Чи слід молитися до Ісуса?

ДЕХТО вважає, що це правильно молитися до Ісуса. В Німеччині багато людей були навчені змалечку перед тим як їсти складати руки і дякувати Ісусові Христу.

Згідно з Біблією, Ісус справді займає високе становище на небі. Однак чи значить це, що нам слід молитися до нього? Можливо і ви, подібно до інших людей, з любові до Ісуса спрямовуєте свої молитви до нього, проте що́ сам Ісус думає про такі молитви?

Передусім, чому взагалі виникають такі запитання? Бо Біблія говорить, що Бог Єгова ‘молитви вислухує’. Тому зовсім не дивно, що в старі часи ізраїльтяни молилися тільки до Всемогутнього Бога Єгови (Псалом 5:2, 3; 65:3).

Чи щось змінилося, коли Ісус, Син Бога, прийшов на землю, аби визволити людство від гріха і смерті? Ні. Молитви й далі спрямовуються до Єгови. Як Ісус був на землі, він сам часто молився до небесного Отця і навчив інших молитися подібно. Подумайте-но тільки про взірцеву молитву, яку часом називають Господньою молитвою або Отченашем, вона є одною з найвідоміших молитов у світі. Ісус не вчив нас молитися до нього, а дав нам цей зразок: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє» (Матвія 6:6, 9; 26:39, 42).

Отже, розгляньмо це питання більш докладно, дослідивши, що таке в дійсності молитва.

Що таке молитва?

Будь-яка молитва є поклонінням. «Уорлд бук енсайклопідія» стверджує це такими словами: «Молитва — це поклоніння; молячись, людина може присвятити себе Богові, дякувати йому, сповідатися або благати його».

Одного разу Ісус сказав: «Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» Ісус дотримувався основної істини: поклоніння — отже теж і молитви — належить тільки його Отцеві, Єгові Богу (Луки 4:8; 6:12).

Визнання Ісуса в наших молитвах

Ісус помер як жертва за людство; Бог воскресив його і підніс до вищого становища. Як ви собі можете уявити, все це таки внесло зміни в прийнятні молитви. Яким чином?

Апостол Павло описав, наскільки великий вплив справляє Ісусове становище на молитву: «Тимже і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени, щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею, і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця» (Филип’ян 2:9—11, Куліш).

Чи значать слова «в імя Ісусове приклонилось усяке колїно», що ми повинні молитися до Ісуса? Ні. Грецький вислів, вжитий тут, «вказує на ім’я, яке об’єднує тих, хто схиляє коліна, яке об’єднує все (πᾶν γόνυ) поклоніння. Ім’я, котре отримав Ісус, спонукує всіх до об’єднаного поклоніння» (Дж. Б. Вайнер «Граматика ідіом Нового Завіту», англ.). Безсумнівно, для того щоб молитва була прийнятною, потрібно молитися «в імя Ісусове», а втім, молитва адресується Єгові Богу і служить для його прославлення. Через це Павло сказав: «В усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою» (Филип’ян 4:6).

Як стежка веде до певного місця, так Ісус, який є «дорогою», провадить до Всемогутнього Бога. «Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене»,— навчав Ісус своїх апостолів (Івана 14:6). Тому ми повинні молитися до Бога через Ісуса, а не безпосередньо до Ісусаa.

«Але,— хтось може казати,— хіба Біблія не повідомляє, як учень Степан та апостол Іван обоє розмовляли з Ісусом, що був на небі?» Так, це правда. Однак ці випадки не стосуються молитов, оскільки як Степан, так Іван бачили Ісуса у видінні і розмовляли з ним безпосередньо (Дії 7:56, 59; Об’явлення 1:17—19; 22:20). Пам’ятаймо, що просто розмова, навіть з Богом, не є молитвою. Адам і Єва розмовляли з Богом, виправдовуючи себе, коли Бог судив їх за великий гріх в Едемському саду. Та їхня розмова тоді з Богом не була молитвою (Буття 3:8—19). З цього очевидно, що розмова Степана або Івана з Ісусом не є доказом, що слід молитися до Ісуса.

Як ‘прикликається’ ім’я Ісуса?

Ви все ще сумніваєтеся в тому, чи справді не потрібно молитися до Ісуса? Одна жінка написала у філіал Товариства Вартової башти: «На жаль, я й далі сумніваюся у тому, що перші християни не молилися до Ісуса». Вона мала на увазі слова апостола Павла в 1 Коринтян 1:2, де говориться: «Зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім’я Господа нашого Ісуса Христа». Треба взяти до уваги, що в мові оригіналу слово «прикликати» може стосуватися не тільки молитви.

Як же ім’я Ісуса всюди ‘прикликалося’? По-перше, послідовники Ісуса з Назарета відверто визнавали, що він є Месією і «Спасителем світу», і робили багато чудес у його ім’я (1 Івана 4:14; Дії 3:6; 19:5). Тому-то в «Інтерпретерс Байбл» говориться, що вислів «прикликати Ім’я Господа нашого... значить визнавати владу Христа, а не молитися до нього».

Приймати Христа і вірити в його пролиту кров, що уможливлює прощення гріхів, теж значить ‘прикликати Ім’я Господа нашого Ісуса Христа’. (Порівняйте Дії 10:43 з 22:16). І ми вимовляємо Ісусове ім’я, коли молимося до Бога через Христа. Отже, говорячи, що ми можемо прикликати ім’я Ісуса, Біблія не показує, що нам треба молитися до Христа (Ефесян 5:20; Колосян 3:17).

Що Ісус може зробити для нас

Ісус недвозначно пообіцяв своїм учням: «Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я». Чи ж потрібно молитися до Ісуса? Ні. Прохання скеровується до Єгови Бога, однак в ім’я Ісуса (Івана 14:13, 14, Хоменко; 15:16). Ми благаємо Бога, щоб Його Син, Ісус, застосував свою велику міць і владу нам на користь.

Який же зв’язок сьогодні має Ісус зі своїми правдивими послідовниками? Те, як Павло описав збір помазаних християн, може пояснити нам справу. Він порівняв збір з тілом, а Ісуса Христа — з головою. «Голова» дбає за потреби членів духовного тіла через «суглоби й зв’язі», тобто через організаційні заходи, необхідні для того, щоб подавати зборові духовну їжу і керівництво (Колосян 2:19). Так само Ісус сьогодні користується «дарами у вигляді людей», тобто духовно кваліфікованими чоловіками, і керує збором, а навіть робить виправлення, якщо потрібно. Члени збору не мають безпосереднього зв’язку з Ісусом і не моляться до нього, проте вони неодмінно повинні — так, мусять — молитися до Ісусового Отця, Єгови Бога (Ефесян 4:8—12, НС).

Як ви славите Ісуса?

Яку ж важливу роль відіграє Ісус у спасінні людства! Апостол Петро проголосив: «Нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12). Чи усвідомлюєте ви важливість Ісусового імені?

Ми не принижуємо Ісусове становище тим, що не молимося особисто до нього. Навпаки, ми славимо Ісуса, коли молимося в його ім’я. І як слухняні діти славлять батьків, ми славимо Ісуса Христа, якщо слухаємося його заповідей, зокрема нової заповіді любити одне одного (Івана 5:23; 13:34).

Прийнятні молитви

Чи хочете ви, щоб ваші молитви були прийнятні? Тоді спрямовуйте їх до Бога Єгови в ім’я його Сина Ісуса. Пізнайте Божу волю, і нехай ваші молитви відображають це розуміння (1 Івана 3:21, 22; 5:14). Черпайте силу зі слів у Псалмі 66:20: «Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!»

Як ми вже побачили, молитва є поклонінням, яке належить тільки Всемогутньому Богові. Спрямовуючи усі свої молитви до Бога Єгови, ми показуємо, що молимося так, як навчив Ісус: «Отче наш, що єси на небесах!» (Матвія 6:9).

[Примітка]