Пильнуйте тепер, як ніколи раніше!
«Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!» (1 СОЛУНЯН 5:6).
1, 2. а) Якими містами були Помпеї та Геркуланум? б) Яке попередження ігнорувало багато мешканців Помпеїв і Геркуланума і до чого це призвело?
ПОМПЕЇ та Геркуланум — це два квітучих римських міста, які у першому столітті нашої ери були розташовані поблизу гори Везувій. Це були місця відпочинку, часто відвідувані заможними римлянами. Їхні театри вміщали понад тисячу глядачів, а в Помпеях був великий амфітеатр, у котрому могло зібратися майже все населення міста. Під час розкопок у Помпеях було знайдено 118 таверн. Декотрі з них використовувались як гральні доми або доми розпусти. Як свідчать настінні розписи й інші рештки, там були дуже поширені неморальність і матеріалізм.
2 У 79 році н. е., 24 серпня, почалося виверження вулкана Везувій. Вулканологи вважають, що перший вибух, після якого на ці два міста градом посипалися пемза та попіл, мабуть, не перешкоджав їхнім мешканцям втекти, аби врятуватись. Багато з них власне так і зробили. Проте інші вирішили залишитися, оскільки недооцінювали загрози або просто ігнорували попереджальні ознаки. Потім, приблизно опівночі, лавина з суміші розжарених газів, пемзи й уламків гірських порід увірвалася з ревом у Геркуланум. Внаслідок цього всі жителі, котрі залишились у місті, задихнулися. А вранці подібна лавина знищила всіх мешканців Помпеїв. До яких же трагічних наслідків призвело те, що люди не звертали уваги на попереджальні ознаки!
Кінець юдейської системи
3. Що спільного між знищенням Єрусалима і загибеллю Помпеїв і Геркуланума?
3 За дев’ять років до плачевного кінця Помпеїв і Геркуланума відбулася ще жахливіша подія — катастрофічне знищення Єрусалима, хоча на цей раз знищення спричинили люди. Цю подію було названо «одною з найжахливіших облог в історії». Вважається, що тоді загинуло понад мільйон юдеїв. Але як Помпеї й Геркуланум, так і Єрусалим не загинули без попередження.
4. Яку пророчу ознаку дав Ісус, аби попередити своїх послідовників про близький кінець існуючої системи, і як це пророцтво сповнилося в першому столітті?
4 Ісус Христос передрік знищення Єрусалима, а також те, що мало відбуватися перед цим,— такі тривожні події, як війни, голод, землетруси та беззаконня. Крім того, мали з’явитися фальшиві пророки, однак по всьому світі повинна була проповідуватися добра новина про Боже Царство (Матвія 24:4—7, 11—14). Хоча Ісусові слова в більшому масштабі сповнюються в наші дні, вони сповнялися також і тоді. Сильний голод у Юдеї — історичний факт (Дії 11:28). Юдейський історик Йосиф Флавій повідомляє про землетрус у районі Єрусалима, котрий стався незадовго до знищення цього міста. Тимчасом як наближався кінець Єрусалима, постійно відбувалися повстання, міжусобні сутички між юдейськими політичними угрупованнями, а в певних містах, де юдеї і язичники жили поряд, також чинилася різанина. Незважаючи на це, добра новина про Царство проповідувалася «всьому створінню під небом» (Колосян 1:23).
5, 6. а) Які пророчі слова Ісуса сповнилися 66 року н. е.? б) Чому, коли 70 року н. е. Єрусалим зрештою впав, загинуло так багато людей?
5 Зрештою 66 року н. е. юдеї повстали проти Рима. Коли військо під командуванням Цестія Галла взяло Єрусалим в облогу, Ісусові послідовники пригадали його слова: «А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях,— хай не вертаються в нього!» (Луки 21:20, 21). Настав час залишити Єрусалим. Але як це зробити? Несподівано Галл відвів своє військо, і перед християнами в Єрусалимі та Юдеї з’явилась можливість підкоритися Ісусовому наказу й утекти в гори (Матвія 24:15, 16).
6 Через чотири роки, приблизно під час Пасхи, римські війська повернулися під командуванням полководця Тіта, котрий мав твердий намір придушити повстання юдеїв. Його воїни оточили Єрусалим і побудували «вал», отже втекти було неможливо (Луки 19:43, 44). Не звертаючи уваги на загрозу війни, юдеї з усіх куточків Римської імперії зібралися в Єрусалимі, щоб відсвяткувати Пасху. Тепер вони потрапили в пастку. За словами Йосифа Флавія, більшість загиблих під час римської облоги — це люди, що, на свою біду, прийшли до Єрусалимаa. Коли Єрусалим зрештою впав, приблизно сьома частина юдеїв, котрі жили в Римській імперії, погинула. Знищення Єрусалима і його храму означало кінець Юдейської держави та її релігійної системи, яка базувалася на Мойсеєвому Законіb (Марка 13:1, 2).
7. Завдяки чому вірні християни пережили знищення Єрусалима?
7 У 70 році н. е. юдейські християни могли загинути або потрапити в рабство разом зо всіма, хто перебував у Єрусалимі. Проте, згідно з історичними фактами, вони прислухалися до попередження, котре їм дав Ісус за 37 років до того. Вони залишили місто й не повернулися туди.
Вчасні попередження від апостолів
8. Що розумів Петро та які слова Ісуса він, очевидно, мав на увазі?
8 Сьогодні ми стоїмо на порозі знищення, що матиме ще серйозніші наслідки. Воно покладе кінець усій теперішній системі. За шість років до знищення Єрусалима апостол Петро дав настійну і вчасну пораду, яка насамперед стосується християн у наш час: пильнуйте! Петро розумів, що християнам необхідно ‘нагадуванням будити свою чисту думку’, щоб не ставитися легковажно до «заповіді Господа» Ісуса Христа (2 Петра 3:1, 2). Спонукуючи християн пильнувати, Петро, очевидно, мав на увазі те, що Ісус сказав йому й іншим апостолам за декілька днів до Своєї смерті: «Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!» (Марка 13:33).
9. а) Яка небезпечна настроєність розуму може розвинутись у деяких людей? б) Чому скептичний склад розуму особливо небезпечний?
9 Сьогодні деякі люди глузливо говорять: «Де обітниця Його приходу?» (2 Петра 3:3, 4). Їм може здаватися, що насправді не відбувається жодних змін, все залишається таким, яким було від створення світу. Подібний скептицизм небезпечний. Сумніви можуть ослабити наше почуття невідкладності, скеровуючи нас до потурання своїм бажанням (Луки 21:34). Крім того, як зазначає Петро, такі глузії забувають про Потоп за днів Ноя, котрий знищив всю тогочасну світову систему. Тоді у світі сталися по-справжньому докорінні зміни! (Буття 6:13, 17; 2 Петра 3:5, 6).
10. Якими словами Петро підбадьорює тих, хто, можливо, не виявляє терпіння?
10 Лист Петра допомагає тим, хто його читає, розвивати терпіння, звертаючи їхню увагу на те, чому Бог в багатьох ситуаціях не діє негайно. Спочатку Петро каже: «В Господа один день — немов тисяча років, а тисяча років — немов один день!» (2 Петра 3:8). Оскільки Єгова живе вічно, він може зважити всі обставини й обрати для своїх дій найсприятливіший час. Потім Петро вказує на те, що Єгова бажає, аби усі люди покаялися. Терпіння Єгови означає спасіння для багатьох осіб, котрі загинули б, якби він діяв поспішно (1 Тимофія 2:3, 4; 2 Петра 3:9). Однак терпіння Єгови не означає, що він не діятиме ніколи. «День же Господній прибуде, як злодій»,— говорить Петро (2 Петра 3:10).
11. Що допоможе нам залишатися духовно пильними і як це, так би мовити, «прискорить» день Єгови?
11 Вжите Петром порівняння варте уваги. Злодія не легко схопити, але, найімовірніше, його помітить той сторож, який протягом усієї ночі пильнує, а не той, який час від часу засинає. Як сторожу залишатися пильним? Замість того щоб сидіти цілу ніч на місці, йому ліпше постійно бути в русі. Подібно активна духовна діяльність допоможе нам, християнам, залишатися пильними. Отже, Петро спонукує нас активно провадити ‘святе життя в побожності’ (2 Петра 3:11). Така діяльність допоможе нам ‘прагнути скорого приходу Божого дня’. Грецьке слово, перекладене як «прагнути», буквально означає «прискорювати» (2 Петра 3:12). Безперечно, ми не можемо змінити розкладу, за яким діятиме Єгова. Його день прийде у призначену ним годину. Але якщо ми будемо зайняті в служінні Богу, то нам здаватиметься, що час, котрий залишився до приходу дня Єгови, спливає набагато швидше (1 Коринтян 15:58).
12. Як ми особисто можемо скористатися з терпіння Єгови?
12 Тому всім, хто вважає, що день Єгови запізнюється, слід звернути увагу на Петрову пораду очікувати з терпінням призначеного Єговою часу. Справді, ми можемо мудро використовувати час, який Єгова надає завдяки своєму терпінню. Наприклад, можна продовжувати розвивати цінні християнські риси, а також ділитися доброю новиною з набагато більшою кількістю людей. Це можливе лише завдяки терпінню Єгови. Якщо ми пильнуватимемо, Єгова знайде нас «нескверними та чистими у мирі», коли прийде кінець цієї системи (2 Петра 3:14, 15). Яке ж це буде благословення!
13. Які Павлові слова, звернені до християн у Солуні, особливо доречні в наші дні?
13 У своєму першому листі до християн у Солуні Павло також говорить про потребу пильнувати. Він закликає: «Не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!» (1 Солунян 5:2, 6). Наскільки ж важливо дотримуватися цієї поради у наш час, коли наближається знищення всієї світової системи! Поклонники Єгови живуть у світі, де панує духовна апатія, і це може вплинути й на них. Тому Павло наполегливо радить: «Будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння» (1 Солунян 5:8). Регулярне вивчення Божого Слова й регулярне спілкування з нашими братами на зібраннях допоможуть нам триматися Павлової поради й зберігати почуття невідкладності (Матвія 16:1—3).
Мільйони пильнують
14. Які статистичні дані свідчать про те, що багато людей тримаються Петрової поради пильнувати?
14 Чи багато людей сьогодні прислухаються до натхненого заклику пильнувати? Так. Упродовж 2002 службового року вісники, найвище число яких становило 6 304 645 (у порівнянні з 2001 роком зріст на 3,1 процента), довели, що пильнують духовно: вони провели 1 202 381 302 години, розповідаючи іншим про Боже Царство. Для цих людей така діяльність не була маловажною справою. В їхньому житті це головне. Склад розуму багатьох з них можна побачити на прикладі Едуардо й Ноемі зі Сальвадору.
15. Який приклад із Сальвадору показує, що багато осіб духовно пильнують?
15 Декілька років тому Едуардо й Ноемі звернули увагу на слова Павла: «Минає стан [«змінюється сцена», НС] світу цього» (1 Коринтян 7:31). Вони спростили своє життя й розпочали повночасне піонерське служіння. З плином часу вони відчували на собі багато благословень і навіть брали участь у районному й обласному служінні. Незважаючи на серйозні проблеми, з якими Едуардо й Ноемі зіткнулися, вони впевнені, що прийняли правильне рішення, коли пожертвували матеріальним благополуччям на користь повночасного служіння. Багато з 29 269 вісників у Сальвадорі, в тому числі 2454 піонери, виявили подібний дух саможертовності, і це одна з причин, чому минулого року в цій країні відбувся 2-процентний ріст кількості вісників.
16. Який дух виявив один молодий брат з Кот д’Івуару?
16 Подібний дух виявив молодий християнин з Кот д’Івуару, який написав до філіалу: «Я службовий помічник. Але я не можу заохочувати братів піонерувати, поки сам не подам їм добрий приклад. Тому я залишив високооплачувану роботу й тепер працюю самостійно. Завдяки цьому в мене більше часу для служіння». Цей молодий чоловік став одним з 983 піонерів, що служать у Кот д’Івуарі, де минулого року кількість вісників зросла на 5 відсотків і сягнула 6701.
17. Як одна дівчина-Свідок з Бельгії показала, що її не лякають упередження?
17 Нетерпимість, упередження й дискримінація все ще спричиняють труднощі 24 961 віснику Царства в Бельгії. Однак вони залишаються ревними, не дозволяючи себе залякати. Коли 16-річна дівчина-Свідок почула, що Свідків Єгови під час заняття з етики в школі називали сектою, вона попросила дозволу висвітлити цю тему з іншого погляду. За допомогою відеофільму «Свідки Єгови. Організація, що стоїть за цією назвою» і брошури «Хто такі Свідки Єгови?» вона пояснила, ким насправді є Свідки Єгови. Інформацію було добре сприйнято, й наступного тижня учням запропонували виконати контрольну роботу, в якій всі питання стосувалися християнської релігії Свідків Єгови.
18. Що свідчить про те, що вісники в Аргентині та Мозамбіку не дозволяють, аби економічні проблеми відвернули їхню увагу від служіння Єгові?
18 У ці останні дні більшість християн стикається з серйозними проблемами. Проте вони не дозволяють проблемам відвернути їхню увагу від служіння Єгові. В Аргентині попри широковідомі економічні проблеми минулого року було досягнуте нове найвище число Свідків — 126 709. У Мозамбіку все ще дуже поширена бідність. Незважаючи на це, звіт про участь у праці свідчення здало 37 563 особи, тож відбувся 4-процентний ріст. Життя багатьох мешканців Албанії сповнене труднощів, однак з цієї країни надійшло повідомлення про чудовий ріст, який становив 12 відсотків, отже нове найвище число вісників було 2708. Без сумніву, важкі умови не перешкода для духу Єгови, коли його служителі ставлять справи Царства на перше місце (Матвія 6:33).
19. а) З чого видно, що є ще багато вівцеподібних людей, які прагнуть біблійної правди? б) Які ще подробиці з річного звіту доводять, що служителі Єгови пильнують духовно? (Дивіться таблицю на сторінках 12—15).
19 Середньомісячна кількість біблійних вивчень, що проводилися минулого року по всьому світі,— а вона становила 5 309 289,— показує, що є ще багато вівцеподібних людей, котрі прагнуть біблійної правди. Більшість з 15 597 746 осіб, які складають нове найвище число присутніх на Спомині, ще не стали активними служителями Єгови. Нехай же вони продовжують зростати в знанні і в любові як до Єгови, так і до братства. Як же зворушливо бачити, що «натовп великий» «інших овець» продовжує плідно працювати, служачи Творцеві «в храмі Його день і ніч» разом зі своїми помазаними духом братами (Об’явлення 7:9, 15; Івана 10:16).
Урок з життя Лота
20. Чого ми навчаємося з прикладу Лота та його дружини?
20 Звичайно, навіть вірні служителі Бога можуть на мить втратити почуття невідкладності. Згадаймо приклад Авраамового племінника Лота. Від двох ангелів, котрі прийшли до нього, він дізнався, що Бог вирішив знищити Содом і Гоморру. Навряд чи ця новина здивувала Лота, «змученого поводженням розпусних людей» (2 Петра 2:7). Однак коли ці два ангели прийшли, аби вивести його та його родину з Содома, він «вагався». Тож ангели були змушені зробити це майже силою. Після цього Лотова дружина знехтувала застереженням ангелів не оглядатися. Її легковажне ставлення до того застереження коштувало їй дуже дорого (Буття 19:14—17, 26). «Пам’ятайте про Лотову дружину!» — попереджав Ісус (Луки 17:32).
21. Чому тепер, як ніколи, важливо пильнувати?
21 Катастрофа в Помпеях і Геркуланумі, події, пов’язані зі знищенням Єрусалима, Потоп за днів Ноя й приклад Лота — все це показує, що важливо серйозно ставитися до попереджень. Будучи служителями Єгови, ми чітко бачимо ознаку часу кінця (Матвія 24:3). Ми розірвали всі стосунки з фальшивою релігією (Об’явлення 18:4). Подібно до християн першого століття, нам слід ‘прагнути скорого приходу Божого дня’ (2 Петра 3:12). Так, тепер, як ніколи раніше, ми повинні пильнувати! Що ми особисто можемо робити і які риси розвивати, щоб залишатися пильними? Ми розглянемо це питання в наступній статті.
[Примітки]
a У першому столітті населення Єрусалима навряд чи перевищувало 120 000 мешканців. За підрахунками Євсевія, у 70 році н. е. 300 000 жителів провінції Юдея пішли до Єрусалима, щоб відсвяткувати Пасху. Решту загиблих, очевидно, складали ті, хто прийшов з інших частин імперії.
b Певна річ, з погляду Єгови, в 33 році н. е. Мойсеїв Закон було замінено новою угодою (Ефесян 2:15).
Як би ви відповіли?
• Які обставини уможливили юдейським християнам врятуватися під час знищення Єрусалима?
• Як поради, записані в посланнях апостолів Петра й Павла, допомагають нам залишатися пильними?
• Які люди в наш час доводять, що невтомно пильнують?
• Чого ми навчаємося з розповіді про Лота та його дружину?
[Таблиця на сторінках 12—15]
ЗВІТ ПРО ВСЕСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ СВІДКІВ ЄГОВИ У 2002 СЛУЖБОВОМУ РОЦІ
(Дивіться підшивку)
[Ілюстрація на сторінці 9]
В 66 році н. е. християни в Єрусалимі прислу́халися до Ісусового попередження.
[Ілюстрації на сторінці 10]
Активна діяльність допомагає християнам залишатися пильними.