Розділ сімнадцятий

Як розпізнати правдивих поклонників у час кінця

 1. Які важкі випробування, згідно із 7-м розділом Даниїла, мала пережити в наш час маленька, беззахисна групка людей?

МАЛЕСЕНЬКА, беззахисна групка людей стала об’єктом нещадного нападу могутньої світової держави. Вони вціліли й навіть зазнали оновлення, причому не завдяки власній силі, а тому, що їх цінував Бог Єгова. Ці події, передречені в 7-му розділі Даниїла, відбулись на початку XX століття. Що це за люди? У тому ж розділі Даниїла їх названо «святими Всевишнього», Бога Єгови. Там також говориться, що ці люди кінець кінцем будуть співправителями у Месіанському Царстві! (Даниїла 7:13, 14, 18, 21, 22, 25—27).

 2. а) Як Єгова ставиться до своїх помазаних слуг? б) Як було б мудро поводитись у ці часи?

² З 11-го розділу Даниїла ми дізналися, що північний цар дійде до свого кінця після того, як зробить спробу напасти на безпечний духовний край цих вірних людей. (Даниїла 11:45; порівняйте Єзекіїля 38:18—23). Дійсно, Єгова є великим захистом для своїх вірних помазанців. У Псалмі 105:14, 15 говориться: «За них Він [Єгова] царям докоряв: «Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!» Тож хіба ви не погодитесь, наскільки було б мудро членам «великого натовпу», число якого постійно зростає, у ці неспокійні часи якнайближче триматися цих святих? (Об’явлення 7:9; Захарія 8:23). Ісус Христос радив вівцеподібним людям саме так і робити — триматися його помазаних духовних братів, допомагаючи їм виконувати їхню працю (Матвія 25:31—46; Галатів 3:29).

 3. а) Чому знайти помазаних послідовників Ісуса та міцно триматися їх не легко? б) Як допоможе в цьому 12-й розділ Даниїла?

³ Однак Божий Супротивник Сатана точить тотальну війну проти помазанців. Він підтримує фальшиву релігію, успішно заповнивши світ удаваними християнами. Внаслідок цього багато людей було введено в оману. Інші просто втрачають будь-яку надію хоч колись знайти тих, хто представляє правдиву релігію (Матвія 7:15, 21—23; Об’явлення 12:9, 17). Навіть ті, що знаходять «малу черідку» і тримаються її, повинні боротись, аби захищати свою віру, оскільки той світ постійно намагається зруйнувати цей плід духу (Луки 12:32). А що сказати про вас? Чи ви вже знайшли «святих Всевишнього» і чи спілкуєтеся з ними? Чи маєте ґрунтовні підстави вважати, що ті, кого ви знайшли, справді вибрані Богом? Такі докази зміцнять вашу віру. Користуючись ними, ви також зможете допомогти іншим розібратись у релігійному замішанні сьогоднішнього світу. Дванадцятий розділ книги Даниїла містить таке життєво важливе знання.

ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ ПОЧИНАЄ ДІЯТИ

 4. а) Які два відмінні факти стосовно Михаїла передрікаються в Даниїла 12:1? б) На що часто вказує книга Даниїла, коли говорить про те, що монарх «стоїть»?

⁴ У Даниїла 12:1 читаємо: «Повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу». Цей вірш передрікає стосовно Михаїла два відмінні факти: 1) те, що він «стоїть», вказує на стан справ, який триває певний період; 2) те, що він «повстане», вказує на подію, яка відбудеться в той період. Найперше ми хочемо знати, в який період Михаїл «стоїть при синах [Даниїлового] народу». Пригадайте, що Михаїл — це ім’я, дане Ісусові як небесному Правителеві. Посилання на те, що він «стоїть», нагадує про спосіб вживання цього терміну в інших місцях книги Даниїла. Цей термін часто вказує на дію царя, як, наприклад, його прихід до царської влади (Даниїла 11:2—4, 7, 20, 21).

5, 6. а) Протягом якого періоду стоїть Михаїл? б) Коли і як «повстане» Михаїл і які будуть наслідки цього?

⁵ Зрозуміло, що в цьому випадку ангел вказав на період, детально описаний в інших місцях біблійного пророцтва. Ісус назвав цей період своєю «присутністю» (по-грецькому пароусı́а), коли він мав правити як Цар у небі (Матвія 24:37—39, НС). Цей період також названо «останніми днями» і «часом кінця» (2 Тимофія 3:1; Даниїла 12:4, 9). Михаїл стоїть як Цар у небі ще від 1914 року, початку цього періоду. (Порівняйте Ісаї 11:10; Об’явлення 12:7—9).

⁶ Коли ж «повстане» Михаїл? Тоді, коли підніметься, щоб приступити до особливої дії. Це Ісус зробить у майбутньому. В Об’явлення 19:11—16 Ісус пророчо описаний як могутній Месіанський Цар, що їде на чолі війська ангелів і несе знищення Божим ворогам. У Даниїла 12:1 продовжується: «І буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу». Христос, як Головний Виконавець вироку Єгови, покладе край усій злій системі речей, коли настане передречена «велика скорбота» (Матвія 24:21; Єремії 25:33; 2 Солунян 1:6—8; Об’явлення 7:14; 16:14, 16).

 7. а) Яку надію матимуть усі вірні в «час утиску», що вже надходить? б) Що таке книга Єгови і чому важливо бути в ній записаному?

⁷ Що станеться у той похмурий час з людьми, які виявляють віру? Далі Даниїлу було сказано: «Того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі». (Порівняйте Луки 21:34—36). Що це за книга? По суті, вона символізує пам’ять Бога Єгови про тих, хто чинить його волю (Малахії 3:16; Євреїв 6:10). Записані в книзі життя перебувають у найнадійнішій безпеці у світі, бо їх охороняє Бог. Хоч би якої шкоди вони зазнали, її буде усунено. Навіть якщо перед приходом того ‘часу утиску’ вони помруть, то залишаться, як у сховку, в безмежній пам’яті Єгови. Він згадає їх і воскресить під час Тисячолітнього правління Ісуса Христа (Дії 24:15; Об’явлення 20:4—6).

СВЯТІ ‘ПРОБУДЖУЮТЬСЯ’

 8. Яку чудову надію описано в Даниїла 12:2?

⁸ Надія на воскресіння дуже потішає. У Даниїла 12:2 згадується про це: «Багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту». (Порівняйте Ісаї 26:19). Ці слова, напевно, нагадують нам зворушливу обіцянку Ісуса Христа про загальне воскресіння (Івана 5:28, 29). Яка ж чудова надія! Тільки подумайте: покійні тепер любі друзі та рідні зможуть знову жити в майбутньому! Але обіцянка в книзі Даниїла стосується в основному іншого воскресіння — того, що вже відбувається. Як таке може бути?

 9. а) Чому логічно вважати, що слова, записані в Даниїла 12:2, мають сповнюватись в останні дні? б) Якого виду воскресіння стосується це пророцтво і звідки ми це знаємо?

⁹ Розгляньмо контекст. Ми побачили, що перший вірш 12-го розділу стосується не тільки кінця цієї системи речей, але й усього періоду останніх днів. По суті, більшість пророцтв, описаних у тому розділі, мали сповнюватись не в прийдешньому земному раю, а в час кінця. Чи в цей період відбувається воскресіння? Апостол Павло писав, що воскресіння ‘тих, що Христові’ мало відбуватися «під час Його приходу [«присутності», НС]». Однак воскреслі до небесного життя встають «нетлінними» (1 Коринтян 15:23; 15:52, Хом.). Згідно з передреченим у Даниїла 12:2, ніхто з них не воскресає «на наруги, на вічну гидоту». Чи є тоді інший вид воскресіння? У Біблії воскресіння іноді має духовне значення. Наприклад, як в Єзекіїля, так і в Об’явленні є пророчі місця, що стосуються духовного оживлення, або воскресіння (Єзекіїля 37:1—14; Об’явлення 11:3, 7, 11).

10. а) В якому розумінні помазаний останок був воскрешений у час кінця? б) Чому дехто з помазанців, які ожили, пробудились все-таки ‘на наруги та вічну гидоту’?

¹⁰ Чи відбувалося таке духовне оживлення Божих помазаних слуг у час кінця? Безперечно! Історія показує, що в 1918 році малий останок вірних християн став об’єктом інтенсивного нападу, який підірвав його організовану працю публічного служіння. Після того, 1919 року, вони знову повернулися до життя в духовному розумінні, хоч це здавалось цілком неможливим. Ці факти відповідають опису воскресіння, передреченого в Даниїла 12:2. Дехто духовно ‘пробудився’ тоді або після того. Однак, на жаль, не всі залишились духовно живими. Особи, які після пробудження вирішили відкинути Месіанського Царя і покинули служіння Богові, заслужили для себе ‘наруги та вічну гидоту’, описані в Даниїла 12:2 (Євреїв 6:4—6). Усе-таки вірні помазанці, правильно використовуючи свій оживлений духовний стан, вірно й віддано підтримували Месіанського Царя. Згідно з пророцтвом, їхня вірність веде до ‘вічного життя’. Сьогодні ми можемо розпізнати їх по духовній активності, яку вони виявляють, незважаючи на протидію.

ВОНИ ‘СЯЮТЬ, НЕМОВ ЗОРІ’

11. Хто є сьогодні «розумні» і в якому значенні вони сяють, немов зорі?

¹¹ Наступні два вірші з 12-го розділу Даниїла ще більше допомагають нам розпізнати «святих Всевишнього». У 3-му вірші ангел говорить Даниїлу: «А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків». Хто сьогодні є ці «розумні»? І знову докази вказують на «святих Всевишнього». Зрештою, хіба не вірний помазаний останок визначив завдяки проникливості, що Михаїл, Великий Князь, почав стояти як Цар в 1914 році? Проповідуючи такі істини, як ця, а також дотримуючись християнської поведінки, вони ‘сяють, як світла’ у цьому духовно затьмареному світі (Филип’ян 2:15; Івана 8:12). Про них Ісус пророкував: «Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця» (Матвія 13:43).

12. а) Як помазанці в часі кінця беруть участь у ‘приведенні багатьох до праведности’? б) Як під час Тисячолітнього правління Христа помазанці приведуть багатьох до праведності й ‘сяятимуть, немов зорі’?

¹² У Даниїла 12:3 навіть повідомляється, якою працею будуть зайняті ці помазані християни в час кінця. Вони будуть ‘приводити багатьох до праведности’. Помазаний останок приступив до збирання позосталої кількості 144 000 співспадкоємців Христа (Римлян 8:16, 17; Об’явлення 7:3, 4). Коли ця праця була завершена (очевидно, в середині 1930-х років), вони почали збирати «великий натовп» «інших овець» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). Члени «великого натовпу» також вірять у викупну жертву Ісуса Христа й тому є чистими в очах Єгови. Ці люди, яких тепер нараховується мільйони, плекають надію пережити прийдешнє знищення цього злого світу. Під час свого Тисячолітнього правління Ісус Христос та його 144 000 співцарів і священиків повністю застосовуватимуть блага викупу до слухняного людства, допомагаючи таким чином усім, хто вірить, позбутися останнього сліду гріха, успадкованого від Адама (2 Петра 3:13; Об’явлення 7:13, 14; 20:5, 6). Тоді помазанці у повному розумінні ‘приводитимуть багатьох до праведности’ і ‘сяятимуть, немов зорі’ в небі. Чи ви цінуєте надію жити на землі і бути підданими славетного небесного уряду Христа та його співправителів? Який же привілей брати участь разом із «святими» у проповідуванні доброї новини про Боже Царство! (Матвія 24:14).

ВОНИ ‘ДОСЛІДЖУЮТЬ’

13. В якому значенні слова з Даниїлової книги були запечатані й заховані?

¹³ Ангелове проголошення Даниїлу, опис якого починається ще в Даниїла 10:20, завершується такими зворушливими словами: «А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться [«правдиве», НС] знання» (Даниїла 12:4). Чимало з того, що Даниїл написав під натхненням, і справді було заховане та запечатане для людського розуміння. Навіть сам Даниїл написав пізніше: «А я це слухав і не розумів» (Даниїла 12:8). У цьому значенні книга Даниїла залишалась запечатаною впродовж багатьох століть. А що сказати про наш час?

14. а) Хто ‘досліджує в час кінця’ і що саме? б) Які існують докази того, що Єгова поблагословив це ‘дослідження’?

¹⁴ Ми маємо привілей жити в ‘часі кінця’, передреченому в книзі Даниїла. Як і пророкувалось, багато вірних досліджували Боже Слово. З яким результатом? Єгова поблагословив їх, і правдиве знання розмножилось. Вірних помазаних Свідків Єгови поблагословлено проникливістю, яка допомогла їм зрозуміти, що Син Людський став Царем у 1914 році. Також завдяки проникливості вони змогли визначити, що являють собою звірі в Даниїловому пророцтві, і застерігати про «гидоту спустошення». А це тільки декілька прикладів (Даниїла 11:31). Отже, те багатство знання є ще одним розпізнавальним знаком «святих Всевишнього». Але Даниїл отримав теж інші докази.

ВОНИ ‘РОЗБИТІ’

15. Яке запитання поставив тепер ангел і про кого воно може нагадати нам?

¹⁵ Пригадаймо, що Даниїл отримав ці ангельські звістки на березі ‘великої річки’ Хіддекел, відомої також як Тигр (Даниїла 10:4). Тепер він побачив тут три ангели й сказав: «Побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи,— один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки. І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: «Коли буде кінець цим дивним речам?» (Даниїла 12:5, 6). Запитання, яке поставив ангел, може ще раз нагадати нам про «святих Всевишнього». У 1914 році, на початку «часу кінця», їх сильно турбувало питання, скільки мине часу, поки сповняться Божі обіцянки. Те, що це пророцтво говорить са́ме про них, можна побачити із відповіді на його запитання.

16. Яке пророцтво прорік ангел і як він наголосив на тому, що воно обов’язково сповниться?

¹⁶ Оповідь Даниїла продовжується: «І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це станеться» (Даниїла 12:7). То серйозна справа, бо присягаючи, ангел підняв обидві руки. Можливо, він зробив так, щоб його жест побачили два ангели на протилежних боках широкої річки. Таким чином він наголосив на тому, що сповнення цього пророцтва відбудеться обов’язково. Коли ж мали настати ті призначені часи? Відповідь не настільки важко знайти, як ви, можливо, думаєте.

17. а) У чому є подібними пророцтва, записані в Даниїла 7:25, Даниїла 12:7 та Об’явлення 11:3, 7, 9? б) Скільки мали тривати три з половиною часи?

¹⁷ Це пророцтво надзвичайно подібне до двох інших пророцтв. Одне, яке ми розглянули в 9-му розділі цієї книжки, можна знайти в Даниїла 7:25, а друге — в Об’явлення 11:3, 7, 9. Подивімось, у чому вони подібні. Кожне з них відбувається в час кінця. Обидва пророцтва стосуються святих Божих слуг і показують, що вони будуть переслідувані й навіть деякий час не зможуть виконувати свою публічну проповідницьку працю. Кожне пророцтво говорить, що Божі слуги оживуть і продовжать працю, розладнавши плани своїх переслідувачів. Також кожне пророцтво вказує, скільки часу мав тривати важкий період для святих. Обидва пророцтва в Даниїла (7:25 і 12:7) говорять про ‘час, часи і пів часу’. Загалом біблеїсти вважають, що це три з половиною часи. У книзі Об’явлення згадується, що той самий період становить 42 місяці, тобто 1260 днів (Об’явлення 11:2, 3). Цей факт підтверджує, що три з половиною часи, згаданих у Даниїла, стосуються трьох з половиною років, кожен з яких має по 360 днів. Але коли ці 1260 днів почалися?

18. а) Яка подія, згідно з Даниїла 12:7, мала позначити кінець 1260 днів? б) Коли зрештою було розбито ‘силу святого народу’ і як це сталося? в) Коли почалися 1260 днів і як у цей період помазанці ‘пророкували, зодягнені у волосяницю’?

¹⁸ Пророцтво досить чітко вказує на час закінчення 1260 днів — «коли скінчиться розбивання сили святого народу». У середині 1918 року на підставі фальшивих обвинувачень було засуджено на довгі строки й ув’язнено провідних членів Товариства Вартової башти, у тому числі його президента Дж. Ф. Рутерфорда. Божі святі й справді побачили, що їхня праця була ‘розбита’, а сила зникла. Якщо від середини 1918 року відрахувати назад три з половиною роки, ми прийдемо до кінця 1914 року. У той час маленька групка помазанців збиралася з силами, готуючись до навали переслідування. Тоді вже бушувала Перша світова війна, і протидія їхній праці постійно зростала. Навіть річний вірш 1915 року базувався на запитанні, яке Христос поставив своїм послідовникам: «Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму?» (Матвія 20:22). Як і передречено в Об’явлення 11:3, 1260-денний період, що настав після того, був для помазанців часом жалоби, коли вони, так би мовити, пророкували у волосяниці. Переслідування посилювалось. Дехто з них був ув’язнений, інші зносили напади юрби, а ще інші зазнали катувань. У 1916 році багато хто впав на дусі, дізнавшись про смерть першого президента Товариства Ч. Т. Рассела. Проте що ж мало статись після похмурих часів, які завершились убивством цих святих як проповідницької організації?

19. Як пророцтво, записане в 11-му розділі Об’явлення, запевняє нас, що мовчання помазанців не мало тривати довгий час?

¹⁹ Аналогічне пророцтво, записане в Об’явлення 11:3, 9, 11 (Хом.), показує, що, після того як ‘двох свідків’ буде вбито, вони лежатимуть мертві недовгий період, а саме три з половиною дні, і тоді знову оживуть. Подібно й пророцтво з 12-го розділу Даниїла показує, що святі перестануть мовчати і що попереду їх чекала ще більша праця.

ВОНИ ‘ОЧИЩЕНІ, ВИБІЛЕНІ Й ПЕРЕТОПЛЕНІ’

20. Яких благословень, згідно з Даниїла 12:10, мали зазнати помазанці після важких випробувань?

²⁰ Як зауважувалось вище, Даниїл записав усе, але не міг його зрозуміти. Однак він, напевно, роздумував про те, чи переслідувачі знищать святих, бо запитав: «Який цьому кінець?» Ангел відповів: «Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця. Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні — зрозуміють» (Даниїла 12:8—10). Святі мали упевнену надію! Їх не буде знищено, вони будуть вибілені й поблагословлені чистим становищем перед Богом Єговою (Малахії 3:1—3). Завдяки проникливості в духовні справи вони зможуть залишатися чистими в Божих очах. На противагу їм несправедливі не захочуть розуміти духовні речі. Але коли все це мало статися?

21. а) За яких умов мав початися період, передречений у Даниїла 12:11? б) Що таке «стала жертва» і коли вона припинилась? (Дивіться інформацію в рамці на сторінці 298).

²¹ Даниїлу було сказано: «Від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев’ятдесят день». Отже, цей період повинен був початися за певних умов. Мала припинитися «стала жертва»a (Даниїла 12:11). Яку жертву мав на увазі ангел? Не тваринну, котру приносили в якомусь земному храмі. Бо ж навіть храм, що стояв колись в Єрусалимі, був всього-на-всього ‘подобою правдивого’ — великого духовного храму Єгови, який почав діяти у 29 році н. е., коли Христос став його Первосвящеником! У цьому духовному храмі, який представляє Божий устрій для чистого поклоніння, немає потреби постійно приносити жертви за гріхи, бо «Христос один раз був у жертву принесений, щоб «понести гріхи багатьох» (Євреїв 9:24, Хом.; 9:25—28). Однак усі правдиві християни таки приносять жертви в цьому храмі. Апостол Павло написав: «Через нього [Христа] приносім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я» (Євреїв 13:15, Хом.). Отже, перша умова пророцтва — припинення ‘сталої жертви’ — склалася в середині 1918 року, коли проповідницька праця фактично зупинилась.

22. а) Що таке «гидота» спустошення і коли її було встановлено? б) Коли почався період, передречений у Даниїла 12:11, і коли він закінчився?

²² А що ж тоді сказати про другу умову — ‘поставлення’, тобто встановлення, ‘гидоти спустошення’? Під час обговорення Даниїла 11:31 ми побачили, що цією гидотою спочатку була Ліга Націй, яка пізніше з’явилась у вигляді Організації Об’єднаних Націй. Вони обидві є гидотою тому, що їх вихваляють як єдину надію для встановлення миру на землі. Значить, у серцях багатьох ці установи насправді займають місце Божого Царства! Офіційно Лігу Націй запропонували створити в січні 1919 року. Отже, тоді й склалися ці дві умови, згадані в Даниїла 12:11. Тому 1290 днів почалися на початку 1919 року і тривали до осені (у Північній півкулі) 1922 року.

23. Як Божі святі зростали до очищеного стану під час 1290 днів, передречених у 12-му розділі Даниїла?

²³ Чи в той час святі зробили поступ у справі вибілення й очищення в Божих очах? У цьому немає сумніву! У березні 1919 року було звільнено з в’язниці президента Товариства Вартової башти та його близьких товаришів. Пізніше з них зняли фальшиві обвинувачення. Усвідомлюючи, що їхня праця аж ніяк не завершена, вони одразу приступили до роботи, організовуючи конгрес на вересень 1919 року. У тому самому році вийшов у світ супровідний журнал «Вартової Башти». Журнал, який спочатку носив назву «Золотий вік» (тепер «Пробудись!»), завжди підтримував «Вартову башту», безстрашно викриваючи цей зіпсутий світ та допомагаючи Божому народу залишатися чистим. Наприкінці передречених 1290 днів святі вже наближалися до свого очищеного й оновленого стану. У вересні 1922 року, приблизно тоді, коли цей період закінчився, вони провели історичний конгрес у Сідар-Пойнті (штат Огайо, США). Він дав величезний поштовх проповідницькій праці. Однак потрібно було робити подальший поступ. Це мало статись у наступний визначений період.

ЩАСТЯ СВЯТИХ

24, 25. а) Який період передречено в Даниїла 12:12 і коли він, очевидно, почався та закінчився? б) Який був духовний стан помазаного останку на початку 1335 днів?

²⁴ Ангел Єгови завершив пророцтво стосовно святих такими словами: «Благословенний [«щасливий», Хом.] той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п’яти день!» (Даниїла 12:12). Ангел не дав жодної інформації про те, коли цей період мав початися чи закінчитися. Як видно з історії, він наступив майже одразу після попереднього. У такому разі він почався восени 1922 року і тривав аж до пізньої весни 1926-го (у Північній півкулі). Чи святі прийшли до стану щастя наприкінці цього періоду? Так, у духовному розумінні, і це мало велике значення.

²⁵ Навіть після конгресу 1922 року (фотографію поміщено на сторінці 302) дехто з Божих святих і далі з тугою згадував минуле. Головним матеріалом для вивчення на зібраннях все ще залишалась Біблія та томи «Дослідження Святого Письма», написані Ч. Т. Расселом. У той час широко побутував погляд, що в 1925 році почнеться воскресіння і настане відновлення Раю на землі. Тому багато служили, маючи на думці визначену дату. Дехто спогорда відмовився брати участь у публічному проповідуванні. Такий стан справ не виглядав добре.

26. Як змінювався духовний стан помазанців, у міру того як минали дні періоду 1335 днів?

²⁶ Проте у міру того як минали дні періоду, який тривав 1335 днів, усе почало змінюватись. Перш за все стали приділяти увагу проповідуванню, було вжито заходів, щоб кожен міг регулярно брати участь у польовому служінні. Розробили розклад зібрань для щотижневого вивчення «Вартової Башти». У номері за 1 березня 1925 року (англ.) опублікували історичну статтю за назвою «Народження народу», в якій Божому народу було повністю вияснено, що́ сталося в період 1914—1919 років. Після 1925 року святі вже не служили Богу, маючи на увазі конкретну близьку дату. Навпаки, на перше місце вони ставили освячення імені Єгови. Цю важливу істину, як ніколи раніше, було підкреслено у статті «Хто прославлятиме Єгову?», опублікованій у «Вартовій Башті» (англ.) за 1 січня 1926 року. А на конгресі в травні 1926 року оголосили випуск книжки «Визволеннє». (Дивіться сторінку 302). Це була одна із серії нових книжок, призначених для того, щоб замінити видання «Дослідження Святого Письма». Відтоді святі більше не оглядалися в минуле. Вони з упевненістю дивилися в майбутнє і на роботу, що чекала їх попереду. Отже, як і було пророковано, ті 1335 днів закінчилися тим, що святі прийшли до щасливого стану.

27. Як 12-й розділ книги Даниїла допомагає нам остаточно визначити помазанців Єгови?

²⁷ Звичайно, не всі залишилися стійкими в той бентежний час. Тож зрозуміло, чому ангел наголосив на важливості ‘чекання’. Ті, що залишилися стійкими й чекали, зазнали величезних благословень. Це чітко показує 12-й розділ Даниїла. Згідно з передреченням, помазанці ожили, тобто воскресли, у духовному розумінні. Вони отримали надзвичайну проникливість у Боже Слово, силу ‘досліджувати’ його, а також під керівництвом святого духу розкривати вікодавні таємниці. Єгова очистив їх, завдяки йому вони стали духовно сяяти, немов зорі. У результаті вони привели багатьох до праведного становища перед Богом Єговою.

28, 29. Що ми повинні постановити у міру завершення «часу кінця»?

²⁸ Оскільки ми маємо всі ці пророчі ознаки, що допомагають визначити «святих Всевишнього», то чи зможемо знайти якесь оправдання своїй відмові визнати їх і небажанню спілкуватися з ними? На великий натовп, який приєднується в служінні Єгові до цього чимраз меншого класу помазанців, чекають чудові благословення. Усі ми повинні безустанно чекати сповнення Божих обіцянок (Авакума 2:3). У наш час Великий Князь Михаїл вже десятки років стоїть за Божий народ. Незабаром він почне діяти як призначений Богом виконавець вироку для цієї системи речей. Коли він це зробить, то що буде з нами?

²⁹ Відповідь на це запитання залежатиме від того, чи ми виберемо жити в непорочності вже тепер. Щоб зміцнити своє рішення, тоді як завершується «час кінця», розгляньмо останній вірш книги Даниїла. Обговорення його в наступному розділі допоможе нам побачити, як Даниїл стояв перед Богом і як він стоятиме перед Ним у майбутньому.

[Примітка]

ЩО ВИ ЗРОЗУМІЛИ?

• Протягом якого періоду «стоїть» Михаїл і як та коли він «повстане»?

• Про яке воскресіння говориться в Даниїла 12:2?

• Які дати позначають початок та кінець періоду

трьох з половиною часів, згаданих у Даниїла 12:7?

1290 днів, передречених у Даниїла 12:11?

1335 днів, про які пророкувалося в Даниїла 12:12?

• Як те, що ми зважаємо на 12-й розділ Даниїла, допомагає нам розпізнати правдивих поклонників Єгови?

[Рамка на сторінці 298]

ПРИПИНЕННЯ СТАЛОЇ ЖЕРТВИ

У книзі Даниїла вислів «стала жертва» вжито п’ять разів. Він стосується жертви хвали — ‘плоду уст’, яку постійно приносять Богові Єгові його слуги (Євреїв 13:15). Про її припинення передрікається в Даниїла 8:11; 11:31 та 12:11.

Під час обох світових воєн народ Єгови, що жив у сферах впливу «північного царя» та «південного царя», зазнавав сильних переслідувань (Даниїла 11:14, 15). Припинення «сталої жертви» відбулося наприкінці Першої світової війни, коли у середині 1918 року проповідницька праця майже зупинилась (Даниїла 12:7). Під час Другої світової війни Англо-Американська світова держава так само ‘відняла’ «сталу жертву» на 2300 днів. (Даниїла 8:11—14; дивіться 10-й розділ цієї книжки). Також жертву припинили нацистські «війська» на період, який точно не вказується у Святому Письмі. (Даниїла 11:31; дивіться 15-й розділ цієї книжки).

[Таблиця/Ілюстрації на сторінці 301]

ПРОРОЧІ ПЕРІОДИ В КНИЗІ ДАНИЇЛА

[Ілюстрації на сторінці 287]

Видатних слуг Єгови було несправедливо ув’язнено у федеральну в’язницю в місті Атланті (штат Джорджія, США). Зліва направо: (сидять) А. Г. Макміллан, Дж. Ф. Рутерфорд, В. І. Ван-Амбурґ; (стоять) Ґ. Г. Фішер, Р. Дж. Мартін, Ґ. де Чека, Ф. Г. Робісон та К. Дж. Вудворт.

[Ілюстрації на сторінці 299]

Історичні конгреси, що відбулись у Сідар-Пойнті (штат Огайо, США) 1919 року (вгорі) та 1922 року (внизу).

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 302]