Живіть згідно зі своєю шлюбною обітницею!
ДЕНЬ весілля є радісним днем. Це також дуже серйозна подія. Наречена й наречений дають урочисту обіцянку, яка вплине на решту їхнього життя. Гості на весіллі є свідками цієї урочистої обіцянки, але головний Свідок — Бог Єгова.
Біблія не вимагає особливих процедур або якоїсь спеціальної весільної церемонії. Усе ж таки, визнаючи те, що це Бог започаткував подружжя, воно зазвичай урочисто скріпляється шлюбними обітницями, які даються під час релігійної церемонії. Уже багато років Свідки Єгови користуються наступною шлюбною обітницею: «Я, ——, беру тебе, ——, як свою законну дружину (чоловіка) і обіцяю тебе ніжно любити (наречена: і глибоко поважати) згідно з божественним законом, викладеним у Святому Письмі для християнських чоловіків (жінок), доки ми обоє будемо жити на землі за Божим шлюбним розпорядком»a.
Над цим слід задуматись
Якщо ви плануєте одружитися, було б дуже доречно ще до весілля задуматися над глибиною та значенням цієї обітниці. Соломон сказав: «Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем» (Екклезіяста 5:1). А що, коли ви вже одружені? У цьому випадку буде дуже корисно роздумувати про важливість урочистої обіцянки, яку ви склали перед Єговою. Чи ви живете згідно з нею? Християни серйозно ставляться до своїх обітниць. Соломон сказав далі: «Що ти обітуєш, сповни! Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: «Це помилка!» (Екклезіяста 5:3—5).
Безсумнівно, розгляд кожної фрази шлюбної обітниці збагатить ваше розуміння цієї урочистої обіцянки.
«Я —— беру тебе». Це початкові слова обітниці. Вони наголошують на тому, що ви берете на себе особисту відповідальність за рішення одружитися.
У Біблії не написано, що християнин має обов’язок одружуватись. Сам Ісус Христос був неодруженим і радив безшлюбність тим, які ‘можуть вмістити’ це (Матвія 19:10—12). З другого боку, більшість Ісусових апостолів були сім’янинами (Луки 4:38; 1 Коринтян 9:5). Зрозуміло, що одруження є особистою справою. Жодна людина не має біблійної підстави змушувати іншу вступати в шлюбний зв’язок.
Отже, відповідальність за рішення одружитися лежить на вас самих. Це ви, напевно, вибрали того, з ким одружуєтеся. Даючи шлюбну обітницю, словами: «Я беру тебе —— », ви берете або приймаєте цю особу з усіма її або його позитивними рисами, а також і вадами.
З бігом часу ви, мабуть, виявите у свого партнера риси характеру, про які не підозрювали. Час від часу виникатимуть розчарування. Біблія говорить, що «всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлян 3:23). Тому вам, можливо, потрібно пристосовуватися, щоб догодити своєму партнеру. Це не так просто, й інколи вам здаватиметься, що чаша терпіння переповнилась. Але пам’ятайте: шлюбну обітницю було дано в присутності Єгови. Він може допомогти вам.
«Як свою законну дружину (чоловіка)». Під час найпершого в історії весілля, коли Єву було віддано за Адама, Бог Єгова сказав, що «стануть вони одним тілом» (Буття 2:24; Матвія 19:4—6). Шлюбний союз — це найближчі взаємини, які взагалі можуть існувати між двома людьми. Шлюб створює між вами новий зв’язок. Ви визнаєте когось «своєю законною дружиною» або «своїм законним чоловіком». Цей зв’язок відрізняється від усіх інших зв’язків. Учинки, на які мало звертають увагу за якихось інших умов, можуть завдавати глибоких ран у сім’ї.
Візьміть для прикладу біблійну пораду з Ефесян 4:26. Тут Біблія говорить: «Гнівайтеся, та не грішіть,— сонце нехай не заходить у вашому гніві». Можливо, ви не завжди стараєтесь якомога швидше вирішити проблеми, які виникають між вами й родичами або друзями. Але ваш партнер є ближчий, ніж будь-який родич або друг. Неспроможність негайно вирішити справи зі своїм подружнім партнером може загрожувати особливому зв’язку між вами.
Чи ви дозволяєте незгодам між вами та вашим партнером переростати в постійні прискіпування й роздратування? Чи непорозуміння й сварки затягуються на декілька днів? Бажаючи жити згідно зі своєю обітницею, не дозвольте пройти й дню без примирення зі своїм партнером, коли постають труднощі. Це означає, що потрібно прощати й забувати, а також визнавати свої провини та помилки (Псалом 51:7; Луки 17:3, 4).
«Ніжно любити». Майбутній чоловік дає обітницю «ніжно любити» свою наречену. У цю любов входить романтичне кохання, яке, мабуть, і звело їх разом. Та самого романтичного кохання недостатньо. Любов, яку християнин чи християнка обіцяють виявляти своєму партнеру, глибша й повніша.
В Ефесян 5:25 говориться: «Чоловіки,— любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву [«збір», НС]». Ісусова любов до збору далеко не така, як романтична любов між особами різної статі. Слова «любіть» і «полюбив» з цього вірша походить від слова а·ґа́·пе, яке стосується любові, керованої принципами. Тут Біблія наказує чоловікам виявляти своїм дружинам постійну, непохитну й тривку любов.
Це не те почуття, яке можна виразити словами «я люблю тебе, бо ти любиш мене». Чоловік прагне благополуччя для своєї дружини більше, ніж для себе, а дружина відповідає тим самим своєму чоловікові (Филип’ян 2:4). Коли ви розвиватимете глибоку любов до свого партнера, це допоможе вам жити згідно зі своєю шлюбною обітницею.
За словником «любити» означає «почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі». Ви повинні виявляти свою любов як словами, так і вчинками! Дружина зокрема потребує, щоб чоловік постійно виявляв їй свою любов. Чоловік може добре дбати про її фізичні потреби, але цього недостатньо. Є багато дружин, які повністю забезпечені, але вкрай нещасні, бо їхні подружні партнери не турбуються або легковажать ними.
З другого боку, дружина, яка знає, що її ніжно люблять, має особливі підстави радіти. Звичайно, те саме можна сказати й про чоловіка. Щирі вияви ніжності неабияк зміцнюють справжню любов. У книзі Пісня над піснями закоханий пастух вигукує: «Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх — за всі пахощі!» (Пісня над піснями 4:10).
«І глибоко поважати». Уже багато сторіч чоловіки знущаються над жінками й принижують їх. Навіть сьогодні, як повідомляється в журналі «Світове здоров’я» (англ.), «жінки зазнають наруги в усіх країнах і в усіх суспільних та економічних колах. У багатьох суспільствах бити дружину вважається невід’ємним правом чоловіка». Можливо, більшість чоловіків не роблять цього. Однак, здається, багато чоловіків таки не виявляють щирого інтересу до питань, які непокоять жінок. Внаслідок цього у багатьох жінок склалося негативне ставлення до чоловіків. Від дружин деколи можна почути: «Я люблю свого чоловіка, але мені так важко поважати його!»
А втім, Бог Єгова віддає належне тій жінці, яка намагається поважати свого чоловіка, навіть коли він час від часу не виправдовує її сподівань. Вона визнає, що Бог дав йому завдання, або посаду (1 Коринтян 11:3; Ефесян 5:23). Глибока повага до чоловіка є частиною її поклоніння та слухняності Єгові. Слухняність побожних жінок не проходить повз увагу Бога. (Ефесян 5:33; 1 Петра 3:1—6; порівняйте Євреїв 6:10).
Повага в подружжі повинна бути обопільною, але її потрібно заслужити, а не лише сподіватися або вимагати. Наприклад, саркастичній або образливій мові немає місця в подружжі. Якщо ви принизливо висловлюєтеся про свого чоловіка або свою дружину, це не є виявом любові й поваги. Нічого доброго не принесе те, що ви розповідаєте комусь про вади свого партнера або говорите про них прилюдно. Велика неповага може бути виявлена кимось навіть у жарті. Слова з Ефесян 4:29, 32 стосуються як чоловіка, так і дружини. Тут Біблія говорить: «Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування. ...Один до одного будьте ласкаві, милостиві».
«Згідно з божественним законом, викладеним у Святому Письмі». Бог хоче, щоб ми мали свободу вибору й дій. Він не обтяжує нас виснажливим переліком правил, пов’язаних з подружнім життям. І все ж таки він виклав декотрі вказівки для нашого ж добра.
Сьогодні є сила-силенна різного друкованого матеріалу про подружнє життя, й чимало людей мають власні міркування щодо цього. Але будьте обережні! Багато літератури про подружнє життя, котра перебуває в обігу, суперечить Біблії.
Вам слід теж зрозуміти, що обставини однієї пари різняться від обставин іншої. Шлюбні пари немов сніжинки — здалека вони можуть бути подібними, але насправді кожна з них є унікальною, несхожою на інші. Поєднання вашої особистості з особистістю вашого партнера є неповторним у всьому світі. Тому не поспішайте приймати особисті погляди інших. Немає жодного людського правила, яке б підходило всім подружжям!
На противагу цьому усі біблійні заповіді є правдиві й практичні. Апостол Павло написав: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи» (2 Тимофія 3:16; Псалом 119:151). Якщо ви читаєте Біблію та приймаєте її вчення за дороговказ для свого життя, то зможете жити згідно зі своєю шлюбною обітницею (Псалом 119:105).
«Доки ми обоє будемо жити на землі». Це вказує на довготривалий зв’язок. Бог сказав, що «покине... чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї» (Буття 2:24). Єгова хоче, щоб ви перебували разом. Служіть разом Єгові. Разом вивчайте його Слово. Відкладайте час на те, щоб гуляти разом, сидіти разом, їсти разом. Спільно насолоджуйтеся життям!
Декотрі пари намагаються виділяти щодня трохи часу, щоб порозмовляти одне з одним. Це дуже важливо для сімейного щастя навіть після довгих років подружнього життя.
«За Божим шлюбним розпорядком». Шлюб — це дар від Бога Єгови, бо це він влаштував шлюбний розпорядок (Приповістей 19:14). Неспроможність дотримуватися його розпорядку загрожуватиме не тільки сімейному щастю, але й вашим стосункам з Творцем. Та коли чоловік і дружина розвивають тісні стосунки з Єговою, що увиразнюється в слухняності його розпорядкам, вони матимуть сердечні стосунки з іншими й між собою (Приповістей 16:7).
Ніколи не забувайте, що головний Свідок вашої шлюбної обітниці — Єгова. Далі живіть згідно з цією урочистою обітницею і ваше подружжя нестиме хвалу й славу Богу Єгові!
[Примітка]
a У деяких країнах, можливо, необхідно трохи пристосувати цю обітницю до місцевих законів (Матвія 22:21). А втім, у більшості країн християнські пари користуються вищенаведеною обітницею.
[Вставка на сторінці 22]
Шлюбні пари немов сніжинки. Здалека вони можуть бути подібними, але насправді кожна пара є неповторною.
[Відомості про джерело]
Snow Crystals/Dover