2 Я лише квітка польова з прибережної рівнини,
лілія, що цвіте в долині».+
2 «Моя кохана серед дівчат —
як лілія посеред тернів».
3 «Мій коханий серед юнаків —
наче яблуня посеред лісових дерев.
Я палко жадаю сидіти в його тіні,
його плоди солодкі для мене.
4 Він привів мене у бенкетний дім,
і любов його була наче стяг наді мною.
5 Відсвіжіть мене родзинками,+
підкріпіть яблуками,
бо я знемагаю від любові.
6 Ліву руку він поклав мені під голову,
а правою обіймає мене.+
7 Дочки єрусалимські! Покляніться
газелями+ й оленицями польовими,
що не будете пробуджувати і розпалювати в мені кохання, поки воно саме не прокинеться.+
8 Я чую, що коханий мій надходить.
Ось він іде,
піднімається на гори, стрибає по горбах.
9 Мій коханий — наче газель, наче молодий олень.+
Ось він стоїть у нас за стіною,
вдивляється у вікна,
заглядає крізь решітку.
10 Мій коханий говорить, він каже мені:
“Уставай, кохана,
ходи зі мною, красуне моя!
11 Зима минула,
і дощі закінчилися, їх більше немає.
12 Земля вже вкрилася цвітом,+
настав час обріза́ти виноград,+
і в нашім краї чути пісню горлиці.+
13 На фіговому дереві дозріли ранні фіги,+
а виноград квітне і розливає свої пахощі.
Уставай, моя кохана, і підемо,
ходи зі мною, красуне моя!
14 Голубко моя, вийди зі скельних розколин,+
зі сховку в кручі.
Дозволь мені побачити тебе і почути твій голос,+
бо твій голос приємний, а стан твій прекрасний”».+
15 «Ловіть для нас лисиць,
лисенят, що нівечать наші виноградники,
бо вони у цвіту».
16 «Мій коханий належить мені, а я — йому.+
Він пасе отару+ серед лілій.+
17 Поки день не став прохолодним і не сховалися тіні,
мій коханий, повертайся швидко,
як газель,+ як молодий олень+ на горах, що нас розділяють.