Візміть Ісуса за зразок боговідданості

«Безсумнівно, велика це таємниця благочестя [боговідданості, НС]: Хто [Ісус] в тілі з’явився» (1 ТИМОФІЯ 3:16).

 1. (а) На яке запитання не було відповіді понад 4000 років? (б) Коли й як відповілось на нього?

ЦЕ БУЛО запитання на яке понад 4000 років не було відповіді. З прогрішення першої людини, Адама запитання було таке: Як же людству виявляти боговідданість? Зрештою, в першому столітті нашої ери, з прибуттям Божого Сина на землю, була дана відповідь на те запитання. Думкою, словом, і вчинком, Ісус Христос демонстрував Свою особисту відданість Єгові. Таким чином Він розкрив святу «таємницю боговідданості», і показав як присвячені люди можуть сприяти зростові відданості (1 Тимофія 3:16).

 2. Чому ми повинні близько зважати на Ісуса, коли добиваємось боговідданості?

² Добиваючись боговідданості, як присвячені, охрещені християни, було б добре «подумати» про приклад Ісуса (Євреїв 12:3). Чому? З двох причин. По-перше, Ісусів приклад допоможе нам розвивати боговідданість. Ніхто не знав Отця краще від Ісуса (Івана 1:18). Ісус так близько наслідував риси й способи Єгови, що міг сказати: «Хто бачив Мене, той бачив Отця» (Івана 14:9). Із життя, а також Ісусової служби, можна поглибити своє власне оцінювання ніжних рис Єгови, і таким чином зміцнити особисту відданість нашому люблячому Творцю. По-друге, Ісусів приклад допоможе нам практикувати боговідданість. Він дав нам досконалий приклад поведінки в якій виявляв боговідданість. Тому то, було б добре розглянути як ми самі можемо «зодягнутись Христом», тобто, взяти собі Христа за приклад і наслідувати Його (Римлян 13:14).

 3. Що слід помістити в нашій програмі для особистого студіювання Біблії, і чому?

³ Не все те що Ісус робив і говорив зберіглось у писаній формі (Івана 21:25). Тому то, все записане про Нього під божественним натхненням повинно зокрема цікавити нас. І в розкладі часу на особисте студіювання Біблії слід помістити регулярне читання Євангелій Ісусового життя. Але якщо хочемо скористати з такого читання й добиватись боговідданості, то мусимо робити час, щоб з оціненням вдумуватись у читане. Також мусимо дивитись поза очевидне.

Який Отець, такий Син

 4. (а) Що показує, що Ісус був сердечною, глибокочутливою людиною? (б) Яку ініціативу Ісус брав на себе в поводженні з іншими?

⁴ Подумайте про цей приклад. Ісус був щирою й глибокочутливою людиною. Зверніть увагу на сказане в Марка 10:1, 10, 13, 17 і 35, що люди всякого віку й походження почували себе як дома в Його присутності. На різних оказіях, Ісус пригортав дітей до Себе (Марка 9:36; 10:16). Чому люди, а навіть діти, почували себе спокійно з Ісусом? Тому що Він щиро, спражньо цікавився ними (Марка 1:40, 41). Це можна бачити з того, що Ісус брав на Себе ініціативу допомагати іншим. Тому то коли Ісус «побачив» вдову з міста Наїна, якої сина виносили померлого, Він «підійшов» і воскресив того юнака. Немає нічого записаного, що хтось упрошував Його воскресити його (Луки 7:13-15). Він теж, без запрошення, взяв на Себе ініціативу зцілити жінку й чоловіка хворих на водянку (Луки 13:11-13; 14:1-4).

 5. Що ми навчаємось з доповідей про Ісусову службу, і про риси та способи Єгови?

⁵ Коли читаєте про такі події, то запитайте себе: «Тому що Ісус досконало наслідував Свого Отця, то що ми навчаємось з цих доповідей про риси й способи якими Єгова діє?» Вони повинні переконувати нас, що Єгова є сердечним і глибокочутливим Богом. Глибоке й постійне зацікавлення людством спонукало Єгову взяти ініціативу допомогти йому. Ніхто не примушував Його віддати Свого Сина «на викуп за багатьох!» (Матвія 20:28; Івана 3:16). Він вишукує нагод «уподобати» осіб, які служать Йому з любові (5 Мойсеєва 10:15). Так як Біблія каже: «Бо очі Господні [Єгови, НС] дивляться по всій землі, щоб зміцнити осіб, у кого все їхнє серце до Нього» (2 Хронік 16:9).

 6. Які бувають результати з удумування в сердечність і глибокочутливість Єгови так як бачимо ці риси в Його Синові?

⁶ Вдумуючись у сердечність і глибокочутливість Єгови, так як Його Син підтвердив Своїм власним прикладом, зворушить ваше серце, і ви будете ще більш оцінювати Його ніжні й привабливі риси. А це, по черзі, приблизить вас до Нього. Ви будете спонукані коли-небудь сміливо приступати до Нього в молитві й під усякими обставинами (Псалом 65:2). Це зміцнить вашу особисту відданість до Нього.

 7. Вдумавшись у щирість і глибокочутливість Єгови, то які питання нам слід запитати себе й чому?

⁷ Пам’ятайте, що боговідданість не значить тільки шановне почуття. Так як сказав учень Біблії Р. Ленскі, в ньому «поміщається повність благоговійних, шанобливих почуттів і діл, яких вони випромінюють». (Курсив наш). Вдумавшись у сердечність і глибокочутливість Єгови, яких Ісус підтвердив Своїм власним прикладом, запитайте себе: «Як же мені бути більш подібним до Єгови в цьому значенні? Чи інші почувають себе як дома зі мною?» Якщо ви є батьком, то мусите бути доступні для ваших дітей. І якщо ви служите старшим у зборі, то ви теж мусите бути приступні. Що допоможе вам бути більш приступними? Сердечність і глибокочутливість. Ви мусите щиро й справжньо цікавитись людьми. Якщо ви дійсно турбуєтесь людьми й охоче жертвуєте себе заради них, то вони відчуватимуть ваше зацікавлення ними й наближаться до вас.

 8. (а) Що ми повинні пам’ятати коли читаємо біблійні доповіді про Ісуса? (б) Що ми навчаємось про Єгову з біблійних віршів у примітці під текстом?

⁸ Читаючи те що Біблія говорить про Ісуса, пам’ятайте, що ми можемо багато навчитись про Єгову як особа, з того що Ісус казав і робивa. І коли ваше оцінювання Божих рис, так як бачимо їх у Ісусі, спонукує вас ставати більш подібними до Нього, то це є доказ вашої боговідданості.

Практикуючи боговідданість до членів вашої родини

 9, 10. (а) Як Ісус виявив любов до Своєї матері, Марії, перед Його смертю? (б) Чому Ісус доручив піклування Марії апостолові Іванові а не одному з Його братів по матері?

⁹ Життя й служба Ісуса Христа дуже допомагають нам виявляти боговідданість. Хвилюючий приклад цього записується в Івана 19:25-27, де читаємо так: «Під хрестом [деревом тортур, НС] же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе».

¹⁰ Уявіть собі! Кілька хвилин перед позбавленням Його земного життя, Ісусова любов і турбота спонукали Його віддати улюбленому апостолові Іванові Свою матір, Марію, (правдоподібно овдовілу) на піклування. Але чому Він доручив її Іванові а не одному з Своїх братів по матері? Тому що Ісус турбувався, не тільки фізичними, матеріальними потребами Своєї матері, Марії, але зокрема її духовним добробутом. І апостол Іван (можливо Ісусів двоюрідний брат) уже доказав свою віру, тоді як немає жодного доказу, що Ісусові брати по матері вже увірували в Нього (Матвія 12:46-50; Івана 7:5).

11. (а) З того що Павло написав, то як християнин може практикувати боговідданість у своїй власній родині? (б) Чому справжній християнин постачає для постарілих батьків?

¹¹ Як же Ісус виявив боговідданість тим учинком? Апостол Павло пояснює: «Шануй вдів, удів правдивих. А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно» (1 Тимофія 5:3, 4). Шанувати своїх батьків утримуванням їх матеріально, коли виникає потреба, так як Павло каже, виражає боговідданість. Як? Єгова, джерело родинного розпорядку, наказує дітям шанувати їхніх батьків (Ефесян 3:14, 15; 6:1-3). Отже, правдивий християнин знає, що виконання таких родинних обов’язків не тільки показує любов до батьків але також шанує Бога, і таким чином він слухається Його наказів. (Порівняйте Колосян 3:20).

12. Як же вам практикувати боговідданість до постарілих батьків, і з якої причини?

¹² Як же вам практикувати боговідданість у вашій родині? Якщо потрібно, то ви мусите зробити розпорядок на догляд постарілих батьків духовно, як також матеріально, так як Ісус робив. Не піклуватись ними виявило б брак боговідданості. (Порівняйте 2 Тимофія 3:2, 3, 5). Присвячений християнин постачає для нужденних батьків, не тільки як добрий вчинок або обов’язок, але тому що любить свою родину, і знає, що Єгова дуже цінить виконання такого обов’язку. Виходить, що доглядати постарілих батьків є вираженням боговідданостіb.

13. Як християнський батько може практикувати боговідданість у своїй родині?

¹³ Боговідданість можна практикувати дома в інші способи. Наприклад, християнський батько має відповідальність постачати своїй родині матеріально, емоційно, а також духовно. Крім постачання матеріальних потреб, він люблячо робить розпорядок, щоб родина регулярно студіювала Біблію разом. Він намічає час для родини регулярно ходити на службу. Він зрівноважений, усвідомлюючи потребу родини на відпочинок і розвагу. Він не дозволяє, щоб через діяльності в зборі, занедбав свою родину (1 Тимофія 3:5, 12). Чому ж він робить усе це? Не тільки тому, що це його обов’язок, але тому що любить свою родину. Він знає, яка важлива родина є в очах Єгови. Отже, виконуючи свої обов’язки як чоловік і батько, він практикує боговідданість.

14. Як християнська дружина може виявляти боговідданість у родині?

¹⁴ Християнські дружини теж мають відповідальність практикувати боговідданість дома. Як? Біблія каже що дружина повинна «коритись» своєму чоловікові й «глибоко поважати» його (Ефесян 5:22, 23). Коли б чоловік і не був правовірний, то вона таки повинна «коритись» йому (1 Петра 3:1). Християнська дружина виявляє покору, коли підтримує рішення свого чоловіка якщо вони не суперечать Божим законам (Дії 5:29). Чому вона сповняє цю роль? Не тільки тому, що любить чоловіка свого, але зокрема тому що «лицює то в Господі» — тобто, це Божий розпорядок для родини (Колосян 3:18). Добровільна покора чоловікові є вираженням її боговідданості.

«На те мене послано»

15. Яким видатним способом Ісус виявляв боговідданість?

¹⁵ Видатний спосіб яким Ісус виявляв боговідданість був «проповідуванням Доброї Новини про Боже Царство» (Луки 4:43). Охрестившись у ріці Йордані 29 року н. е., Ісус три роки з половиною напружено виконував цю дуже важливу працю. «На це Я прийшов»,— Він пояснив (Марка 1:38; Івана 18:37). Але як же цим Він виявляв боговідданість?

16, 17. (а) Що спонукувало Ісуса напружено проповідувати й навчати людей? (б) Чому Своїм проповідуванням і навчанням Ісус виявляв боговідданість?

¹⁶ Пам’ятайте, боговідданість значить задовольняти Бога способом свого життя через любов до Нього й глибоке оцінювання Його люблячих рис. Що ж спонукало Ісуса так напружено проповідувати й навчати людей протягом останніх днів Його життя на землі? Чи тільки почуття обов’язку? Немає сумніву Ісус, турбувався людьми (Матвія 9:35, 36). Він повністю усвідомлював Своє помазання святим духом і призначення виконувати призначену Йому службу (Луки 4:16-21). Однак, Ісус виконував Свої обов’язки ще з глибших спонук.

¹⁷ «Люблю Я Отця»,— Ісус сказав Своїм учням останньої ночі Його земного життя (Івана 14:31). Та любов грунтувалась на глибокому, інтимному знанню рис Єгови (Луки 10:22). Спонуканий серцем зворушене глибоким оцінюванням, Ісус дуже любив виконувати Божу волю (Псалом 40:8). Це була Його «пожива» — дуже потрібна для життя, дуже приємна (Івана 4:34). Він зробив нам досконалий приклад людини, яка «найперше шукала Царства» замість своїх власних інтересів (Матвія 6:33). Ісус виражав Свою боговідданість, не тільки Своєю працею, або кількістю праці, краще з причини через яку Він виконував Свою службу.

18. Чому тільки деколи ходити на службу не обов’язково виявляє боговідданості?

¹⁸ Як же нам наслідувати «зразок» Ісуса в цьому значенні? (2 Петра 2:21). Ті що реагують на Ісусове запрошення «ідіть вслід за Мною» стають уповноважені Богом проповідувати добру новину Царства й робити учнів (Луки 18:22; Матвія 24:14; 28:19, 20). Чи це значить що коли тільки беремо якусь участь у проповідуванню доброї новини, то вже добиваємось боговідданості? Не обов’язково. Коли б ми виконували службу недбало, щоб тільки задовольняти членів родини, або інших, то це не було б «діло боговідданості» (2 Петра 3:11, НС).

19. (а) З якої основної причини ми служимо Богові? (б) Які результати бувають коли нас спонукує глибока любов до Бога?

¹⁹ Так як Ісус, причини з яких ми служимо Богові мусять бути багато глибші. Ісус сказав: «Люби Господа [Єгову, НС] Бога свого усім серцем своїм [хвилюванням, бажанням, почуттям унутрішньої людини], і всією душею своєю [всім вашим життям і буттям] і всім своїм розумом [всіма розумовими здібностями], і з цілої сили своєї!» Щоб виконати цей обов’язок, один розрізняючий книжник додав: «Це важливіше за всі цілопалення й жертви!» (Марка 12:30, 33, 34). Важливим не є тільки наші завершення, але причини з яких ми виконуємо його. Коли любимо Бога всіма нашими силами, то це є основна причина заради якої виконуємо службу. Якщо це так, то не будемо задоволені тільки деколи ходити на службу, але будемо спонукані виявляти глибину нашої боговідданості щонайревнішою службою (2 Тимофія 2:15). Коли любов Бога спонукуватиме нас, то ми не будемо критикувати, або порівнювати нашу службу з іншими (Галатів 6:4).

20. Як ми можемо повністю скористати з Ісусового прикладу коли добиваємось боговідданості?

²⁰ Які ж ми вдячні за те, що Єгова виявив нам святу таємницю боговідданості! Пильним дослідженням усього що Ісус говорив і робив і старанним наслідуванням Його прикладу то це допоможе нам розвивати, а також виявляти глибшу боговідданість. Єгова дуже поблагословить нас коли будемо наслідувати зразок Ісуса й добиватись боговідданості, як присвячені, охрещені християни (1 Тимофія 4:7, 8).

[Примітки]

Чи пригадуєте

◻ Коли добиваємося боговідданості, то чому ми повинні зважати на приклад Ісуса?

◻ Що ми навчаємось про Єгову з Ісусової щирості й глибокочутливості?

◻ Як можна виявляти боговідданість до членів родини?

◻ Щоб виражати боговідданість, то яка мусить бути наша причина на службу?

[Ілюстрація на сторінці 18]

Християнський батько має відповідальність забезпечувати родину матеріально, емоційно, і духовно.

[Ілюстрація на сторінці 20]

«А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться... віддячуватися батькам».