Наша надія на воскресіння обґрунтована

1, 2. Яку чудову надію плекають правдиві християни?

КОЖНА людина потребує надії. Дехто надіється, що буде мати щасливу сім’ю, здорових дітей, а хтось надіється, що вилікується від важкої хвороби. Правдиві християни мають такі самі сподівання. Але найцінніша для них надія стосується чогось набагато більшого — вони надіються жити вічно і знову побачити своїх рідних та близьких, які колись померли.

² Апостол Павло сказав: «Я покладаю надію на Бога, що буде воскресіння праведних і неправедних» (Дії 24:15). Але Павло був не першим, хто мав надію на воскресіння. На воскресіння надіявся і патріарх Йов. Він був упевнений, що Бог згадає про нього і поверне його до життя (Йова 14:7—10, 12—15).

 3. Чому нам варто розглянути 15-й розділ Першого листа до коринфян?

³ «Воскресіння мертвих» — це частина «фундаменту», тобто одне з «початкових вчень», яких дотримуються всі християни (Євр. 6:1, 2). Павло обґрунтовував надію на воскресіння в 15-му розділі Першого листа до коринфян. Те, що він написав, мало підбадьорити християн у першому столітті. Його слова також підбадьорять нас і зміцнять нашу надію, яку ми плекаємо, можливо, вже роками.

 4. Що переконує нас в тому, що Бог воскресить наших близьких, які померли?

⁴ Воскресіння Ісуса Христа переконує нас в тому, що Бог воскресить наших близьких, які померли. Воскресіння Ісуса було однією з граней «доброї новини», яку Павло звіщав коринфянам (1 Кор. 15:1, 2). Павло навіть сказав, що віра християнина марна, якщо він не вірить у це воскресіння (1 Кор. 15:17). На вірі у воскресіння Ісуса тримається наша християнська надія.

5, 6. Яке значення для нас мають слова з 1 Коринфян 15:3, 4?

⁵ Павло почав обґрунтовувати надію на воскресіння з того, що навів три факти: «Христос помер за наші гріхи», «був похований» і «згідно з Писаннями на третій день воскрес». (Прочитайте 1 Коринфян 15:3, 4.)

⁶ Яке значення для нас має те, що Ісус помер, був похований і воскрес? Пророк Ісая передрік, що Месію «вирв[уть] з краю живих» і йому дадуть «місце поховання зі злочинцями». До того ж в пророцтві Ісаї говориться, що Месія понесе «гріхи багатьох людей». Ісус виконав це пророцтво, віддавши своє життя як викуп і відкривши перед нами можливість звільнитися від смерті (Ісаї 53:8, 9, 12; Матвія 20:28; Римлян 5:8). Отже, те, що Ісус помер, був похований і воскрес, служить міцною основою нашої надії — надії звільнитися від гріха та смерті і знову побачити наших померлих близьких.

7, 8. На підставі чого правдиві християни можуть бути впевнені, що Ісус воскрес?

⁷ Наша надія на воскресіння пов’язана з воскресінням Ісуса, тому ми повинні бути переконані, що Ісус справді воскрес. На підставі чого можна бути впевненими, що Єгова повернув Ісуса до життя?

⁸ Воскреслого Ісуса бачило багато свідків (1 Кор. 15:5—7). Першим, про кого згадав Павло, був апостол Петро (Кифа). Про те, що Петро бачив Ісуса після воскресіння, говорили також інші учні (Луки 24:33, 34). Далі Павло сказав, що Ісуса бачили «дванадцятеро», тобто апостоли. Також Христос «з’явився відразу понад 500 братам», очевидно, під час захопливого зібрання в Галілеї, про яке згадується в Матвія 28:16—20. Крім того, Ісус «з’явився Якову», імовірно, своєму брату по матері, котрий раніше не визнавав, що Ісус є Месією (Ів. 7:5). Побачивши воскреслого Ісуса, Яків повірив у нього. Варто зазначити, що близько 55 року н. е., коли Павло писав свого листа, багато з тих, хто бачив Ісуса після воскресіння, ще були живими. Тож, якщо хтось сумнівався у воскресінні Ісуса, він міг особисто поговорити з гідними довір’я свідками.

 9. Як випадок, описаний в Дії 9:3—5, показує, що Павло мав усі підстави свідчити про те, що Ісус воскрес?

⁹ Зрештою Ісус з’явився і Павлові (1 Кор. 15:8). Дорогою в Дамаск Павло (Савл) почув голос воскреслого Ісуса і побачив його у видінні. (Прочитайте Дії 9:3—5.) Цей випадок послужив ще одним доказом того, що Ісус справді воскрес (Дії 26:12—15).

10. До чого спонукувала Павла його впевненість у тому, що Ісус воскрес?

¹⁰ Для декого свідчення Павла було особливо переконливим, тому що свого часу він переслідував християн. Як тільки Павло впевнився, що Ісус воскрес, він почав докладати багато зусиль, щоб запевнити у цьому інших. Його не раз били, ув’язнювали, він потрапляв у корабельні аварії — і все це заради того, щоб розповідати людям правду про те, що Ісус помер і потім повернувся до життя (1 Кор. 15:9—11; 2 Кор. 11:23—27). Павло ні на хвилину не сумнівався у тому, що Ісус воскрес. Він був готовий навіть померти за свої переконання. Хіба слова усіх цих свідків, які бачили воскреслого Ісуса, не переконують вас у тому, що він справді повернувся до життя? Хіба вони не зміцнюють вашу віру у воскресіння?

11. Чому деякі християни у Коринфі могли дотримуватися хибних поглядів на воскресіння?

¹¹ Деякі християни у грецькому місті Коринф дотримувалися хибних поглядів на воскресіння. Вони навіть говорили, що «воскресіння мертвих немає» (1 Кор. 15:12). Чому? Дехто в коринфському зборі міг мати погляди, поширені серед греків. До прикладу, філософи в іншому грецькому місті, в Афінах, насміхалися з Павла, коли той проповідував їм про те, що Ісус воскрес (Дії 17:18, 31, 32). Інші християни могли вважати, що воскресіння відбувається в переносному значенні: людина є «мертвою», тому що грішить, а коли стає християнином, «оживає», тому що отримує прощення гріхів. Хоч би як там було, якщо християнин відкидав вчення про воскресіння, його віра була даремною. Якщо Бог не воскресив Ісуса, то викуп не був заплачений і всі залишаються в гріху. Тож ті, хто не вірив у воскресіння, не мали справжньої надії (1 Кор. 15:13—19; Євр. 9:12, 14).

12. Чим воскресіння Ісуса відрізнялося від воскресіння інших людей, згідно з 1 Петра 3:18, 22?

¹² Павло особисто переконався, що «Христос дійсно воскрес з мертвих». Воскресіння Ісуса перевершувало воскресіння інших людей, які поверталися до життя на землі і з часом знову помирали. Павло назвав Ісуса «першим плодом з тих, хто заснув смертним сном». В якому значенні Ісус був першим? Він був першим з людей, хто після воскресіння став духовною істотою, і першим, хто піднявся на небо (1 Кор. 15:20; Дії 26:23; прочитайте 1 Петра 3:18, 22).

13. Яке протиставлення між Адамом та Ісусом зробив Павло?

¹³ Як смерть одного чоловіка могла принести життя мільйонам людей? Павло дав логічну відповідь на це запитання. Він протиставив те, що стягнув на людство Адам, тому, що стає можливим завдяки Христу. Маючи на увазі Адама, Павло написав: «Смерть прийшла через одного чоловіка». Коли Адам згрішив, він стягнув лихо на себе і на своїх нащадків. Ми досі відчуваємо на собі трагічні наслідки його непослуху. Але завдяки тому, що Бог воскресив свого Сина, померлі повернуться до життя. «Воскресіння з мертвих теж прийде через одного чоловіка», Ісуса. «Бо, як через Адама всі помирають,— пояснив Павло,— так завдяки Христу всі оживуть» (1 Кор. 15:21, 22).

14. Чи Адам воскресне? Поясніть.

¹⁴ Що Павло мав на увазі, сказавши, що «через Адама всі помирають»? Павло говорив про Адамових нащадків, які успадкували від Адама гріх та недосконалість і тому приречені на смерть (Рим. 5:12). Адама не буде серед тих людей, які оживуть. Дія Христового викупу не поширюється на Адама, тому що він був досконалим чоловіком, який свідомо не послухався Бога. Адам отримав такий самий вирок, який отримають ті, кого «Син людський» засудить як «козлів», а вони будуть «назавжди знищені» (Матв. 25:31—33, 46; Євр. 5:9).

15. Що у 1 Коринфян 15:22 говориться про воскресіння?

¹⁵ Зверніть увагу на слова Павла, записані у 1 Коринфян 15:22: «Завдяки Христу всі оживуть». Павло писав свого листа помазаним християнам у Коринфі, які мали воскреснути до життя на небі. Ті християни були «освячені, щоб перебувати в єдності з Христом Ісусом». Павло також мав на увазі помазанців, коли говорив про «служителів Христа, що заснули смертним сном» (1 Кор. 1:2; 15:18; 2 Кор. 5:17). В іншому своєму листі Павло під натхненням написав, що ті, хто «об’єдна[в]ся з [Ісусом] такою ж смертю, як його... об’єдна[ють]ся з ним і таким же воскресінням» (Рим. 6:3—5). Ісус воскрес як дух і пішов на небо. Така ж нагорода чекає всіх, хто перебуває в єдності з Христом, тобто помазаних духом християн.

16. Що Павло показав, назвавши Ісуса «першим плодом»?

¹⁶ Павло писав, що Христос воскрес як «перший плід з тих, хто заснув смертним сном». Звичайно, інші люди, наприклад Лазар, теж воскресали, але вони продовжували жити на землі. Однак Ісус був першим, хто воскрес як дух і отримав вічне життя. Його можна порівняти до перших плодів, які ізраїльтяни приносили Богові. Крім того, вислів «перший плід» вказує на те, що після Ісуса до небесного життя будуть воскрешені також інші. У свій час апостоли та інші помазані духом служителі Христа отримують таке саме воскресіння, як Ісус.

17. Коли помазані духом служителі Христа мали отримати свою небесну нагороду?

¹⁷ У той час, коли Павло писав коринфянам, ще не відбувалось воскресіння апостолів та інших помазаних духом служителів Христа. Згідно зі словами Павла, воно мало відбутися в майбутньому: «Кожен по черзі: Христос — перший плід, а потім, під час його присутності, ті, хто йому належить» (1 Кор. 15:23; 1 Фес. 4:15, 16). Сьогодні ми живемо в час передреченої Христової присутності. Апостоли та інші помазані християни мали чекати, коли розпочнеться присутність Христа, щоб отримати свою небесну нагороду і «об’єдна[тися] з ним... таким же воскресінням».

18. а) Чому можна зробити висновок, що після воскресіння до неба буде інше воскресіння? б) Що відбуватиметься на небі, як це видно з 1 Коринфян 15:24—26?

¹⁸ А що сказати про всіх тих відданих християн, які не будуть жити на небі з Христом? У них теж є надія на воскресіння. У Біблії говориться, що Павло та інші християни, які йдуть до неба, отримають «раннє воскресіння з мертвих» (Філ. 3:11). З цих слів видно, що після воскресіння до неба буде інше воскресіння. Очевидно, саме на нього надіявся Йов, коли говорив про своє майбутнє (Йова 14:15). «Ті, хто... належить [Христу]» будуть разом з ним на небі, коли він нищитиме всі уряди, всю владу і силу. Зрештою навіть «з останнім ворогом, смертю, буде покінчено». Зрозуміло, що успадкована від Адама смерть вже не матиме влади над тими, хто воскресне до життя на небі. Тож кого буде звільнено від цього ворога? (Прочитайте 1 Коринфян 15:24—26.)

19. Що чекає на тих, хто не буде жити на небі з Христом?

¹⁹ Знайти відповідь на це запитання нам допомагають слова Павла: «Я покладаю надію на Бога, що буде воскресіння праведних і неправедних» (Дії 24:15). Цілком очевидно, що жодна неправедна людина не може піти на небо, тому в цьому вірші йдеться про людей, які воскреснуть на землі.

20. Як ця стаття зміцнила вашу надію на воскресіння?

²⁰ Немає сумніву, що «буде воскресіння»! Ті, хто повернеться до життя на землі, отримають перспективу жити вічно. Ця обіцянка обов’язково сповниться. Нехай вас потішає думка, що ваші близькі, які померли, можуть воскреснути в той час, коли Христос та його співправителі «царюватимуть... 1000 років» (Об’яв. 20:6). Ви можете мати обґрунтовану надію на те, що також воскреснете, якщо ваше життя обірветься до початку Тисячолітнього правління Христа. Ця «надія не веде до розчарування» (Рим. 5:5). Вже тепер вона може зміцняти нас і додавати нам радості в служінні Богові. Що ще ми дізнаємося з 15-го розділу Першого листа до коринфян? Про це піде мова в наступній статті.