«Щасливі ті, хто береже непорочність»

1, 2. а) Як деякі уряди переслідують Божий народ і чи вдається їм досягти успіху? б) Чому ми можемо бути щасливими попри переслідування? (Прокоментуйте також ілюстрацію на обкладинці.)

СЬОГОДНІ в більш ніж 30 країнах наша діяльність обмежена або заборонена. Деякі наші брати і сестри ув’язнені. Який злочин вони скоїли? З погляду Єгови, ніякого. Все, що вони робили,— це читали і вивчали Біблію, ділилися своїми віруваннями з іншими людьми і збиралися разом з одновірцями. Також вони залишалися нейтральними в політичних питаннях. Ці брати і сестри стикнулися із запеклими переслідуваннями, але зберегли свою непорочністьb. І це, без сумніву, робить їх дуже щасливими!

² Переглядаючи фотографії цих мужніх братів і сестер, ви, мабуть, помітили, що всі вони усміхаються. Вони щасливі, бо знають, що непорочні в очах Єгови і що він ними задоволений (1 Хр. 29:17а). Ісус сказав: «Щасливі ті, кого переслідують за праведність... Тіштеся і переповнюйтесь радістю, бо... вас чекає велика нагорода» (Матв. 5:10—12).

 3. Що робили апостоли, зіткнувшись із переслідуваннями, і чим вони керувалися? (Дії 4:19, 20).

³ Випробування, з якими стикаються наші брати і сестри, не є чимось новим. У першому столітті апостолів переслідували за те, що вони проповідували про Ісуса. Члени юдейського верховного суду знову і знову наказували їм «нічого не розповідати і не навчати від Ісусового імені» (Дії 4:18; 5:27, 28, 40). Чи це їх зупиняло? Ні. (Прочитайте Дії 4:19, 20.) Вони знали, що «проповідувати народу і давати ґрунтовне свідчення» про Христа їм наказав той, чия влада набагато перевершує владу будь-якої людини (Дії 10:42). Від імені всіх апостолів Петро та Іван мужньо заявили, що будуть слухатись не людей, а Бога, і не перестануть розповідати про Ісуса. По суті, вони сказали суддям: «Невже ви думаєте, що ваші накази важливіші від Божих?»

 4. Який приклад, згідно з Дії 5:27—29, залишили апостоли для всіх християн і як нам його наслідувати?

⁴ Наслідуючи приклад апостолів, справжні християни в усі часи вважали своїм обов’язком «підкорятися передусім владі Бога, а не людей». (Прочитайте Дії 5:27—29.) Апостолів висікли за їхню відданість Богові, але вони йшли з суду, «радіючи, що удостоїлися зазнати зневаги за Ісусове ім’я». І, звичайно ж, вони продовжили проповідувати (Дії 5:40—42).

 5. На яке запитання нам потрібно дати відповідь?

⁵ Приклад апостолів показує, що ми маємо ставити волю Бога вище від волі людей. Разом з тим у Біблії сказано: «Нехай кожна людина підкоряється тим, хто посідає вищу владу» (Рим. 13:1). Тож виникає запитання: як нам бути слухняними «урядам і тим, хто має владу», і при цьому залишатися відданими нашому найвищому правителю — Богу Єгові? (Тита 3:1).

 6. а) Кого стосується вислів «ті, хто посідає вищу владу» в Римлян 13:1 і як ми маємо до них ставитись? б) Що важливо пам’ятати стосовно влади людських правителів?

⁶ Прочитайте Римлян 13:1. У цьому вірші «тими, хто посідає вищу владу» названо людських правителів. Християни повинні їм коритися. Представники влади підтримують суспільний порядок, стежать за виконанням законів, а іноді навіть стають на захист служителів Єгови (Об’яв. 12:16). Тому в Біблії сказано, що ми маємо віддавати їм належне: податок, данину, страх і пошану (Рим. 13:7). Все ж людські правителі мають владу тільки тому, що це допускає Єгова. Це видно з того, що сказав Ісус, коли його допитував римський намісник Понтій Пилат. Пилат заявив, що має владу як пощадити Ісуса, так і стратити його. На це Ісус відповів: «Ти не мав би наді мною жодної влади, якби не отримав згори» (Ів. 19:11). Ці слова стосуються не тільки Пилата. Влада будь-яких людських правителів і політиків обмежена.

 7. У яких випадках ми не коримося людським правителям і перед ким вони відповідатимуть?

⁷ Християни слухаються державних законів, коли ті не суперечать законам Бога. Але ми не можемо коритися урядам, коли вони вимагають від нас того, що Бог забороняє, або, навпаки, забороняють те, чого Бог від нас вимагає. Скажімо, у багатьох країнах юнаки зобов’язані брати до рук зброю і служити у військуc. А деякі уряди накладають заборону на наш переклад Біблії і наші публікації, а також не дозволяють нам проповідувати і проводити зібрання. Правителі, які зловживають своєю владою, наприклад переслідують Христових послідовників, будуть відповідати перед Богом. Єгова все бачить! (Еккл. 5:8).

 8. У чому різниця між владою, якою наділені людські правителі, і владою, яку посідає Єгова?

⁸ Зверніть увагу, що влада, якою наділені людські правителі, названа «вищою», але не «найвищою». Найвища влада належить тільки Єгові. Саме тому в Біблії його неодноразово названо Всевишнім (Дан. 7:18, 22, 25, 27).

 9. Що пророк Даниїл побачив у видіннях?

⁹ Пророк Даниїл отримав видіння, з яких чітко видно, що Єгова вищий за будь-яких правителів. Спершу Даниїл побачив чотирьох величезних звірів, які символізували світові імперії: Вавилон, Мідо-Персію, Грецію і Рим разом з його наступником — Англо-Американським союзом (Дан. 7:1—3, 17). Крім того, Даниїл побачив Бога Єгову, який сидів на небесному престолі (Дан. 7:9, 10). Те, що було виявлено пророку далі, служить застереженням для сучасних правителів.

10. Кому, згідно з Даниїла 7:13, 14, 27, Єгова передасть владу над землею і про що це свідчить?

¹⁰ Прочитайте Даниїла 7:13, 14, 27. Даниїлу було показано, як Бог забирає владу в усіх людських правителів і віддає її більш достойним і більш могутнім правителям. Кому? «Комусь подібному на сина людського»,— Ісусу Христу; а також «святим Всевишнього» — 144 000 помазанців, які будуть правити «повік-віків» (Дан. 7:18). Тільки Єгова спроможний здійснити такі зміни, тож він по праву носить титул «Всевишній».

11. Які слова з книги Даниїла підтверджують, що Єгова має владу над усіма правителями?

¹¹ Те, що Даниїл побачив у видінні, узгоджується з істиною, яку він записав перед тим. У його книзі сказано, що небесний Бог «скидає і ставить царів», а також — що «Всевишній є Правителем людських царств і дає їх, кому захоче» (Дан. 2:19—21; 4:17). Чи Єгова вже скидав якихось правителів і ставив нових? Так, і не раз!

12. Наведіть приклади того, як Єгова скидав царів у минулому. (Дивіться ілюстрацію.)

¹² Єгова неодноразово доводив, що ті, «хто посідає вищу владу»,— в його руці. Ось три приклади. Єгипетський фараон вперто не хотів відпускати ізраїльтян, яких тримав у рабстві. Тоді Єгова сам звільнив свій народ, а фараона втопив у Червоному морі (Вих. 14:26—28; Пс. 136:15). Вавилонський цар Валтасар влаштував бенкет, на якому вихваляв срібних та золотих божків, а не Єгову, чим «зневажив Господа небес» (Дан. 5:22, 23). Але Бог упокорив цього зухвальця — тієї ж ночі Валтасара вбили, а його царство перейшло до рук мідійців та персів (Дан. 5:28, 30, 31). Цар Ірод Агріппа І, який правив Палестиною, стратив апостола Якова, а потім ув’язнив апостола Петра, збираючись вбити і його. Але Єгова завадив Іродові здійснити свої плани. Пізніше «ангел Єгови вразив Ірода», і той помер (Дії 12:1—5, 21—23).

13. Наведіть приклади того, як Єгова перемагав цілі союзи людських правителів.

¹³ Єгова також показав, що могутніший за цілі союзи людських правителів. З Божою підтримкою ізраїльтяни розбили союз 31 ханаанського царя і завоювали велику частину Обіцяного краю (Іс. Нав. 11:4—6, 20; 12:1, 7, 24). Крім того, Єгова завдав нищівної поразки царю Бен-Гададу і 32 іншим сирійським царям, які виступили проти Ізраїля (1 Цар. 20:1, 26—29).

14, 15. а) Що про правління Єгови сказав Навуходоносор, а пізніше Дарій? б) Що про Єгову і його народ написав псалмоспівець?

¹⁴ Згадаймо ще деякі ситуації, які доводять, що Єгова дійсно є Верховним Правителем. Якось вавилонський цар Навуходоносор почав вихвалятися своєю силою, міццю та величчю і ні слова не згадав про Єгову, якому насправді належить уся слава. За це Бог вразив його безумством. Одужавши, Навуходоносор «віддав хвалу Всевишньому» і визнав, що «[Боже] правління — правління вічне». Також він сказав: «Ніхто не може його стримати» (Дан. 4:30, 33—35). А цар Дарій був настільки вражений тим, як Єгова врятував Даниїла з лев’ячої ями, що проголосив: «Я видаю указ, щоб у всьому царстві моєму люди тремтіли перед Даниїловим Богом і боялися його, бо він — Бог живий і вічний. Царство його ніколи не зруйнується, і правління його триватиме повіки» (Дан. 6:7—10, 19—22, 26, 27).

¹⁵ Псалмоспівець написав: «Єгова ламає підступні наміри народів, розладнує людські плани». Також він додав: «Щасливий народ, чий Бог — Єгова, народ, який він вибрав собі у власність» (Пс. 33:10, 12). Справді, у нас є всі підстави бути відданими Єгові!

16. Що станеться під час «великого лиха» і чому ми в цьому не сумніваємось? (Дивіться ілюстрацію.)

¹⁶ Ми обговорили, що Єгова робив у минулому. А чого нам чекати від майбутнього? Невдовзі почнеться «велике лихо», але ми можемо не сумніватися, що Єгова врятує всіх своїх служителів, які залишаться йому вірними (Матв. 24:21; Дан. 12:1). Він зробить це, коли коаліція держав, названа в Біблії Гогом з Магога, вчинить на нас жорстокий напад усесвітнього масштабу. Навіть якщо до цієї коаліції будуть належати всі 193 члени Організації Об’єднаних Націй, вони і близько не зрівняються зі Всевишнім і його небесними військами! Єгова обіцяє: «Я звеличусь, освячуся і відкриюсь на очах багатьох народів, і тоді вони будуть змушені визнати, що я — Єгова» (Єзек. 38:14—16, 23; Пс. 46:10).

17. Яке майбутнє, згідно з Біблією, чекає земних царів і тих, хто береже непорочність?

¹⁷ Напад Гога на Божих служителів призведе до вирішальної битви Армагеддон, у якій Єгова знищить «царів усієї населеної землі» (Об’яв. 16:14, 16; 19:19—21). А хто ж тоді залишиться? «Тільки праведні житимуть на землі й ті, хто береже непорочність, залишаться на ній» (Присл. 2:21, прим.).

18. На які жертви готові йти справжні християни і чому? (Даниїла 3:28).

¹⁸ Протягом століть багато справжніх християн жертвували своєю свободою і навіть життям, тому що любили Єгову і вважали його своїм Верховним Правителем. Вони берегли свою непорочність, так само як троє євреїв, які залишилися вірними Всевишньому і тому були врятовані з вогняної печі. (Прочитайте Даниїла 3:28.)

19. На що Єгова зважає, коли судить свій народ, і до чого це нас спонукує?

¹⁹ Давид знав, наскільки важливо бути непорочним у Божих очах. Він співав: «Єгово, винеси вирок народам. Коли будеш судити мене, Єгово, пригадай мою праведність і непорочність мою» (Пс. 7:8). В іншому псалмі Давид написав: «Хай непорочність і праведність охороняють мене» (Пс. 25:21). Хоч би які труднощі траплялися на нашому шляху, ми щасливі, бо залишаємось відданими Єгові. Ми почуваємося так само, як псалмоспівець, який сказав: «Щасливі ті, хто береже непорочність... хто ходить у законі Єгови» (Пс. 119:1, прим.).