Запитання читачів
У Євреїв 9:16 сказано, що укладач заповіту мусить померти, щоб заповіт був дійсним. Але Бог зробив нову угоду й Він не помер. Отже як потрібно розуміти цей вірш?
В Євреїв 9:15-17 читаємо так: «Тому Він [Христос] — Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть,— що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту,— покликані прийняли обітницю вічного спадку. Бо де заповіт, там має відбутися смерть [людського] заповітника, заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе [людський] заповітник»a.
Єгова є справжнім Творцем нової угоди. В Єремії 31:31-34 Він заздалегідь прорік, що Сам заснує цю нову угоду із Своїм народом. Апостол Павло цитує цей вірш у Посланні до євреїв 8:8-13, і показує, що визнавав, що в дійсності Сам Бог склав цю божественну угоду.
Проте в 9 розділі Послання до євреїв Павло продовжував оповідати про різні ролі, які Ісус відігравав відносно нової угоди. Ісус прийшов як Первосвященик цієї угоди. З іншої точки зору Ісус був жертвою нової угоди; тільки «кров Христа» «очистить наше сумління від мертвих учинків». Ісус також є Посередником цієї угоди так, як Мойсей був посередником Закону-угоди (Євреїв 9:11-15).
Павло згадав, що смерть була потрібною, щоб затвердити угоди між Богом а людьми. Закон-угода є прикладом цього. Мойсей був її посередником, і затвердив цей договір між Богом і тілесним Ізраїлем. Отже Мойсей відіграв вирішальну роль будучи Людиною, Яка мала справу з ізраїльтянами, учасниками цієї угоди. Мойсея можна вважати людським посередником Закону-угоди заснованої Єговою. Але чи Мойсей повинен був пролити свою кров, щоб затвердити Закон-угоду? Ні. Замість цього жертвувалися тварини, і їхня кров заміщала Мойсеєву (Євреїв 9:18-22).
Що можна сказати про нову угоду між Єговою і духовним Ізраїлем? Ісус Христос відіграв славетну роль Посередника між Єговою а духовним Ізраїлем. Хоч Єгова заснував цю угоду, то вона зосереджувалася на Ісусі Христі. Крім посередництва Ісус мав прямі стосунки в тілі з першими членами цієї угоди (Луки 22:20, 28, 29). Крім того, Він був кваліфікований постачити жертву, потрібну затвердити угоду. Це не була жертва звичайних тварин, а жертва досконалого людського життя. Тому Павло міг говорити про Христа, як про людського посередника нової угоди. Потім «Христос увійшов... в саме небо, щоб з’явитись тепер перед Божим лицем за нас» (Євреїв 9:12-14, 24).
Говорячи про Мойсея і Ісуса як людські посередники, Павло не натякав на те, що вони були засновниками угод, яких в дійсності зробив Бог. Але цих два посередники були цілковито залучені до здійснення відповідних угод. І в обох випадках була потрібна смерть — кров тварин заміщала Мойсеєву, а Ісус пожертвував Свою власну за співучасників нової угоди.
[Примітка]
a Обидва грецькі слова, які вживаються тут на місці «посередника» буквально перекладаються «[того], хто робить для себе угоду» або «[того, хто] робить угоду» «Царський міжрядковий переклад Святого грецького Письма» (англ.), виданий зареєстрованим Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур з Нью-Йорка, й «Міжрядковий Грецько-англійський Новий Завіт», виданий доктором Альфредом Маршаллом.