² Не варто думати, що Єремія був якимсь особливим. Він був такою ж людиною, як і ми. Хоча цей пророк жив в іншу епоху, він переживав труднощі, подібні до наших. Як і Єремії, нам доводиться мати справу з різними людьми в повсякденному житті, в служінні чи в зборі. Тож ми можемо багато чого навчитися від Єремії, який, подібно до пророка Іллі, «був чоловіком з такими ж почуттями, як у нас» (Як. 5:17). Розгляньмо кілька ситуацій, в яких нам допоможе приклад Єремії.

13, 14. Чим випробування деяких християн подібні до випробувань Єремії, які спричинив Пашхур? (Дивись малюнок на сторінці 10).

¹³ У твоєму житті, мабуть, траплялися і добрі, і лихі часи. Так само було і в житті Єремії. Якось впливовий священик Пашхур побив Єремію і завдав йому тяжких страждань. Ноги, руки і шию пророка забили в дерев’яні колодки, змусивши його впродовж багатьох годин непорушно сидіти в дуже незручному положенні. Він терпів не тільки сильний біль, але й, можливо, глузування противників. Чи ти зміг би стійко зносити насмішки і фізичне знущання? (Єрем. 20:1—4, Хом.).

¹⁴ Уявивши, чого довелось зазнати Єремії, ми зрозуміємо, чому він сказав: «Проклятий той день, коли я народився... Чого то з утроби я вийшов, щоб бачити клопіт й скорботу, і нащо кінчаються в соромі ці мої дні?» (Єрем. 20:14—18). Єремія знав, що́ таке глибокий відчай. Чи бували у твоєму житті моменти, коли ти занепадав духом настільки, що втрачав почуття власної гідності і вважав всі свої зусилля марними? Можливо, ти навіть думав, що взагалі не варто служити Богові. Якщо ти відчував щось подібне, тобі допоможуть роздуми над тим, що пережив Єремія і чим закінчились його випробування.

15. Чому варто звернути увагу на те, що в Єремії іноді змінювався настрій?

¹⁵ Словам відчаю, записаним у Єремії 20:14—18, передує уривок, в якому пророк заохочує співати Єгові і хвалити його. (Прочитай Єремії 20:12, 13). Можливо, іноді і в тебе швидко змінюється настрій. Щойно ти був радісним, а потім тобі стає сумно. Мабуть, усім нам варто подумати про життя Єремії. У нього, безперечно, були такі ж почуття, як у нас. Нам принесуть велику користь роздуми над тим, що відчував і з чим стикався чоловік, який довго і віддано служив речником самого Творця (2 Хр. 36:12, 21, 22; Езд. 1:1).

16. Кому варто звернути увагу на наказ, який Єгова дав пророку?

¹⁶ Дехто з нас побачить, що обставини Єремії ще в дечому подібні до його власних обставин. Йдеться про сімейний стан пророка. Бог дав Єремії незвичний наказ, якого, мабуть, було нелегко слухатися. Він сказав йому не одружуватись. (Прочитай Єремії 16:2). Чому Єгова дав Єремії такий наказ і як це позначилось на його житті? Що корисного в цій розповіді знайдуть для себе брати і сестри, які не мають пари, чи то в силу обставин, чи тому, що самі так вирішили? А які висновки з Божої вказівки для Єремії можуть зробити одружені християни, зокрема ті, що не мають «синів і дочок»? Як приклад Єремії може допомогти особисто тобі?

17. Про що нас спонукують задуматись слова з Єремії 38:20?

¹⁷ Також варто поміркувати над словами, з якими Єремія якось звернувся до царя Юди: «Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі,— і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!» (Єрем. 38:20). У цьому заохоченні міститься цінний принцип, який має впливати на наші стосунки з іншими, в тому числі з людьми, які ще не ходять дорогами Єгови і яким ми можемо допомогти. Крім того, Єремія подає нам чудовий приклад у ставленні до тих, хто слухається Бога. Отже, ми багато чого можемо навчитися в Єремії.

18, 19. Як можна вивчати пророчу книгу Єремії і Плач Єремії?

¹⁸ Ця книжка допоможе тобі у вивченні пророчої книги Єремії та книги Плач Єремії і покаже їхню практичну цінність. Адже під дією Божого духу апостол Павло написав: «Усе Писання натхнене Богом і корисне для навчання, для напучення, для виправлення, для напоумлення в праведності» (2 Тим. 3:16). Ці слова, безсумнівно, стосуються і двох книг, написаних Єремією.

¹⁹ Звичайно, пророчу книгу Єремії і Плач Єремії можна вивчати по-різному. Один зі способів — аналізувати їх вірш за віршем, розшукуючи додаткову інформацію і намагаючись зрозуміти значення кожного вірша. Або ж можна звертати увагу на те, чим подібні або відмінні події й персонажі, описані Єремією, та люди й обставини, з якими стикаємось ми. (Порівняй Єремії 24:6, 7; 1 Коринфян 3:6). А ще можна вивчати історичне тло подій, які описує пророк (Єрем. 39:1—9). Кожен з цих методів певною мірою потрібен нам для ліпшого розуміння пророчої книги Єремії і Плачу Єремії. Тому, наприклад, у другому розділі, названому «Служіння Єремії “наприкінці днів”», ми обговоримо особливості часу, в який жив Єремія, і дізнаємось, як Бог втручався у хід подій.

20. Під яким кутом зору ми будемо вивчати пророчу книгу Єремії і Плач Єремії?

²⁰ Однак основна мета цієї книжки дещо інша. У ній ми будемо розглядати, як книги Єремії, що є даром від Бога, можуть допомогти нам у християнському житті (Тита 2:12). Ми ще більше переконаємось, що ці дві біблійні книги містять чимало інформації, «корисної для навчання». У них ми знайдемо практичні поради і приклади, завдяки яким будемо «вправними» і «спорядженими», щоб долати життєві труднощі. З цих книг почерпнуть цінні думки усі — неодружені й одружені, старійшини, піонери, голови сімей, домогосподарки, студенти і школярі. Кожен з нас знайде у цих двох натхнених книгах Божі поради, які допоможуть нам бути «спорядженими до всякого доброго діла» (2 Тим. 3:17).

21. Чому нам буде цікаво вивчати цю книжку?

²¹ Читаючи книжку розділ за розділом, шукай актуальних для себе порад. Ти неодмінно переконаєшся, що пророча книга Єремії і Плач Єремії підтверджують правдивість слів Павла: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Рим. 15:4).