Розділ тринадцятий

Конфлікт між двома царями

1, 2. Чому нас повинно цікавити пророцтво, записане в 11-му розділі Даниїла?

ДВА царі-суперники зчепилися у виснажливій боротьбі за зверхність. Під час цієї багатолітньої боротьби то один з них, то другий стає панівним. Буває так, що один цар здобуває зверхність, тимчасом як інший стає неактивним, а то й виникають періоди затишшя. Але потім вони знову несподівано починають воювати, і конфлікт продовжується. Учасниками цієї драми були сирійський цар Селевк I Никатор, єгипетський цар Птолемей Лаг, Клеопатра I — сирійська принцеса, яка пізніше стала єгипетською царицею, римські імператори Август та Тіберій, а також пальмірська цариця Зіновія. Коли конфлікт став наближатися до кінця, до нього залучились нацистська Німеччина, блок комуністичних держав, Англо-Американська світова держава, Ліга Націй та Організація Об’єднаних Націй. Жоден з цих політичних витворів не може передбачити, як закінчиться та боротьба. Це захопливе пророцтво проголосив ангел Єгови пророкові Даниїлу приблизно 2500 років тому (Даниїла, розділ 11).

² Як же, напевно, втішився Даниїл, почувши ангела, котрий відкрив йому подробиці суперництва між двома царями, що мали прийти до влади в майбутньому! Ця драма цікавить також нас, оскільки боротьба за владу між двома царями тягнеться аж до сьогодні. Коли ми побачимо, як з ходом історичних подій сповнилась перша частина цього пророцтва, це зміцнить нашу віру і впевненість у тому, що сповниться й остання частина цієї пророчої оповіді. Якщо ми зважатимемо на Даниїлове пророцтво, це допоможе нам чітко зрозуміти, в якому часі живемо. Завдяки цьому зміцниться також наше рішення залишатися нейтральними в конфлікті тих царів, терпеливо чекаючи, коли Бог стане на наш захист (Псалом 146:3, 5). Тож уважно послухаймо, як ангел Єгови промовляє до Даниїла.

ПРОТИ ГРЕЦЬКОГО ЦАРСТВА

 3. Кого підтримував ангел «в першому році мідянина Дарія»?

³ «А я в першому році мідянина Дарія [539—538 роки до н. е.] стояв, щоб зміцнити й посилити його»,— сказав ангел (Даниїла 11:1). Хоч Дарій вже помер, проте ангел вказав, що його правління було вихідною точкою здійснення пророчої звістки. Саме той цар наказав забрати Даниїла з лев’ячої ями. Також Дарій видав постанову, щоб усі його піддані боялися Даниїлового Бога (Даниїла 6:22—28). Однак ангел стояв, щоб надавати підтримку не мідянину Дарію, але своєму товаришу Михаїлу, князю Даниїлового народу. (Порівняйте Даниїла 10:12—14). Божий ангел підтримував Михаїла, коли той боровся з демонським князем Мідо-Персії.

4, 5. Ким були чотири перські царі, передречені в книзі Даниїла?

⁴ Божий ангел продовжив: «Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагатиться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбурить усе проти грецького царства» (Даниїла 11:2). Хто ж ці перські правителі?

⁵ Перші три царі — це Кір Великий, Камбіз II та Дарій I. Оскільки Бардія (або, можливо, самозванець на ім’я Гаумата) правив тільки сім місяців, то в пророцтві не береться до уваги його короткого правління. У 490 році до н. е. третій цар, Дарій I, зробив другу спробу нападу на Грецію. Однак перси зазнали нищівної поразки при Марафоні й відступили до Малої Азії. Хоча Дарій добре підготувався до наступного походу проти Греції, він не зміг його здійснити аж до своєї смерті, яка сталася чотири роки пізніше. За це завдання взявся його син і наступник, «четвертий» цар, Ксеркс I. Це і є той самий цар Ахашверош, який одружився з Естер (Естер 1:1; 2:15—17).

6, 7. а) Як четвертий цар ‘підбурив усе проти грецького царства’? б) Як закінчився похід Ксеркса проти Греції?

⁶ Ксеркс I таки ‘підбурив усе проти грецького царства’, тобто проти групи незалежних грецьких держав. «Спонуканий честолюбними придворними,— говориться у книжці «Мідяни та перси. Завойовники та дипломати» (англ.),— Ксеркс розпочав напад як на суші, так і на морі». Грецький історик Геродот, який жив у п’ятому столітті до н. е., пише, що будь-який інший похід «порівняно до цього здавався мізерним». У його оповіді говориться, що морські сили нараховували «в цілому п’ятсот сімнадцять тисяч шістсот чоловік. Число сухопутного війська становило в цілому мільйон сімсот тисяч, а кінноти до вісімсот [вісімдесяти] тисяч. До цього я ще додам арабів-погоничів верблюдів і лівійців-колесничих, число яких я гадаю було двадцять тисяч. Таким чином, загальне число людей на кораблях і сухопутного війська доходило до двох мільйонів трьохста сімнадцяти тисяч шестисот людей».

⁷ Маючи на меті лише цілковиту перемогу, 480 року до н. е. Ксеркс I вирушив зі своїм могутнім військом у похід проти Греції. Подолавши біля Фермопіл маневрену оборону греків, перси спустошили Афіни. Однак коло острова Саламін вони зазнали нищівної поразки. Греки знову здобули перемогу у 479 році до н. е. під Платеями. Упродовж наступних 143 років жоден із семи царів, які після Ксеркса сходили на престол Перської імперії, не нападав на Грецію. Але тоді у Греції повстав могутній цар.

ВЕЛИЧЕЗНЕ ЦАРСТВО ПОДІЛЕНЕ НА ЧОТИРИ

 8. Який «могутній» цар повстав і як він ‘запанував великим пануванням’?

⁸ Ангел сказав: «І повстане хоробрий [«могутній», Хом.] цар, і запанує великим пануванням, і робитиме за своїм уподобанням» (Даниїла 11:3). У 336 році до н. е. ‘повстав’ як цар Македонії двадцятирічний Александр. Він справді став ‘могутнім царем’ — Александром Великим. Спонуканий задумами свого батька Філіппа II, він захопив на Близькому Сході перські провінції. Перейшовши річки Євфрат та Тигр, його 47 000 вояків розбили під Гавгамелами 250-тисячне військо Дарія III. Згодом Дарій утік і його було вбито. Так закінчилось правління династії персів. Тепер Греція стала світовою державою, й Александр ‘запанував великим пануванням і робив за своїм уподобанням’.

9, 10. Як сповнилося пророцтво про те, що царство Александра не перейде до його нащадків?

⁹ Александр недовго мав панувати над світом, бо ангел Божий додав: «Коли він повстане, буде зруйноване його царство, і буде розділене на чотири небесні вітри, а не на його нащадків, і не за його пануванням, яким він панував, бо царство його буде вирване й дане іншим, а не їм» (Даниїла 11:4). Александру ще не сповнилось 33 років, коли несподівано 323 року до н. е. хвороба обірвала його життя у Вавилоні.

¹⁰ Величезна імперія Александра не перейшла до «його нащадків». Його брат Філіпп III Аррідей правив менше семи років, і в 317 році до н. е. був убитий на вимогу Олімпіади, матері Александра. Син Александра Александр IV правив до 311 року до н. е., коли загинув від рук Кассандра, одного з полководців його батька. Позашлюбний син Александра Геракл намагався правити від імені батька, але в 309 році до н. е. його вбили. Так закінчилася династія Александра, а ‘його панування’ відійшло від його родини.

11. Як царство Александра було «розділене на чотири небесні вітри»?

¹¹ Після смерті Александра його царство було «розділене на чотири небесні вітри». Багато його полководців, намагаючись привласнити території, пересварилися між собою. Одноокий полководець Антігон I робив спроби взяти під контроль усю імперію Александра. Але у битві під Іпсом у Фрігії його було вбито. У 301 році до н. е. чотири полководці Александра тримали в руках величезну територію, яку захопив їхній командувач. Кассандр правив у Македонії та Греції. Лісімах здобув владу над Малою Азією та Фракією. Селевк I Никатор отримав Месопотамію та Сирію. А Птолемей Лаг узяв Єгипет та Палестину. Згідно з пророчим словом, величезна імперія Александра була розділена на чотири елліністичних царства.

ПОЯВА ДВОХ ЦАРІВ-СУПЕРНИКІВ

12, 13. а) Як з чотирьох елліністичних царств утворилось два? б) Яку династію заснував у Сирії Селевк?

¹² Через декілька років після приходу до влади Кассандр помер, і 285 року до н. е. Лісімах захопив європейську частину Грецької імперії. У 281 році до н. е. Лісімах загинув у битві із Селевком I Никатором, у результаті чого велика частина азіатських територій перейшла під контроль Селевка. А 276 року до н. е. на престол Македонії зійшов Антігон II Гонат, онук одного з полководців Александра. З часом Македонія потрапила в залежність від Риму і 146 року до н. е. стала римською провінцією.

¹³ Тепер тільки два з чотирьох елліністичних царств залишились визначними — царство Селевка I Никатора та царство Птолемея Лага. Селевк заснував у Сирії династію Селевкідів. Серед тих міст, які він заклав, були Антіохія, нова сирійська столиця, та морський порт Селевкія. Пізніше апостол Павло навчав в Антіохії, де послідовників Ісуса вперше стали називати християнами (Дії 11:25, 26; 13:1—4). У 281 році до н. е. Селевка було підступно вбито, але його династія правила до 64 року до н. е., коли римський полководець Гней Помпей зробив Сирію римською провінцією.

14. Коли було засновано династію Птолемеїв у Єгипті?

¹⁴ З чотирьох елліністичних царств найдовше проіснувало царство Птолемея Лага, тобто Птолемея I, який 305 року до н. е. взяв собі титул царя. Династія Птолемеїв, яку він заснував, правила в Єгипті, аж поки в 30 році до н. е. її підкорив Рим.

15. Які два могутні царі повстали з чотирьох елліністичних царств і яку боротьбу вони розпочали?

¹⁵ Так з чотирьох елліністичних царств повстало два могутніх царі — Селевк I Никатор у Сирії та Птолемей I в Єгипті. З приходом до влади цих двох царів між «північним царем» та «південним царем» почалася довга боротьба, описана в 11-му розділі книги Даниїла. Ангел Єгови не згадав імен цих двох царів, бо впродовж століть ними ставали різні правлячі сили. Пропускаючи непотрібні подробиці, ангел назвав тільки правителів та події, які були пов’язані з цим конфліктом.

ПОЧАТОК КОНФЛІКТУ

16. а) Від кого на північ та південь жили два царі? б) Які царі першими взяли на себе роль «північного царя» та «південного царя»?

¹⁶ Слухайте! Описуючи початок цього драматичного конфлікту, ангел Єгови говорить: «Зміцниться південний цар, але один з його [Александрових] князів пересилить його й запанує, його [північного царя] панування — панування велике» (Даниїла 11:5). Назви «північний цар» та «південний цар» стосуються царів, що жили на північ та південь від Даниїлового народу, який на той час був визволений з вавилонського вигнання і повернувся в землю Юди. Першим «південним царем» був Птолемей I, що правив в Єгипті. Сирійський цар Селевк I Никатор — це один з Александрових полководців, який пересилив Птолемея I і мав «панування велике». Він узяв на себе роль «північного царя».

17. Під чиїм пануванням перебувала земля Юди на початку конфлікту між північним та південним царями?

¹⁷ На початку конфлікту земля Юди перебувала під пануванням південного царя. Починаючи приблизно з 320 року до н. е., Птолемей I сприяв тому, щоб євреї переселялись до Єгипту. Єврейська колонія процвітала в Александрії, де Птолемей I заснував знамениту бібліотеку. До 198 року до н. е. євреї в Юдеї залишалися під контролем південного царя, тобто Єгипту, де правили Птолемеї.

18, 19. Як з плином часу два царі-суперники ‘зробили мир’?

¹⁸ Про тих двох царів ангел пророкував: «Але по роках вони поєднаються, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб зробити мир. Але не затримає він [«вона», Хом.] сили свого рамена, і не встане потомство його [«він, як і його рамено, не встоїть», НС], але буде видана вона й ті, що вели її, і та, що її породила [«той, хто її породив», НС], і той, що міцно тримав її за тих часів» (Даниїла 11:6). Як усе це сповнилось?

¹⁹ Пророцтво не згадує про Антіоха I, сина і наступника Селевка I Никатора, бо він не вів рішучої боротьби проти південного царя. Але його наступник Антіох II вів затяжну війну з Птолемеєм II, сином Птолемея I. Антіох II та Птолемей II були відповідно північним та південним царями. Антіох II був одружений з Лаодікою, від якої він мав сина Селевка II, а Птолемей II мав дочку на ім’я Береніка. У 250 році до н. е. ці два царі ‘зробили мир’. Задля цього союзу Антіох II розлучився зі своєю дружиною Лаодікою й одружився з Беренікою, ‘дочкою південного царя’. Від Береніки він мав сина, який став спадкоємцем сирійського престолу замість синів Лаодіки.

20. а) Чому «рамено» Береніки не встояло? б) Як сталося, що Береніку, ‘тих, що вели її’ і ‘того, що міцно тримав її’ було видано? в) Хто став сирійським царем після того, як Антіох II втратив ‘своє рамено’, тобто владу?

²⁰ ‘Раменом’ Береніки, тобто міцною опорою, був її батько Птолемей II. Після його смерті в 246 році до н. е. вона ‘не затримала сили свого рамена’ зі своїм чоловіком. Антіох II відрікся від неї, знову одружився з Лаодікою і зробив їхнього сина своїм наступником. Лаодіка замислила вбити Береніку та її сина, і цей намір було виконано. Очевидно, особи, які супроводили Береніку з Єгипту до Сирії, — «ті, що вели її» — зазнали такого ж кінця. Лаодіка навіть отруїла Антіоха II, отже «його рамено», тобто влада, також «не встояло». Сталось так, що помер і батько Береніки — «той, хто її породив», і її сирійський чоловік, який певний час «міцно тримав» її. У результаті Селевк II, син Лаодіки, став сирійським царем. Як на все це зреагував наступний цар з династії Птолемеїв?

ПОМСТА ЦАРЯ ЗА ВБИВСТВО СЕСТРИ

21. а) Хто був ‘одним із галузки’ Беренікиного «кореня» і як він ‘повстав’? б) Як Птолемей III ‘вийшов проти твердині північного царя’ і опанував його?

²¹ «Повстане один із галузки її кореня на його місце,— сказав ангел,— і він вийде проти війська, і ввійде в твердиню [«вийде проти твердині», НС] північного царя, і буде діяти проти них, і опанує їх» (Даниїла 11:7). ‘Одним із галузки’ батьків Береніки, або «кореня», був її брат. Коли батько помер, він ‘повстав’ як південний цар — єгипетський фараон Птолемей III — й одразу ж вирушив помститися за вбивство сестри. Під час походу проти сирійського царя Селевка II, якого Лаодіка використала для вбивства Береніки та її сина, він вийшов проти «твердині північного царя». Птолемей III захопив укріплену частину Антіохії і вбив Лаодіку. Рухаючись на схід по території панування північного царя, він спустошив Вавилонію й дійшов аж до Індії.

22. Що привіз із собою до Єгипту Птолемей III і чому він ‘на роки відступив від північного царя’?

²² Що ж сталося після того? Божий ангел говорить: «Їхніх богів з їхніми литими бовванами, разом з їхнім улюбленим посудом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше [«на роки відступить», НС] від північного царя» (Даниїла 11:8). Понад 200 років до того перський цар Камбіз II завоював Єгипет і привіз додому єгипетських богів, ‘їхніх литих бовванів’. Грабуючи колишню царську столицю Персії Сузи, Птолемей III дістав назад цих божків і забрав їх «в неволю» до Єгипту. Він також привіз додому як трофеї велику кількість ‘улюбленого посуду, золота та срібла’. Змушений придушити повстання у себе вдома, Птолемей III ‘відступив від північного царя’, не завдаючи йому більше ран.

ПОМСТА СИРІЙСЬКОГО ЦАРЯ

23. Чому північний цар ‘вернувся до своєї землі’ після того, як увійшов у царство південного царя?

²³ Як північний цар зреагував на це? Даниїлу було сказано: «Він увійде в царство південного царя, але вернеться до своєї землі» (Даниїла 11:9). Північний цар — сирійський цар Селевк II — вдарив у відповідь. Він увійшов у «царство» — сферу панування південного царя з Єгипту, але зазнав поразки. Селевк II, маючи лише невеликі залишки війська, ‘вернувся до своєї землі’, відступивши приблизно в 242 році до н. е. до сирійської столиці Антіохії. Після його смерті замість нього став правити його син Селевк III.

24. а) Що сталося із Селевком III? б) Як сирійський цар Антіох III ‘пішов, і все позаливав, і перейшов’ край панування південного царя?

²⁴ А що було передречено про потомство сирійського царя Селевка II? Ангел повідомив Даниїлу: «А сини його озброються, і зберуть натовп численних войовників, і один із них конче піде, і все позаливає, і перейде край, і вернеться, і воюватиме аж до його твердині» (Даниїла 11:10). Не минуло й трьох років, як через підступне вбивство закінчилось правління Селевка III. Брат Селевка III Антіох III заступив його на сирійському престолі. Цей син Селевка II зібрав великі війська для нападу на Птолемея IV, тодішнього південного царя. Новий північний цар, що панував у Сирії, мав успіх у боротьбі з Єгиптом і відвоював морський порт Селевкію, провінцію Келесирію, міста Тир та Птолемаїду, а також поблизькі містечка. Він розгромив війська царя Птолемея IV і захопив багато юдейських міст. Навесні 217 року до н. е. Антіох III покинув Птолемаїду й пішов на північ «аж до його твердині» в Сирії. Але на сцені історичних подій ось-ось мала настати зміна.

ЗМІНА РОЛЕЙ

25. Де Птолемей IV зустрівся у битві з Антіохом III і хто був ‘відданий у руку’ південного царя з Єгипту?

²⁵ Подібно до Даниїла, ми уважно слухаємо, як ангел Єгови передрікає: «Розлютиться південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике велелюдство, і цей натовп буде відданий у його руку» (Даниїла 11:11). Зібравши військо із 75 000 чоловік, південний цар Птолемей IV вирушив на північ проти свого ворога. Щоб виступити проти нього, північний цар Антіох III — правитель Сирії — виставив «велике велелюдство», аж 68 000 чоловік. Але у битві коло прибережного міста Рафія, розташованого неподалік від єгипетського кордону, «цей натовп» був ‘відданий у руку’ південного царя.

26. а) Який «натовп» знищив південний цар у битві коло Рафії і які були умови мирної угоди, укладеної там? б) Як Птолемей IV ‘не використав своєї сильної позиції’? в) Хто став наступним південним царем?

²⁶ Пророцтво продовжується: «І буде знищений той натовп, і повищиться його серце, і він кине десятитисячки, та не буде сильний [«не використає своєї сильної позиції», НС]» (Даниїла 11:12). Південний цар Птолемей IV ‘знищив’ 10 000 сирійських піхотинців та 300 кіннотників і 4000 забрав у полон. Тоді ті царі склали угоду, за якою в Антіоха III залишилося сирійське портове місто Селевкія, але в нього забрали Фінікію та Келесирію. З приводу цієї перемоги серце південного царя з Єгипту ‘повищилося’, особливо перед Єговою. Земля Юди залишилась у руках Птолемея IV. Однак він ‘не використав своєї сильної позиції’, щоб довести до кінця свою перемогу над північним царем із Сирії. Замість того Птолемей IV почав вести розгульне життя, і наступним південним царем став його п’ятирічний син Птолемей V ще за багато років до смерті Антіоха III.

ПОВЕРНЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

27. Як північний цар повернувся «на кінець часів», щоб відібрати території в Єгипту?

²⁷ За всі подвиги Антіоха III стали називати Антіохом Великим. Про нього ангел сказав: «Вернеться північний цар, і виставить натовп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче прийде з великим військом та з численним маєтком» (Даниїла 11:13). Ті ‘часи’ — це 16 або більше років після того, як єгиптяни завдали поразки сирійцям біля Рафії. Коли маленький Птолемей V став південним царем, Антіох III, щоб відібрати території, які у нього завоював попередній південний цар з Єгипту, виставив «натовп, більший від першого». Для того він об’єднав свої війська з військами македонського царя Філіппа V.

28. Що непокоїло молодого південного царя?

²⁸ Південний цар не мав спокою й у своїй державі. «За того часу багато-хто повстануть на південного царя»,— сказав ангел (Даниїла 11:14а). І багато-таки ‘повстали на південного царя’. Окрім тривоги з приводу нападу Антіоха III та його македонського союзника, молодого південного царя непокоїли ще й внутрішні проблеми в Єгипті. Через те що опікун Агафокл, який правив від імені царя, із зарозумілістю ставився до єгиптян, багато з них повстало. Ангел додав: «Сини насильників твого народу підіймуться, щоб справдилось видіння, і вони спіткнуться» (Даниїла 11:14б). Навіть дехто з народу Даниїла став ‘синами насильників’, тобто повстанцями. Але будь-яке «видіння» тих євреїв про закінчення панування поган на їхній землі було неправдивим, вони мали ‘спіткнутися’, тобто зазнати невдачі.

29, 30. а) Як «рамена півдня» не витримали нападу з півночі? б) Як північний цар ‘став у Пишному Краї’?

²⁹ Далі ангел Єгови передрік: «Прийде північний цар, і насипле вала, і здобуде твердинне місто, і не встоять рамена півдня та його добірний народ, і не буде сили встояти. І робитиме той, хто прийде на нього, за своєю вподобою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Краї, і буде погибель у його руці» (Даниїла 11:15, 16).

³⁰ Військові сили Птолемея V, тобто «рамена півдня», не витримали нападу з півночі. Коло Баніяса (Кесарія Пилипова) Антіох III загнав єгипетського полководця Скопу та 10 000 ‘вибраних’ або ‘добірних’ чоловіків у Сидон, «твердинне місто». Там Антіох III ‘насипав вала’, захопивши цей фінікійський порт у 198 році до н. е. Він учинив «за своєю вподобою», тому що війська південного царя з Єгипту не змогли встояти перед ним. Тоді Антіох III пішов на Єрусалим, столицю Юди, ‘Пишного Краю’. У 198 році до н. е. панування над Єрусалимом та Юдою перейшло від південного царя з Єгипту до північного царя із Сирії. Й Антіох III, північний цар, почав ‘стояти у Пишному Краї’. Для всіх євреїв та єгиптян, що йому противились, була «погибель у його руці». Скільки часу цей північний цар зміг чинити те, що йому до вподоби?

РИМ СТРИМУЄ ПЕРЕМОЖЦЯ

31, 32. Чому північний цар був змушений врешті-решт укласти з південним царем «договора» миру?

³¹ Ангел Єгови дає нам таку відповідь: «Зверне він [північний цар] своє обличчя, щоб прийти з потугою всього свого царства, і складе договора з ним. І дасть йому молоду дочку за жінку, щоб знищити землю [«дочку на згубу», Хом.], та це не вдасться, і не станеться йому [«вона не встоїть і не залишиться його», НС]» (Даниїла 11:17).

³² Північний цар Антіох III ‘звернув своє обличчя’, щоб запанувати над Єгиптом «з потугою всього свого царства». Але врешті-решт він уклав з Птолемеєм V, південним царем, «договора» миру. Вимоги Риму змусили Антіоха III змінити свої плани. Коли він та цар Македонії Філіпп V об’єдналися проти молодого царя Єгипту, щоб заволодіти його територіями, опікуни Птолемея V попросили захисту в Риму. Скориставшись можливістю розширити сферу впливу, Рим показав свою силу.

33. а) Які були умови миру, укладеного між Антіохом III та Птолемеєм V? б) З якою метою було укладено шлюб між Клеопатрою I та Птолемеєм V і чому цей задум не вдався?

³³ Під натиском Риму Антіох III прийшов до південного царя з умовами миру. Антіох III не планував поступитися завойованими територіями, як того вимагав Рим, а лише формально передати їх, одруживши свою дочку Клеопатру I—«молоду дочку»—з Птолемеєм V. Він мав дати їй у придане деякі провінції, у тому числі Юду, ‘Пишний Край’. Однак коли вони одружились у 193 році до н. е., сирійський цар не віддав Птолемеєві V цих провінцій. Той шлюб був укладений з політичною метою, щоб підкорити Єгипет Сирії. Але задум не вдався, тому що Клеопатра I ‘не залишилася його’, а пізніше перейшла на бік чоловіка. Коли між Антіохом III і римлянами почалася війна, Єгипет зайняв сторону Риму.

34, 35. а) До яких «приморських земель» звернув своє обличчя північний цар? б) Як Рим припинив «наругу» північного царя? в) Як помер Антіох III і хто став наступним північним царем?

³⁴ Вказуючи на невдачі північного царя, ангел додав: «Тоді зверне він [Антіох III] своє обличчя до островів [«приморських земель», НС] і забере їх багато, але один начальник [Рим] припинить його наругу, ба й оберне проти нього його наругу. Потім [Антіох III] зверне своє обличчя до твердинь свого краю, але спіткнеться, впаде і його не стане» (Даниїла 11:18, 19, Хом.).

³⁵ «Приморські землі» — це Македонія, Греція та Мала Азія. Війна розпочалася в Греції 192 року до н. е., й Антіох III був змушений прийти туди. Рим, незадоволений намаганнями сирійського царя заволодіти ще іншими територіями, формально оголосив йому війну. Коло Фермопіл Антіох III зазнав поразки від Риму. Приблизно через рік після того, як йому було завдано поразки коло Магнесії в 190 році до н. е., він був змушений віддати все, що йому належало в Греції, Малій Азії та на територіях, що лежали на захід від гірського хребта Тавр. Рим наклав велику данину і встановив своє панування над північним царем із Сирії. Коли Антіоха III вигнали з Греції та Малої Азії і він втратив майже весь свій флот, то ‘звернув своє обличчя до твердинь свого краю’, тобто Сирії. Римляни ‘обернули проти нього його наругу’. У 187 році до н. е. Антіох III загинув, намагаючись пограбувати храм в Елімаїді (Персія). Таким чином він ‘упав’, покорившись смерті, і замість нього став правити його син Селевк IV, наступний північний цар.

КОНФЛІКТ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

36. а) Як південний цар намагався продовжувати боротьбу, але що з ним сталося? б) Як впав Селевк IV і хто заступив його?

³⁶ Птолемей V, південний цар, намагався здобути провінції, які мали дати в придане Клеопатрі, але його отруїли. Після нього став правити Птолемей VI. А що сказати про Селевка IV? Для виплати великої данини Риму потрібні були гроші, тому він послав свого скарбника Геліодора за багатствами, котрі, як тоді подейкували, зберігалися в Єрусалимському храмі. Прагнучи захопити престол, Геліодор вбив Селевка IV. Однак пергамський цар Євмен та його брат Аттал звели на престол Антіоха IV, брата вбитого царя.

37. а) Як Антіох IV намагався показати, що він могутніший від Бога Єгови? б) До чого призвело осквернення храму в Єрусалимі Антіохом IV?

³⁷ Антіох IV, новий північний цар, прагнув показатися могутнішим від Бога і тому намагався викоренити устрій Єгови для поклоніння. Кинувши виклик Єгові, він присвятив Єрусалимський храм Зевсу, або Юпітеру. У грудні 167 року до н. е. у дворі храму на верху великого жертовника, де приносилися щоденні цілопалення Єгові, було зведено поганський жертовник. Через десять днів після того на поганському жертовнику було принесено жертву Зевсу. Це осквернення призвело до повстання євреїв під проводом Маккавеїв. Антіох IV три роки вів з ними боротьбу. У 164 році до н. е. на річницю цього осквернення Юда Маккавей знову присвятив храм Єгові. Тоді було започатковано свято відновлення, тобто присвячення,— Ханука (Івана 10:22).

38. Як закінчилось правління Маккавеїв?

³⁸ Приблизно у 161 році до н. е. Маккавеї уклали договір з Римом і 104 року до н. е. заснували царство. Але незгоди між ними та північним царем із Сирії продовжувалися. Врешті-решт до Риму надійшло прохання втрутитися. У 63 році до н. е. після тримісячної облоги римський полководець Гней Помпей взяв Єрусалим. У 39 році до н. е. римський сенат призначив царем Юди едомлянина на ім’я Ірод. Він прийшов до влади в Єрусалимі 37 року до н. е. Так закінчилось правління Маккавеїв.

39. Який пожиток ви взяли для себе, розглядаючи Даниїла 11:1—19?

³⁹ Як же зворушується серце, коли бачиш сповнення кожної подробиці першої частини пророцтва про конфлікт між двома царями! Справді, як чудово вникати в історію, події котрої розвивались 500 років після того, як Даниїлу було дано пророчу звістку, і визначати правителів, що займали становище північного та південного царів! Однак політичне обличчя цих двох царів змінювалося впродовж конфлікту між ними до часу, коли Ісус Христос ходив по землі, і аж до сьогодні. Порівнявши розвиток історичних подій із такими захопливими подробицями, виявленими в цьому пророцтві, ми зможемо визначити, хто є тими двома царями-суперниками.

ЩО ВИ ЗРОЗУМІЛИ?

• Які дві династії могутніх царів повстали з елліністичних царств і яку боротьбу розпочали ті царі?

• Як, згідно з передреченням у Даниїла 11:6, ті два царі уклали ‘мир’?

• Як конфлікт продовжувався між

Селевком II та Птолемеєм III? (Даниїла 11:7—9).

Антіохом III та Птолемеєм IV? (Даниїла 11:10—12).

Антіохом III та Птолемеєм V? (Даниїла 11:13—16).

• З якою метою було укладено шлюб між Клеопатрою I та Птолемеєм V і чому цей задум не вдався? (Даниїла 11:17—19).

• Який пожиток ви взяли для себе, зважаючи на Даниїла 11:1—19?

[Таблиця/Ілюстрації на сторінці 228]

ЦАРІ, ОПИСАНІ В ДАНИЇЛА 11:5 —19

Північний цар Південний цар

Даниїла 11:5 Селевк I Никатор Птолемей I

Даниїла 11:7—9 Селевк II Птолемей III

Даниїла 11:10—12 Антіох III Птолемей IV

[Ілюстрація]

Монета із зображенням Птолемея II та його дружини.

[Ілюстрація]

Селевк I Никатор.

[Ілюстрація]

Антіох III.

[Ілюстрація]

Птолемей VI.

[Ілюстрація]

Птолемей III та його наступники збудували цей храм Тора в Іфру (Верхній Єгипет).

[Карта/Ілюстрації на сторінках 216, 217]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Назви «північний цар» та «південний цар» стосуються царів, що жили на північ і південь від краю Даниїлового народу.

МАКЕДОНІЯ

ГРЕЦІЯ

МАЛА АЗІЯ

ІЗРАЇЛЬ

ЛІВІЯ

ЄГИПЕТ

ЕФІОПІЯ

СИРІЯ

Вавилон

АРАВІЯ

[Ілюстрація]

Птолемей II.

[Ілюстрація]

Антіох Великий.

[Ілюстрація]

Уламок каменя, на якому поміщено офіційні укази, видані Антіохом Великим.

[Ілюстрація]

Монета із зображенням Птолемея V.

[Ілюстрація]

Брама Птолемея III в Карнаку (Єгипет).

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 210]

[Ілюстрація на сторінці 215]

Селевк I Никатор.

[Ілюстрація на сторінці 218]

Птолемей I.