Зосереджуйтеся на нагороді

«Я намагаюсь досягти мети — отримати нагороду» (ФИЛ. 3:14).

 1. Яку обіцяну нагороду мав отримати Павло?

АПОСТОЛ Павло, знаний як Савл із Тарса, походив з видатної сім’ї. Відомий учитель Закону, Гамаліїл, виховував його в дусі релігійних традицій прабатьків (Дії 22:3). Павла очікувала, як вважали, перспективна кар’єра. Все ж він залишив свою релігію і став християнином. З того часу Павло сподівався отримати обіцяну нагороду вічного життя, тобто бути одним з безсмертних царів і священиків у Божому небесному Царстві, яке правитиме над райською землею (Матв. 6:10; Об’яв. 7:4; 20:6).

2, 3. Як Павло ставився до нагороди отримати небесне життя?

² Павло надзвичайно цінував цю нагороду і тому написав: «Заради Христа я з готовністю відмовився від усього, що було для мене надбанням. Я і справді не шкодую за тим, що втратив, адже я отримав набагато цінніше знання про Христа Ісуса, мого Господа. Заради Христа я погодився з втратою всього та вважаю це купою сміття» (Фил. 3:7, 8). Довідавшись правду про намір Єгови стосовно людства, Павло назвав купою сміття те, що більшість людей вважає важливим, наприклад становище, добробут, кар’єру і престиж.

³ Відтоді для Павла найважливішим стало дорогоцінне знання про Єгову та Христа. Про це знання Ісус сказав у молитві до Бога: «А щоб отримати вічне життя, потрібно пізнавати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа» (Ів. 17:3). Про щире прагнення Павла отримати вічне життя свідчать його слова, які містяться у Филип’ян 3:14: «Я намагаюсь досягти мети — отримати нагороду, яку несе із собою небесне покликання, дане Богом через Христа Ісуса». Тож апостол зосереджувався на нагороді вічного життя в небі як член уряду — Божого Царства.

Вічне життя на землі

4, 5. Яка нагорода чекає мільйони осіб, котрі виконують Божу волю?

⁴ Для більшості тих, хто наполегливо виконує волю Бога, нагородою буде вічне життя на землі в його новому світі (Пс. 37:11, 29). Ісус підтвердив, що ця надія певна, промовивши: «Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю» (Матв. 5:5). Як видно з Псалма 2:8, Ісус є головним спадкоємцем нашої землі, і він матиме 144 000 співправителів у небі (Дан. 7:13, 14, 22, 27). Символічні вівці, які житимуть на землі, «успадкують» земну сферу Царства, «приготованого [їм] від заснування світу» (Матв. 25:34, 46). І ми отримуємо запевнення, що все це виповниться, оскільки таку нагороду пообіцяв Бог, який «не може говорити неправду» (Тита 1:2). Ми можемо бути так само впевнені у виконанні Божих обіцянок, як і колись Ісус Навин. Він сказав ізраїльтянам: «Не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово» (Іс. Нав. 23:14).

⁵ Життя в новому Божому світі не приноситиме розчарувань, як це відбувається сьогодні. Воно буде зовсім іншим — без війн, злочинів, бідності, несправедливості, хвороб і смерті. Тоді люди втішатимуться досконалим здоров’ям і житимуть на землі, яка перетвориться в рай. Життя буде приємним та радісним і перевершуватиме всі наші найзаповітніші мрії. Справді, в раю кожен день буде розкішшю. Яка ж чудова нагорода чекає нас!

6, 7. а) Як Ісус показав, чого ми можемо сподіватися в Божому новому світі? б) Як навіть померлі отримають можливість почати нове життя?

⁶ Коли Ісус був на землі, Бог наділив його своїм святим духом. Завдяки духу Ісус творив чуда. Такі чуда повсюдно відбуватимуться в новому світі. Приміром, Ісус наказав ходити одному чоловікові, який 38 років був паралізований. Біблія розповідає, що той чоловік почав ходити. (Прочитайте Івана 5:5—9). Іншого разу Ісус зустрів «чоловіка, сліпого від народження» і зцілив його. Згодом люди розпитували чоловіка про Того, хто вилікував його, і він сказав: «З давніх-давен нечувано, аби хтось відкрив очі сліпому від народження. І якби цей чоловік був не від Бога, то нічого не зміг би виконати» (Ів. 9:1, 6, 7, 32, 33). Ісус зробив усе це, бо мав силу від Бога. Хоч би куди йшов Ісус, він оздоровлював «тих, хто потребував зцілення» (Луки 9:11).

⁷ Ісус не лише зціляв хворих і калік, але й воскрешав мертвих. Одного разу померла 12-річна дівчинка, і її батьки дуже сумували. Проте Ісус промовив: «Дівчинко, кажу тобі, встань!» І вона встала! Уявіть собі радість її батьків та інших присутніх. (Прочитайте Марка 5:38—42). У Божому новому світі люди прийдуть у «великий захват», коли воскреснуть мільярди померлих. Адже відбуватиметься «воскресіння праведних і неправедних» (Дії 24:15; Ів. 5:28, 29). Вони матимуть можливість почати нове життя з унікальною перспективою жити вічно.

8, 9. а) Що станеться з успадкованим від Адама гріхом під час Тисячолітнього правління Христа? б) На підставі чого буде суджено померлих?

⁸ Померлі люди не приречені на небуття. Воскреслі не будуть засуджені за гріхи, які вони чинили перед смертю (Рим. 6:7). Під час Тисячолітнього правління Христа на людей зливатимуться благословення, пов’язані з викупною жертвою. Тоді слухняні піддані Царства йтимуть до досконалості. Зрештою вони повністю звільняться від наслідків Адамового гріха (Рим. 8:21). «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог [Єгова] із обличчя усякого» (Ісаї 25:8). Боже Слово також говорить, що будуть «розгорнені сувої», а це свідчить, що в прийдешньому світі люди отримають нові вказівки (Об’яв. 20:12). Коли земля стане раєм, «мешканці світу навчатимуться правди» (Ісаї 26:9).

⁹ Воскреслі будуть суджені не на основі успадкованого від Адама гріха, а на підставі того, що́ вони робитимуть. В Об’явлення 20:12 сказано, що «мертвих було суджено за їхніми вчинками» (тобто за вчинками, які вони робитимуть після свого воскресіння), згідно з вказівками, котрі «записані в тих сувоях». Яку ж справедливість, милосердя і любов виявляє Єгова! Крім того, неприємності й проблеми, з якими люди стикаються в цьому старому світі, більше «не згадаються... і не прийдуть на серце» (Ісаї 65:17). Оскільки воскреслі матимуть підбадьорливі нові вказівки і втішатимуться благословенним життям, їх уже не будуть пригнічувати жодні нещастя минулого. Неприємні спогади про колишнє будуть стерті з пам’яті (Об’яв. 21:4). Це стосується і «великого натовпу» людей, які переживуть Армагеддон (Об’яв. 7:9, 10, 14).

10. а) Яким буде життя в Божому новому світі? б) Що допоможе вам зосереджуватися на нагороді?

¹⁰ У Божому новому світі люди не хворітимуть і не помиратимуть, як це стається сьогодні. «Не скаже мешканець “Я хворий!”» (Ісаї 33:24). Врешті-решт мешканці землі щодня просинатимуться в досконалому здоров’ї, з захопленням очікуючи нового дивовижного дня. Вони будуть втішатися приємною працею і спілкуватися з іншими людьми, які щиро дбатимуть про них. Таке життя — справді дивовижна нагорода! Чому б вам не розгорнути Біблію і не прочитати пророцтва з Ісаї 33:24 та Ісаї 35:5—7? Читаючи, постарайтесь уявити себе в тих умовах. Це допоможе вам зосереджуватися на нагороді.

Вони забули про нагороду

11. Яким був початок Соломонового правління?

¹¹ Якщо ми вже довідалися про нагороду від Бога, то повинні докладати всіх сил, щоб зосереджувати на ній свій погляд. Інакше можемо забути про дану нам нагороду. Наведімо приклад. Коли Соломон став царем в Ізраїлі, він смиренно просив у Бога розуміння і проникливості, щоб правильно розсуджувати Його народ. (Порівняйте 1 Царів 3:6—12). У Біблії сказано, що «дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму». Дійсно, «збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту» (1 Цар. 5:9—12).

12. Яку пересторогу дав Єгова особам, які ставали царями в Ізраїлі?

¹² Однак ще раніше Єгова дав застереження, аби той, хто ставав царем, «не примножував собі коней» і «не примножував... собі жінок, щоб не відступило його серце» (Повт. 17:14—17). Збільшення кількості коней свідчило б, що цар, аби захистити народ, покладається на військо, а не на справжнього Захисника, Єгову. А мати багато дружин було небезпечно тому, що деякі з них могли походити з довколишніх поганських народів, які поклонялися фальшивим богам, і ті жінки відвернули б царя від правдивого поклоніння Єгові.

13. Як Соломон перестав зосереджуватися на тому, що отримав?

¹³ Соломон не послухався цих застережень. Натомість він чинив те, що́ Єгова заборонив робити царям. Він зібрав тисячі коней і кіннотників (1 Цар. 5:6). Також Соломон мав 700 дружин та 300 наложниць, і багато з них походило з сусідніх язичницьких народів. Вони «прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом». Через своїх чужинних жінок Соломон втягнувся в огидне фальшиве поклоніння поганських народів. Тому Єгова сказав, що «конче відбере царство» в Соломона (1 Цар. 11:1—6, 11).

14. До чого призвів непослух Соломона та цілого ізраїльського народу?

¹⁴ Соломон більше не зосереджувався на великій честі — бути представником правдивого Бога. Цар з головою поринув у фальшиве поклоніння. З часом цілий народ став відступником, що призвело до його знищення в 607 році до н. е. Хоча євреї зрештою відновили правдиве поклоніння, Ісус все-таки через кілька століть проголосив: «Царство Боже буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди царства». Так і сталося. Це підтверджують подальші слова Ісуса: «Ось ваш дім покинутий і залишений вам» (Матв. 21:43; 23:37, 38). Ставши невірним, народ втратив унікальну можливість — представляти правдивого Бога. У 70 році н. е. римське військо сплюндрувало Єрусалим і храм, а багато позосталих євреїв потрапило в рабство.

15. Наведіть приклади людей, які перестали зосереджуватися на справді важливому.

¹⁵ Юда Іскаріот був одним з 12 Ісусових апостолів. Він чув дивовижні вчення Ісуса і бачив чуда, які той виконував за допомогою святого духу Бога. Все ж Юда не стеріг свого серця. Йому було доручено скриньку, в якій Ісус і 12 апостолів зберігали свої кошти. Але Юда «був злодієм. Він мав скриньку з грішми і неодноразово витягав гроші, які туди кидали» (Ів. 12:6). Пожадливість довела його навіть до того, що він домовився з лицемірними старшими священиками зрадити Ісуса за 30 срібняків (Матв. 26:14—16). Інший чоловік, який перестав зосереджуватися на важливому, був Димас, співробітник апостола Павла. Цей чоловік не стеріг свого серця. Зрештою Павло сказав: «Димас покинув мене, бо полюбив теперішню систему». (2 Тим. 4:10; прочитайте Приповістей 4:23).

Урок для кожного з нас

16, 17. а) З якою могутньою протидією ми стикаємося? б) Що допоможе нам витримати будь-які напади Сатани?

¹⁶ Усі Божі служителі повинні серйозно роздумувати над біблійними прикладами. У Біблії сказано: «Тож усе, що сталося з ними, служить прикладом і написано як попередження для нас, адже за нашого життя прийшов кінець різних систем» (1 Кор. 10:11). Ми живемо в останні дні теперішньої злої системи (2 Тим. 3:1, 13).

¹⁷ Сатана Диявол, «бог цієї системи», знає, що «йому залишилось мало часу» (2 Кор. 4:4; Об’яв. 12:12). Цей спокусник робитиме все можливе, аби служителі Єгови втратили свою християнську непорочність. Сатана має владу над цим світом, у тому числі над різними способами поширення пропаганди. А втім, у народу Єгови є щось набагато могутніше — «сила, яка перевершує людську» (2 Кор. 4:7). Покладаючись на цю силу від Бога, ми зможемо витримати будь-які напади Сатани. Тому нам варто постійно молитися і при цьому бути впевненими, що Єгова «дасть святого духу тим, хто просить у нього» (Луки 11:13).

18. Як нам треба ставитися до теперішнього світу?

¹⁸ Ми знаємо, що вся система Сатани незабаром буде знищена, а правдиві християни залишаться живими, і це нас також зміцнює. «Світ минається, і його прагнення, а хто виконує Божу волю, той залишається навіки» (1 Ів. 2:17). Тож як немудро комусь зі служителів Бога думати, що в теперішній системі існує щось цінніше, ніж взаємини з Єговою! Цей світ під правлінням Сатани — наче тонучий корабель. Єгова дав своїм вірним служителям «рятувальний човен» — християнський збір. Прямуючи в новий світ, вони можуть довіряти Божій обітниці: «Витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують» (Пс. 37:9). Отже, зосереджуйтесь на дорогоцінній нагороді!

Чи ви пригадуєте?

• Як Павло ставився до даної йому нагороди?

• На підставі чого буде суджено тих, хто житиме вічно на землі?

• Що тобі мудро робити вже тепер?

[Ілюстрація на сторінках 12, 13]

Чи ти, читаючи біблійні розповіді, уявляєш свою нагороду?