Біблійна книга 48. Галатів
Письменник: Павло
Місце написання: Коринф або Сирійська Антіохія
Написання закінчено: бл. 50—52 року н. е.
У ГАЛАТІВ 1:2 Павло звертається до зборів Галатії. Очевидно, мались на увазі збори в Пісідійській Антіохії, Іконії, Лістрі та Дервії — містах, які розташовувались у різних районах цієї римської провінції. У 13-му та 14-му розділах книги Дії апостолів розповідається про першу місіонерську подорож Павла з Варнавою, під час якої й були засновані збори в Галатії. До них належали як євреї, так і неєвреї, серед яких, безсумнівно, були кельти, або галли. Це сталось близько 46 року н. е., невдовзі після візиту Павла до Єрусалима (Дії 12:25).
2 У 49 році н. е. Павло разом з Силою вирушив у свою другу місіонерську подорож, яка проходила по території Галатії. В результаті цієї подорожі «збори зміцнялись у вірі та збільшувалися з дня на день» (Дії 16:5; 15:40, 41; 16:1, 2). Однак слідом за ними прийшли фальшиві вчителі, прихильники юдаїзму, які переконали декого в галатських зборах, що у правдивому християнстві необхідним є обрı́зання і дотримання Закону Мойсея. Павло тимчасом, оминувши Мизію, попрямував до Македонії та Греції і зрештою прибув до Коринфа, де провів з братами понад 18 місяців. Потім, у 52 році н. е., він вирушив через Ефес до Сирійської Антіохії, звідки починав свої місіонерські подорожі, і того ж року дістався туди (Дії 16:8, 11, 12; 17:15; 18:1, 11, 18—22).
3 Де і коли Павло написав лист до галатів? Безсумнівно, він написав його, як тільки до нього дійшла звістка про діяльність прихильників юдаїзму. Павло міг писати його в Коринфі, Ефесі чи Сирійській Антіохії. Цілком можливо, що це відбувалось в період 18-місячного перебування Павла в Коринфі (50—52 роки н. е.), адже мав пройти якийсь час, поки до нього дійшли вісті з Галатії. Малоймовірно, що це було в Ефесі, оскільки Павло на зворотному шляху лише коротко затримався там. Однак потім він ‘пробув якийсь час’ у Сирійській Антіохії, звідки вирушав у свої подорожі,— очевидно, це було влітку 52 року н. е. А оскільки між цим містом та Малою Азією було добре сполучення, то Павло якраз тоді й міг отримати повідомлення про прихильників юдаїзму і звідти написати свій лист до галатів (Дії 18:23).
4 У цьому листі Павло представляється як «апостол, призначений не за дорученням людей і не людиною, а Ісусом Христом і Богом, Батьком». Також у листі подано багато фактів з життя Павла та його апостольського служіння. Завдяки цьому ми дізнаємося, що він, будучи апостолом, співпрацював з апостолами в Єрусалимі і навіть скористався своєю владою, аби виправити іншого апостола, Петра (Гал. 1:1, 13—24; 2:1—14).
5 Які факти доводять достовірність і канонічність Листа до галатів? На цей лист посилаються і згадують його назву у своїх працях Іриней, Климент Александрійський, Тертулліан та Оріген. Крім того, Лист до галатів входить до таких важливих біблійних рукописів, як Сінайський кодекс, Александрійський манускрипт, Ватиканський манускрипт 1209, Кодекс Єфрема (палімпсест Єфрема Сиріна), Кларомонтанський кодекс та папірус Честера Бітті 2 (P46). До того ж Лист до галатів повністю узгоджується з іншими книгами Грецьких Писань, а також з Єврейськими Писаннями, на які в ньому є багато посилань.
6 У своєму переконливому і влучному листі «до зборів Галатії» Павло доводить, 1) що він є правдивим апостолом (саме це намагались піддати сумніву прихильники юдаїзму) і 2) що праведною людина визнається завдяки вірі в Христа Ісуса, а не на підставі вчинків, яких вимагає Закон, отож християнам не потрібно обрізатися. Хоча зазвичай для написання своїх послань Павло послуговувався секретарем, Лист до галатів він написав ‘власноруч великими літерами’ (6:11). Зміст листа був надзвичайно важливим як для Павла, так і для галатів. Ця біблійна книга наголошує на тому, що правдиві християни повинні цінувати свободу, яку вони мають завдяки Ісусу Христу.
ЧОМУ КОРИСНА
7 У листі до галатів Павло постає як запеклий гонитель, який став пильним апостолом для інших народів, завжди готовим боротися за інтереси своїх братів (1:13—16, 23; 5:7—12). Павло власним прикладом показав, що наглядач повинен негайно залагоджувати проблеми, спростовуючи фальшиві аргументи за допомогою логічних тверджень та біблійних віршів (1:6—9; 3:1—6).
8 Цей лист допоміг зборам у Галатії чітко встановити, що́ для них означає свобода в Христі, а також допоміг їм викрити тих, хто перекручує добру новину. У листі пояснюється, що людина визнається праведною завдяки вірі і що обрı́зання вже не є необхідним для спасіння (2:16; 3:8; 5:6). Оскільки в листі підкреслюється, що такі тілесні відмінності не мають жодного значення, це посприяло об’єднанню євреїв та язичників в одному зборі. Звільнення від Закону не мало стати приводом потурати плотським бажанням, адже далі залишався актуальним принцип: «Люби свого ближнього, як самого себе». Цей принцип і сьогодні є дороговказом для християн (5:14).
9 Використовуючи у своєму листі яскраві приклади з Єврейських Писань, Павло допоміг галатам зрозуміти багато доктринальних питань. У листі подається натхнене тлумачення Ісаї 54:1—6, де жінка Єгови ототожнюється з «верхнім Єрусалимом». Тут пояснено «символічне значення» Аґар і Сарри й показано, що спадкоємцями Божих обітниць є ті, хто став вільним через Христа, а не ті, хто залишається в неволі Закону (Гал. 4:21—26; Бут. 16:1—4, 15; 21:1—3, 8—13). У цьому листі чітко пояснено, що Закон-угода не перекреслила угоду з Авраамом, а була до неї додана. Зазначається також, що від часу укладення однієї угоди до укладення другої пройшло 430 років, а це має важливе значення в біблійній хронології (Гал. 3:17, 18, 23, 24). Ця інформація збережена, щоб допомогти християнам сьогодні зміцнювати свою віру.
10 А що найважливіше, в Листі до галатів безпомилково вказано, хто є тим Царським Нащадком, якого чекали всі пророки. «Що ж до обітниць, вони були дані Аврааму та його нащадку... а ним є Христос». Ті, що стають Божими синами завдяки вірі в Христа Ісуса, приймаються до складу цього нащадка. «Якщо ви належите Христу, то ви справді нащадки Авраама — спадкоємці згідно з обітницею» (3:16, 29). Ці спадкоємці Царства й ті, хто трудиться з ними, повинні слухатися чудових настанов, поданих в Листі до галатів: ‘Стійте твердо у волі, для якої вас визволив Христос!’ «Не припиняймо робити добро, бо у свій час пожнемо, якщо не ослабнемо». ‘Чинімо добро, особливо одновірцям’ (5:1; 6:9, 10).
11 І нарешті, в листі міститься чітке застереження, що ті, хто робить учинки плоті, «не успадкують Божого царства». Тож нехай всі повністю відвернуться від бруду та чвар цього світу і з цілого серця намагаються виявляти плід духу, а це «любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, великодушність, віра, лагідність, самовладання» (5:19—23).