Християнські жінки гідні честі та пошани
«Чоловіки... живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь» (1 ПЕТРА 3:7).
1, 2. а) Яке здивування викликала Ісусова розмова із самарянкою біля колодязя і чому? (Також дивіться примітку). б) Що Ісус показав, проповідуючи самарянці?
ОДНОГО пополудня під кінець 30 року н. е. біля старого колодязя поблизу міста Сіхар Ісус виявив, як потрібно ставитись до жінок. Цілий ранок він мандрував пагористою місцевістю Самарії й зморений, голодний і спраглий прийшов до колодязя. Коли він сидів біля цього колодязя, надійшла по воду самарянка. «Дай напитись Мені»,— сказав їй Ісус. Жінка, напевно від здивування, широко відкрила очі. Вона запитала: «Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки?» Пізніше, коли Ісусові учні повернулися з їжею, їх теж дуже здивувало те, чому «з жінкою Він розмовляв» (Івана 4:4—9, 27).
2 Що викликало запитання цієї жінки і так здивувало учнів? Вона була самарянкою, а євреї не хотіли мати нічого спільного із самарянами (Івана 8:48). Але, очевидно, була ще інша причина їхнього здивування. Тогочасна рабинська традиція забороняла чоловікам розмовляти з жінками прилюдноa. Попри це, Ісус відкрито проповідував цій щирій жінці, а навіть виявив їй, що він був Месією (Івана 4:25, 26). За допомогою цього Ісус показав, що його не зв’язували небіблійні традиції, в тому числі й ті, які принижували жінок (Марка 7:9—13). Навпаки, своїми вчинками і вченням Ісус показував, що до жінок слід ставитися з честю і пошаною.
Як Ісус ставився до жінок
3, 4. а) Як Ісус відповів жінці, що доторкнулася його одежі? б) Який гарний приклад Ісус дав християнським чоловікам, зокрема наглядачам?
3 Ісусове ніжне співчуття до людей відображалося в тому, як він обходився з жінками. Якось одна жінка, котра 12 років страждала від кровотечі, пробилася до Ісуса крізь натовп. Через свій стан вона була церемонійно нечиста і тому не мала права там перебувати (Левит 15:25—27). Але вона була в такому розпачі, що нишком приступила ззаду до Ісуса. Доторкнувшись до його одежі, вона відразу зцілилася! Хоча Ісус вже йшов до дому Яіра, дочка якого була смертельно хвора, він зупинився. Відчувши, що сила вийшла з нього, Ісус оглянувся навколо, аби побачити того, хто доторкнувся до нього. Зрештою жінка підійшла і тремтячи впала перед ним. Чи Ісус насварив на неї за те, що вона насмілилася зайти в натовп або за те, що без дозволу доторкнулася його одежі? Навпаки, він виявив до неї велику сердечність і доброту. «Дочко,— сказав він,— твоя віра спасла тебе». Це був єдиний раз, коли Ісус прямо назвав жінку «дочкою». Як же це напевно втішило її серце! (Матвія 9:18—22; Марка 5:21—34).
4 Ісус бачив значно глибше, ніж тільки букву Закону. Він розумів справжнє значення Закону і потребу в милосерді та співчутті. (Порівняйте Матвія 23:23). Ісус взяв до уваги розпачливий стан хворої жінки і те, що до цього кроку її спонукала віра. Цим він дав гарний приклад християнам, зокрема наглядачам. Якщо християнська сестра має особисті проблеми або перебуває в надзвичайно важкому чи скрутному становищі, старійшинам потрібно старатися бачити, що стоїть за її спішними словами або діями, а також враховувати обставини та мотиви. Така проникливість може вказувати на те, що замість поради і виправлення потрібно терпіння, чуйності та співчуття (Приповістей 10:19; 16:23; 19:11).
5. а) Яким чином рабинські традиції обмежували жінок? (Дивіться примітку). б) Хто перший побачив воскреслого Ісуса і повідомив про це?
5 Обмежені рабинськими традиціями, жінки за часу Ісусового перебування на землі не могли бути законними свідкамиb. Подумайте про те, що сталося незабаром після Ісусового воскресіння вранці 16 нісана 33 року н. е. Хто перший побачив воскреслого Ісуса і повідомив іншим учням про те, що їхній Господь піднявся з мертвих? Це були жінки, які перебували неподалік від місця, де Ісус висів на стовпі, аж до самої його смерті (Матвія 27:55, 56, 61).
6, 7. а) Що Ісус сказав жінкам, які прийшли до могили? б) Як Ісусові учні спочатку відреагували на показання жінок і чого можна з цього навчитися?
6 На світанку першого дня тижня Марія Магдалина та інші жінки, взявши пахощі, пішли до могили, щоб намастити Ісусове тіло. Побачивши, що могила порожня, Марія побігла розповісти про це Петру та Івану. Інші жінки залишилися. Незабаром перед ними з’явився ангел і сказав їм, що Ісус воскрес. «Ідіть же хутко, і скажіть Його учням»,— наказав ангел. Тимчасом як ці жінки квапилися розповісти про цю новину, їм з’явився сам Ісус. «Ідіть, повідомте братів Моїх»,— сказав він їм (Матвія 28:1—10; Марка 16:1, 2; Івана 20:1, 2). Не знаючи про зустріч з ангелом та охоплена сумом, Марія Магдалина повернулася до порожньої могили. Тут їй з’явився Ісус і після того, як вона зрештою впізнала його, він сказав: «Йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого». (Івана 20:11—18; порівняйте Матвія 28:9, 10).
7 Ісус міг з’явитися спочатку Петрові, Іванові або комусь з інших учнів. Він же вирішив виявити прихильність до цих жінок, зробивши їх першими наочними свідками свого воскресіння і доручивши їм засвідчити про це його учням. Як спочатку зреагували чоловіки? У цій оповіді говориться: «Слова їхні здалися їм вигадкою,— і не повірено їм» (Луки 24:11). Чи могло статися таке, що чоловікам було важко повірити в показання, оскільки воно походило від жінок? Якщо це було так, то з часом вони отримали багато інших доказів того, що Ісус піднявся з мертвих (Луки 24:13—46; 1 Коринтян 15:3—8). Сьогодні християнські чоловіки виявляють мудрість, беручи до уваги спостереження своїх духовних сестер. (Порівняйте Буття 21:12).
8. Що Ісус показав тим, як він обходився з жінками?
8 Спосіб, в який Ісус обходився з жінками, глибоко зворушує. Завжди співчутливий і врівноважений з ними, він ні не прославляв, ні не принижував їх (Івана 2:3—5). Він відкидав рабинські традиції, які позбавляли гідності жінок та чинності Боже Слово. (Порівняйте Матвія 15:3—9). Ставлячись до жінок з честю та пошаною, Ісус особисто показав, якого ставлення до них сподівається Бог Єгова (Івана 5:19). Ісус також дав яскравий приклад християнським чоловікам (1 Петра 2:21).
Ісусові вчення стосовно жінок
9, 10. Як Ісус спростовував рабинські традиції стосовно жінок і що він сказав у відповідь на запитання фарисеїв про розлучення?
9 Ісус спростовував рабинські традиції та наділяв жінок гідністю не тільки своїми діями, але й своїми вченнями. Розгляньте, наприклад, що він навчав про розлучення і перелюб.
10 Стосовно розлучення Ісусові було поставлено таке запитання: «Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?» За повідомленням Марка, Ісус сказав: «Хто розведеться з дружиною своєю [не з причини перелюбу] і одружиться з іншою, той чинить перелюб проти неї. І коли дружина розведеться з чоловіком своїм і вийде за іншого, вона чинить перелюб» (Марка 10:10—12, Деркач; Матвія 19:3, 9). Цими простими словами виявляється пошана до жінок. Яким чином?
11. Що виявляють про подружні узи Ісусові слова «не з причини перелюбу»?
11 По-перше, словами «не з причини перелюбу» (як записано в Євангелії від Матвія) Ісус вказав на те, що до подружніх уз не можна ставитись легковажно або розривати їх за першим же бажанням. Загальноприйняте рабинське вчення дозволяло розлучатися з дружиною на підставі таких дрібниць, як зіпсута страва або розмова з незнайомцем. Розлучення допускалось навіть тоді, коли чоловік знаходив собі жінку, яку він вважав привабливішою! Один біблеїст зазначає: «Своїми словами Ісус... ставав на захист жінок, намагаючись повернути подружжю його початкову форму». Безперечно, подружжя має бути непорушним союзом, в якому жінка може почувати себе безпечно (Марка 10:6—9).
12. Яку ідею впровадив Ісус словами «чинить перелюб проти неї»?
12 По-друге, висловом «чинить перелюб проти неї» Ісус впровадив погляд, якого не визнавав рабинський суд,— ідею про те, що чоловік чинить перелюб проти своєї дружини. У «Тлумачному коментарі до Біблії» (англ.) пояснюється: «У рабинському юдаїзмі жінка своєю подружньою невірністю могла вчинити перелюб проти свого чоловіка, а чоловік статевими зносинами з дружиною іншого чоловіка міг вчинити перелюб проти нього. Але чоловік ніколи не міг вчинити перелюбу проти своєї дружини, хоч би що він робив. Наклавши на чоловіка той самий моральний обов’язок, що й на дружину, Ісус підвищив суспільну позицію і гідність жінок».
13. Як Ісус показав, що стосовно розлучення у християнській системі має бути єдина норма як для чоловіків, так і для жінок?
13 По-третє, виразом «розведеться з чоловіком своїм» Ісус визнав право жінки розлучитися з невірним чоловіком, що було відомим, але не поширеним звичаєм під тогочасним єврейським закономc. Говорилося, що «з жінкою можна розійтися за її згодою або без такої згоди, але з чоловіком тільки за його згодою». Проте, згідно з Ісусовими словами, у християнській системі чоловіків і жінок повинні стосуватися ті самі норми.
14. Що Ісус відображав своїми вченнями?
14 В Ісусових вченнях можна чітко побачити глибоку турботу про благополуччя жінок. Тому не важко зрозуміти, чому декотрі жінки так сильно любили Ісуса, що, дбаючи про його потреби, використовували навіть своє майно (Луки 8:1—3). «Наука Моя — не Моя,— сказав Ісус,— а Того, Хто послав Мене» (Івана 7:16). Своїми вченнями Ісус відображав ніжну увагу самого Єгови до жінок.
«Виявляйте їм честь»
15. Що апостол Петро написав про ставлення, яке чоловіки повинні мати до своїх дружин?
15 Апостол Петро міг сам бачити, як Ісус обходився з жінками. Приблизно 30 років пізніше Петро дав дружинам сердечну пораду, а потім написав: «Чоловіки,— так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви» (1 Петра 3:7). Що мав на увазі Петро, сказавши: «Виявляйте їм честь»?
16. а) Що означає грецький іменник, який перекладається словом «честь»? б) Як Єгова виявив честь Ісусові під час преображення і чого ми можемо навчитися з цього?
16 За одним лексикографом, грецький іменник, перекладений словом «честь» (ті·ме́), означає «ціна, вартість, добре ім’я, пошана». Декотрі форми цього грецького слова перекладаються як «почесті» і «коштовність» (Дії 28:10; 1 Петра 2:7). Ми починаємо розуміти, що означає шанувати когось, коли досліджуємо вживания цього слова Петром в 2 Петра 1:17. Там він сказав відносно Ісусового преображення: «Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» Під час Ісусового преображення Єгова виявив честь своєму Синові, висловлюючи своє схвалення, і зробив Бог це так, що чули інші (Матвія 17:1—5). Отже, чоловік, який виявляє честь своїй дружині, не принижує її і не применшує її ролі. Радше він доводить своїми словами і вчинками на самоті з нею і прилюдно, що виявляє їй пошану (Приповістей 31:28—30).
17. а) Чому християнській дружині належиться честь? б) Чому чоловік не повинен вважати, що він цінніший у Божих очах, ніж жінка?
17 Петро говорить, що християнські чоловіки повинні ‘виявляти’ цю честь своїм дружинам. Її потрібно віддавати дружинам не як милість, але як те, що належить їм по праву. Чому дружинам належить по праву така честь? Тому що «вони є співспадкоємиці благодаті життя»,— пояснює Петро. У першому сторіччі н. е. всі чоловіки і жінки, які отримували Петрові послання, були покликані стати співспадкоємцями з Христом (Римлян 8:16, 17; Галатів 3:28). Вони не мали однакових обов’язків у зборі, але зрештою мали правити в небі разом з Христом (Об’явлення 20:6). Також і сьогодні, коли більшість Божих людей мають земну надію, було б серйозною помилкою, якби хтось із християнських чоловіків вважав, що завдяки своїм привілеям у зборі він є ціннішим у Божих очах, ніж жінки. (Порівняйте Луки 17:10). Чоловіки і жінки мають однакове духовне становище перед Богом, бо Ісусова жертовна смерть відкрила чоловікам і жінкам однакову можливість — звільнитися від засудження гріха і смерті та мати надію жити вічно (Римлян 6:23).
18. Яку вагому причину Петро подає чоловікові, щоб виявляти честь своїй дружині?
18 Петро подає іншу вагому причину, чому чоловік повинен виявляти честь своїй дружині,— ‘щоб не спинялися його молитви’. Слово «спинятися» походить від грецького дієслова (ен·ко́·пто), що буквально означає «врізатися». За «Тлумачним словником слів Нового Завіту» Вайна (англ.), воно «вживалося, коли люди спотикалися на розбитій дорозі або коли на шляху несподівано поставала перешкода». Отже, чоловік, який не виявляє своїй дружині честі, може раптом зрозуміти, що на шляху його молитов до Бога стоїть перепона. Чоловік може почувати себе негідним приступати до Бога, або Єгова може бути несхильним вислуховувати його. Зрозуміло, Єгову надзвичайно турбує те, як чоловіки ставляться до жінок. (Порівняйте Плач Єремії 3:44).
19. Як чоловіки і жінки збору служать разом у дусі взаємоповаги?
19 Обов’язок виявляти честь не стосується лише чоловіка. Тимчасом як чоловік повинен виявляти честь своїй дружині, ставлячись до неї з любов’ю і гідністю, дружина повинна виявляти честь чоловікові своєю покірністю і глибокою повагою (1 Петра 3:1—6). Крім того, Павло умовляв християн ‘випереджати один одного пошаною’ (Римлян 12:10). Цим закликається чоловіків і жінок збору служити разом у дусі взаємоповаги. Коли такий дух переважає, християнки не висловлюватимуться в такий спосіб, що підриває авторитет тих, хто бере провід у зборі. Натомість вони будуть підтримувати старійшин і співпрацювати з ними (1 Коринтян 14:34, 35; Євреїв 13:17). Зі свого боку, християнські наглядачі ставитимуться до «старших жінок — як матерів; молодших — як сестер, з повною чистотою» (1 Тимофія 5:1, 2, Дерк.). Керуючись мудрістю, старійшини будуть прислухатися до голосу своїх християнських сестер. Таким чином, коли якась сестра ставиться з повагою до теократичного головування і шанобливо запитує або навіть вказує на те, що потрібно взяти до уваги, старійшини охоче розглянуть її запитання чи проблему.
20. Згідно із записом у Святому Письмі, яким повинно бути ставлення до жінок?
20 Відтоді як почався гріх в Едемі, жінок у багатьох суспільствах відносять до розряду нижчих. Але таке ставлення до них не було початковим наміром Єгови. Без різниці, як дивляться на жінок у певній культурі, запис у Святому єврейському Письмі і Християнському грецькому Святому Письмі ясно показує, що до побожних жінок потрібно ставитися з честю та пошаною. Це належиться їм, бо так хоче Бог.
[Примітки]
a У «Міжнародній стандартній біблійній енциклопедії» (англ.) пояснюється: «Жінки не їли разом із запрошеними в гості чоловіками, а чоловіків відраджувалося розмовляти з жінками... Розмова з жінкою в громадському місці була особливо скандальним явищем». В єврейській Мішні, що є збіркою рабинських вчень, дається порада: «Довго з жіноцтвом не розмовляй... Той, хто довго розмовляє з жіноцтвом, на себе скликає біду, нехтує вивченням Закону, і спадком того стане Геєнна» (Авот 1:5).
b У книжці «Палестина за часу Христа» (англ.) говориться: «У певних випадках жінку ставили на один щабель із рабинею. Приміром, вона не могла давати показань у суді, окрім показань про смерть свого чоловіка». Стосовно Левит 5:1 в Мішні пояснюється: «[Закон про] ‘клятву перед показанням’ стосується чоловіків, а не жінок» (Шебуот 4:1).
c Єврейський історик першого сторіччя Йосиф Флавій повідомляє, що сестра царя Ірода, Саломія, послала своєму чоловікові «документ про розрив їхнього шлюбного зв’язку, що суперечило єврейському закону. Бо ми дозволяємо це робити (тільки) чоловікові». («Іудейські старожитності», XV, стор. 259 [VII, 10]).
Які ваші відповіді?
◻ Які приклади показують, що Ісус ставився до жінок з честю і пошаною?
◻ Як Ісусовими вченнями вшановується гідність жінок?
◻ Чому чоловік повинен виявляти честь своїй християнській дружині?
◻ Який обов’язок щодо виявлення честі мають усі християни?
[Ілюстрація на сторінці 17]
Побожні жінки були першими, хто мав радісний привілей побачити воскреслого Ісуса, і він доручив їм розповісти про це його братам.