Часи й доби в руках Єгови
«То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй» (ДІЇ 1:7).
1. Як Ісус відповідав на запитання своїх апостолів про час?
ЩО МОЖЕ бути природнішим для людей, які «зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться» в загальновизнаному християнстві та по цілій землі, аніж цікавитися, коли ця зла система закінчиться і буде замінена Божим праведним новим світом? (Єзекіїля 9:4; 2 Петра 3:13). Апостоли Ісуса перед його смертю та після воскресіння ставили йому запитання про час тої чи іншої події (Матвія 24:3; Дії 1:6). Однак у відповідь Ісус не дав їм способу вираховувати дати. В одному випадку він дав їм збірний знак, а в іншому сказав: «То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй» (Дії 1:7).
2. Чому можна сказати, що Ісус не завжди знав встановлений його Отцем точний час подій, які мають відбутися в часі кінця?
2 Хоча Ісус єдинородний Син Єгови, він не завжди знав розклад подій, який має його Отець. У своєму пророцтві про останні дні Ісус смиренно визнав: «Про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син,— лише Сам Отець» (Матвія 24:36). Ісус був готовий терпеливо чекати, поки його Отець відкриє йому точний час знищення цієї злої системи речейa.
3. Чого ми можемо навчитися з Ісусових відповідей на питання щодо Божого наміру?
3 З Ісусових відповідей на запитання про те, коли мають відбутися події на сповнення Божого наміру, можна зробити два висновки. Перший: Єгова має розклад, і другий: він встановлює його сам, і його слуги не можуть сподіватися точної попередньої інформації щодо часів і діб.
Часи й доби Єгови
4. Яке значення грецьких слів, перекладених у Дії 1:7 як «час» і «доба»?
4 Що означають слова «час» і «доба»? В Ісусовому твердженні, записаному в Дії 1:7, йдеться про два аспекти виміру часу. Грецьким відповідником слова «час» є «час у значенні тривалості», обсяг часу (великий чи малий). Слово, перекладене як «доба», стосується установленого, призначеного відрізка часу, конкретної пори чи періоду, характерного певними ознаками. Стосовно цих двох слів оригіналу В. Е. Вайн каже: «Згідно з Дії 1:7, Отець ‘поклав у Своїй владі’ і часи (хронос) — тривалості періодів, і доби (каірос) — епохи, характеризовані певними подіями».
5. Коли Єгова повідомив Ноєві про свій намір знищити зіпсутий світ і яке подвійне доручення виконував Ной?
5 Перед Потопом Бог визначив 120-річний відрізок часу для світу, зіпсутого людьми і бунтарськими матеріалізованими ангелами (Буття 6:1—3). Побожний Ной у той час мав 480 років віку (Буття 7:6). Він був бездітним і залишався таким ще 20 років (Буття 5:32). Набагато пізніше, лише після того, як Ноєві сини стали дорослими й одружилися, Бог повідомив Ноя про свій намір усунути зло з землі (Буття 6:9—13, 18). Навіть тоді Єгова не відкрив йому свого розкладу часу, хоча Ной отримав подвійне доручення — будувати ковчег і проповідувати своїм сучасникам (Буття 6:14; 2 Петра 2:5).
6. а) Як Ной виявив, що залишає фактор часу в руках Єгови? б) Як ми можемо наслідувати приклад Ноя?
6 Кілька десятиліть, можливо півстоліття, ‘робив Ной усе,— як звелів йому Бог’. Ной робив це «вірою», не знаючи точної дати (Буття 6:22; Євреїв 11:7). Єгова не інформував його про точний час подій, аж поки до Потопу залишився один тиждень (Буття 7:1—5). Цілковите довір’я Ноя і його віра в Єгову дали йому змогу залишити фактор часу в Божих руках. І яким вдячним, мабуть, був Ной, коли відчував захист Єгови протягом Потопу і пізніше виходив з ковчега на очищену землю! Маючи подібну надію на визволення, чи ж не слід нам виявляти таку віру в Бога?
7, 8. а) Як з’явилися народи й світові держави? б) Як Єгова призначив для людей «встановлені часи і границі їхнього оселення»?
7 Після Потопу більшість Ноєвих нащадків покинули правдиве поклоніння Єгові. З метою залишитися в одному місці вони почали будувати місто і башту для фальшивого поклоніння. Єгова постановив, що тепер час втрутитися. Він змішав їхню мову і «звідти [з Бабеля] розсіяв їх Господь по лицю всієї землі» (Буття 11:4, 8, 9, Кул.). Пізніше мовні групи розвинулися в цілі народи, деякі з цих народів підкорили інші й стали регіональними і навіть світовими державами (Буття 10:32).
8 Для сповнення свого наміру Бог деколи встановлював державні кордони і час, в який певна держава мала панувати у тій місцевості чи бути світовою державою (Буття 15:13, 14, 18—21; Вихід 23:31; Повторення Закону 2:17—22; Даниїла 8:5—7, 20, 21). Апостол Павло мав на увазі цей аспект виміру часів і діб Єгови, коли сказав грецьким інтелектуалам в Афінах: «Бог, що створив світ і все, що в ньому... Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення» (Дії 17:24, 26, Хом.).
9. Як Єгова «зміняє часи та пори» стосовно царів?
9 Це не означає, що Єгова відповідальний за всі політичні завоювання і зміни серед держав. Однак він може втрутитися, коли вирішує зробити це, щоб сповнити свій намір. Тому пророк Даниїл, який був свідком падіння Вавилонської світової держави та її заміни Мідо-Персією, сказав про Єгову: «Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним» (Даниїла 2:21; Ісаї 44:24—45:7).
«Наближавсь час»
10, 11. а) За скільки років наперед Єгова встановив час, щоб визволити Авраамових нащадків з неволі? б) Що вказує на те, що ізраїльтяни не знали точної дати свого визволення?
10 Понад чотириста років наперед Єгова призначив конкретний рік, щоб принизити царя Єгипетської світової держави і звільнити Авраамових нащадків з неволі. Відкриваючи свій намір Авраамові, Бог обіцяв: «Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ. Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком» (Буття 15:13, 14). Степан, переглядаючи перед синедріоном історію Ізраїлю, мав на увазі цей 400-літній період, коли сказав: «А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявся Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті, аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосифа» (Дії 7:6, 17, 18).
11 Цей новий фараон зробив ізраїльтян рабами. Книга Буття ще не була написана Мойсеєм, хоча ймовірно, що обіцянки Єгови Авраамові передавалися в усній чи письмовій формі. Однак, здається, що інформація, якою володіли ізраїльтяни, не давала їм можливості точно вирахувати дату свого визволення від гніту. Бог знав, коли він збирався визволяти їх, але пригноблені ізраїльтяни, очевидно, ні. Читаємо: «Сталося по довгих днях,— і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога. І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом. І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними» (Вихід 2:23—25).
12. Як Степан показав, що Мойсей випереджував розпорядок часу Єгови?
12 Те, що ізраїльтяни не мали знання про точний час свого звільнення, також видно зі Степанового опису. Він сказав про Мойсея: «Коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих. Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина. Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони» (Дії 7:23—25, Ог., 1988). Мойсей у цьому випадку діяв на 40 років раніше від Божого розпорядку часу. Степан вказав, що Мойсей мусив чекати ще 40 років, перш ніж ‘рукою його Бог дав їм визволення’ (Дії 7:30—36).
13. Чим наша ситуація подібна до ситуації ізраїльтян перед звільненням з Єгипту?
13 Хоча «наближавсь час обітниці» і той рік був точно визначений Богом, Мойсей та весь Ізраїль мусили вірити й чекати на призначений Єговою час, очевидно, не будучи в стані вирахувати його наперед. Ми також переконані, що наближається наше визволення від теперішньої злої системи речей. Ми знаємо, що живемо в «останні дні» (2 Тимофія 3:1—5). То чи ж не повинні ми з готовністю виявляти свою віру й чекати на призначений Єговою час для його великого дня? (2 Петра 3:11—13). Можливо, тоді ми, як Мойсей та ізраїльтяни, також заспіваємо на хвалу Єгові славну пісню визволення (Вихід 15:1—19).
«Коли настав час»
14, 15. Звідки ми знаємо, що Бог визначив час, коли його Син повинен був прийти на землю, і за чим пильнували пророки й навіть ангели?
14 Єгова призначив конкретний час для приходу на землю свого єдинородного Сина як Месії. Павло писав: «Коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом» (Галатів 4:4, СМ). Це сталося на сповнення Божої обіцянки послати Насіння — ‘Примирителя, що Йому буде послух народів’ (Буття 3:15; 49:10).
15 Божі пророки і навіть ангели пильнували «час», коли на землі мав з’явитися Месія і зробити спасіння можливим для грішного людства. «Про це спасіння,— сказав Петро,— розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам. Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них... на що бажають дивитися Анголи» (1 Петра 1:1—5, 10—12).
16, 17. а) За допомогою якого пророцтва Єгова допоміг євреям першого століття сподіватися Месії? б) Як Даниїлове пророцтво вплинуло на очікування Месії серед євреїв першого століття?
16 Через свого пророка Даниїла, чоловіка непохитної віри, Єгова дав пророцтво про «сімдесят років-тижнів». Це пророцтво мало допомогти євреям першого століття зрозуміти, що поява обіцяного Месії наближається. Зокрема у пророцтві говорилося: «Від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні» (Даниїла 9:24, 25). Єврейські, католицькі і протестантські дослідники здебільшого погоджуються, що ці «тижні» означають тижні років. Ті 69 «тижнів» (483 роки), згадані в Даниїла 9:25, почалися в 455 році до н. е., коли перський цар Артаксеркс уповноважив Неемію «збудувати Єрусалим» (Неемії 2:1—8). Вони закінчилися через 483 роки, в 29 році н. е., коли Ісус охрестився і був помазаний святим духом, ставши таким чином Месією, тобто Христом (Матвія 3:13—17).
17 Невідомо, чи євреї першого століття знали точно, коли почалися 483 роки. Але коли Іван Хреститель почав своє служіння, «усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос» (Луки 3:15). Деякі знавці Біблії пов’язують це очікування з Даниїловим пророцтвом. Коментуючи цей вірш, Метью Генрі писав: «Тут говориться... як люди на основі служіння й хрещення Івана почали думати про Месію, що він невдовзі має прийти... Даниїлові сімдесят тижнів вже закінчувалися». Віґуру, Бакуез і Брассак у своєму «Біблійному довіднику» (фр.) кажуть: «Люди знали, що сімдесят років-тижнів, визначені Даниїлом, наближалися до завершення; ніхто не дивувався, коли Іван Хреститель оголосив, що наблизилося Боже царство». Єврейський вчений Абба Гіллел Сільвер писав, що через «популярну в цей час хронологію... Месію очікували близько другої чверті першого століття н. е.»
Події, а не розрахунок часу
18. Хоча Даниїлове пророцтво допомогло євреям визначити час, коли можна було сподіватися появи Месії, що було найпереконливішим доказом Месіанства Ісуса?
18 Хоча хронологія, очевидно, допомогла євреям у загальному розуміти, коли мав з’явитися Месія, подальші події показують, що вона не переконала більшості з них у Месіанстві Ісуса. Менше ніж за рік до своєї смерті, Ісус запитав учнів: «За кого Мене люди вважають?» Вони ж відповіли та сказали: «За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші,— що воскрес один із давніх пророків» (Луки 9:18, 19). Ніде не написано, щоб Ісус коли-небудь цитував пророцтво про символічні тижні на доказ свого Месіанства. Але одного разу він сказав: «Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!» (Івана 5:36). Не відкрита хронологія, а Ісусове проповідування, його чуда і події, пов’язані з його смертю (надприродна темрява, розірвання храмової завіси та землетрус), свідчили, що він Месія, посланий Богом (Матвія 27:45, 51, 54; Івана 7:31; Дії 2:22).
19. а) Звідки християни мали знати, що знищення Єрусалима було близьким? б) Чому ранні християни, які втекли з Єрусалима, далі потребували великої віри?
19 Також після смерті Ісуса ранні християни не отримали жодного способу вирахувати майбутній кінець єврейської системи речей. Правда, Даниїлове пророцтво про символічні тижні згадувало знищення тої системи (Даниїла 9:26б, 27б). Але це мало статися після кінця «семидесяти років-тижнів» (455 р. до н. е.—36 р. н. е.). Іншими словами, після того, як у 36 році н. е. перші язичники стали Ісусовими послідовниками, хронологічні віхи з 9-го розділу Даниїла більше не допомагали християнам. Для них події, а не хронологія мали вказати, що єврейська система невдовзі закінчиться. Ті події, передречені Ісусом, почали входити в апогей з 66 року н. е., коли римські легіони напали на Єрусалим і пізніше відступили. Це дало можливість вірним, уважним християнам в Єрусалимі та Юдеї ‘втікати в гори’ (Луки 21:20—22). Не маючи жодних хронологічних вказівок, ті ранні християни не знали, коли мало настати знищення Єрусалима. Яку ж потрібно було мати віру, щоб залишити свої доми, господарства й роботу і жити за межами Єрусалима близько 4 років, аж поки римське військо повернулося в 70 році н. е. і знищило єврейську систему! (Луки 19:41—44).
20. а) Як ми можемо користати з прикладів Ноя, Мойсея та юдейських християн першого століття? б) Про що піде мова у наступній статті?
20 Як Ной, Мойсей та християни першого століття в Юдеї, ми сьогодні також можемо з упевненістю залишити часи й доби в руках Єгови. Наше переконання, що ми живемо в часі кінця і що наше визволення наближається, базується не на хронологічних розрахунках, а на реальних подіях, які сповнюють біблійні пророцтва. До того ж, хоча ми живемо протягом Христової присутності, ми не звільнені від потреби виявляти віру й пильнувати. Ми мусимо і далі жити у сподіванні хвилюючих подій, передречених у Святому Письмі. Про це піде мова у наступній статті.
[Примітка]
Повторення
◻ Що Ісус сказав своїм апостолам стосовно часів та діб Єгови?
◻ За який час наперед Ной знав, коли мав початися Потоп?
◻ Що говорить про те, що Мойсей та ізраїльтяни не знали точно, коли мало настати їхнє визволення з Єгипту?
◻ Чого нас навчають біблійні приклади, в яких йдеться про часи та доби Єгови?
[Ілюстрація на сторінці 11]
Завдяки своїй вірі Ной був спроможний залишити фактор часу в руках Єгови.