Секрет щасливого і міцного шлюбу

 1. Чого варто очікувати всім, хто одружується? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)

КОЛИ молода виходить до молодого в день весілля, їх охоплює невимовна радість. За час залицяння між ними розвинулося таке сильне кохання, що вони готові дати одне одному обітницю вірності в шлюбі. Звичайно, коли двоє людей поєднують своє життя, щоб утворити сім’ю, на них чекають неминучі зміни. У Божому Слові містяться мудрі поради для всіх, хто вирішує одружитися, адже люблячий Творець подружжя хоче, щоб кожен шлюб був міцним і щасливим (Присл. 18:22). Однак Біблія чітко попереджає, що в недосконалих людей після одруження «з’являться нові труднощі в житті» (1 Кор. 7:28). Як такі труднощі звести до мінімуму? І в чому полягає секрет щасливого і міцного шлюбу?

 2. Які види любові необхідні в подружжі?

² Біблія підкреслює, наскільки важливою є любов. У шлюбі не обійтися без ніжних почуттів (грец. філı́а). Радість у подружжі дарує романтичне кохання (е́рос). Коли з’являються діти, важливу роль відіграє любов до членів сім’ї (сторґе́). Проте шлюб стає міцним і щасливим завдяки любові, що ґрунтується на принципах (аґа́пе). Про таку любов апостол Павло написав:«Кожен з вас має любити свою дружину так, як самого себе, а дружина має глибоко поважати свого чоловіка» (Еф. 5:33).

 3. Наскільки сильною має бути любов між чоловіком і дружиною?

³ Павло писав: «Чоловіки, не переставайте любити своїх дружин, подібно як і Христос полюбив збір і віддав себе за нього» (Еф. 5:25). Щоб наслідувати приклад Ісуса, його послідовники повинні любити одне одного так, як він любив їх. (Прочитайте Івана 13:34, 35; 15:12, 13.) Тож любов між чоловіком і дружиною, які є християнами, має бути настільки сильною, що вони будуть готові віддати одне за одного життя. Далеко не кожен захоче зробити це заради того, з ким у нього серйозні незгоди. Проте любов аґа́пе «усе зносить, в усе вірить, на все надіється, все терпить. Любов ніколи не згасає» (1 Кор. 13:7, 8). Чоловік і дружина, які мають страх перед Богом і пам’ятають про свою обітницю зберігати любов та вірність одне до одного, разом докладатимуть зусиль, щоб розв’язати будь-які проблеми, застосовуючи високі принципи Єгови.

4, 5. а) Який обов’язок має чоловік як голова сім’ї? б) Як дружина повинна ставитися до принципу головування? в) Які зміни потрібно було зробити одному подружжю?

⁴ Звертаючи увагу на обов’язки кожного члена подружжя, Павло написав: «Нехай дружини підкоряються своїм чоловікам, як Господу, бо чоловік — голова дружини, як і Христос — голова збору» (Еф. 5:22, 23). Такий принцип не вказує на те, ніби дружина чимось гірша за чоловіка. Насправді він допомагає їй виконувати роль, яку визначив для неї Бог, коли сказав: «Недобре чоловікові [Адаму] бути самому. Створю йому помічницю, яка б його доповнювала» (Бут. 2:18). Подібно як Христос головує над збором, виявляючи любов, християнин теж повинен головувати над своєю дружиною з любов’ю. Тоді він стане опорою для своєї дружини, і вона буде з радістю підтримувати і поважати його, а також підкорятися йому.

⁵ Визнаючи, що подружнє життя вимагає змін, Кеті^[1] каже: «До одруження я ні від кого не залежала і сама дбала про себе. У подружньому житті мені довелося робити зміни. Я вчилася покладатись на чоловіка. Це було не завжди легко, але, дотримуючись порад Єгови, ми стали значно ближчими одне до одного». Її чоловік Фред говорить: «Мені завжди було важко приймати рішення. У подружжі з цим ще складніше, оскільки треба думати відразу про двох. Але з кожним днем мені легше це робити, бо я молюся до Єгови про допомогу і прислуха́юся до того, що каже дружина. Ми з нею одна команда».

 6. Як любов служить «досконалими узами єдності», коли в шлюбі повстають проблеми?

⁶ Шлюб міцний, коли і чоловік, і дружина миряться з недоліками одне одного. Вони продовжують «терпіти і з готовністю прощати одне одного». Безумовно, вони обоє помилятимуться. Однак такі ситуації будуть для них нагодами вчитися на помилках, виявляти прощення і дозволяти, щоб між ними повною мірою панувала любов, яка є «досконалими узами єдності» (Кол. 3:13, 14). Крім того, «любов терпелива і добра... Вона не веде лічби образам» (1 Кор. 13:4, 5). Непорозуміння слід залагоджувати якнайшвидше. Тож будь-які конфлікти в християнській сім’ї необхідно розв’язувати в той самий день (Еф. 4:26, 27). Щоб щиро вибачитися за образу, потрібне смирення і сміливість, але це дуже допомагає у вирішенні проблем та зближує чоловіка і дружину.

7, 8. (а) Які поради даються в Біблії щодо інтимних стосунків у шлюбі? б) Чому подружні партнери повинні виявляти одне до одного ніжність?

⁷ Біблія дає розсудливі поради, які допомагають подружжям мати правильний погляд на інтимні стосунки. (Прочитайте 1 Коринфян 7:3—5.) Важливо з любов’ю зважати на почуття і потреби подружнього партнера. Якщо чоловік не виявляє ніжності до дружини, їй може бути важко отримувати задоволення в цій сфері подружнього життя. Боже Слово наказує чоловікам жити зі своїми дружинами, «керуючись знанням» (1 Пет. 3:7). Ніколи не можна примушувати партнера до статевих стосунків або вимагати їх. Усе має відбуватися невимушено. Часто чоловік у цьому плані реагує швидше, ніж жінка, але обидва подружні партнери мають бути емоційно готовими до близькості.

⁸ У Біблії не міститься чітких правил щодо того, якими мають бути любовні ласки, пов’язані з природною статевою близькістю, або якими рамками вони повинні обмежуватися. А втім, у Божому Слові згадуються деякі вияви любові між чоловіком і жінкою (Пісня Сол. 1:2; 2:6). У християнському шлюбі як чоловік, так і дружина повинні виявляти одне до одного ніжність.

 9. Чому недопустимо виявляти сексуальний інтерес до когось, крім свого подружнього партнера?

⁹ Маючи сильну любов до Бога і ближнього, ми не дозволятимемо нікому й нічому розбивати шлюбні узи. Залежність від порнографії одного з подружніх партнерів нерідко призводить до натягнутих стосунків у сім’ї або навіть руйнує шлюб. Якщо ми відчуваємо, що нас вабить порнографія або що в нас з’являється сексуальний інтерес до когось, крім свого подружнього партнера, потрібно рішуче боротися з такими схильностями. Ми повинні поводитися так, щоб ні в кого навіть не склалося враження, ніби ми, будучи одруженими, фліртуємо з іншими. Інакше така поведінка свідчила б про брак любові з нашого боку. Усвідомлюючи, що Богу відомі всі наші думки і дії, ми ще більше прагнемо догоджати йому і залишатися чистими. (Прочитайте Матвія 5:27, 28; Євреїв 4:13.)

10, 11. а) Наскільки поширені розлучення? б) Що в Біблії говориться про окреме проживання? в) Що допоможе подружжю не спішити з окремим проживанням?

¹⁰ Коли серйозні проблеми в шлюбі довгий час залишаються невирішеними, то в одного з подружніх партнерів або в обох можуть з’являтися думки про окреме проживання чи розлучення. У деяких країнах розпадається більш ніж половина всіх шлюбів. Ця тенденція не настільки поширена в християнському зборі, але занепокоєння викликає той факт, що серед Божих служителів дедалі частіше виникають проблеми в шлюбі.

¹¹ У Біблії викладено такі вказівки: «Дружина хай не йде жити окремо від свого чоловіка. А якщо вона житиме окремо, нехай залишається неодруженою або помириться з ним, і чоловік хай не покидає свою дружину» (1 Кор. 7:10, 11). До окремого проживання не слід підходити легковажно. Може здаватися, що це хороший вихід з ситуації, коли виникають труднощі, але окреме проживання часто призводить до нових проблем. Повторивши слова Бога про те, що чоловік покине батька і матір та приліпиться до своєї дружини, Ісус сказав: «Що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє» (Матв. 19:3—6; Бут. 2:24). Отже, нікому — в тому числі ні чоловіку, ні дружині — не дозволено розділяти те, «що Бог з’єднав одним ярмом». З погляду Єгови шлюб — це союз на все життя (1 Кор. 7:39). Пам’ятаючи, що всі ми відповідатимемо перед Богом, чоловік і дружина повинні докладати наполегливих зусиль для швидкого вирішення проблем, щоб не погіршити ситуацію ще більше.

12. З яких причин дехто починає думати про окреме проживання?

¹² Коренем проблем у шлюбі можуть бути нереалістичні сподівання. Коли людина бачить, що її мрії про щасливий шлюб не збулися, вона може почуватися розчарованою і обманутою, дехто навіть озлоблюється. Інколи між чоловіком і дружиною постають незгоди через різну вдачу або різне виховання, виникають суперечки через гроші, родичів або дітей. А втім, похвально, що переважна більшість християнських подружжів доходять згоди у вирішенні своїх проблем, оскільки дозволяють Єгові керувати ними.

13. Які можуть бути вагомі підстави для окремого проживання?

¹³ У деяких випадках окреме проживання може бути виправданим. Свідома відмова забезпечувати сім’ю, вкрай жорстоке поводження і створення умов, за яких неможливо поклонятися Богові,— це ті виняткові обставини, які дехто вважає причиною для окремого проживання. Якщо християни мають серйозні проблеми в подружжі, їм необхідно звернутися за допомогою до старійшин. Ці досвідчені брати можуть допомогти подружнім парам застосовувати поради з Божого Слова. Крім того, вирішуючи сімейні проблеми, нам потрібно молитися до Єгови, щоб він давав святого духу і допомагав застосовувати біблійні принципи та виявляти плід його духу (Гал. 5:22, 23)^[2].

14. Що Біблія говорить християнам, які мають невіруючого чоловіка або дружину?

¹⁴ Деякі християни мають подружнього партнера, який ще не став служителем Єгови. Біблія показує, що в такому випадку є підстави для того, щоб залишатися разом. (Прочитайте 1 Коринфян 7:12—14.) Невіруючий чоловік або дружина, навіть цього не усвідомлюючи, «освячується» завдяки тому, що перебуває в шлюбі з людиною, яка служить Богові. Усі їхні діти вважаються «святими», і тому Бог дає їм свій захист. Павло каже: «Звідки ти знаєш, дружино, чи не врятуєш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не врятуєш свою дружину?» (1 Кор. 7:16). Майже в кожному зборі Свідків Єгови є сім’ї, в яких християнин або християнка докладають зусиль, щоб «врятувати» свого подружнього партнера.

15, 16. а) Яку пораду Біблія дає дружинам-християнкам, чоловіки яких не служать Богові? б) Яку позицію має зайняти брат чи сестра, «якщо невіруючий вирішить піти»?

¹⁵ Апостол Петро радить дружинам-християнкам: «Підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб тих, хто не слухається святого слова, ви могли без слів здобути своїми вчинками, коли вони побачать вашу чисту поведінку і глибоку повагу». Дружина, яка докладає зусиль, щоб її чоловік став служителем правдивого Бога, може досягти кращих результатів своєю поведінкою, виявляючи «спокійний і лагідний дух, який має надзвичайну цінність у Божих очах», а не своїми словами, нав’язливо розповідаючи йому про християнські вчення (1 Пет. 3:1—4).

¹⁶ А що, коли невіруючий подружній партнер вирішує жити окремо? У Біблії сказано: «Якщо невіруючий вирішить піти, то хай іде. У такому випадку брат чи сестра не зв’язані, адже Бог покликав вас зберігати мир» (1 Кор. 7:15). Звичайно, це не дає християнину біблійної підстави вступити в новий шлюб. Однак він не зобов’язаний наполягати на тому, щоб невіруючий подружній партнер залишився. Окреме проживання може принести з собою певний мир. Крім того, християнин може надіятися, що невіруючий подружній партнер колись повернеться, бажаючи відновити сімейні стосунки, і, можливо, з часом навіть стане служителем Єгови.

17. Що повинні ставити на перше місце в житті одружені християни?

¹⁷ Ми живемо наприкінці «останніх днів». Це «скрутні часи, коли жити... дуже важко» (2 Тим. 3:1—5). Однак ми в стані протидіяти негативному впливу цього світу, якщо залишаємося духовно сильними. Павло написав: «Часу залишилось мало. Тож відтепер нехай ті, хто має дружину, будуть як ті, хто її не має... і хто користується тим, що пропонує світ,— як ті, хто не користується цим сповна» (1 Кор. 7:29—31). Павло не казав, що одружені християни мають нехтувати обов’язками, які несе з собою шлюб. Але часу залишилось мало, тому вони повинні ставити на перше місце в житті духовні справи (Матв. 6:33).

18. Чому християни можуть мати міцний і щасливий шлюб?

¹⁸ Ми живемо в дуже важкі часи і бачимо, як довкола нас руйнуються сім’ї. Незважаючи на це, наш шлюб може бути міцним і щасливим. Одружені християни, які тримаються народу Єгови, застосовують біблійні поради і дозволяють святому духу Єгови керувати ними, можуть зберегти те, «що Бог з’єднав одним ярмом» (Марка 10:9).